Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Вільногірськ

Одночасно з будівництвом Верхньодніпровського гірничо-металургійного комбінату здійснювалось освоєння його виробничих потужностей, налагоджувався ви­пуск продукції рідкісних металів. В період становлення підприємства виникли труднощі при освоєнні нового устаткування і нової технології виробництва. Це вимагало організації навчання кадрів робітників та інженерно-технічних працівників. Було створено курси для
підготовки і підвищення кваліфікації робітників. Лише в 1962 році різних спеціальностей набули 244 і підвищили кваліфікацію 390 робіт­ників. Велика увага приділялась підвищенню загальноосвітніх і технічних знань трудящих. У 1964 році з тих, які працювали на комбінаті, 1600 чол. мали вищу і середньу освіту.
Партійна організація комбінату очолила рух раціоналізаторів і винахідників удосконалення техніки і технології виробництва. У 1962 році внесено 377 раціоналізаторських пропозицій, від впровадження яких одержано економічного ефекту на суму 254 тис. крб. З кожним роком зростали ряди раціоналізаторів. У 1962 році на комбінаті їх налічувалось понад 220, на 1 січня 1967 року їх було вже 839 чоловік. Багато цінних пропозицій внесли комуністи С. Г. Клапцов, П. Д. Білогай, А. В. Дігтяренко. В 1963 році вони розробили нову схему очистки промислових продуктів, потім впровадили у виробництво новий метод поперед­нього гідроциклування пісків. На підприємстві щороку зростав економічний ефект від реалізації раціоналізаторських пропозицій. У 1962 році він становив 254 тис. крб., в 1966 - 643 тис. карбованців.
З розвитком підприємства зміцнювалась і зростала партійна організація комбінату. Якщо в грудні 1959 року в ній налічувалось 50 комуністів, то на 1 січня 1967 року тут було 647 членів і кандидатів партії.
В проведенні виховної роботи серед молоді, в залученні її до соціалістичного змагання важливе місце належить комсомольській організації комбінату. У 1958 році в її складі налічувалось лише 7 чоловік, в 1968 році було вже 644 члени ВЛКСМ. Комсомольці брали активну участь у здійсненні заходів по впровадженню нової техніки, промислової естетики, механізації і автоматизації виробничих процесів. У 1965 році понад 200 комсомольцям комбінату присвоєно почесне звання ударника комуністичної праці. Комсомольська організація багато уваги приділяє вихованню молоді на революційних, бойових і трудових традиціях. Вона часто практикує зу­стрічі комсомольців і молоді з учасниками громадянської та Великої Вітчизняної воєн, з передовиками і новаторами виробництва.
Нове соціалістичне місто, що будувалось одночасно із спорудженням та роз­витком гірничо-металургійного комбінату, простяглося на кілька кілометрів рівкими лініями широких вулиць: ім. Леніна, Дніпровської, Жовтневої, ім. Ленінського комсомолу. Однією з найкрасивіших стала центральна вулиця ім. Леніна. Всі вони асфальтовані, прикрашені зеленими насадженнями. З 1956 по 1966 рік у Вільногірську посаджено 60 тис. декоративних дерев і понад 200 тис. кущів. За рахунок державних коштів споруджено квартали багатоповерхових житлових будинків з центральним опаленням, водопроводом, каналізацією, газом, елект­роосвітленням тощо. В 1960 році житловий фонд Вільногірська становив 33 тис. кв, метрів, а на 1 січня 1968 року - 150 млн. тис. кв. метрів житла.
В місті створено розгалужену торговельну мережу. В 1959 році збудовано міський ринок. На 1 січня 1967 року тут налічувалося 17 магазинів і понад 20 кіос­ків. Населення міста з кожним роком одержує все більше промислових і продоволь­чих товарів. Товарооборот по відділу робітничого постачання гірничо-металургійного комбінату за період з 1959 по 1967 рік збільшився в 5,6 раза. Добре налагоджено громадське харчування. Працюють 4 їдальні, 12 буфетів, 2 кафе, хлібозавод, фабрика-кухня на 200 місць. В місті 7 підприємств побутового обслуговування, при яких є майстерні для індивідуального пошиву та ремонту одягу і взуття.
Жителі міста мають висококваліфіковану медичну допомогу. В 1961 році у Вільногірську побудовано лікарню на 120 ліжок, аптеку. Лікарня обладнана сучас­ним устаткуванням, має відділення: терапевтичне, хірургічне, дитяче, пологове, інфекційне, гінекологічне та бактеріологічну лабораторію. У ній працюють 33 лі­карі і 94 медичних працівники з середньою освітою.
У 1959 році тут побудовано дитячий садок та дитячі ясла. Протягом 1961- 1966 років споруджено ще 5 дитячих комбінатів на 280 місць кожний. В 6-ти дитя­чих комбінатах у 1967 році перебувало 1625 дітей дошкільного віку.
У 1964 році в місті побудовано стадіон, у 1967 - спортивну школу. В роботі добровільних спортивних товариств бере участь близько 1700 чоловік.
Зростає і матеріальний добробут трудящих. Про це свідчить збільшення
продаж товарів культурно-побутового вжитку. Порівняно з 1960 ро­ком у 1965 продано більше: холо­дильників -у 2 рази, пральних машин - у 5,6 раза, телевізорів -5 у 1,6 раза, піаніно - в 2,5 раза. В особистому користуванні жителів міста в 1968 році налічувалось 83 лег­кових автомашини, багато мотоциклів і моторолерів.





Вільногірськ