Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
медсестру партизанського загону В. І. Скибу, уродженку Красноградського району Харківської області. В лютий мороз, роздягнену, босу, її довго водили по селу, а потім вивезли до Краснограда і розстріляли.
Багато уродженців села воювало на фронтах Великої Вітчизняної віппн. 3а виявлену відвагу і стійкість у боротьбі з фашистськими загарбниками Радянським уряд нагородив 458 перещепинців орденами і медалями, а льотчику І. X. Мотузу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. За роки війни він здійснив близько 400 бойових вильотів, збивши 24 ворожі літаки.
Перещепинці свято шанують пам'ять тих, хто загинув за народне щастя. а території парку ім. Т. Г. Шевченка споруджено пам'ятник патріотам, що віддали своє життя за свободу і незалежність Радянської Батьківщини в роки Великої Вітчизняної війни.
21 вересня 1943 року 125 полк 6-ї Орловської двічі Червонопранорної дівізії визволив Перещепине від фашистських окупантів. З перших же днів після визволення розпочали свою діяльність Перещепинський райком партії та райвиконком. Тоді ж у селі було відновлено сільську Раду, її головою обрали комуніста І. В. Вакулінського. Під керівництвом районного комітету партії і райвиконкому почалися відбудовчі роботи. Велику роль у цьому відіграли сільські комуністи. Зразу ж після визволення почала діяти територіальна парторганізація, яка об'єднувала комуністів 3-х колгоспів: «Зоря», «Шлях Леніна», імені 17-го партз'їзду, місцевих шкіл. На початок 1945 року в її складі налічувалось 15 комуністів, секретарем був учитель середньої школи Г. І. Шульга. У 1945-1946 рр. створено ще дві парторганізації: в артілі ім. Ілліча - у складі 4 комуністів секретар Ф. Г. Чорноус і в артілі «Жовтнева перемога» - 5 комуністів секретар Ф. А. Гладкий.
Село було в руїнах. Ворог знищив колгоспні будівлі, 826 будинків колгоспників, 4 школи, лікарню, лубзавод, елеватор, цегельний завод, елевдатор, майже всі приміщення державних установ. Загальна сума збитків, що їх завдали окупанти колгоспам села, становила 63 769 400 карбованців. На початку 1944 року господарство всіх відновлених колгоспів перебувало в дуже тяжкому слані. Па той час в артілі «Зоря» з 575 чол. налічувалося лише 9 працездатних чоловіків. Залишилось всього 4 воли і 19 коней. Артіль не мала жодної автомашини, двигуна. В 1945-1946 рр. перещепинські колгоспи одержали молодняк з Костромської області та із Західної України. Було відбудовано школи, лікарню, коноплезавод, залізничний вокзал, більшість будинків колгоспників. На відбудові села особливо відзначилися К. А. Тесленко, С. І, Басан, К. П. Вовк, І. Т. Шматко, Ф. Г. Чорноус і багато інших.
Через 5 років після війни колгоспне господарство досягло довоєнного рівня,
а по врожайності перевищило його. В 1947-1949 рр. група трудівників села була удостоєна високих урядових нагород. Серед них В. І. Болоховець і 3. К. Сачава з колгоспу ім. Дзержинського та Г. Г. Вовк з колгоспу «Зоря» удостоєні звання Героя Соціалістичної Праці. Цього почесного звання удостоєно також 8 колгоспників артілей «Перемога» і «Згода»: Н. П. Братусь, П. Ю. Троян, П. В. Дудка, М. Г. Забрудський, X. П. Білуха, В. С. Лях, Ф. І. Перепелиця, Я. М. Хижняк.
В 1951 році в Перещепиному після укрупнення стало 2 артілі - «Зоря» та ім. Дзержинського. Згідно з рішенням вересневого 1953 року Пленуму ЦК КПРС колхози одержали від держави значну матеріально-технічну допомогу.
З 1953 по 1958 рік виробництво зерна в колгоспі ім. Дзержинського зросло на 83 проц., м'яса - в 4,3 раза, молока - в 4 рази, оплата трудодня - в 2 рази. Ще більших успіхів домоглися колгоспники Перещепиного в роки семирічки. В артілі «Зоря» з 1959 по 1963 рік прибуток зріс з 561 807 до 766 960 крб. Вартість трудодня підвищилося у два з лишком рази. За останні роки в колгоспах побудовано великі механізовані ферми, пташники, кормовідгодівельні пункти.
Велике трудове піднесення колгоспників селища викликали рішення березневий 1965 року Пленуму ЦК КПРС. Господарства перейшли на гарантовану грошову оплату. Широко використовується стимулювання оплати праці за виконання і перевиконання планів. У 1965 році кожний карбованець, витрачений на виробництво продукції, у колгоспі ім. Дзеряданського дав 42 коп. чистого прибутку.
Сумлінне ставлення колгоспників до праці, правильна організація виробничих процесів, широка механізація дають добрі наслідки. В 1966 році перещепинські колгоспи зібрали високий врожай. В колгоспі ім. Дзержинського на 1939 га вирощено по 31,5 цнт пшениці. Тваринники цієї артілі на кожні 100 га сільськогосподарських угідь виробили більше 90 цнт м'яса і надоїли на кожну корову по 2496 кг молока, тобто на 470 кг більше проти 1965 року. Від реалізації продукції одержано 1820 тис. крб. У 1967 році прибуток колгоспу досяг 1971 тис. крб. Зміцніла його матеріально-технічна база, підвищилася оплата праці трудівників, було створено
Перещепине
Сторінка 7 з 9
на головній вулиці Перещепиного. Катам дуже хотілося, щоб страту виконав хтось з місцевих жителів, але «добровольця» не знайшлося, тоді розлючений комендант власноручно виконав вирок. Фашисти схопили також Багато уродженців села воювало на фронтах Великої Вітчизняної віппн. 3а виявлену відвагу і стійкість у боротьбі з фашистськими загарбниками Радянським уряд нагородив 458 перещепинців орденами і медалями, а льотчику І. X. Мотузу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. За роки війни він здійснив близько 400 бойових вильотів, збивши 24 ворожі літаки.
Перещепинці свято шанують пам'ять тих, хто загинув за народне щастя. а території парку ім. Т. Г. Шевченка споруджено пам'ятник патріотам, що віддали своє життя за свободу і незалежність Радянської Батьківщини в роки Великої Вітчизняної війни.
21 вересня 1943 року 125 полк 6-ї Орловської двічі Червонопранорної дівізії визволив Перещепине від фашистських окупантів. З перших же днів після визволення розпочали свою діяльність Перещепинський райком партії та райвиконком. Тоді ж у селі було відновлено сільську Раду, її головою обрали комуніста І. В. Вакулінського. Під керівництвом районного комітету партії і райвиконкому почалися відбудовчі роботи. Велику роль у цьому відіграли сільські комуністи. Зразу ж після визволення почала діяти територіальна парторганізація, яка об'єднувала комуністів 3-х колгоспів: «Зоря», «Шлях Леніна», імені 17-го партз'їзду, місцевих шкіл. На початок 1945 року в її складі налічувалось 15 комуністів, секретарем був учитель середньої школи Г. І. Шульга. У 1945-1946 рр. створено ще дві парторганізації: в артілі ім. Ілліча - у складі 4 комуністів секретар Ф. Г. Чорноус і в артілі «Жовтнева перемога» - 5 комуністів секретар Ф. А. Гладкий.
Село було в руїнах. Ворог знищив колгоспні будівлі, 826 будинків колгоспників, 4 школи, лікарню, лубзавод, елеватор, цегельний завод, елевдатор, майже всі приміщення державних установ. Загальна сума збитків, що їх завдали окупанти колгоспам села, становила 63 769 400 карбованців. На початку 1944 року господарство всіх відновлених колгоспів перебувало в дуже тяжкому слані. Па той час в артілі «Зоря» з 575 чол. налічувалося лише 9 працездатних чоловіків. Залишилось всього 4 воли і 19 коней. Артіль не мала жодної автомашини, двигуна. В 1945-1946 рр. перещепинські колгоспи одержали молодняк з Костромської області та із Західної України. Було відбудовано школи, лікарню, коноплезавод, залізничний вокзал, більшість будинків колгоспників. На відбудові села особливо відзначилися К. А. Тесленко, С. І, Басан, К. П. Вовк, І. Т. Шматко, Ф. Г. Чорноус і багато інших.
Через 5 років після війни колгоспне господарство досягло довоєнного рівня,
а по врожайності перевищило його. В 1947-1949 рр. група трудівників села була удостоєна високих урядових нагород. Серед них В. І. Болоховець і 3. К. Сачава з колгоспу ім. Дзержинського та Г. Г. Вовк з колгоспу «Зоря» удостоєні звання Героя Соціалістичної Праці. Цього почесного звання удостоєно також 8 колгоспників артілей «Перемога» і «Згода»: Н. П. Братусь, П. Ю. Троян, П. В. Дудка, М. Г. Забрудський, X. П. Білуха, В. С. Лях, Ф. І. Перепелиця, Я. М. Хижняк.
В 1951 році в Перещепиному після укрупнення стало 2 артілі - «Зоря» та ім. Дзержинського. Згідно з рішенням вересневого 1953 року Пленуму ЦК КПРС колхози одержали від держави значну матеріально-технічну допомогу.
З 1953 по 1958 рік виробництво зерна в колгоспі ім. Дзержинського зросло на 83 проц., м'яса - в 4,3 раза, молока - в 4 рази, оплата трудодня - в 2 рази. Ще більших успіхів домоглися колгоспники Перещепиного в роки семирічки. В артілі «Зоря» з 1959 по 1963 рік прибуток зріс з 561 807 до 766 960 крб. Вартість трудодня підвищилося у два з лишком рази. За останні роки в колгоспах побудовано великі механізовані ферми, пташники, кормовідгодівельні пункти.
Велике трудове піднесення колгоспників селища викликали рішення березневий 1965 року Пленуму ЦК КПРС. Господарства перейшли на гарантовану грошову оплату. Широко використовується стимулювання оплати праці за виконання і перевиконання планів. У 1965 році кожний карбованець, витрачений на виробництво продукції, у колгоспі ім. Дзеряданського дав 42 коп. чистого прибутку.
Сумлінне ставлення колгоспників до праці, правильна організація виробничих процесів, широка механізація дають добрі наслідки. В 1966 році перещепинські колгоспи зібрали високий врожай. В колгоспі ім. Дзержинського на 1939 га вирощено по 31,5 цнт пшениці. Тваринники цієї артілі на кожні 100 га сільськогосподарських угідь виробили більше 90 цнт м'яса і надоїли на кожну корову по 2496 кг молока, тобто на 470 кг більше проти 1965 року. Від реалізації продукції одержано 1820 тис. крб. У 1967 році прибуток колгоспу досяг 1971 тис. крб. Зміцніла його матеріально-технічна база, підвищилася оплата праці трудівників, було створено
Дивиться також інші населені пункти району:
- Спаське
- Піщанка
- Орлівщина
- Новостепанівка
- Михайлівка
- Керносівка
- Губиниха
- Вільне
- Василівка
- Багате
- Попасне
- Миколаївка
- Знаменівка
- Голубівка