Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
9 листопада 1959 року артілі ім. Ульянова та «Червоний Жовтень» об'єдналися в один колгосп під назвою «Родина», до якого в 1963 році
приєднано артіль ім. Лепітта село Кулебівка. Уже в 1963 році господарство колгоспу «Родина»
налічувало 38 тракторів, 24 автомашини, 20 комбайнів, 5 дощувальних машин, бульдозер, 15 електромоторів, 2 електродоїльні установки та автопоїлки на фермах. На 100 га сільськогосподарських угідь тут було надоєно по 418 цнт молока, вироблено по 62,6 цнт м'яса. По грошовій оплаті праці колгосп вийшов на перше місце в районі.
Значне місце в колгоспі займало овочівництво. В 1964 році колгоспники завезли з Київської та Чернігівської областей картоплю високоврожайних сортів «Бородянську» та «Приєнкульську ранню» і посадили її на площі 230 га з них 40 проц. на поливних землях. Доглядали за всіма правилами агротехнічної науки. Боронували до сходів і два рази після сходів, вручну пропололи. Вродило по 78 цнт з кожного га. Колгосп одержав 102 тис. крб. чистого доходу. Відтоді господарство почало спеціалізуватися на вирощуванні ранньої картоплі.
В лютому 1965 року колгосп «Родина» реорганізовано в радгосп «Підгородний». Радгосп став не лише великою фабрикою овочів та картоплі, але й зерна, молока та м'яса. Вже в 1965 році він продав державі 2860 цнт картоплі і одержав 267 тис. крб. чистого прибутку. А наступного року на площі 450 га зібрали по 98 цнт з га. Того ж року врожай зернових у радгоспі становив 26 тис. цнт, в перерахунку на 100 га сільськогосподарських угідь було надоєно 693 цнт молока і вироблено по
62,8 цнт м'яса. За високі показники у сільськогосподарському виробництві 14 працівників радгоспу нагороджено орденами й медалями, в т. ч. орденом Леніна - бригадира молочно-тваринницької ферми М. П. Сосика та доярок К. М. Польову і М. А. Плоху.
Трудівники колгоспу «Перемога» теж досягли значних успіхів у піднесенні громадського господарства. У січні 1967 року цей колгосп приєднано як ІІІ-й відділок до сусіднього радгоспу «Нижньодніпровський» Підгородненської селищної Ради. Це велике спеціалізоване господарство має понад 5 тис. га ріллі, в його розпорядженні 96 тракторів, 90 автомашин, 12 дощувальних агрегатів, багато іншої техніки. Основною продукцією радгоспу є овочі, якими постачають обласний центр.
З ранньої весни до пізньої осені овочі завозяться до магазинів Дніпропетровська з радгоспних ланів, а взимку свіжі капуста, буряк, цибуля, морква надходять з радгоспного овочесховища. Взимку в радгоспних теплицях вирощують: цибулю, петрушку, помідори, огірки. У 1966 році працівники радгоспу зібрали близько 28 тис. цнт зернових, на 100 га угідь виробляли по 663 цнт молока та
42,9 цнт м'яса. 27 передовиків радгоспу відзначено урядовими нагородами, серед них директор радгоспу І. Я. Сергієнко та ланкова городньої бригади М. І. Левченко удостоєні ордена Леніна.
Велику допомогу трудівникам селища подають підприємства Дніпропетровська. За їх участю було створено навколо міста овочеву зону, до якої увійшли радгоспи «Нижньодніпровський» та «Підгородний». В першому з них шефи - робітники Дніпропетровського заводу гірничо-шахтного устаткування провели зрошення кількох десятків гектарів землі. А над спорудженням складної зрошувальної системи на площі 1000 га землі працював увесь колектив тресту «Дніпротяжбуд». Його будівники споруджують в радгоспі тепличний комбінат на 52 тис. кв. м. Великий економічний ефект дасть Фрунзенська зрошувальна система. Вона зрошуатиме 40 тис. га землі, понад половина площі матиме воду вже в цій п'ятирічці.
Провідну роль у виробничому й громадському житті селища відіграють партійні та комсомольські організації. В Підгородному 5 партійних організацій, які об'єднують 180 комуністів. Тільки в радгоспі «Підгородний» на різних ділянках працюють 105 членів КПРС. 8 організацій ЛКСМУ налічують 439 комсомольців. Багато комуністів та комсомольців працюють агітаторами, є учасниками бригад комуністичної праці в радгоспах, беруть участь у роботі добровільних народних дружин, груп сприяння народному контролю та комісій селищної Ради.
Удосконалюючи організаційно-партійну роботу, суворо дотримуючись ленінських норм партійного життя, парткоми радгоспів приділяють велику увагу навчанню і вихованню кадрів. Так, у радгоспі «Нижньодніпровському» створено чотири початкові політшколи, школу основ марксизму-ленінізму і економічну школу, у 1966 році тут навчалося 200 чоловік. Багато уваги приділяється розстановці кадрів на вирішальних ділянках радгоспного будівництва. З п'яти головних спеціалістів радгоспу «Підгородного» - чотири з вищою освітою. Спеціальну освіту мають усі керуючі відділками, майже всі бригадири - також фахівці або вчаться
Підгородне
Сторінка 6 з 7
«Червоний Жовтень». В 1958 році йому присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці.9 листопада 1959 року артілі ім. Ульянова та «Червоний Жовтень» об'єдналися в один колгосп під назвою «Родина», до якого в 1963 році
налічувало 38 тракторів, 24 автомашини, 20 комбайнів, 5 дощувальних машин, бульдозер, 15 електромоторів, 2 електродоїльні установки та автопоїлки на фермах. На 100 га сільськогосподарських угідь тут було надоєно по 418 цнт молока, вироблено по 62,6 цнт м'яса. По грошовій оплаті праці колгосп вийшов на перше місце в районі.
Значне місце в колгоспі займало овочівництво. В 1964 році колгоспники завезли з Київської та Чернігівської областей картоплю високоврожайних сортів «Бородянську» та «Приєнкульську ранню» і посадили її на площі 230 га з них 40 проц. на поливних землях. Доглядали за всіма правилами агротехнічної науки. Боронували до сходів і два рази після сходів, вручну пропололи. Вродило по 78 цнт з кожного га. Колгосп одержав 102 тис. крб. чистого доходу. Відтоді господарство почало спеціалізуватися на вирощуванні ранньої картоплі.
В лютому 1965 року колгосп «Родина» реорганізовано в радгосп «Підгородний». Радгосп став не лише великою фабрикою овочів та картоплі, але й зерна, молока та м'яса. Вже в 1965 році він продав державі 2860 цнт картоплі і одержав 267 тис. крб. чистого прибутку. А наступного року на площі 450 га зібрали по 98 цнт з га. Того ж року врожай зернових у радгоспі становив 26 тис. цнт, в перерахунку на 100 га сільськогосподарських угідь було надоєно 693 цнт молока і вироблено по
62,8 цнт м'яса. За високі показники у сільськогосподарському виробництві 14 працівників радгоспу нагороджено орденами й медалями, в т. ч. орденом Леніна - бригадира молочно-тваринницької ферми М. П. Сосика та доярок К. М. Польову і М. А. Плоху.
Трудівники колгоспу «Перемога» теж досягли значних успіхів у піднесенні громадського господарства. У січні 1967 року цей колгосп приєднано як ІІІ-й відділок до сусіднього радгоспу «Нижньодніпровський» Підгородненської селищної Ради. Це велике спеціалізоване господарство має понад 5 тис. га ріллі, в його розпорядженні 96 тракторів, 90 автомашин, 12 дощувальних агрегатів, багато іншої техніки. Основною продукцією радгоспу є овочі, якими постачають обласний центр.
З ранньої весни до пізньої осені овочі завозяться до магазинів Дніпропетровська з радгоспних ланів, а взимку свіжі капуста, буряк, цибуля, морква надходять з радгоспного овочесховища. Взимку в радгоспних теплицях вирощують: цибулю, петрушку, помідори, огірки. У 1966 році працівники радгоспу зібрали близько 28 тис. цнт зернових, на 100 га угідь виробляли по 663 цнт молока та
42,9 цнт м'яса. 27 передовиків радгоспу відзначено урядовими нагородами, серед них директор радгоспу І. Я. Сергієнко та ланкова городньої бригади М. І. Левченко удостоєні ордена Леніна.
Велику допомогу трудівникам селища подають підприємства Дніпропетровська. За їх участю було створено навколо міста овочеву зону, до якої увійшли радгоспи «Нижньодніпровський» та «Підгородний». В першому з них шефи - робітники Дніпропетровського заводу гірничо-шахтного устаткування провели зрошення кількох десятків гектарів землі. А над спорудженням складної зрошувальної системи на площі 1000 га землі працював увесь колектив тресту «Дніпротяжбуд». Його будівники споруджують в радгоспі тепличний комбінат на 52 тис. кв. м. Великий економічний ефект дасть Фрунзенська зрошувальна система. Вона зрошуатиме 40 тис. га землі, понад половина площі матиме воду вже в цій п'ятирічці.
Провідну роль у виробничому й громадському житті селища відіграють партійні та комсомольські організації. В Підгородному 5 партійних організацій, які об'єднують 180 комуністів. Тільки в радгоспі «Підгородний» на різних ділянках працюють 105 членів КПРС. 8 організацій ЛКСМУ налічують 439 комсомольців. Багато комуністів та комсомольців працюють агітаторами, є учасниками бригад комуністичної праці в радгоспах, беруть участь у роботі добровільних народних дружин, груп сприяння народному контролю та комісій селищної Ради.
Удосконалюючи організаційно-партійну роботу, суворо дотримуючись ленінських норм партійного життя, парткоми радгоспів приділяють велику увагу навчанню і вихованню кадрів. Так, у радгоспі «Нижньодніпровському» створено чотири початкові політшколи, школу основ марксизму-ленінізму і економічну школу, у 1966 році тут навчалося 200 чоловік. Багато уваги приділяється розстановці кадрів на вирішальних ділянках радгоспного будівництва. З п'яти головних спеціалістів радгоспу «Підгородного» - чотири з вищою освітою. Спеціальну освіту мають усі керуючі відділками, майже всі бригадири - також фахівці або вчаться
Дивиться також інші населені пункти району:
- Дніпропетровський район
- Чумаки
- Попово-Балівка
- Новоолександрівка
- Миколаївка
- Любимівка
- Лобойківка
- Кіровське
- Долинське
- Сурсько-Литовське