Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
року ревком передав свої повноваження Раді селянських депутатів,
вибори до якої відбулися на сільських зборах. Головою Мишуринорізької Ради було обрано А. П. Дігтяренка.
В лютому-березні 1918 року селяни Мишуриного Рога приступили до проведення в життя ленінського Декрету про землю. Земля, худоба, сільськогосподарський реманент, що належали до революції поміщикам, розподілялись між безземельними та малоземельними селянами. Але здійсненню цих заходів перешкодила окупація села австро-німецькими військами в квітні 1918 року. До села прибун каральний загін німецьких окупантів, який разом з місцевими багатіями вчинив жорстоку розправу над тими, хто підтримував владу Рад. Карателі повісили М. Р. Німуху, розстріляли П. Марченка, який брав участь у розподілі землі і майна поміщика Савенка. В червні 1918 року вони примусили селян Мишуриного Рога сплатити контрибуцію на суму 20 тис. крб. і забрали 4 коней.
Організатором боротьби в селі проти окупантів став підпільний ревком. Він створив партизанський загін, командиром якого був Д. Ю. Моргун. До складу загону входили Ф. К. Шуть, А. Я. Петрюк та інші. Партизани організували напад на карателів і розстріляли німецьких офіцерів.
Наприкінці грудня 1918 року частини Червоної Армії при сприянні партизанів, допомогли відновити в селі Радянську владу. Ревком, який вийшов з підпілля, очолив боротьбу трудящих Мишуриного Рога за здійснення революційних перетворень. Було конфісковано і взято на облік майно поміщиків та куркулів, організовано допомогу бідняцьким та середняцьким господарствам у проведенні посівної кампанії. В травні 1919 року на сільському сході селяни заявили, що вони будуть рішуче боротися проти куркульні, яка перешкоджала радянському будівництву. « Селяни с. Мишурино,- підкреслювалося в резолюції сходу,- особисто усвідомлюють, що тільки при підтримці Рад вони зможуть зміцнити всі завоювання революції».
Та активна робота по зміцненню Радянської влади була перервана наступом денікінців, які на початку серпня 1919 року зайняли село. Для боротьби з білогвардійськими бандами у Верхньодніпровському повіті було створено партизанський загін, який очолював Д. Т. Слизькоух. Загін брав участь у боях проти денікінців біля Мишуриного Рога, Куцеволівки та інших сіл повіту. До цього загону входили й жителі Мишуриного Рога.
Наприкінці грудня 1919 року село було визволене від денікінців, а на початку січня 1920 року тут відновив свою роботу ревком. У березні 1920 року відбулися вибори до Ради селянських депутатів, головою якої було обрано комуніста А. П. Дігтяренка. До участі в її роботі залучалось трудове селянство. В 1922 році у складі сільської Ради було 35 чоловік, серед них 7 комуністів.
У 1920 році в Мишуриному Розі було створено партійний осередок, його секретарем став Д. Ю. Моргун. У листопаді 1921 року до складу осередку входило 8 чоловік. Партосередок згуртував навколо себе сільський актив і проводив велику роботу по зміцненню Радянської влади на селі.
Зіркими і надійними помічниками комуністів були комсомольці. В травні 1920 року з ініціативи партосередку в селі оформилася комсомольська організація. Комсомольці брали участь в боротьбі з куркульством і бандитизмом, в проведенні культурно-освітньої роботи серед молоді. В лютому 1922 року в складі комсомольської організації налічувалось 24 чоловіка.
У вересні 1920 року в селі було створено комітет незаможних селян. Першим головою КНС став Л. А. Ковбаса. Комнезам надавав допомогу Раді і партосередку при розподілі поміщицьких і куркульських земель, сільськогосподарського реманенту між безземельними та малоземельними селянами, в проведенні продрозверстки, в боротьбі з бандитизмом. У 1921 році в боротьбі з бандою Левченка, що переплавилася через Дніпро з Полтавської губернії, загинуло 10 селян-незаможників. Банду Марусі біля Мишуриного Рога розгромив Верхньодніпровський загін під командуванням Г. М. Бочки. При підтримці трудового селянства бандитизм в Мишуриному Розі було ліквідовано в середині 1921 року.
В умовах нової економічної політики під керівництвом партосередку і сільської Ради в селі значно активізувалося економічне, культурне і громадсько-політичне лаптя. Селянські господарства зміцніли, було налагоджено переробку сількогосподарської продукції, значно пожвавилася торгівля. Вже в 1924 році
в селі було організовано перше товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ), що об'єднало 127 селянських господарств. Воно мало прокатний пункт, у розпорядженні якого були молотарка, 3 жатки, 3 рядові сівалки, віялка та інший сільськогосподарський реманент. Працював черепичний завод. На 1 січня 1925 року в Мишуриному Розі було 2 парових млини, 39
Мишурин Ріг
Сторінка 3 з 7
на початку січня 1918 року створено революційний комітет на чолі з комуністом А. П. Дігтяренком. До складу ревкому ввійшли також Д. Ю. Моргун, Ф. Г. Рябчий, А. Я. Петрюк, Ф. Н. Яківець та інші. Вже в лютому 1918 В лютому-березні 1918 року селяни Мишуриного Рога приступили до проведення в життя ленінського Декрету про землю. Земля, худоба, сільськогосподарський реманент, що належали до революції поміщикам, розподілялись між безземельними та малоземельними селянами. Але здійсненню цих заходів перешкодила окупація села австро-німецькими військами в квітні 1918 року. До села прибун каральний загін німецьких окупантів, який разом з місцевими багатіями вчинив жорстоку розправу над тими, хто підтримував владу Рад. Карателі повісили М. Р. Німуху, розстріляли П. Марченка, який брав участь у розподілі землі і майна поміщика Савенка. В червні 1918 року вони примусили селян Мишуриного Рога сплатити контрибуцію на суму 20 тис. крб. і забрали 4 коней.
Організатором боротьби в селі проти окупантів став підпільний ревком. Він створив партизанський загін, командиром якого був Д. Ю. Моргун. До складу загону входили Ф. К. Шуть, А. Я. Петрюк та інші. Партизани організували напад на карателів і розстріляли німецьких офіцерів.
Наприкінці грудня 1918 року частини Червоної Армії при сприянні партизанів, допомогли відновити в селі Радянську владу. Ревком, який вийшов з підпілля, очолив боротьбу трудящих Мишуриного Рога за здійснення революційних перетворень. Було конфісковано і взято на облік майно поміщиків та куркулів, організовано допомогу бідняцьким та середняцьким господарствам у проведенні посівної кампанії. В травні 1919 року на сільському сході селяни заявили, що вони будуть рішуче боротися проти куркульні, яка перешкоджала радянському будівництву. « Селяни с. Мишурино,- підкреслювалося в резолюції сходу,- особисто усвідомлюють, що тільки при підтримці Рад вони зможуть зміцнити всі завоювання революції».
Та активна робота по зміцненню Радянської влади була перервана наступом денікінців, які на початку серпня 1919 року зайняли село. Для боротьби з білогвардійськими бандами у Верхньодніпровському повіті було створено партизанський загін, який очолював Д. Т. Слизькоух. Загін брав участь у боях проти денікінців біля Мишуриного Рога, Куцеволівки та інших сіл повіту. До цього загону входили й жителі Мишуриного Рога.
Наприкінці грудня 1919 року село було визволене від денікінців, а на початку січня 1920 року тут відновив свою роботу ревком. У березні 1920 року відбулися вибори до Ради селянських депутатів, головою якої було обрано комуніста А. П. Дігтяренка. До участі в її роботі залучалось трудове селянство. В 1922 році у складі сільської Ради було 35 чоловік, серед них 7 комуністів.
У 1920 році в Мишуриному Розі було створено партійний осередок, його секретарем став Д. Ю. Моргун. У листопаді 1921 року до складу осередку входило 8 чоловік. Партосередок згуртував навколо себе сільський актив і проводив велику роботу по зміцненню Радянської влади на селі.
Зіркими і надійними помічниками комуністів були комсомольці. В травні 1920 року з ініціативи партосередку в селі оформилася комсомольська організація. Комсомольці брали участь в боротьбі з куркульством і бандитизмом, в проведенні культурно-освітньої роботи серед молоді. В лютому 1922 року в складі комсомольської організації налічувалось 24 чоловіка.
У вересні 1920 року в селі було створено комітет незаможних селян. Першим головою КНС став Л. А. Ковбаса. Комнезам надавав допомогу Раді і партосередку при розподілі поміщицьких і куркульських земель, сільськогосподарського реманенту між безземельними та малоземельними селянами, в проведенні продрозверстки, в боротьбі з бандитизмом. У 1921 році в боротьбі з бандою Левченка, що переплавилася через Дніпро з Полтавської губернії, загинуло 10 селян-незаможників. Банду Марусі біля Мишуриного Рога розгромив Верхньодніпровський загін під командуванням Г. М. Бочки. При підтримці трудового селянства бандитизм в Мишуриному Розі було ліквідовано в середині 1921 року.
В умовах нової економічної політики під керівництвом партосередку і сільської Ради в селі значно активізувалося економічне, культурне і громадсько-політичне лаптя. Селянські господарства зміцніли, було налагоджено переробку сількогосподарської продукції, значно пожвавилася торгівля. Вже в 1924 році
в селі було організовано перше товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ), що об'єднало 127 селянських господарств. Воно мало прокатний пункт, у розпорядженні якого були молотарка, 3 жатки, 3 рядові сівалки, віялка та інший сільськогосподарський реманент. Працював черепичний завод. На 1 січня 1925 року в Мишуриному Розі було 2 парових млини, 39
Дивиться також інші населені пункти району:
- Верхньодніпровський район
- Пушкарівка
- Перше Травня
- Новомиколаївка
- Миколаївка
- Малоолександрівка
- Дніпровське
- Ганнівка
- Вільні Хутори
- Бородаївські Хутори
- Бородаївка