Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Голубівка

червоноармійських депутатів. В бе­резні відбулися вибори постійного органу влади. Головою Ради, як і раніше, селяни обрали П. Л. Скорохода. Під керівництвом партійних і радянських органів трудящі села боролись з розрухою. Значну роль у цьому відіграв комітет незаможних селян,
створений у травні 1920 року. Першим головою його був П. К. Карпенко. Комнезам зміцнювався за рахунок вступу до нього сільської бідноти. В квітні 1921 року до складу КНС входило 75 чоловік.
Партійна організація, місцеві органи влади, КНС перш за все дбали про забез­печення безземельних селян землею. Ще в лютому 1920 року створено земельну ко­місію, яка брала на облік нетрудові землі та визначала норми розподілу їх серед населення. Селяни Голубівки одержали 2963 десятини колишньої поміщицької землі, робочу худобу, сільськогосподарський реманент. Надлишок землі у курку­лів понад 2-х десятин на їдця відбирали і віддавали бідноті. Землекористування селян збільшилося до 8041 десятин землі. На двір в середньому припадало по 8,6 де­сятини.
Комнезам організував відбудову 3-х кузень, налагодив облік і використання інвентаря, проводив культосвітню роботу. Сотні бідних родин одержали продовольчу і насіннєву позичку. Комнезамівці допомагали також продовольчій комісії виконкому виконувати продрозверстку. Вже на початку липня 1920 року в Голубівці зібрано 825 пудів зерна, 125 пудів картоплі, 40 пудів буряків.
У березні 1921 року в селі оформився комсомольський осередок. Першими всту­пили до лав комсомолу Б. Набілохов, Ф. Кравець, С. Диченко, Ф. Івченко та інші. Комуністи, комсомольці, члени КНС брали активну участь у розгромі банд Петраша, Брови, Матвієнка й інших. У боротьбі з бандитами загинув голубівський комсомо­лець С. Шкробець, озвірілі бандити закатували 16-річного А. Кравця - брата Ф. Кравця. Поставивши його серед шляху, один з бандитів від'їхав на коні метрів за 50, а потім, пустивши коня вскач, зніс шаблею голову юнакові.
Новомосковський повітовий комітет партії прийняв рішення створити комуні­стичний загін з комсомольців і молоді для допомоги Червоній Армії у боротьбі з кур­кульськими бандами. Комсомольці Голубівки входили до третього комуністичного загону, яким командував Ф. Кравець. У складі загону було 17 юнаків села та 2 дів­чини О. Скороход і М. Чала.
Загін перебував на території садиби колишнього крамаря. Тут Ф. Кравець нав­чав комсомольців і молодь володіти гвинтівкою, кулеметом, готував їх до боротьби з бандами. На світанку 17 липня 1921 року одна з банд напала на голубівський загін. Але вартовий встиг зробити постріл і підняти бійців. Оточивши загін, бандити били
з кулеметів по вікнах і дверях цегляного будинку, але товсті стіни його захищали комсомольців. Тоді бандити запалили солому навколо приміщення. Вогонь дій­шли до крокв, в будинку було повно диму і вогню, на голові бійця Б. Набілохова - загорілося волосся. Щоб вийти з оточення, комсомольці кинулися в атаку. Хтось цих зумів повідомити по телефону про напад банди. На допомогу прибула кінна група Червоної Армії.
22 серпня 1921 року бійці третього комуністичного загону разом з маневровим кавалерійським загоном і 264 стрілецьким полком Червоної Армії оточили кільцем і знищили в Перещепиному банду Петраша. Особливо відзначилися в цьому бою голубівські комсомольці Ф. Кравець, Б. Набілохов, М. Бродянко. Рада Харківського військового округу високо оцінила заслуги комсомольського батальйону
по боротьбі з бандитизмом. Радянський уряд нагородив його Червоним Прапором. За бойові заслуги орденом Червоного Прапора нагороджено Ф. Л. Кравця.
З переходом до нової економічної політики перед партійною організацією та ра­дянськими органами села постали нові складні завдання. Багато зусиль докладали вони, щоб відбудувати сільське господарство. У жовтні 1921 року в селі повністю було виконано продподаток.
На 1 січня 1925 року тут було 935 господарств, проживало 5176 чол. населення. Працювали два шкіряні заводи, п'ять кузень, три парові та 15 вітряних млинів, олій­ниця, крупорушка.
Значна увага приділялася охороні здоров'я. Великою пошаною серед населення користувався фельдшер О. П. Таценко. Село мало 3 школи. Активну роботу по ліквідації неписьменності серед дорослих проводили вчителі і комсомольці, серед них П. П. Кумпан, А. М. Зубенко, К. Ф. Горобець, Д. Д. Гапонець, М. С. Кухар, Л. АІ. Кобікова. Крім того, при школах навчалися групи по 3-5чол. дорослого населення, з якими проводили заняття по хатах старшокласники М. Ю. Рискаль, Д. А. Рискаль, Є. Д. Гапонець, Г. С. Чала й інші.
Ще в 1921 році в Голубівці відкрито сільбуд, в якому працювали політична, літературна і сільськогосподарська секції. За активною участю комсомольців створено театр, хату-читальню, бібліотеку. Комсомольці активно захищали інтереси наймитської молоді. Вони взяли на облік 100 наймитів, на 25 з них




Голубівка