Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Районна підпільна партійна група на чолі з П. І. Пальохою, що була
створена У Верхньодніпровську, в 1941-1943 рр. розповсюджувала листівки та повідомлення Радянського інформбюро, вела роз'яснювальну роботу серед населення Мишуриного Рога.
Відступаючи під натиском частин Червоної Армії, німецько-фашистські загарбники спорудили укріплення на правому березі Дніпра в районі Мишуриного Рога, які вони вважали неприступними. Але вже 29 вересня 1943 року 184 гвардійський стрілецький полк 62-ї гвардійської дивізії 57-го стрілецького корпусу
армії форсував Дніпро і зайняв північну околицю Мишуриного Рога. Після запеклих боїв, які точилися в районі села понад три тижні, 25 жовтня 1943 року частини 2-го Українського фронту визволили Мишурин Ріг від німецько-фашистських окупантів.
Під селом смертю хоробрих загинуло багато радянських воїнів - вірних синів соціалістичної Вітчизни, які відзначені урядовими нагородами посмертно. В тих же боях брали участь жителі села Ю. Т. Святодух і І. К. Хейлик. Багато воїнів
з Мишуриного Рога мужньо билися з ворогом на інших фронтах Великої Вітчизняної війни. Уродженець села пілот С. Л. Левчук удостоєний звання Героя Радянського Союзу, а 495 інших жителів нагороджено орденами і медалями Союзу РСР. В 1953 році в центрі села споруджено пам'ятник на могилі воїнів, що загинули в боях за його визволення. В дні радянських свят стало традицією класти вінки на братську могилу, щовесни саджати на ній квіти.
За час окупації німецько-фашистські загарбники пограбували і зруйнували громадські приміщення колгоспів, будинки колгоспників. Загальні збитки, заподіяні окупантами громадянам і колгоспам «Червоний партизан», «Червона зірка», «Нове життя», «Паризька комуна», ім. XVII партз'їзду, становили 57 млн. 313 тис. карбованців.
У перші післявоєнні роки економіка колгоспів села була дужо підірвана. На 1 січня 1946 року в колгоспі «Червоний партизан» було лише 8 корів, 51 кінь, 33 свині, 20 овець. З сільськогосподарської техніки колгосп мав один двигун, молотарку, 2 віялки, 31 кінний плуг тощо. Такий же стан був і в інших чотирьох колгоспах села.
Переборюючи великі труднощі, трудівники Мишуриного Рога під керівництвом партійних і радянських органів не тільки відбудували зруйноване господарство колгоспів, але й добилися його дальшого розвитку. Велику допомогу посівним матеріалом, реманентом, тяглом подавала колгоспам держава. В 1946 році в селі було створено районну машинно-тракторну станцію. В 1951 році МТС вже мала 56 тракторів і значну кількість комбайнів.
Посушливого 1946 року ланка М. О. Озерного з колгоспу «Червоний партизан» зібрала по 136 цнт кукурудзи з га. За трудові успіхи в цьому ж році йому було присуджено Державну премію СРСР. Ланкова колгоспу ім. XVII партз'їзду Н. Д. Кошик у 1946 році одержала врожай кукурудзи 70,4 цнт з га на площі 3 га. За досягнення у вирощуванні високих врожаїв кукурудзи М. О. Озерний і Н. Д. Кошик Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1947 року v іпстоєні звання Героя Соціалістичної Праці.
В 1948 році в колгоспі «Червоний партизан» 16 ланок одержали по 70-80 цнт кукурудзи з га. М. О. Озерний у 1949 році виростив на площі 3 га по 175 цнт кукурудз. а па одному га - 223,8 цнт, встановивши світовий рекорд урожайності цієї культури. Його послідовниками були ланковий Я. Ф. Хейлик, який зібрав по 110 цнт з га, і ланкова комсомолка Н. А. Омельченко, яка одержала по 100 цнт з га. Досвід М. О. Озерного широко наслідували відомі в усій країні новатори колгоспного виробництва Є. О. Долинюк, Г. М. Ладані, О. С. Хобта, Є. В. Блажевський, X. М. Шанаєв та багато інших. М. О. Озерний не раз обирався депутатом Верховної Ради Української РСР.
За роки четвертої п'ятирічки у Мишуриному Розі було збудовано 13 господарських будівель, 9 приміщень для тваринницьких ферм, 327 будинків для колгоспників, відбудовано школу, клуб, радіовузол. До 1950 року значно зміцніла економіка колгоспів, збільшились їхні неподільні фонди.
В 1950 році артілі «Паризька комуна» та «Червона зірка» об'єдналися в один колгосп «Зоря комунізму», артілі «Нове життя» та ім. XVII партз'їзду - в колгосп «Перемога». Укрупнення колгоспів сприяло дальшому розвитку їхньої економіки. За роки п'ятої п'ятирічки грошові прибутки артілей значно зросли. Якщо в 1950 році іі колгоспі «Зоря комунізму» вони становили близько 277 тис. крб., то в 1955 році - 991 тис. карбованців. У 1958 році артілі «Червоний партизан», «Зоря комунізму» і «Перемога» об'єдналися в один колгосп під назвою «Червоний партизан».
Мишурин Ріг
Сторінка 5 з 7
окупантів, молодь ухилялась від відправки на каторжні роботи до Німеччини.Районна підпільна партійна група на чолі з П. І. Пальохою, що була
Відступаючи під натиском частин Червоної Армії, німецько-фашистські загарбники спорудили укріплення на правому березі Дніпра в районі Мишуриного Рога, які вони вважали неприступними. Але вже 29 вересня 1943 року 184 гвардійський стрілецький полк 62-ї гвардійської дивізії 57-го стрілецького корпусу
армії форсував Дніпро і зайняв північну околицю Мишуриного Рога. Після запеклих боїв, які точилися в районі села понад три тижні, 25 жовтня 1943 року частини 2-го Українського фронту визволили Мишурин Ріг від німецько-фашистських окупантів.
Під селом смертю хоробрих загинуло багато радянських воїнів - вірних синів соціалістичної Вітчизни, які відзначені урядовими нагородами посмертно. В тих же боях брали участь жителі села Ю. Т. Святодух і І. К. Хейлик. Багато воїнів
з Мишуриного Рога мужньо билися з ворогом на інших фронтах Великої Вітчизняної війни. Уродженець села пілот С. Л. Левчук удостоєний звання Героя Радянського Союзу, а 495 інших жителів нагороджено орденами і медалями Союзу РСР. В 1953 році в центрі села споруджено пам'ятник на могилі воїнів, що загинули в боях за його визволення. В дні радянських свят стало традицією класти вінки на братську могилу, щовесни саджати на ній квіти.
За час окупації німецько-фашистські загарбники пограбували і зруйнували громадські приміщення колгоспів, будинки колгоспників. Загальні збитки, заподіяні окупантами громадянам і колгоспам «Червоний партизан», «Червона зірка», «Нове життя», «Паризька комуна», ім. XVII партз'їзду, становили 57 млн. 313 тис. карбованців.
У перші післявоєнні роки економіка колгоспів села була дужо підірвана. На 1 січня 1946 року в колгоспі «Червоний партизан» було лише 8 корів, 51 кінь, 33 свині, 20 овець. З сільськогосподарської техніки колгосп мав один двигун, молотарку, 2 віялки, 31 кінний плуг тощо. Такий же стан був і в інших чотирьох колгоспах села.
Переборюючи великі труднощі, трудівники Мишуриного Рога під керівництвом партійних і радянських органів не тільки відбудували зруйноване господарство колгоспів, але й добилися його дальшого розвитку. Велику допомогу посівним матеріалом, реманентом, тяглом подавала колгоспам держава. В 1946 році в селі було створено районну машинно-тракторну станцію. В 1951 році МТС вже мала 56 тракторів і значну кількість комбайнів.
Посушливого 1946 року ланка М. О. Озерного з колгоспу «Червоний партизан» зібрала по 136 цнт кукурудзи з га. За трудові успіхи в цьому ж році йому було присуджено Державну премію СРСР. Ланкова колгоспу ім. XVII партз'їзду Н. Д. Кошик у 1946 році одержала врожай кукурудзи 70,4 цнт з га на площі 3 га. За досягнення у вирощуванні високих врожаїв кукурудзи М. О. Озерний і Н. Д. Кошик Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1947 року v іпстоєні звання Героя Соціалістичної Праці.
В 1948 році в колгоспі «Червоний партизан» 16 ланок одержали по 70-80 цнт кукурудзи з га. М. О. Озерний у 1949 році виростив на площі 3 га по 175 цнт кукурудз. а па одному га - 223,8 цнт, встановивши світовий рекорд урожайності цієї культури. Його послідовниками були ланковий Я. Ф. Хейлик, який зібрав по 110 цнт з га, і ланкова комсомолка Н. А. Омельченко, яка одержала по 100 цнт з га. Досвід М. О. Озерного широко наслідували відомі в усій країні новатори колгоспного виробництва Є. О. Долинюк, Г. М. Ладані, О. С. Хобта, Є. В. Блажевський, X. М. Шанаєв та багато інших. М. О. Озерний не раз обирався депутатом Верховної Ради Української РСР.
За роки четвертої п'ятирічки у Мишуриному Розі було збудовано 13 господарських будівель, 9 приміщень для тваринницьких ферм, 327 будинків для колгоспників, відбудовано школу, клуб, радіовузол. До 1950 року значно зміцніла економіка колгоспів, збільшились їхні неподільні фонди.
В 1950 році артілі «Паризька комуна» та «Червона зірка» об'єдналися в один колгосп «Зоря комунізму», артілі «Нове життя» та ім. XVII партз'їзду - в колгосп «Перемога». Укрупнення колгоспів сприяло дальшому розвитку їхньої економіки. За роки п'ятої п'ятирічки грошові прибутки артілей значно зросли. Якщо в 1950 році іі колгоспі «Зоря комунізму» вони становили близько 277 тис. крб., то в 1955 році - 991 тис. карбованців. У 1958 році артілі «Червоний партизан», «Зоря комунізму» і «Перемога» об'єдналися в один колгосп під назвою «Червоний партизан».
Дивиться також інші населені пункти району:
- Верхньодніпровський район
- Пушкарівка
- Перше Травня
- Новомиколаївка
- Миколаївка
- Малоолександрівка
- Дніпровське
- Ганнівка
- Вільні Хутори
- Бородаївські Хутори
- Бородаївка