Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
створений у травні 1920 року. Першим головою його був П. К. Карпенко. Комнезам зміцнювався за рахунок вступу до нього сільської бідноти. В квітні 1921 року до складу КНС входило 75 чоловік.
Партійна організація, місцеві органи влади, КНС перш за все дбали про забезпечення безземельних селян землею. Ще в лютому 1920 року створено земельну комісію, яка брала на облік нетрудові землі та визначала норми розподілу їх серед населення. Селяни Голубівки одержали 2963 десятини колишньої поміщицької землі, робочу худобу, сільськогосподарський реманент. Надлишок землі у куркулів понад 2-х десятин на їдця відбирали і віддавали бідноті. Землекористування селян збільшилося до 8041 десятин землі. На двір в середньому припадало по 8,6 десятини.
Комнезам організував відбудову 3-х кузень, налагодив облік і використання інвентаря, проводив культосвітню роботу. Сотні бідних родин одержали продовольчу і насіннєву позичку. Комнезамівці допомагали також продовольчій комісії виконкому виконувати продрозверстку. Вже на початку липня 1920 року в Голубівці зібрано 825 пудів зерна, 125 пудів картоплі, 40 пудів буряків.
У березні 1921 року в селі оформився комсомольський осередок. Першими вступили до лав комсомолу Б. Набілохов, Ф. Кравець, С. Диченко, Ф. Івченко та інші. Комуністи, комсомольці, члени КНС брали активну участь у розгромі банд Петраша, Брови, Матвієнка й інших. У боротьбі з бандитами загинув голубівський комсомолець С. Шкробець, озвірілі бандити закатували 16-річного А. Кравця - брата Ф. Кравця. Поставивши його серед шляху, один з бандитів від'їхав на коні метрів за 50, а потім, пустивши коня вскач, зніс шаблею голову юнакові.
Новомосковський повітовий комітет партії прийняв рішення створити комуністичний загін з комсомольців і молоді для допомоги Червоній Армії у боротьбі з куркульськими бандами. Комсомольці Голубівки входили до третього комуністичного загону, яким командував Ф. Кравець. У складі загону було 17 юнаків села та 2 дівчини О. Скороход і М. Чала.
Загін перебував на території садиби колишнього крамаря. Тут Ф. Кравець навчав комсомольців і молодь володіти гвинтівкою, кулеметом, готував їх до боротьби з бандами. На світанку 17 липня 1921 року одна з банд напала на голубівський загін. Але вартовий встиг зробити постріл і підняти бійців. Оточивши загін, бандити били
з кулеметів по вікнах і дверях цегляного будинку, але товсті стіни його захищали комсомольців. Тоді бандити запалили солому навколо приміщення. Вогонь дійшли до крокв, в будинку було повно диму і вогню, на голові бійця Б. Набілохова - загорілося волосся. Щоб вийти з оточення, комсомольці кинулися в атаку. Хтось цих зумів повідомити по телефону про напад банди. На допомогу прибула кінна група Червоної Армії.
22 серпня 1921 року бійці третього комуністичного загону разом з маневровим кавалерійським загоном і 264 стрілецьким полком Червоної Армії оточили кільцем і знищили в Перещепиному банду Петраша. Особливо відзначилися в цьому бою голубівські комсомольці Ф. Кравець, Б. Набілохов, М. Бродянко. Рада Харківського військового округу високо оцінила заслуги комсомольського батальйону
по боротьбі з бандитизмом. Радянський уряд нагородив його Червоним Прапором. За бойові заслуги орденом Червоного Прапора нагороджено Ф. Л. Кравця.
З переходом до нової економічної політики перед партійною організацією та радянськими органами села постали нові складні завдання. Багато зусиль докладали вони, щоб відбудувати сільське господарство. У жовтні 1921 року в селі повністю було виконано продподаток.
На 1 січня 1925 року тут було 935 господарств, проживало 5176 чол. населення. Працювали два шкіряні заводи, п'ять кузень, три парові та 15 вітряних млинів, олійниця, крупорушка.
Значна увага приділялася охороні здоров'я. Великою пошаною серед населення користувався фельдшер О. П. Таценко. Село мало 3 школи. Активну роботу по ліквідації неписьменності серед дорослих проводили вчителі і комсомольці, серед них П. П. Кумпан, А. М. Зубенко, К. Ф. Горобець, Д. Д. Гапонець, М. С. Кухар, Л. АІ. Кобікова. Крім того, при школах навчалися групи по 3-5чол. дорослого населення, з якими проводили заняття по хатах старшокласники М. Ю. Рискаль, Д. А. Рискаль, Є. Д. Гапонець, Г. С. Чала й інші.
Ще в 1921 році в Голубівці відкрито сільбуд, в якому працювали політична, літературна і сільськогосподарська секції. За активною участю комсомольців створено театр, хату-читальню, бібліотеку. Комсомольці активно захищали інтереси наймитської молоді. Вони взяли на облік 100 наймитів, на 25 з них
Голубівка
Сторінка 4 з 8
червоноармійських депутатів. В березні відбулися вибори постійного органу влади. Головою Ради, як і раніше, селяни обрали П. Л. Скорохода. Під керівництвом партійних і радянських органів трудящі села боролись з розрухою. Значну роль у цьому відіграв комітет незаможних селян, Партійна організація, місцеві органи влади, КНС перш за все дбали про забезпечення безземельних селян землею. Ще в лютому 1920 року створено земельну комісію, яка брала на облік нетрудові землі та визначала норми розподілу їх серед населення. Селяни Голубівки одержали 2963 десятини колишньої поміщицької землі, робочу худобу, сільськогосподарський реманент. Надлишок землі у куркулів понад 2-х десятин на їдця відбирали і віддавали бідноті. Землекористування селян збільшилося до 8041 десятин землі. На двір в середньому припадало по 8,6 десятини.
Комнезам організував відбудову 3-х кузень, налагодив облік і використання інвентаря, проводив культосвітню роботу. Сотні бідних родин одержали продовольчу і насіннєву позичку. Комнезамівці допомагали також продовольчій комісії виконкому виконувати продрозверстку. Вже на початку липня 1920 року в Голубівці зібрано 825 пудів зерна, 125 пудів картоплі, 40 пудів буряків.
У березні 1921 року в селі оформився комсомольський осередок. Першими вступили до лав комсомолу Б. Набілохов, Ф. Кравець, С. Диченко, Ф. Івченко та інші. Комуністи, комсомольці, члени КНС брали активну участь у розгромі банд Петраша, Брови, Матвієнка й інших. У боротьбі з бандитами загинув голубівський комсомолець С. Шкробець, озвірілі бандити закатували 16-річного А. Кравця - брата Ф. Кравця. Поставивши його серед шляху, один з бандитів від'їхав на коні метрів за 50, а потім, пустивши коня вскач, зніс шаблею голову юнакові.
Новомосковський повітовий комітет партії прийняв рішення створити комуністичний загін з комсомольців і молоді для допомоги Червоній Армії у боротьбі з куркульськими бандами. Комсомольці Голубівки входили до третього комуністичного загону, яким командував Ф. Кравець. У складі загону було 17 юнаків села та 2 дівчини О. Скороход і М. Чала.
Загін перебував на території садиби колишнього крамаря. Тут Ф. Кравець навчав комсомольців і молодь володіти гвинтівкою, кулеметом, готував їх до боротьби з бандами. На світанку 17 липня 1921 року одна з банд напала на голубівський загін. Але вартовий встиг зробити постріл і підняти бійців. Оточивши загін, бандити били
з кулеметів по вікнах і дверях цегляного будинку, але товсті стіни його захищали комсомольців. Тоді бандити запалили солому навколо приміщення. Вогонь дійшли до крокв, в будинку було повно диму і вогню, на голові бійця Б. Набілохова - загорілося волосся. Щоб вийти з оточення, комсомольці кинулися в атаку. Хтось цих зумів повідомити по телефону про напад банди. На допомогу прибула кінна група Червоної Армії.
22 серпня 1921 року бійці третього комуністичного загону разом з маневровим кавалерійським загоном і 264 стрілецьким полком Червоної Армії оточили кільцем і знищили в Перещепиному банду Петраша. Особливо відзначилися в цьому бою голубівські комсомольці Ф. Кравець, Б. Набілохов, М. Бродянко. Рада Харківського військового округу високо оцінила заслуги комсомольського батальйону
по боротьбі з бандитизмом. Радянський уряд нагородив його Червоним Прапором. За бойові заслуги орденом Червоного Прапора нагороджено Ф. Л. Кравця.
З переходом до нової економічної політики перед партійною організацією та радянськими органами села постали нові складні завдання. Багато зусиль докладали вони, щоб відбудувати сільське господарство. У жовтні 1921 року в селі повністю було виконано продподаток.
На 1 січня 1925 року тут було 935 господарств, проживало 5176 чол. населення. Працювали два шкіряні заводи, п'ять кузень, три парові та 15 вітряних млинів, олійниця, крупорушка.
Значна увага приділялася охороні здоров'я. Великою пошаною серед населення користувався фельдшер О. П. Таценко. Село мало 3 школи. Активну роботу по ліквідації неписьменності серед дорослих проводили вчителі і комсомольці, серед них П. П. Кумпан, А. М. Зубенко, К. Ф. Горобець, Д. Д. Гапонець, М. С. Кухар, Л. АІ. Кобікова. Крім того, при школах навчалися групи по 3-5чол. дорослого населення, з якими проводили заняття по хатах старшокласники М. Ю. Рискаль, Д. А. Рискаль, Є. Д. Гапонець, Г. С. Чала й інші.
Ще в 1921 році в Голубівці відкрито сільбуд, в якому працювали політична, літературна і сільськогосподарська секції. За активною участю комсомольців створено театр, хату-читальню, бібліотеку. Комсомольці активно захищали інтереси наймитської молоді. Вони взяли на облік 100 наймитів, на 25 з них
Дивиться також інші населені пункти району:
- Спаське
- Піщанка
- Орлівщина
- Новостепанівка
- Михайлівка
- Керносівка
- Губиниха
- Вільне
- Василівка
- Багате
- Попасне
- Миколаївка
- Знаменівка