Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
телят - 920 грамів. План продажу державі молока колгоспники перевиконали на 127проц., м'яса - на 121 проц., яєць - на 114 процентів.
Сумлінна праця передовиків колгоспного виробництва в 1966 році була відзначена високими урядовими нагородами: телятниця Н. О. Молодан нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, доярки А. К. Сабарня і К. П. Гавриш - орденом «Знак Пошани».
В усі галузі колгоспного виробництва широко впроваджуються механізація та електрифікація. На 1 січня 1968 року машинно-тракторний парк колгоспу ім. Леніна налічував 34 трактори, 8 зернових комбайнів, 17 вантажних автомашин. Тут було 64 електромотори загальною потужністю 395 квт. В артілі працюють досвідчені спеціалісти, серед них голова колгоспу В. Т. Приходько, помічник бригадира комплексної бригади № 1 механізатор А. Т. Кавунник. Колгоспники підвищують свою кваліфікацію в школах передового досвіду. Частина жителів Царичанки працює на підприємствах місцевої промисловості - державному млині, маслозаводі, консервному та цегельному заводах.
Зростає матеріальний добробут трудівників. В колгоспі ім. Леніна оплата одного людино-дня в 1967 році становила 3 крб. 11 коп. порівняно з 0,83 крб. у 1958 році. Ветерани праці одержують пенсію. У Царичанці працює один з кращих в області райунівермагів, 7 промтоварних і продовольчих магазинів, магазин культтоварів. їх загальний товарообіг становив у 1967 році майже 23 млн. карбованців. Збільшився продаж телевізорів, радіоприймачів, пральних машин, холодильників, меблів. Значно розширилася сітка підприємств громадського харчування, працюють ресторан «Оріль», 2 їдальні, варенична, хлібозавод з кондитерським цехом.
Цармманка - центр сільськогосподарського району. З серпня 1957 року вона стала селищем міського типу. Чимало зроблено виконкомом селищної Ради по перебудові і впорядкуванню селища. З 1947 року забудова Царичанки провадиться тільки за планом, затвердженим селищною Радою. Всі будинки споруджуються з добротного матеріалу місцевого виробництва, дахи залізні або черепичні. За післявоєнний період побудовано 184 комунальні квартири загальною площею 5872 кв. метри. За останні 5 років 740 сімей справили новосілля. Вулиці селища впорядковані, з них 14 км мають тверде покриття. 2 тисячі будинків селища потопають у садах, ягідниках і декоративних насадженнях. На площі 7 га закладено лісопарк «Діброва».
Медичну допомогу населенню селища і району подають працівники районної поліклініки та лікарні. В Царичанці працюють дитяча консультація, пологовий будинок, санепідстанція, аптека. Університет здоров'я при районному Будинку культури проводить велику роботу по поширенню медичних знань серед населення. Лекції тут читають професори та викладачі Дніпропетровського медичного інституту, місцеві медичні працівники.
У громадському та культурному житті активну участь бере великий загін інтелігенції. В його складі 46 спеціалістів сільського господарства з вищою освітою, 50 учителів, 34 лікарі, 4 фармацевти, 6 інженерів-будівельників. 37 чоловік з них обрано депутатами Царичанської селищної Ради, 11 працюють у культурно-освітній комісії.
За післявоєнні роки було не тільки відновлено зруйноване фашистами шкільне господарство, а й побудовано три сучасні шкільні приміщення. На 1 січня 1968 року у восьмирічній та середній школах набували знань 1128 учнів, у заочній середній школі навчається 1033 учні, у вечірній - 174 учні. З 1958 року працює музична школа з двома відділеннями - фортепіанним і народних інструментів. Дошкільнята виховуються в дитячих садках і яслах. 6 районний Будинок піонерів, дитяча бібліотека з книжковим фондом 21 219 примірників. Своє дозвілля учні проводять у мальовничому піонерському парку, в піонерських таборах на березі Орелі.
Значну роботу по піднесенню культурного рівня населення провадить районна бібліотека. В 1967 році в ній було понад 33 тис. книг.
При Будинку культури працюють постійний лекторій товариства «Знання», гуртки художньої самодіяльності, в яких беруть участь 120 чоловік. Великий успіх серед населення мають виступи хору Будинку культури. У 1960 році цьому колективу присвоєно звання «Народної хорової капели». На республіканському огляді, присвяченому 150-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка, царичанська хорова капела зайняла друге місце.
У 1960 році за ініціативою місцевих краєзнавців та з допомогою співробітників Дніпропетровського історичного музею в селищі створено народний історико-краєзнавчий музей. В 1967 році його відвідало 5700 чоловік. В музеї проведено 44 екскурсії та прочитано 28 лекцій, присвячених 50-річчю встановлення Радянської влади.
Царичанка
Сторінка 6 з 8
становив 2800 кг. Молочно-товарна форма №1 колгоспу зайняла одне з перших місць у районі. Особливо високих показників досягли доярки А. К. Сабарня, К. П, Гавриш. Телятниця Н. О. Молодан добилася найвищого у районі середньодобового приросту Сумлінна праця передовиків колгоспного виробництва в 1966 році була відзначена високими урядовими нагородами: телятниця Н. О. Молодан нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, доярки А. К. Сабарня і К. П. Гавриш - орденом «Знак Пошани».
В усі галузі колгоспного виробництва широко впроваджуються механізація та електрифікація. На 1 січня 1968 року машинно-тракторний парк колгоспу ім. Леніна налічував 34 трактори, 8 зернових комбайнів, 17 вантажних автомашин. Тут було 64 електромотори загальною потужністю 395 квт. В артілі працюють досвідчені спеціалісти, серед них голова колгоспу В. Т. Приходько, помічник бригадира комплексної бригади № 1 механізатор А. Т. Кавунник. Колгоспники підвищують свою кваліфікацію в школах передового досвіду. Частина жителів Царичанки працює на підприємствах місцевої промисловості - державному млині, маслозаводі, консервному та цегельному заводах.
Зростає матеріальний добробут трудівників. В колгоспі ім. Леніна оплата одного людино-дня в 1967 році становила 3 крб. 11 коп. порівняно з 0,83 крб. у 1958 році. Ветерани праці одержують пенсію. У Царичанці працює один з кращих в області райунівермагів, 7 промтоварних і продовольчих магазинів, магазин культтоварів. їх загальний товарообіг становив у 1967 році майже 23 млн. карбованців. Збільшився продаж телевізорів, радіоприймачів, пральних машин, холодильників, меблів. Значно розширилася сітка підприємств громадського харчування, працюють ресторан «Оріль», 2 їдальні, варенична, хлібозавод з кондитерським цехом.
Цармманка - центр сільськогосподарського району. З серпня 1957 року вона стала селищем міського типу. Чимало зроблено виконкомом селищної Ради по перебудові і впорядкуванню селища. З 1947 року забудова Царичанки провадиться тільки за планом, затвердженим селищною Радою. Всі будинки споруджуються з добротного матеріалу місцевого виробництва, дахи залізні або черепичні. За післявоєнний період побудовано 184 комунальні квартири загальною площею 5872 кв. метри. За останні 5 років 740 сімей справили новосілля. Вулиці селища впорядковані, з них 14 км мають тверде покриття. 2 тисячі будинків селища потопають у садах, ягідниках і декоративних насадженнях. На площі 7 га закладено лісопарк «Діброва».
Медичну допомогу населенню селища і району подають працівники районної поліклініки та лікарні. В Царичанці працюють дитяча консультація, пологовий будинок, санепідстанція, аптека. Університет здоров'я при районному Будинку культури проводить велику роботу по поширенню медичних знань серед населення. Лекції тут читають професори та викладачі Дніпропетровського медичного інституту, місцеві медичні працівники.
У громадському та культурному житті активну участь бере великий загін інтелігенції. В його складі 46 спеціалістів сільського господарства з вищою освітою, 50 учителів, 34 лікарі, 4 фармацевти, 6 інженерів-будівельників. 37 чоловік з них обрано депутатами Царичанської селищної Ради, 11 працюють у культурно-освітній комісії.
За післявоєнні роки було не тільки відновлено зруйноване фашистами шкільне господарство, а й побудовано три сучасні шкільні приміщення. На 1 січня 1968 року у восьмирічній та середній школах набували знань 1128 учнів, у заочній середній школі навчається 1033 учні, у вечірній - 174 учні. З 1958 року працює музична школа з двома відділеннями - фортепіанним і народних інструментів. Дошкільнята виховуються в дитячих садках і яслах. 6 районний Будинок піонерів, дитяча бібліотека з книжковим фондом 21 219 примірників. Своє дозвілля учні проводять у мальовничому піонерському парку, в піонерських таборах на березі Орелі.
Значну роботу по піднесенню культурного рівня населення провадить районна бібліотека. В 1967 році в ній було понад 33 тис. книг.
При Будинку культури працюють постійний лекторій товариства «Знання», гуртки художньої самодіяльності, в яких беруть участь 120 чоловік. Великий успіх серед населення мають виступи хору Будинку культури. У 1960 році цьому колективу присвоєно звання «Народної хорової капели». На республіканському огляді, присвяченому 150-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка, царичанська хорова капела зайняла друге місце.
У 1960 році за ініціативою місцевих краєзнавців та з допомогою співробітників Дніпропетровського історичного музею в селищі створено народний історико-краєзнавчий музей. В 1967 році його відвідало 5700 чоловік. В музеї проведено 44 екскурсії та прочитано 28 лекцій, присвячених 50-річчю встановлення Радянської влади.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Юр'ївка
- Шульгівка
- Чаплинка
- Цибульківка
- Прядівка
- Новопідкряж
- Могилів
- Миколаївка
- Ляшківка
- Курилівка
- Колгоспівка
- Китайгород
- Єлизаветівка
- Бабайківка
- Петриківка