Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Переломним у долі трудящого селянства Софіївки, як і всієї країни, був 1929 рік, коли розгорнулась масова колективізація. В селі тоді виникло багато артілей. Незабаром їх об'єднали в один колгосп - «Велетень». Очолив його М. М. Кіловчук. Однак практика одразу показала недоцільність такого великого господарства, і воно було розукрупнене на 8 колгоспів: ім. 1-го серпня, «Соцштурм», «Прогрес», «Ленінський шлях», «Запорожець», «Путіловець», «Друга п'ятирічка» та ін. Велику допомогу молодим господарствам подала утворена в 1930 році Софіївська машинно- тракторна станція, яка мала 20 тракторів, токарний верстат та інше обладнання. Організаторами колгоспного руху, справжніми колгоспними вожаками були М. М. Кіловчук, П. М. Сидоренко, Р. П. Степура, П. Гладуш, І. К. Фїль, І. Кошеленко, Д. Головко, І. С. Кисленко, що працювали головами колгоспів та бригадирами. Першими вступили до колгоспу М. О. Горбенко, М. А. Чигрин, М. Т. Батраченко, М. О. Горб, М. Т. Шапран, С. І. Мудрий, Г. П. Куликовський, Г. Т. Терещенко, П. П. Пінчук, П. Г. Камінський, які особистим прикладом запалювали інших.
Душею колгоспного руху були комуністи. На початку 1933 року з 309 членів партії безпосередньо на виробництві працювало 179 чоловік або 55,6 процента. Тільки в артілі «Соцштурм» було 20 членів партії, з них 16 працювало в бригадах»
Партійні організації колгоспів домагалися зміцнення трудової дисципліни, кращої організації праці, внаслідок чого досягалися високі виробничі показники. Так, в 1933 році колгосп «Соцштурм» достроково закінчив сівбу, вийшов у число передових. Одним з перших в районі закінчив сівбу також колгосп «Друга п'ятирічка», де партійний осередок зміг згуртувати навколо себе колгоспників.
В 1933 році 20 колгоспів району, у т. ч. і софіївський «Друга п'ятирічка», за успішне господарювання були занесені на обласну Дошку пошани.
«Вони добились успіху тому,- говорилося в листі обкому КПбУ до колгоспників Софіївського району,- що зуміли швидко, по-більшовицькому перебудувати свою роботу, згуртувати і організувати як слід колгоспний актив і широкі маси колгоспників навколо партії на боротьбу за зміцнення колгоспів, за піднесення сільського господарства». В 1933 році рішенням бюро Софіївського райкому партії були утворені партійні осередки при райфінвідділі, олійниці та млині. Про те, як зміцніла на кінець другої п'ятирічки економіка софіївських колгоспів, переконливо свідчать показники артілі «Соцштурм». Вона мала ферми великої рогатої худоби, вівчарську, свинарську та інші. На кінець 1937 року прибуток артілі досяг 300 000 крб. Подібні приклади характерні і для інших господарств.
Зросла механізація сільськогосподарських робіт. У 1939 році Софіївська МТС мала 72 трактори і 4 автомашини. Механізація сільськогосподарського виробництва дала змогу поліпшити культуру землеробства, підвищити врожайність. Середній урожай озимих в колгоспах села становив 93 пуди з гектара. Надої молока від фуражної корови в 1937 році досягли 1500-1600 кг. Окремі колективи мали рекордні на той час показники. У колгоспі «Друга п'ятирічка» за 1937 і 1938 рр. одержали в середньому кукурудзи по 25,11 цнт з га на площі 131,5 га. Свиноферма цього колгоспу за 1937-1939 рр. виростила по 15,4 поросяти від свиноматки при поголів'ї 32 матки, ферма колгоспу «Соцштурм» - по 20,6 поросяти від свиноматки при поголів'ї 34 матки. Ці колективи були занесені до Почесної книги Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
Неподільні фонди софіївських колгоспів за останні роки другої п'ятирічки зросли більш ніж удвоє. Дедалі більше коштів виділялось для будівницгва громадських приміщень, тваринницьких ферм. У 1940 році на місці колишнього гирла річки Кам'янки було споруджено великий міжколгоспний став, а поруч - риборозплідник.
У ході соціалістичної перебудови сільського господарства виросли нові люди, що стали гордістю Софіївки. Багато з них брали участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві, були занесені до її Почесної книги. Серед них Є. І. Береза - свинарка колгоспу ім. 1-го серпня, яка в 1938 році виростила в середньому 19,3 поросяти від свиноматки, О. Буряк з колгоспу «Червоноармієць», яка зберегла по 23 поросяти. До Почесної книги були занесені прізвища колгоспників Г. О. Ващенко, Т. Д. Голованя, О. І. Зайченка, С. О. Куліша, Є. О. Назаренко та багатьох інших.
Збільшували випуск продукції цегельно-черепичний завод, маслозавод та іти і підприємства села. В 1941 році закінчилося будівництво шосейної дороги Дніпропетровськ-Кривий Ріг, яка пролягала через Софіївку і мала велике значення для піднесення її економіки, поліпшення благоустрою.
Колгоспний лад став основою неухильного піднесення добробуту села. В 1937 році вартість трудодня в колгоспі ім. 1-го серпня становила більше 3 кг
Софіївка
Сторінка 4 з 9
роботою керувала вчителька-комуністка В. Є. Горєлова. Багато зусиль докладали також вчителі Л. М. Пархоменко, Н. Ф. Дігтярьова, І. В. Романенко, Н. М. Криницькл. Р. Ф. Ісай. У 1921 році в Софіївці відкрили робітничо-селянський клуб, бібліотеку-читальню. Переломним у долі трудящого селянства Софіївки, як і всієї країни, був 1929 рік, коли розгорнулась масова колективізація. В селі тоді виникло багато артілей. Незабаром їх об'єднали в один колгосп - «Велетень». Очолив його М. М. Кіловчук. Однак практика одразу показала недоцільність такого великого господарства, і воно було розукрупнене на 8 колгоспів: ім. 1-го серпня, «Соцштурм», «Прогрес», «Ленінський шлях», «Запорожець», «Путіловець», «Друга п'ятирічка» та ін. Велику допомогу молодим господарствам подала утворена в 1930 році Софіївська машинно- тракторна станція, яка мала 20 тракторів, токарний верстат та інше обладнання. Організаторами колгоспного руху, справжніми колгоспними вожаками були М. М. Кіловчук, П. М. Сидоренко, Р. П. Степура, П. Гладуш, І. К. Фїль, І. Кошеленко, Д. Головко, І. С. Кисленко, що працювали головами колгоспів та бригадирами. Першими вступили до колгоспу М. О. Горбенко, М. А. Чигрин, М. Т. Батраченко, М. О. Горб, М. Т. Шапран, С. І. Мудрий, Г. П. Куликовський, Г. Т. Терещенко, П. П. Пінчук, П. Г. Камінський, які особистим прикладом запалювали інших.
Душею колгоспного руху були комуністи. На початку 1933 року з 309 членів партії безпосередньо на виробництві працювало 179 чоловік або 55,6 процента. Тільки в артілі «Соцштурм» було 20 членів партії, з них 16 працювало в бригадах»
Партійні організації колгоспів домагалися зміцнення трудової дисципліни, кращої організації праці, внаслідок чого досягалися високі виробничі показники. Так, в 1933 році колгосп «Соцштурм» достроково закінчив сівбу, вийшов у число передових. Одним з перших в районі закінчив сівбу також колгосп «Друга п'ятирічка», де партійний осередок зміг згуртувати навколо себе колгоспників.
В 1933 році 20 колгоспів району, у т. ч. і софіївський «Друга п'ятирічка», за успішне господарювання були занесені на обласну Дошку пошани.
«Вони добились успіху тому,- говорилося в листі обкому КПбУ до колгоспників Софіївського району,- що зуміли швидко, по-більшовицькому перебудувати свою роботу, згуртувати і організувати як слід колгоспний актив і широкі маси колгоспників навколо партії на боротьбу за зміцнення колгоспів, за піднесення сільського господарства». В 1933 році рішенням бюро Софіївського райкому партії були утворені партійні осередки при райфінвідділі, олійниці та млині. Про те, як зміцніла на кінець другої п'ятирічки економіка софіївських колгоспів, переконливо свідчать показники артілі «Соцштурм». Вона мала ферми великої рогатої худоби, вівчарську, свинарську та інші. На кінець 1937 року прибуток артілі досяг 300 000 крб. Подібні приклади характерні і для інших господарств.
Зросла механізація сільськогосподарських робіт. У 1939 році Софіївська МТС мала 72 трактори і 4 автомашини. Механізація сільськогосподарського виробництва дала змогу поліпшити культуру землеробства, підвищити врожайність. Середній урожай озимих в колгоспах села становив 93 пуди з гектара. Надої молока від фуражної корови в 1937 році досягли 1500-1600 кг. Окремі колективи мали рекордні на той час показники. У колгоспі «Друга п'ятирічка» за 1937 і 1938 рр. одержали в середньому кукурудзи по 25,11 цнт з га на площі 131,5 га. Свиноферма цього колгоспу за 1937-1939 рр. виростила по 15,4 поросяти від свиноматки при поголів'ї 32 матки, ферма колгоспу «Соцштурм» - по 20,6 поросяти від свиноматки при поголів'ї 34 матки. Ці колективи були занесені до Почесної книги Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
Неподільні фонди софіївських колгоспів за останні роки другої п'ятирічки зросли більш ніж удвоє. Дедалі більше коштів виділялось для будівницгва громадських приміщень, тваринницьких ферм. У 1940 році на місці колишнього гирла річки Кам'янки було споруджено великий міжколгоспний став, а поруч - риборозплідник.
У ході соціалістичної перебудови сільського господарства виросли нові люди, що стали гордістю Софіївки. Багато з них брали участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві, були занесені до її Почесної книги. Серед них Є. І. Береза - свинарка колгоспу ім. 1-го серпня, яка в 1938 році виростила в середньому 19,3 поросяти від свиноматки, О. Буряк з колгоспу «Червоноармієць», яка зберегла по 23 поросяти. До Почесної книги були занесені прізвища колгоспників Г. О. Ващенко, Т. Д. Голованя, О. І. Зайченка, С. О. Куліша, Є. О. Назаренко та багатьох інших.
Збільшували випуск продукції цегельно-черепичний завод, маслозавод та іти і підприємства села. В 1941 році закінчилося будівництво шосейної дороги Дніпропетровськ-Кривий Ріг, яка пролягала через Софіївку і мала велике значення для піднесення її економіки, поліпшення благоустрою.
Колгоспний лад став основою неухильного піднесення добробуту села. В 1937 році вартість трудодня в колгоспі ім. 1-го серпня становила більше 3 кг
Дивиться також інші населені пункти району: