Сторінка 4 з 7
У грудні 1919 року в Саксагані було остаточно відновлено Радянську владу. Створений у перші ж дні після визволення села від денікінців ревком приступив до здійснення земельного закону від 5 лютого 1920 року, виданого Всеукраїнським революційним комітетом.
У липні 1920 року в Саксагані було створено КНС. Комітет повів рішучу боротьбу проти куркульства, яке намагалося зірвати радянське будівництво на селі. При допомозі КНС було остаточно проведено розподіл поміщицьких та куркульських земель і реманенту серед безземельних та малоземельних селян. Комнезамівці допомагали продорганам правильно нараховувати продрозверстку, примушували куркулів обмолочувати хліб і здавати Радянській державі.
Гаряче відгукнулися незаможники Саксагані на заклик вождя революції В. І. Леніна та Радянського уряду піднятися на боротьбу проти врангелівських банд. У той час десятки саксаганців вступили до Червоної Армії. Так, на все життя зв'язав свою долю з Радянською Армією Ф. О. Феденко - нині генерал-лейтенант. 17-річним юнаком він не раз брав участь у бойових операціях, які проводились саксаганським комнезамом, волосним військоматом та місцевими органами ЧК проти куркульських контрреволюційних банд. Бойові заслуги Ф. О. Феденка в роки громадянської і Великої Вітчизняної воєн, його багаторічна діяльність на різних посадах У Збройних Силах Радянського Союзу високо оцінені Комуністичною партією і Радянським урядом - він нагороджений багатьма орденами і медалями.
Після закінчення громадянської війни трудящі Саксагані приступили до відбудови зруйнованого господарства. Згідно з законом УРСР від 9 березня 1921 року за кожною трудовою сім'єю було закріплено в середньому понад 10 десятин землі, або по 1,75 десятини на душу.
У січні 1921 року в селі створено партосередок з 6 чол., у жовтні наступного року в ньому було 5 членів і 3 кандидати у члени партії. На 1 червня 1923 року осередок зріс до 20 членів партії і 9 кандидатів у члени партії.
Комуністи провадили велику політичну і культурно-освітню роботу на селі. Зони організували політгурток, в якому підвищували свій теоретичний рівень чимало жителів села. Члени партосередку читали селянам газети, роз'яснювали декрети та закони Радянської влади. Тут відбувалися жваві бесіди з питань міжнародної політики, антирелігійної пропаганди.
За ініціативою комуністів у 1923 році утворено комсомольський осередок який став вірним помічником парторганізації у проведенні всіх заходів Радянської влади.
Комуністи, комсомольці та члени КНС організували школи і гуртки по ліквідації неписьменності. Майже все доросле населення, в минулому неписьменне, за 3-4 місяці навчилося читати і писати. У селі відкрилося 6 початкових шкіл на З50 дітей, школи лікнепу, хати-читальні, клуби. Учасники художньої самодіяльності ставили спектаклі, чимало бажаючих відвідували заняття музичного гуртка.
До будівництва нового життя залучалися трудящі жінки. Вони брали активну участь у боротьбі з неписьменністю, організовували допомогу безпритульним дітям тощо. На 5-му Криворізькому повітовому з'їзді Рад 2-5 березня 1922 року відзначалося, що жінки Саксагані розмістили 1500 безпритульних дітей у недіючих школах, забезпечили їх їжею, одягом, взуттям.
Поступово на основі нової економічної політики відроджувалося селянське господарство. Так, на тому ж з'їзді Рад представник від Саксагані доповідав, що в осінню посівну кампанію в селі засіяно 1800 десятин, а до весни зібрано 10 тис. пудів посівного матеріалу. Він же зазначив, що «Саксаганський волвиконком і КНС, об'єднавшись в один єдиний кулак, знищили бандитизму волості».
Вже в 1922 році в селі організувалося сільськогосподарське товариство, яке об'єднувало 215 чоловік. Усі члени товариства того ж року вступили до КНС.
Комуністичний осередок, органи Радянської влади невпинно проводили в життя вказівки В. І. Леніна, спрямовані на розвиток різних і доступних селянину форм кооперації. В 1927 році біднота Села утворила ТСОЗ. Радянська влада турбувалася про зміцнення перших паростків соціалістичного господарства на селі: постачала машини, забезпечувала державним кредитом, агрономічними кадрами тощо. У наступні три роки 1928-1930 в Саксагані було організовано перші 5 колгоспів: «9 січня», «Вільний хлібороб», «Зірка комуни», «Колос» та ім. В. П. Затонського.
Сільгоспартілям держава надавала різнобічну допомогу. Так, артілі «9 січня» було надано кредит на суму 3 тис. крб., за який колгоспники купили 11 коней і сільськогосподарський реманент.
Велику роботу по створенню і зміцненню колгоспів проводили комуністи, комсомольці та сільські активісти І. А. Черниш, Т. Ф. Піцик, Г. Т. Пухальськиіі, В. П. Цюпко, Л. Т. Зима, У. Б Добровольська, К. М. Литвиненко, Т. Н. Головко, О. М. Новгородцев, О. С. Мороз, М. С. Рубан, Г. М. Литвиненко, М. Л. Добровольський. У 1930 році переважна більшість жителів Саксагані об'єдналася в колгоспи.
Дивиться також інші населені пункти району: