Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
9 з них завоювали звання бригад ім. 50-річчя Великого Жовтня. Це бригада вибійників шахти № 15 Олександрівського рудоуправління бригадир А.
Пупченко, екіпаж екскаватора на чолі з В. Яблоиським, комсомольсько-молодіжний колектив роторного комплексу ЕРГ-1600, керований Ю. Гайдуком, бригада автомобілістів бригадир А. Шерстиш та інші. Комсомольсько-молодіжні бригади теслярів, бетонників, обробників, очолювані комсомольцями В. Сковородниковим, В. Калюжним, А. Назарчуком, відзначилися на будівництві Чкаловського гірничозбагачувального комбінату.
Серед комсомольців розгорнулося змагання під девізом: «Від ювілею Вітчизни - до ювілею комсомолу». Гірники-комсомольці взяли зобов'язання видобути додатково 90 100 тонн сирої руди, виробити 39 300 тонн марганцевого концентрату і 10 000 тонн мартенівського агломерату, за рахунок впровадження 72 раціоналізаторських пропозицій заощадити ЗО тис. карбованців. Комсомольці кар'єро-дрожнього цеху занесли в список робітників колишнього вибійника Героя Радянського Союзу І. Малку, а комсомольськомолодіжна зміна Чкаловської фабрики, очолювана П. Пендичуком,- Героя Радянського Союзу І. Шатохіна. Щомісячна зарплата Героїв відраховується до ювілейного фонду комсомолу.
У досягненні високих виробничих показників велику роль відіграє соціалістичні змаганмя гірників тресту з шахтарями інших міст і республік.
Міцні узи братньої дружби зв'язують українських і грузинських гірників. Колектив міста Орджонікідзе підтримує дружні зв'язки і змагається з гірниками Чіатурського марганцевого басейну. Широко практикується обмін делегаціями для перевірки ходу змагання та обміну виробничим досвідом. Бригада почесного гірника УРСР В. Цикіна з шахти № 15 Олександрівського рудника змагається з бригадою бурильників тресту «Чіатурмарганець» , яку очолює депутат Верховної Ради СРСР Г. Бакрадзе; колектив Богданівського рудника - з гірниками рудника ім. Димитрова.
В гостях на шахтах тресту «Орджонікідземарганець» побували також шахтарі а Чехосліжаччини, Угорщини, Німецької Демократичної Республіки, з Куби. В грудні 1962 року на рудник ім. Орджонікідзе приїздили гості з далекої Індонезії. У свою чергу група гірників Орджонікідзе їздила до Німецької Демократичної Республіки, Індії та Індонезії.
Успіхи, досягнуті у виконанні народногосподарських планів підприємствами міста - це наслідок самовідданої роботи великого колективу гірників, напруженої організаторської і політико-виховної роботи партійної організації. Головною турботою комуністів є вдосконалення керівництва господарським і культурним будівництвом.
Міський комітет партії та міськком комсомолу організували шефство підприємств міста над колгоспами Нікопольського і Томаківського районів. Шахтарі допомагають колгоспам у спорудженні зрошувальних систем, обладнують кормоцехи, монтують нагнітальні установки, беруть участь у будівництві птахофабрики, в завершенні електрифікації колгоспних виробничих ділянок у Томаківському районі.
В 1956 році в результаті об'єднання робітничих селищ (Калініна, Гірницького та ін.) та села Олександрівки виникло місто Орджонікідзе. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 року Орджонікідзе віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. За короткий час навколо виробничих об'єктів виросли квартали Батоповерхових будинків. Місто будується і розширюється. Одна примітна деталь впадає в очі тим, хто приїздить сюди,- потужні баштові крани працюють тут удень і вночі. У східній частині, де зовсім недавно був степ, виростають нові ансамблі багатоповерхових споруд - житлові будинки, магазини, дитячий комбіат, Палац культури, комбінат
побутового обслуговування. Тільки за семирічку в місті побудували близько 150 тис. кв метрів житлової площі із загальної площі - 256 747 кв. метрів. На початку 1968 року місто одержало природний газ.
Здалоку Орджонікідзе здається садом-оазисом серед безмежного степу. Світлі, просторі будинки височать у зелені дерев. Особливо гарна центральна вулиця ім. Калініна - вона схожа на алею великого саду. На місці пустиря школярі, комсомольці і молодь заклали міський парк культури і відпочинку.
Розширюється торговельна мережа. У 1967 році тут працювало 47 магазинів, 22 кіоски 17 їдалень, 24 буфети, 2 кафе-ресторани, 2 домові кухні. Було побудовано нові спеціалізовані магазини «Взуття», «Дитячий свій, «Меблі», «Книги». Споруджено комбінат побутового обслуговування на 45 робочих місць, відкрито ательє по пошиву дитячого одягу, граверну майстерню, прокатний пункт тощо. Товарооборот у 1967 році порівняно з 1966 роком зріс на 1,8 млн. крб. і становив 20,2 млн. крб. Тільки в 1967 році населенню міста було продано 1158 телевізорів, сотні мотоциклів, 1794 пральні машини, 1856 радіоприймачів та багато інших культурно-побутових товарів. Трудящі міста мають понад 6 тис. телевізорів і 400 легкових автомашин, у
Орджонікідзе
Сторінка 7 з 9
На підприємствах міста створено 30 комсомольсько-молодіжних колективів.9 з них завоювали звання бригад ім. 50-річчя Великого Жовтня. Це бригада вибійників шахти № 15 Олександрівського рудоуправління бригадир А.
Серед комсомольців розгорнулося змагання під девізом: «Від ювілею Вітчизни - до ювілею комсомолу». Гірники-комсомольці взяли зобов'язання видобути додатково 90 100 тонн сирої руди, виробити 39 300 тонн марганцевого концентрату і 10 000 тонн мартенівського агломерату, за рахунок впровадження 72 раціоналізаторських пропозицій заощадити ЗО тис. карбованців. Комсомольці кар'єро-дрожнього цеху занесли в список робітників колишнього вибійника Героя Радянського Союзу І. Малку, а комсомольськомолодіжна зміна Чкаловської фабрики, очолювана П. Пендичуком,- Героя Радянського Союзу І. Шатохіна. Щомісячна зарплата Героїв відраховується до ювілейного фонду комсомолу.
У досягненні високих виробничих показників велику роль відіграє соціалістичні змаганмя гірників тресту з шахтарями інших міст і республік.
Міцні узи братньої дружби зв'язують українських і грузинських гірників. Колектив міста Орджонікідзе підтримує дружні зв'язки і змагається з гірниками Чіатурського марганцевого басейну. Широко практикується обмін делегаціями для перевірки ходу змагання та обміну виробничим досвідом. Бригада почесного гірника УРСР В. Цикіна з шахти № 15 Олександрівського рудника змагається з бригадою бурильників тресту «Чіатурмарганець» , яку очолює депутат Верховної Ради СРСР Г. Бакрадзе; колектив Богданівського рудника - з гірниками рудника ім. Димитрова.
В гостях на шахтах тресту «Орджонікідземарганець» побували також шахтарі а Чехосліжаччини, Угорщини, Німецької Демократичної Республіки, з Куби. В грудні 1962 року на рудник ім. Орджонікідзе приїздили гості з далекої Індонезії. У свою чергу група гірників Орджонікідзе їздила до Німецької Демократичної Республіки, Індії та Індонезії.
Успіхи, досягнуті у виконанні народногосподарських планів підприємствами міста - це наслідок самовідданої роботи великого колективу гірників, напруженої організаторської і політико-виховної роботи партійної організації. Головною турботою комуністів є вдосконалення керівництва господарським і культурним будівництвом.
Міський комітет партії та міськком комсомолу організували шефство підприємств міста над колгоспами Нікопольського і Томаківського районів. Шахтарі допомагають колгоспам у спорудженні зрошувальних систем, обладнують кормоцехи, монтують нагнітальні установки, беруть участь у будівництві птахофабрики, в завершенні електрифікації колгоспних виробничих ділянок у Томаківському районі.
В 1956 році в результаті об'єднання робітничих селищ (Калініна, Гірницького та ін.) та села Олександрівки виникло місто Орджонікідзе. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 року Орджонікідзе віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. За короткий час навколо виробничих об'єктів виросли квартали Батоповерхових будинків. Місто будується і розширюється. Одна примітна деталь впадає в очі тим, хто приїздить сюди,- потужні баштові крани працюють тут удень і вночі. У східній частині, де зовсім недавно був степ, виростають нові ансамблі багатоповерхових споруд - житлові будинки, магазини, дитячий комбіат, Палац культури, комбінат
побутового обслуговування. Тільки за семирічку в місті побудували близько 150 тис. кв метрів житлової площі із загальної площі - 256 747 кв. метрів. На початку 1968 року місто одержало природний газ.
Здалоку Орджонікідзе здається садом-оазисом серед безмежного степу. Світлі, просторі будинки височать у зелені дерев. Особливо гарна центральна вулиця ім. Калініна - вона схожа на алею великого саду. На місці пустиря школярі, комсомольці і молодь заклали міський парк культури і відпочинку.
Розширюється торговельна мережа. У 1967 році тут працювало 47 магазинів, 22 кіоски 17 їдалень, 24 буфети, 2 кафе-ресторани, 2 домові кухні. Було побудовано нові спеціалізовані магазини «Взуття», «Дитячий свій, «Меблі», «Книги». Споруджено комбінат побутового обслуговування на 45 робочих місць, відкрито ательє по пошиву дитячого одягу, граверну майстерню, прокатний пункт тощо. Товарооборот у 1967 році порівняно з 1966 роком зріс на 1,8 млн. крб. і становив 20,2 млн. крб. Тільки в 1967 році населенню міста було продано 1158 телевізорів, сотні мотоциклів, 1794 пральні машини, 1856 радіоприймачів та багато інших культурно-побутових товарів. Трудящі міста мають понад 6 тис. телевізорів і 400 легкових автомашин, у