Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Орджонікідзе

називався тоді Нікопольський район. Вони допомогли робочою силою, необхідною для завершення відбудовних робіт.
У 1944 році орджонікідзевці повністю відбудували 4 шахти № 3, 5, 6,16,
закін­чили спорудження нової шахти, ввели в дію збагачувальну фабрику, відремонтува­ли 4 електровози, 3 мотовози, 150 вагонеток, побудували і відремонтували понад 4 тис. кв. метрів житлового фонду. Протягом року було видобуто понад 60 тис. тонн марганцевої руди.
В післявоєнні роки на шахтах № 1, 2, 3, 4 вперше в басейні замість ручної і ка­натної було впроваджено підземну електровозну відкатку. Ініціаторами цієї справи аалн ф. С. Дем'яненко, Г. М. Сінокосов та інші. Великий вклад у відбудову і роз­виток рудника внесли передовики виробництва, комуністи - механік шахти Л. О. Воробйов, начальники шахт С. В. Воронін, К. Г. Гогун, вибійники І. Г. Петров, Д. 3. Малий, В. С. Галайда. За досягнуті успіхи всі вони були відзначені вищою Урядовою нагородою - Орденом Леніна.
Вже на кінець першої післявоєнної п'ятирічки рудник ім. Орджонікідзе набагато перевищив довоєнний рівень. Шахти цього рудника було реконструйовано і обладнано новою технікою. Замість низьких дерев'яних копрів і естакад виросли просторі і світлі будови, нростяглися повітряні канатні дороги, почали застосову­ватися нові комбайни, потужні вантажні машини-самоскиди, стрічкові і скребкові транспортери. В освоєнні нової техніки і запровадженні передової технології аван­гардну роль відіграли комуністи. Бригадир-вибійник шахти № 15 комуніст В. С. Волошин першим на руднику оволодів комбайном і домігся високої продуктивності праці. Цей почин наслідували бригади В. Шепотька, В. Цикіпа та інші.
В 1952 році на Богданівськом  кар'єрі рудника ім. Орджонікідзе було застосовано метод видобутку марганцевої руди відкритим спосо­бом, ініціатором якого став Ф. С. Дем'яненко. Працюючи на шахтах з дитячих років, він пройшов трудовий шлях од відкатника до керую чого рудником. Вже в 1953 році відкритим способом було видобуто біль ше 81 тис. тонн руди - майже десята частина загального видобутку. За впровадження нових методів, які дали змогу підвищити продуктив­ність праці на 22,5 проц., а собівартість видобутої руди знизити на 33,2 проц., Ф. С. Дем'яненка нагородже­но орденами Леніна, Червоної Зір­ки та «Знак Пошани». В 1954 році відкритий спосіб видобутку руди було поширено на Шевченківський, пізніше- - на Олександрійський і Східний кар'єри. За період з 1953 по 1963 рік питома вага відкритих робіт збільшилась до 58 проц. Відповідно зріс і парк машин та механіз­мів рудника. В 1963 році він налічував 74 екскаватори, в т. ч. 15 крокуючих.
З серпня 1956 року на посаду керуючого рудником ім. Орджонікідзе було при­значено гірничого інженера Г. Л. Середу, який з допомогою партійної і профспілкової організацій за порівняно короткий строк вивів його в число передових підприємств не лише по області, а й по республіці. За успіхи, досягнуті у видобутку марганцевої руди, напередодні Дня металурга в липні 1958 року керуючому рудником Г. Л. Сере­ді було присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці.
Більше 15 років очолював зміну шахти гірничий майстер Г. І. Тиква. Його зміна рік у рік набагато перевищувала виробничі програми по видобутку руди. Він не раз переходив у відстаючу зміну і підтягував її до рівня передової. За трудові успіхи в 1958 році гірничий майстер Г. І. Тиква також був удостоєний звання Героя Соціа­лістичної Праці.
Нових трудових успіхів досягли орджонікідзевці за семирічку 1959-1965 рр. Партійна організація рудника спрямувала свою діяльність на підвищення ролі пер­винних партійних організацій і кожного комуніста в боротьбі за дострокове виконан­ня семирічного плану. Всіляку підтримку подавала вона поширенню досвіду новаторів виробництва. Наслідуючи почин Валентини Гаганової, гірничий майстер В. П. Прохорець перейшов працювати у відстаючу зміну. Колектив зміни за корот­кий строк погасив заборгованість державі і видобув 700 тонн руди понад план. Па відстаючу дільницю перейшов також бригадир В. Волошин.
Партійна організація рудника активно підтримала рух за комуністичну працю, що розгорнувся по всій країні напередодні XXI з'їзду КПРС. Почесне звання колек­тиву комуністичної праці однією з перших завоювала бригада вибійників шахти № 14, яку очолював С. Сулиценко.
Історичні рішення XXII з'їзду КПРС, нова Програма партії запалили шахтарів на нові трудові подвиги. Право називатися колективом комуністичної праці добилися рудозбагачувальна фабрика, Олександрівський кар'єр, комеомольсько-молодіжліа зміна гірничого майстра А. Назаренка з шахти № 22, зміна залізничного цеху 3. Ульянової. На кілець 1962 року 20 проц. гірників включилось у змагання за ко­муністичну працю.
Майстрами високої кваліфікації виявили себе машиніст екскаватора Богданівського рудоуправління А. А. Горностаєв, бригадир-вибійник Олександрійського рудоуправління П. С. Кашараєв, вибійник Г. Лисенко, які були удостоєні звання ласлуженого гірника УРСР. Далеко за межами республіки відомо про славні трудові ціла бригади, очолюваної І. Д.




Орджонікідзе