Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Велику допомогу МТС подавали шефи - колектив криворізького металургійного заводу ім. Леніна. Шефи надіслали до Миколаївки бригаду робітників для ремонту тракторів і комбайнів, а на час жнив - кілька автомашин.
У квітні 1944 року створено первинну парторганізацію колгоспу «Кривбуд», яка складалась з 4 комуністів. Очолив її В. М. Овчинник. Комсомольська організація на кінець 1944 року налічувала 25 чоловік. їх вожаком була В. Рой. Партійна і комсомольська організації колгоспу очолили боротьбу трудівників артілі за її відбудову. Поступово колгосп «Кривбуд» виходив в ряди передовиків. В червні 1945 року його нагороджено перехідним Червоним прапором Широківського райвиконкому та райкому партії.
Неврожай 1946 року завдав чималої шкоди артільному господарству. Та вже до кінця четвертої п'ятирічки артіль подолала наслідки війни і неврожайного року. В 1950 році колгосп «Кривбуд» об'єднався з сусідніми колгоспами у велику артіль «Родина», що сприяло значному підвищенню продуктивності господарства. 15 червня 1958 року на базі Широківської МТС створено Миколаївську ремонтно-технічну
станцію.
За досягнення високих показників у виробництві продуктів сільського господарства Президія Верховної Ради СРСР Указом від 26 лютого 1958 року нагородила орденами й медалями Радянського Союзу М. А. Шишку - бригадира тракторної бригади МТС, С. К. Бабиченка - дільничного механіка МТС, В. Ф. Рябикова - комбайнера МТС та інших.
До 1962 року правління колгоспу та центральна садиба його перебували у Миколаївці, потім - у селі Карпівці. В Миколаївці розташовано шосту бригаду колгоспу «Родина». У 1966 році вона мала 13 тракторів, 3 зернові комбайни, 5 вантажних автомашин та багато іншої сільськогосподарської техніки. В бригаді е ферма великої рогатої худоби та свиноферма. Провідною галуззю господарства тут є м'ясо-молочне тваринництво. Серед тваринників відомі своїми успіхами доярки С. Панасюк, 3. Новосад та інші. Добру славу у всій бригаді завоювали механізатори.
В 1957 році село віднесено до категорії селищ міського типу. У післявоєнні роки в Миколаївці значного розвитку набрала місцева промисловість. За роки семирічки колектив цегельного заводу успішно виконував плани виробництва ванна і будівельного каменю. Зростала продуктивність інших промислових підприємств селища - нафтобази, хлібоприймального пункту «Заготзерно», Миколаївської РТС, яку 1961 року перетворено в районне відділення «Сільгосптехніка». Багато жителів Миколаївки працюють на Інгулецькому гірничозбагачувальному комбінаті, з яким встановлено регулярне автобусне сполучення.
В селищі працює 4 магазини, шевська і швейна майстерні.
До послуг трудящих - лікарня на 25 місць, яку обслуговують 4 лікарі та 16 працівників середнього медичного персоналу. Особливу повагу серед населення має фельдшер Н. С. Рожковська, яка працює тут понад 20 років. В селищі є аптека, амбулаторія.
У 1944 році відновила свою роботу загальноосвітня середня школа, при якій у 1959 році створено інтернат на 65 учнів для дітей сусідніх сіл. В наступному році збудоване ще одне шкільне приміщення на 6 класних кімнат. Протягом 1967/1968 рр. в школах Миколаївки навчалося 730 учнів, працювало 43 вчителі.
Миколаївка має 3 бібліотеки, книжковий фонд яких становить понад 10 тис. томів. Бібліотеками користуються понад 700 читачів. Гордість миколаївців - Палац культури на 400 місць, збудований у 1965 році. В ньому є кінозал з широким екраном, працюють драматичний, хоровий і танцювальний гуртки. Приміщення колишнього сільського клубу переобладнано під спортивний зал. Поруч з Палацом культури розрісся парк культури та відпочинку.
Селище повністю радіофіковане. В 1967 році його мешканці передплачували 3,5 тис. прим, газет і журналів, на кожну сім'ю припадало в середньому по 3 прим, періодичних видань.
Всі ці економічні та культурні успіхи досягнуто під керівництвом партійних і громадських організацій. У 1966 році в Миколаївці було 4 первинні партійні організації, які об'єднували 60 комуністів.
Велику і плідну роботу проводить селищна Рада депутатів трудящих, до складу якої обрано 72 депутати. Головою Ради з 1957 до 1969 року працював комуніст І. ІО. Новосельцев. За ініціативою Ради проведено значні роботи по благоустрою вулиць, майданів, парків. Насаджено багато дерев і декоративних чагарників. Лише в 1966 році прокладено 5 км бетонних тротуарів і 12 км водопроводу.
Миколаївка
Сторінка 6 з 7
виконували плани на 215-270 процентів. Всі ці успіхи в роботі МТС були досягнуті завдяки наполегливій виховній роботі первинної партійної організації, в якій налічувалось 9 комуністів. З 1944 року секретарем її став Г. А. Лапин. Велику допомогу МТС подавали шефи - колектив криворізького металургійного заводу ім. Леніна. Шефи надіслали до Миколаївки бригаду робітників для ремонту тракторів і комбайнів, а на час жнив - кілька автомашин.
У квітні 1944 року створено первинну парторганізацію колгоспу «Кривбуд», яка складалась з 4 комуністів. Очолив її В. М. Овчинник. Комсомольська організація на кінець 1944 року налічувала 25 чоловік. їх вожаком була В. Рой. Партійна і комсомольська організації колгоспу очолили боротьбу трудівників артілі за її відбудову. Поступово колгосп «Кривбуд» виходив в ряди передовиків. В червні 1945 року його нагороджено перехідним Червоним прапором Широківського райвиконкому та райкому партії.
Неврожай 1946 року завдав чималої шкоди артільному господарству. Та вже до кінця четвертої п'ятирічки артіль подолала наслідки війни і неврожайного року. В 1950 році колгосп «Кривбуд» об'єднався з сусідніми колгоспами у велику артіль «Родина», що сприяло значному підвищенню продуктивності господарства. 15 червня 1958 року на базі Широківської МТС створено Миколаївську ремонтно-технічну
станцію.
За досягнення високих показників у виробництві продуктів сільського господарства Президія Верховної Ради СРСР Указом від 26 лютого 1958 року нагородила орденами й медалями Радянського Союзу М. А. Шишку - бригадира тракторної бригади МТС, С. К. Бабиченка - дільничного механіка МТС, В. Ф. Рябикова - комбайнера МТС та інших.
До 1962 року правління колгоспу та центральна садиба його перебували у Миколаївці, потім - у селі Карпівці. В Миколаївці розташовано шосту бригаду колгоспу «Родина». У 1966 році вона мала 13 тракторів, 3 зернові комбайни, 5 вантажних автомашин та багато іншої сільськогосподарської техніки. В бригаді е ферма великої рогатої худоби та свиноферма. Провідною галуззю господарства тут є м'ясо-молочне тваринництво. Серед тваринників відомі своїми успіхами доярки С. Панасюк, 3. Новосад та інші. Добру славу у всій бригаді завоювали механізатори.
В 1957 році село віднесено до категорії селищ міського типу. У післявоєнні роки в Миколаївці значного розвитку набрала місцева промисловість. За роки семирічки колектив цегельного заводу успішно виконував плани виробництва ванна і будівельного каменю. Зростала продуктивність інших промислових підприємств селища - нафтобази, хлібоприймального пункту «Заготзерно», Миколаївської РТС, яку 1961 року перетворено в районне відділення «Сільгосптехніка». Багато жителів Миколаївки працюють на Інгулецькому гірничозбагачувальному комбінаті, з яким встановлено регулярне автобусне сполучення.
В селищі працює 4 магазини, шевська і швейна майстерні.
До послуг трудящих - лікарня на 25 місць, яку обслуговують 4 лікарі та 16 працівників середнього медичного персоналу. Особливу повагу серед населення має фельдшер Н. С. Рожковська, яка працює тут понад 20 років. В селищі є аптека, амбулаторія.
У 1944 році відновила свою роботу загальноосвітня середня школа, при якій у 1959 році створено інтернат на 65 учнів для дітей сусідніх сіл. В наступному році збудоване ще одне шкільне приміщення на 6 класних кімнат. Протягом 1967/1968 рр. в школах Миколаївки навчалося 730 учнів, працювало 43 вчителі.
Миколаївка має 3 бібліотеки, книжковий фонд яких становить понад 10 тис. томів. Бібліотеками користуються понад 700 читачів. Гордість миколаївців - Палац культури на 400 місць, збудований у 1965 році. В ньому є кінозал з широким екраном, працюють драматичний, хоровий і танцювальний гуртки. Приміщення колишнього сільського клубу переобладнано під спортивний зал. Поруч з Палацом культури розрісся парк культури та відпочинку.
Селище повністю радіофіковане. В 1967 році його мешканці передплачували 3,5 тис. прим, газет і журналів, на кожну сім'ю припадало в середньому по 3 прим, періодичних видань.
Всі ці економічні та культурні успіхи досягнуто під керівництвом партійних і громадських організацій. У 1966 році в Миколаївці було 4 первинні партійні організації, які об'єднували 60 комуністів.
Велику і плідну роботу проводить селищна Рада депутатів трудящих, до складу якої обрано 72 депутати. Головою Ради з 1957 до 1969 року працював комуніст І. ІО. Новосельцев. За ініціативою Ради проведено значні роботи по благоустрою вулиць, майданів, парків. Насаджено багато дерев і декоративних чагарників. Лише в 1966 році прокладено 5 км бетонних тротуарів і 12 км водопроводу.
Дивиться також інші населені пункти району: