Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Жителі міста беруть активну участь також у діяльності районної і обласної Рад депутатів трудящих. В березні 1967 року депутатом Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих обрано лаборанта-хіміка
Верхньодніпровського гірничо-металургійного комбінату Є. І. Соколенко. Працюючи з 1960 року фільтрувальником цеху виробничого постачання, а з квітня 1966 року лаборантом-хіміком того ж цеху, вона наполегливо добивалась поліпшення якості продукції. За виробничі успіхи у виконанні завдань семирічного плану Є. І. Соколенко в травні 1966 року нагороджено медаллю «За трудову відзнаку».
В місті є добровільна народна дружина, яка налічує в своєму складі 1800 чоловік.
Трудящі підприємств надають шефську допомогу колгоспам «Шлях до комунізму», «Перемога», ім. Жданова та іншим у механізації тваринницьких ферм, будівництві зрошувальних систем, електрифікації тощо. Загальна вартість наданої шефської допомоги колгоспам у 1964 році становила 7369 крб. У підшефних колгоспах трудящі допомогли побудувати зрошувальні системи на площі 80 га. Часто виступають з концертами в підшефних колгоспах колективи художньої самодіяльності Палацу культури металургів, клубу «Будівельник». Члени міського товариства «Знання» читають лекції для колгоспників. У 1967 році вони прочитали понад 50 таких лекцій. Робітники Вільногірська разом з колгоспниками навколишніх сіл влаштовують спільні вечори відпочинку.
Разом з усім радянським народом трудящі Вільногірська виявляють солідарність з в'єтнамським народом в його героїчній боротьбі проти агресії американського імперіалізму. На мітингу робітників гірничо-металургійного комбінату в грудні 1965 року рішуче засуджено агресивні дії і звірства американських імперіалістів у В'єтнамі.
Міцно увійшли в життя міста такі радянські обряди й традиції як урочиста реєстрація новонароджених та шлюбу, проводи до Радянської Армії тощо. Призовники з червоним прапором й оркестром проходять по вулицях міста, де їх зустрічає населення з квітами. З напутнім словом виступають представники партійних і комсомольських організацій, керівкики підприємства, батьки. Призовники, відповідаючи, обіцяють виправдати довір'я населення і з честю виконати свій громадський обов'язок.
Зростає місто, розширюються його зв'язки з іншими містами республіки. Якщо в 1957 році Вільногірськ був зв'язаний асфальтованим шляхом тільки з залізничною станцією Вільні Хутори, то тепер такі шляхи ведуть в усі кінці області, ними курсують автомашини різних марок. Щодня йдуть рейсові автобуси на Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Кременчук, Кіровоград та до інших міст і районних центрів.
В найближчі роки Вільногірськ стане ще більшим і красивішим. Зросте випуск продукції промислових підприємств. У директивах XXIII з'їзду КПРС по п'ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1966-1970 рр. передбачено розширити Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат. В недалекому майбутньому намічено також будівництво молокозаводу, універмагу, міської бібліотеки, нових середніх шкіл, дитячих комбінатів, лікарні. Центральна площа буде оточена красивими будинками, зеленими алеями. Місто розростеться аж до Придніпровської залізниці, де намічено спорудити вокзал. Виростуть нові квартали багатоповерхових яштлових будинків.
Трудівники Вільногірська докладають усіх зусиль, щоб своєю працею внести гідний вклад у справу побудови матеріально-технічної бази комунізму.
Вільногірськ
Сторінка 5 з 5
проводяться недільники по деревонасадженню, споруджуються спортивні майданчики у дворах мікрорайонів, здійснюється громадським контроль за роботою підприємств культурно-побутового призначення.Жителі міста беруть активну участь також у діяльності районної і обласної Рад депутатів трудящих. В березні 1967 року депутатом Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих обрано лаборанта-хіміка
В місті є добровільна народна дружина, яка налічує в своєму складі 1800 чоловік.
Трудящі підприємств надають шефську допомогу колгоспам «Шлях до комунізму», «Перемога», ім. Жданова та іншим у механізації тваринницьких ферм, будівництві зрошувальних систем, електрифікації тощо. Загальна вартість наданої шефської допомоги колгоспам у 1964 році становила 7369 крб. У підшефних колгоспах трудящі допомогли побудувати зрошувальні системи на площі 80 га. Часто виступають з концертами в підшефних колгоспах колективи художньої самодіяльності Палацу культури металургів, клубу «Будівельник». Члени міського товариства «Знання» читають лекції для колгоспників. У 1967 році вони прочитали понад 50 таких лекцій. Робітники Вільногірська разом з колгоспниками навколишніх сіл влаштовують спільні вечори відпочинку.
Разом з усім радянським народом трудящі Вільногірська виявляють солідарність з в'єтнамським народом в його героїчній боротьбі проти агресії американського імперіалізму. На мітингу робітників гірничо-металургійного комбінату в грудні 1965 року рішуче засуджено агресивні дії і звірства американських імперіалістів у В'єтнамі.
Міцно увійшли в життя міста такі радянські обряди й традиції як урочиста реєстрація новонароджених та шлюбу, проводи до Радянської Армії тощо. Призовники з червоним прапором й оркестром проходять по вулицях міста, де їх зустрічає населення з квітами. З напутнім словом виступають представники партійних і комсомольських організацій, керівкики підприємства, батьки. Призовники, відповідаючи, обіцяють виправдати довір'я населення і з честю виконати свій громадський обов'язок.
Зростає місто, розширюються його зв'язки з іншими містами республіки. Якщо в 1957 році Вільногірськ був зв'язаний асфальтованим шляхом тільки з залізничною станцією Вільні Хутори, то тепер такі шляхи ведуть в усі кінці області, ними курсують автомашини різних марок. Щодня йдуть рейсові автобуси на Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Кременчук, Кіровоград та до інших міст і районних центрів.
В найближчі роки Вільногірськ стане ще більшим і красивішим. Зросте випуск продукції промислових підприємств. У директивах XXIII з'їзду КПРС по п'ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1966-1970 рр. передбачено розширити Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат. В недалекому майбутньому намічено також будівництво молокозаводу, універмагу, міської бібліотеки, нових середніх шкіл, дитячих комбінатів, лікарні. Центральна площа буде оточена красивими будинками, зеленими алеями. Місто розростеться аж до Придніпровської залізниці, де намічено спорудити вокзал. Виростуть нові квартали багатоповерхових яштлових будинків.
Трудівники Вільногірська докладають усіх зусиль, щоб своєю працею внести гідний вклад у справу побудови матеріально-технічної бази комунізму.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Верхньодніпровський район
- Пушкарівка
- Перше Травня
- Новомиколаївка
- Миколаївка
- Малоолександрівка
- Дніпровське
- Ганнівка
- Вільні Хутори
- Бородаївські Хутори
- Бородаївка
- Мишурин Ріг