Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Перещепине

волосного виконавчого комітету селяни обрали М. О. Кунакова голова виконкому, місцевого бідняка О. К. Крамара, служгбовця І. С. Данилова та інших. У той же час у Перещепиному створено партосередок, секретарем
якого був місцевий фельдшер М. Дитяшов.
На початку травня 1920 року в селі створено комсомольську організацію. Спо­чатку її очолив М. Дитяшов, пізніше - І. Котов загинув на 19-му році життя віл рук бандитів. Перші комсомольці села С. Отавенко, Т. Воровка, Г. Штофель, О. Мішутін та ін. разом із своїми сім'ями вступили до КНС, проводили культурно-освітню роботу серед населення.
В практичному здійсненні земельної політики велику роль відіграла земельна комісія, яку очолив заступник голови сільради О. К. Крамар. Землі, які раніше належали поміщикам Родзянку, Мордовському, Новицькому, церкві, поділили між селянами. У куркулів залишали не більше 16 десятин, а малоземельним селянам до­бавляли по 3-4 десятини на двір. Всього у фактичному користуванні селян було 12 080 десятин землі. Сільськогосподарський банк давав незаможним селянам
позички.
Сільській Раді у всіх її заходах активно допомагав КНС, створений у червні 1920 року. Очолював його в той час І. О. Кулиуш, членами комітету були П. Сачава, С. Руденко, М. Бондаренко, С. Малахатка та інші. Комнезам згуртував навколо себе сільську бідноту і середняків, здійснив облік сільськогосподарського реманенту, налагодив ремонт сільськогосподарських знарядь. Активну участь брали комнеза­мівці у здійсненні продрозверстки. В серпні 1920 року під час проведення кампанії «походу на куркуля» комнезамівці конфіскували надлишки хліба, худоби, реманенту куркулів і поділили те майно серед бідняків.
На початку червня 1920 року в Перещепиному підняв заколот колишній фельд­фебель царської армії Матвієнко. Бандити організували т. зв. «повстанком», розповсюджували відозви проти Радянської влади, вбивали комуністів і комсомольців, радянських активістів. Проти бандитів виступив загін місцевої самоохорони, до якого ввійшли Ф. Перепелиця, В. Жуковець, К. Брижан, М. Бродянко, І. Голик та інші  Влітку 1921 року спільними силами регулярних частин Червоної Армії, Особливого комуністичного загону і загонів самоохорони бандитизм у Новомосковському повіті було остаточно ліквідовано.
Імперіалістична, а потім громадянська війна, боротьба з різними бандами зав­дали тяжких втрат сільському господарству. Здійснення політики НЕПу поступово відновило економічне життя села. У 1922 році перещепинське сільське споживче юиарпство закупило на місцевому ринку понад 1000 пудів хліба. Кооператив успішно конкурував з приватними торговцями. На 1925 рік господарство села було вже від­будоване. Тут налічувалося на той час 1624 двори. У 1924 році у Перещепиному збудовано першу теплову електростанцію. В хатах, де раніше чадів каганець, з'яви­лися 100 лампочок Ілліча. В грудні 1926 року в селі провели радіо.
Творчу активність трудівників села спрямовували комуністи. В квітні 1923 року наргосоредок налічував 12 членів партії і одного кандидата. Це були місцеві жителі: М. Кунаков, робітник парового млина, М. Ю. Кузнєцов, коваль, селяни Р. П. Бровченко, В. Л. Токаренко, службовці В. Г. Конощенко, І. С. Данилов та інші. Комсомольська організація села, до якої в 1922 році належало 8 чоловік, проводила значну виховну роботу серед молоді. Секретарем парторганізації трива­нні час працював А. Мокрий, секретарем комсомольської організації - О. Мі­шутін.
З кожним роком зміцнювався зв'язок партійної організації з населенням.
У 1926 році дніпропетровська газета «Звезда» писала: «За рахунок селян від плуга зростає перещепинська парторганізація. Затверджено кандидатами партії 11 селян. Парторганізація користується у селян великим авторитетом». Спираючись на КНС та комсомольську організацію, комуністи села залучали широкі кола селян до сільськогосподарської кооперації. Радянська влада дала селянам землю, але обробляти її було майже нічим: у бідноти не вистачало тягла і знарядь. У 1926 році на одного коня або вола припадало 8,1 га землі, на один селянський двір – півплуга, півборони, на 12 господарств - одна сівалка, на 56 господарств - одна молотарка. Тракторів та інших сільськогосподарських машин бідняки купувати не могли. Вихід з такого становища можіливий був лише шляхом, вказаним В. І. Леніним - в кооперуванні сільського господарства.
Ще в 1923 році в Перещепиному організувалась сільськогосподарська артіль «Пробудження» пізніше перейменована на «Комінтерн». Спочатку в ній було 6 бід­няцьких господарств, яким передали частину колишніх земель поміщика Родзинка та «попівської дачі», всього 521 десятину. Головою артілі працював І. Матвієві,-о. Через 2 роки організувався ТСОЗ «Червона нива». У 1925 році він придбав тракіир «Фордзон». Багато селян вступило до сільського споживчого товариства. В 1926 ропі воно об'єднувало 634 пайщики.





Перещепине