Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
придбати трактор, молотарку, електромотор та 12 корів. На початку 1930 року в селі виникло ще дві артілі - «Нове життя» і «Комсомолець України».
Але через відсутність досвіду, в гонитві за швидкими темпами колективізації було порушено ленінський принцип добровільності вступу до колгоспів. На 1 березня 1930 року всіх бідняків і середняків 93 проц. всіх селянських господарств села під страхом позбавлення виборчих прав і «розкуркулювання» було записано до колгоспів. Такі «заходи» викликали гостре невдоволення серед частини селян. Під впливом куркульської агітації з колгоспів вийшло дві третини їхнього складу, головним чином - середняки. На 22 квітня 1930 року в артілях залишилося 30,5 проц. господарств села. У цих складних умовах комуністи та комсомольці села вели широку роз'яснювальну роботу серед населення. Та поступово, пересвідчившись у перевагах колективного господарства, селяни знову вступали до колгоспів. До кінця 1930 року в артілях Миколаївки налічувалося вже 79 проц. селянських господарств. Близько ЗО сімей куркулів було вислано за межі села.
Найміцнішим з колективних господарств був колгосп «Червона зірка». Восени 1930 року тут вперше провели розподіл прибутків. Крім натуроплати, кожному колгоспнику виплатили від 700 до 1300 крб. грішми. В 1931 році три артілі Миколаївки об'єдналися в одну під назвою «Кривбуд». В новому колгоспі було створено виробничі бригади і встановлено тверду оплату трудодня.
Велику допомогу партосередкові і сільраді Миколаївки в проведенні колективізації, в боротьбі з куркульством подали комуністи і профорганізації Криворізького басейну.
10 лютого 1930 року на території Миколаївки було створено Миколо-Козельську МТС з тракторним парком, що мав 33 машини. МТС обслуговувала 21 колгосп. У 1932 році Миколо-Козельську МТС перейменовано в Широківську. Через рік вона мала 96 тракторів та 6 вантажних автомашин й обслуговувала 83 колгоспи. При МТС було побудовано ремонтну майстерню. Створений при МТС політвідділ з січня 1933 по листопад 1934 року провів велику роботу щодо організаційно-господарського зміцнення колгоспів. У 1933 році в колгоспі «Кривбуд» організовано окремий партійний осередок, який складався з 13 комуністів.
За роки перших п'ятирічок артіль «Кривбуд» економічно зміцніла. Очолював її тоді Т. Ю. Галиченко. Протягом 1937-1939 рр. тут в середньому збирали врожай зернових по 15,4 цнт з га на площі 842 га, надій молока на кожну фуражну корову становив 2141 кг, вихід ягнят - 141 на 100 вівцематок. За ці показники колгосп був представлений на Всесоюзній сільськогосподарській виставці у Москві, занесений до Книги пошани ВСГВ у 1939 і 1940 рр., а також затверджений учасником виставки на 1941 рік.
Учасниками ВСГВ 1939 і 1940 рр. була велика група майстрів сільськогосподарського виробництва колгоспу, серед них бригадир А. А. Жеглай, який добився врожаю ячменю по 20,1 цнт з га на площі 70 га; ланкова Л. П. Скирко, яка виростила по 351,5 цнт цукрових буряків з га на площі 5,6 га; агротехнік С. Г. Скирко, що домоглася по 25,5 цнт пшениці з га на площі 57 га; завідуючий молочно-товарною фермою В. Й. Нековаль, чабан І. К. Копачевський, конюх А. І. Лясковський та інші. Право на участь у виставці 1941 року заслужили 14 колгоспів Миколаївки, які були присутні на її відкритті 25 травня. Успіхи передовиків колгоспу були нерозривно зв'язані з добре налагодженою роботою парторганізації, секретарем якої працювала Д. І. Ігнатченко, учасниця ВСГВ 1939 і 1940 років.
За роки довоєнних п'ятирічок у Миколаївці на території хлібоприймального пункту «Заготзерно» збудовано і обладнано багато складів, впроваджено механізацію трудомістких процесів по розвантаженню автомашин та навантаженню в залізничні вагони, споруджено два заводи по виробництву вапна. Значно зросло перевезення пасажирів і вантажів через залізничну станцію Миколо-Козельськ.
Невпинно підвищувався матеріальний та життєвий рівень трудящих. В 1937 році село електрифіковано, в багатьох будинках з'явилося радіо. Було збудовано зразковий сільмаг міського типу. Миколаївка стала красивим і впорядкованим селом.
Ще в 1930 році тут відкрито лікарню на 15 ліжок. Для трудівників села доступним стало санаторне лікування. Лише за 5 місяців 1931 року 7 колгоспників артілі «Кривбуд» побували на курортах країни.
Восени 1934 року в селі відкрилась неповна середня школа, а до початку 1937 року повністю ліквідовано неписьменність серед дорослого населення.
Віроломний напад фашистської Німеччини тимчасово перервав мирну працю трудящих Миколаївки, як і всієї Батьківщини. Понад 380 мешканців села пішли до лав діючої Червоної Армії.
Миколаївка
Сторінка 4 з 7
В 1929 році в селі створено перший колгосп «Червона зірка», до якого вступило 27 комнезамівців: І. Топчій, Ф. Довгорук, Н. Скирко, М. Трюхан, Г. Буцький, А. Калиниченко та інші. Головою артілі вони обрали І. Н. Шевченка. З тягла колгосп мав лише 12 коней. Держава допомогла йому Але через відсутність досвіду, в гонитві за швидкими темпами колективізації було порушено ленінський принцип добровільності вступу до колгоспів. На 1 березня 1930 року всіх бідняків і середняків 93 проц. всіх селянських господарств села під страхом позбавлення виборчих прав і «розкуркулювання» було записано до колгоспів. Такі «заходи» викликали гостре невдоволення серед частини селян. Під впливом куркульської агітації з колгоспів вийшло дві третини їхнього складу, головним чином - середняки. На 22 квітня 1930 року в артілях залишилося 30,5 проц. господарств села. У цих складних умовах комуністи та комсомольці села вели широку роз'яснювальну роботу серед населення. Та поступово, пересвідчившись у перевагах колективного господарства, селяни знову вступали до колгоспів. До кінця 1930 року в артілях Миколаївки налічувалося вже 79 проц. селянських господарств. Близько ЗО сімей куркулів було вислано за межі села.
Найміцнішим з колективних господарств був колгосп «Червона зірка». Восени 1930 року тут вперше провели розподіл прибутків. Крім натуроплати, кожному колгоспнику виплатили від 700 до 1300 крб. грішми. В 1931 році три артілі Миколаївки об'єдналися в одну під назвою «Кривбуд». В новому колгоспі було створено виробничі бригади і встановлено тверду оплату трудодня.
Велику допомогу партосередкові і сільраді Миколаївки в проведенні колективізації, в боротьбі з куркульством подали комуністи і профорганізації Криворізького басейну.
10 лютого 1930 року на території Миколаївки було створено Миколо-Козельську МТС з тракторним парком, що мав 33 машини. МТС обслуговувала 21 колгосп. У 1932 році Миколо-Козельську МТС перейменовано в Широківську. Через рік вона мала 96 тракторів та 6 вантажних автомашин й обслуговувала 83 колгоспи. При МТС було побудовано ремонтну майстерню. Створений при МТС політвідділ з січня 1933 по листопад 1934 року провів велику роботу щодо організаційно-господарського зміцнення колгоспів. У 1933 році в колгоспі «Кривбуд» організовано окремий партійний осередок, який складався з 13 комуністів.
За роки перших п'ятирічок артіль «Кривбуд» економічно зміцніла. Очолював її тоді Т. Ю. Галиченко. Протягом 1937-1939 рр. тут в середньому збирали врожай зернових по 15,4 цнт з га на площі 842 га, надій молока на кожну фуражну корову становив 2141 кг, вихід ягнят - 141 на 100 вівцематок. За ці показники колгосп був представлений на Всесоюзній сільськогосподарській виставці у Москві, занесений до Книги пошани ВСГВ у 1939 і 1940 рр., а також затверджений учасником виставки на 1941 рік.
Учасниками ВСГВ 1939 і 1940 рр. була велика група майстрів сільськогосподарського виробництва колгоспу, серед них бригадир А. А. Жеглай, який добився врожаю ячменю по 20,1 цнт з га на площі 70 га; ланкова Л. П. Скирко, яка виростила по 351,5 цнт цукрових буряків з га на площі 5,6 га; агротехнік С. Г. Скирко, що домоглася по 25,5 цнт пшениці з га на площі 57 га; завідуючий молочно-товарною фермою В. Й. Нековаль, чабан І. К. Копачевський, конюх А. І. Лясковський та інші. Право на участь у виставці 1941 року заслужили 14 колгоспів Миколаївки, які були присутні на її відкритті 25 травня. Успіхи передовиків колгоспу були нерозривно зв'язані з добре налагодженою роботою парторганізації, секретарем якої працювала Д. І. Ігнатченко, учасниця ВСГВ 1939 і 1940 років.
За роки довоєнних п'ятирічок у Миколаївці на території хлібоприймального пункту «Заготзерно» збудовано і обладнано багато складів, впроваджено механізацію трудомістких процесів по розвантаженню автомашин та навантаженню в залізничні вагони, споруджено два заводи по виробництву вапна. Значно зросло перевезення пасажирів і вантажів через залізничну станцію Миколо-Козельськ.
Невпинно підвищувався матеріальний та життєвий рівень трудящих. В 1937 році село електрифіковано, в багатьох будинках з'явилося радіо. Було збудовано зразковий сільмаг міського типу. Миколаївка стала красивим і впорядкованим селом.
Ще в 1930 році тут відкрито лікарню на 15 ліжок. Для трудівників села доступним стало санаторне лікування. Лише за 5 місяців 1931 року 7 колгоспників артілі «Кривбуд» побували на курортах країни.
Восени 1934 року в селі відкрилась неповна середня школа, а до початку 1937 року повністю ліквідовано неписьменність серед дорослого населення.
Віроломний напад фашистської Німеччини тимчасово перервав мирну працю трудящих Миколаївки, як і всієї Батьківщини. Понад 380 мешканців села пішли до лав діючої Червоної Армії.
Дивиться також інші населені пункти району: