Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В травні 1944 року почала виходити газета «Червоний прапор», орган райкому партії та виконкому районної Ради депутатів трудящих, яка відіграла важливу роль в мобілізації трудівників району на відбудову зруйнованого господарства пізніше назва газети змінилася на «Колгоспне життя», тепер - «Сільське життя». Невтомно працювали з людьми секретар райкому партії В. М. Яковлев, голова виконкому А. Л. Коваленко, голова сільради І. Д. Хистний.
Д. Г. Шкура, яка тоді була головою колгоспу «Соцштурм», згадує, що після ішзволення Софіївки артіль не мала де розмістити тварин. Довелося будувати землянки. На сільськогосподарських роботах як тяглову силу використовували корів колгоспників. Працювали в основному жінки, бо чоловіки були на фронті. Особливо відзначилися в ті тяжкі роки Л. Селяник, Е. Дацимлова, В. Горєлова, О. Бугай, Т. Недоруба, П. Степура та ін. Зокрема, Л. Селяник з колгоспу «Соцштурм» зайняла одне з перших місць у змаганні пташниць області і була учасницею Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
В колгоспі ім. 1-го серпня самовіддано працювали Г. П. Береза, М. А. Горященко, Г. П. Куліш, В. О. Шкура, С. О. Попередченко, О. Табацька, Л. Дзюба,
О. Хомуха, А. Кучерявенко г. Артіль засіяла 593 га зерновими та бобовими культурами, 60 га технічними, заклала 200 тонн силосу. Колгосп одержав від землеробства 53 235 крб. прибутку, від тваринництва - 4550 крб. Державі було здано 3178 цит хліба.
В січні 1945 року відбулися звітно-виборні збори Софіївської районної партійної організації, які обговорили підсумки перших кроків у відбудові сільського господарства.
«Наші люди,- говорилося в звітній доповіді райкому партії,- працювали багато. Вони, як радянські патріоти, віддавали й віддають все для завоювання перемоги над ворогом, йдуть на серйозні жертви, відмовляють собі багато в чому, розуміючи, що це необхідно в інтересах Батьківщини, в інтересах їх самих і їхніх дітей».
Після закінчення війни з фронту повернулися чоловіки. Зросла технічна оснащеність колгоспів, збільшилися кредити, що їх подавала держава для відродження сільськогосподарського виробництва. Багато зусиль до відбудови колгоспів доклали комуністи, керівники артілей М. Щербак, М. Степура, Р. Кадченко, Ф. Головань, Б. Дворський, колгоспники Я. Назаренко, Я. Рябенко, І. Петренко, І. Хомуха, Д. Богданов, А. Шапран та інші.
В 1945 році трактористи Софіївської МТС виконали план умовної оранки на 220 проц., заощадивши 15 320 кг пального. На 100-200 проц. перевершили норму бригадири тракторних бригад В. М. Левченко, І. П. Ващенко, А. Д. Карпенко, Ф. Г. Терещенко. Рекордних показників добивалися трактористи І. П. Бувалець, Ф. Г. Романенко, П. П. Горбенко, І. Г. Курбацький.
Поступово колгоспи ставали на ноги. В 1944 році в артілі «Ударник» було посіяно 547 га зернових та бобових і зібрано зерна 4393 цнт, в колгоспі «Соцштурм» з 862 га - 6232 цнт. У 1951 році господарства засіяли відповідно 805 і 1495 га і зібрали 8549 та 14013 цнт зерна.
Того ж року в колгоспі «Ударник» було 203 голови великої рогатої худоби, 204 свині, 220 овець, 1477 штук нтиці, в колгоспі «Соцштурм» - 334 голови великої рогатої худоби, 318 свиней і 2999 овець, тоді як у 1944 році ці господарства мали 32 і 45 голів великої рогатої худоби, 18 і 30 коней, 29-11 свиней тощо.
Дбаючи про відбудову та зміцнення колгоспів, партійні і радянські органи багато уваги приділяли відбудові села. У звітних доповідях райкому КПб України на районних партійних конференціях не раз розглядалося питання про благоустрій села. Тільки з часу визволення до 1 березня 1945 року райвиконком провів 30 засідань райради і 3 сесії депутатів трудящих, на яких було розглянуто 180 питань, переважно господарських, культурно-освітніх, організаційних та про відбудову райцентру. Велике значення мало здійснення рішень VII сесії районної Ради депутатів трудящих «Про радянське, господарське і культурне будівництво в районі» березень 1945 року та VIII сесії районної Ради «Про заходи по реалізації постанови Раднаркому УРСР і ЦК КПбУ про будівництво житла для колгоспників, виробничих приміщень у колгоспах та культурно-освітніх будівель на селі». Тільки в 1944 році для відбудови громадських приміщень та житлових будинків було витрачено 74 тис. 185 карбованців. Відповідно до рішення уряду УРСР на кошти колгоспів споруджувалися житла для колгоспників. В кожній артілі створювалися будівельні бригади. Протягом 1944-1945 років було відбудовано 330 житлових будинків. В 1945 році відкрились двері Будинку культури, райкому партії, 1950 року було піднято з руїн приміщення райвиконкому, середньої школи, лікарні.
Софіївка
Сторінка 6 з 9
колгоспників було всього 48 корів. Гітлерівці настільки зруйнували село, що тут не було можливості розмістити районні установи та МТС. Тому вони тимчасово перебували в селі Новій Хортиці, за 3 км від Софіївки. В травні 1944 року почала виходити газета «Червоний прапор», орган райкому партії та виконкому районної Ради депутатів трудящих, яка відіграла важливу роль в мобілізації трудівників району на відбудову зруйнованого господарства пізніше назва газети змінилася на «Колгоспне життя», тепер - «Сільське життя». Невтомно працювали з людьми секретар райкому партії В. М. Яковлев, голова виконкому А. Л. Коваленко, голова сільради І. Д. Хистний.
Д. Г. Шкура, яка тоді була головою колгоспу «Соцштурм», згадує, що після ішзволення Софіївки артіль не мала де розмістити тварин. Довелося будувати землянки. На сільськогосподарських роботах як тяглову силу використовували корів колгоспників. Працювали в основному жінки, бо чоловіки були на фронті. Особливо відзначилися в ті тяжкі роки Л. Селяник, Е. Дацимлова, В. Горєлова, О. Бугай, Т. Недоруба, П. Степура та ін. Зокрема, Л. Селяник з колгоспу «Соцштурм» зайняла одне з перших місць у змаганні пташниць області і була учасницею Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
В колгоспі ім. 1-го серпня самовіддано працювали Г. П. Береза, М. А. Горященко, Г. П. Куліш, В. О. Шкура, С. О. Попередченко, О. Табацька, Л. Дзюба,
О. Хомуха, А. Кучерявенко г. Артіль засіяла 593 га зерновими та бобовими культурами, 60 га технічними, заклала 200 тонн силосу. Колгосп одержав від землеробства 53 235 крб. прибутку, від тваринництва - 4550 крб. Державі було здано 3178 цит хліба.
В січні 1945 року відбулися звітно-виборні збори Софіївської районної партійної організації, які обговорили підсумки перших кроків у відбудові сільського господарства.
«Наші люди,- говорилося в звітній доповіді райкому партії,- працювали багато. Вони, як радянські патріоти, віддавали й віддають все для завоювання перемоги над ворогом, йдуть на серйозні жертви, відмовляють собі багато в чому, розуміючи, що це необхідно в інтересах Батьківщини, в інтересах їх самих і їхніх дітей».
Після закінчення війни з фронту повернулися чоловіки. Зросла технічна оснащеність колгоспів, збільшилися кредити, що їх подавала держава для відродження сільськогосподарського виробництва. Багато зусиль до відбудови колгоспів доклали комуністи, керівники артілей М. Щербак, М. Степура, Р. Кадченко, Ф. Головань, Б. Дворський, колгоспники Я. Назаренко, Я. Рябенко, І. Петренко, І. Хомуха, Д. Богданов, А. Шапран та інші.
В 1945 році трактористи Софіївської МТС виконали план умовної оранки на 220 проц., заощадивши 15 320 кг пального. На 100-200 проц. перевершили норму бригадири тракторних бригад В. М. Левченко, І. П. Ващенко, А. Д. Карпенко, Ф. Г. Терещенко. Рекордних показників добивалися трактористи І. П. Бувалець, Ф. Г. Романенко, П. П. Горбенко, І. Г. Курбацький.
Поступово колгоспи ставали на ноги. В 1944 році в артілі «Ударник» було посіяно 547 га зернових та бобових і зібрано зерна 4393 цнт, в колгоспі «Соцштурм» з 862 га - 6232 цнт. У 1951 році господарства засіяли відповідно 805 і 1495 га і зібрали 8549 та 14013 цнт зерна.
Того ж року в колгоспі «Ударник» було 203 голови великої рогатої худоби, 204 свині, 220 овець, 1477 штук нтиці, в колгоспі «Соцштурм» - 334 голови великої рогатої худоби, 318 свиней і 2999 овець, тоді як у 1944 році ці господарства мали 32 і 45 голів великої рогатої худоби, 18 і 30 коней, 29-11 свиней тощо.
Дбаючи про відбудову та зміцнення колгоспів, партійні і радянські органи багато уваги приділяли відбудові села. У звітних доповідях райкому КПб України на районних партійних конференціях не раз розглядалося питання про благоустрій села. Тільки з часу визволення до 1 березня 1945 року райвиконком провів 30 засідань райради і 3 сесії депутатів трудящих, на яких було розглянуто 180 питань, переважно господарських, культурно-освітніх, організаційних та про відбудову райцентру. Велике значення мало здійснення рішень VII сесії районної Ради депутатів трудящих «Про радянське, господарське і культурне будівництво в районі» березень 1945 року та VIII сесії районної Ради «Про заходи по реалізації постанови Раднаркому УРСР і ЦК КПбУ про будівництво житла для колгоспників, виробничих приміщень у колгоспах та культурно-освітніх будівель на селі». Тільки в 1944 році для відбудови громадських приміщень та житлових будинків було витрачено 74 тис. 185 карбованців. Відповідно до рішення уряду УРСР на кошти колгоспів споруджувалися житла для колгоспників. В кожній артілі створювалися будівельні бригади. Протягом 1944-1945 років було відбудовано 330 житлових будинків. В 1945 році відкрились двері Будинку культури, райкому партії, 1950 року було піднято з руїн приміщення райвиконкому, середньої школи, лікарні.
Дивиться також інші населені пункти району: