Сторінка 8 з 9
На ці гроші придбали меблі, мотоцикл, телевізор, приймач тощо. Родина Ф. Я. Назаренка заробила 4190 крб. грішми. Такі приклади стали характерними для колгоспного життя. Софіївці зберігають в ощадних касах 827 тис. крб.
До їх послуг 13 магазинів, 3 їдальні, чайна, 4 буфети, 2 майстерні пошиву одягу, взуттєва майстерня, фото- та телеательє, художня майстерня. Понад 160 трудівників придбали телевізори, 24 - холодильники, 39 - мотоцикли, 86 - радіоприймачі тощо.
Тільки за 5 років семирічки на благоустрій Софіївки витрачено 467 590 карбованців. Ще в 1957 році вона була віднесена до категорії селищ міського типу. Селище забудовується дво- та триповерховими домами. За семирічку більш як 200 добротних жител збудовано індивідуальними забудовниками. З'явилися нові вулиці - ім. Зайцева, Піонерська, Шевченківська, Мельнична, Набережна. Лігше за останні роки вкрито асфальтом 15 км вулиць. В селищі прокладено водопровід довжиною 3795 км. Значно розширено центральний парк і посаджено новий, який названо комсомольським. В центрі його споруджено пам'ятник В. І. Леніну, а в одному з скверів встановлено пам'ятник учасникам Вітчизняної війни.
Переконливі факти і цифри свідчать про зростання культури селища. Тільки в середній школі навчається 900 дітей, крім того, тут працюють восьмирічна, 3 початкові школи. Вечірню школу відвідують 120 чол. Відкрито також музичну школу, де навчається більше 100 дітей хліборобів та робітників. При школі працюють 10- місячні курси по підготовці кадрів для сільських та колгоспних клубів. Всього в школах селища працюють 74 вчителі. Кращі з них нагороджені значком «Відмінник народної освіти» і грамотами. Серед них О. В. Лінська, О. П. Дербас, К. К. Стодоля, Д. Ф. Богданов, О. Г. Білоусов та ін. Всього в селищі 92 спеціалісти тільки з вищою освітою. Серед них лікарі, агрономи, будівельники.
В липні 1963 року тут завершено будівництво і урочисто відкрито Будинок культури на 500 місць. Це було свято не лише софіївців, але й жителів навколишніх сіл. В 1967 році тут прочитано 28 лекцій, проведено 13 тематичних вечорів. Будинок культури проводить культосвітню роботу безпосередньо в колгоспах. Великий інтерес у мешканців селища викликають зустрічі з вченими Дніпропетровська,
вечори запитань і відповідей, усні журнали. При Будинку культури працюють 9 гуртків художньої самодіяльності, в роботі яких беруть участь понад 100 чоловік. У Софіївці 4 бібліотеки. Книжковий фонд районної бібліотеки - 41 тис. примірників. Вона обслуговує 3830 читачів.
54 громадян Софіївки - депутати селищної Ради, в роботі якої дедалі вагомішу роль відіграє залучення колгоспників до здійснення громадських заходів. Зокрема, працюють 18 народних дружин, 4 товариські суди, 5 батьківських комітетів, 8 жіночих Рад, 3 депутатські групи, 10 депутатських постів. 454 жителі селища беруть безпосередню участь в державному управлінні.
У побут радянських людей входять нові обряди та звичаї - видача першого паспорта, комсомольське весілля, свято трудової слави, проводи на пенсію. Урочисто проводиться в селищі «День молоді».
В невпинному розквіті Софіївки, у піднесенні культурного рівня її мешканців видно глибокі процеси, які відбуваються на селі в період будівництва комунізму.
Софіївський район розташований у південно-західній частині Дніпропетровської області, на правому березі Дніпра. Межує на півночі - з П'ятихатським, на північному сході - з Криничанським, на сході - з Солонянським, на південному сході - з Нікопольським, на півдні - з Апостолівським, на заході - з Криворізьким районами Дніпропетровської області. Площа - 1379 кв. кілометрів. Населення - 40 тис. чол., в т. ч. сільського - 32 тис. чол. 80 проц., у селищах міського типу живуть 8 тис. чол. 20 проц.. Густота населення - 29 чол. на 1 кв. кілометр. 8 сільським та 1 селищній Раді підпорядковано 105 населених пунктів.
Територію району перетинають магістраль Дніпропетровськ-Кривий Ріг, залізничні колії - Довгинцеве-Верхівцеве, Саври-Саксагань, Апостолове- Дніпропетровськ.
Природні багатства - каолін у с. Олександро-Білівці та поклади граніту, який видобувається у Девладівському кар'єрі.
Земельні угіддя - 103,1 тис. га орної землі, 2,7 тис. га- лісів і лісосмуг, З тис. га - саду, 2 тис. га - водоймищ, 12,3 тис. га - луків та пасовищ. В районі 1915 га зрошуваних земель.
На території району 20 колгоспів і один радгосп. Основний напрям господарства - виробництво зерна і м'ясо-молочне тваринництво. Провідні культури - озима та яра пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, з городніх - помідори, капуста, огірки. Посівна площа становить 100,4 тис. га, під технічними культурами - 13,5 тис. га, під овочами і баштанами -1,4 тис. га. Середня врожайність з одного га в 1967 році становила 24,4 цнт озимої пшениці, 14,8 цнт ячменю, 15 цнт кукурудзи, 13,4 цнт соняшнику, 101 цнт овочів.
Дивиться також інші населені пункти району: