Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Мишурин Ріг

окупантів, мо­лодь ухилялась від відправки на каторжні роботи до Німеччини.
Районна підпільна партійна група на чолі з П. І. Пальохою, що була
створена У Верхньодніпровську, в 1941-1943 рр. розповсюджувала листівки та повідомлення Радянського інформбюро, вела роз'яснювальну роботу серед населення Мишуриного Рога.
Відступаючи під натиском частин Червоної Армії, німецько-фашистські загарбники спорудили укріплення на правому березі Дніпра в районі Мишуриного Рога, які вони вважали неприступними. Але вже 29 вересня 1943 року 184 гвардійський стрілецький полк 62-ї гвардійської дивізії 57-го стрілецького корпусу
армії форсував Дніпро і зайняв північну околицю Мишуриного Рога. Після запеклих боїв, які точилися в районі села понад три тижні, 25 жовтня 1943 року частини 2-го Українського фронту визволили Мишурин Ріг від німецько-фашистських окупантів.
Під селом смертю хоробрих загинуло багато радянських воїнів - вірних синів соціалістичної Вітчизни, які відзначені урядовими нагородами посмертно. В тих же боях брали участь жителі села Ю. Т. Святодух і І. К. Хейлик. Багато воїнів
з Мишуриного Рога мужньо билися з ворогом на інших фронтах Вели­кої Вітчизняної війни. Уродженець села пілот С. Л. Левчук удостоє­ний звання Героя Радянського Союзу, а 495 інших жителів на­городжено орденами і медалями Союзу РСР. В 1953 році в центрі села споруджено пам'ятник на моги­лі воїнів, що загинули в боях за його визволення. В дні радянських свят стало традицією класти вінки на братську могилу, щовесни саджа­ти на ній квіти.
За час окупації німецько-фашистські загарбники пограбували і зруйнували громадські приміщення колгоспів, будинки колгоспників. Загальні збитки, заподіяні окупан­тами громадянам і колгоспам «Червоний партизан», «Червона зірка», «Нове життя», «Паризька комуна», ім. XVII партз'їзду, становили 57 млн. 313 тис. карбованців.
У перші післявоєнні роки економіка колгоспів села була дужо підірвана. На 1 січня 1946 року в колгоспі «Червоний партизан» було лише 8 корів, 51 кінь, 33 свині, 20 овець. З сільськогосподарської техніки колгосп мав один двигун, молотарку, 2 віялки, 31 кінний плуг тощо. Такий же стан був і в інших чотирьох колгоспах села.
Переборюючи великі труднощі, трудівники Мишуриного Рога під керівництвом партійних і радян­ських органів не тільки відбудували зруйноване господарство колгоспів, але й добилися його дальшого розвитку. Велику допомогу посівним матеріалом, реманентом, тяглом по­давала колгоспам держава. В 1946 році в селі було створено районну машинно-тракторну станцію. В 1951 році МТС вже мала 56 тракторів і значну кількість комбайнів.
Посушливого 1946 року ланка М. О. Озерного з колгоспу «Червоний партизан» зібрала по 136 цнт кукурудзи з га. За трудові успіхи в цьому ж році йому було присуджено Державну премію СРСР. Ланкова колгоспу ім. XVII партз'їзду Н. Д. Кошик у 1946 році одержала врожай кукурудзи 70,4 цнт з га на площі 3 га. За досягнення у вирощуванні високих врожаїв кукурудзи М. О. Озерний і Н. Д. Кошик Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1947 року v іпстоєні звання Героя Соціалістичної Праці.
В 1948 році в колгоспі «Червоний партизан» 16 ланок одержали по 70-80 цнт кукурудзи з га. М. О. Озерний у 1949 році виростив на площі 3 га по 175 цнт куку­рудз. а па одному га - 223,8 цнт, встановивши світовий рекорд урожайності цієї культури. Його послідовниками були ланковий Я. Ф. Хейлик, який зібрав по 110 цнт з га, і ланкова комсомолка Н. А. Омельченко, яка одержала по 100 цнт з га. Досвід М. О. Озерного широко наслідували відомі в усій країні новатори колгоспного виробництва Є. О. Долинюк, Г. М. Ладані, О. С. Хобта, Є. В. Блажевський, X. М. Шанаєв та багато інших. М. О. Озерний не раз обирався депу­татом Верховної Ради Української РСР.
За роки четвертої п'ятирічки у Мишуриному Розі було збудовано 13 господар­ських будівель, 9 приміщень для тваринницьких ферм, 327 будинків для колгосп­ників, відбудовано школу, клуб, радіовузол. До 1950 року значно зміцніла еконо­міка колгоспів, збільшились їхні неподільні фонди.
В 1950 році артілі «Паризька комуна» та «Червона зірка» об'єдналися в один колгосп «Зоря комунізму», артілі «Нове життя» та ім. XVII партз'їзду - в колгосп «Перемога». Укрупнення колгоспів сприяло дальшому розвитку їхньої економіки. За роки п'ятої п'ятирічки грошові прибутки артілей значно зросли. Якщо в 1950 році іі колгоспі «Зоря комунізму» вони становили близько 277 тис. крб., то в 1955 році - 991 тис. карбованців. У 1958 році артілі «Червоний партизан», «Зоря ко­мунізму» і «Перемога» об'єдналися в один колгосп під назвою «Червоний парти­зан».





Мишурин Ріг