Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
розташований поблизу важливих залізничних магістралей Кривий Ріг-Донбас і Харків - Крим, знов стан місцем боротьби з контрреволюцією. Врангелівці в жовтні зайняли Славгород і Синельникове, готуючись до нападу на губернський центр. Цей факт відзначив у своїй промові від 2 жовтня 1920 року В. І. Ленін. Але план ворогів зірвали дії червоно- армійських частин Південного фронту. Війська, керовані М. В. Фрунзе, в ході боїв виснажили передові частини Врангеля, а потім завдали їм нищівного удару. Наприкінці жовтня 1920 року частини Червоної Армії остаточно очистили село і станцію Славгород від білогвардійців. У визволенні села брала участь 2-а бригада Естонської дивізії 14-ї армії Південного фронту.
Почалась робота по організації і зміцненню органів Радянської влади. Взимку 1920 року відбулись вибори до сільської Ради, першим головою якої став Я. В. Сулима. Рада, спираючись на сільських комуністів і активістів з середовища робітників та найбідніших селян, проводила велику роботу по налагодженню господарського і культурного життя села. Уже в 1921 році було відкрито початкову школу на 70 дітей, для якої передали будинок, що налеясав до революції багатіям Ковельманам. Розгорнула роботу хата-читальня.
Велику допомогу подавав сільській Раді комітет незаможних селян, у створенні якого активну участь взяли селяни-бідняки Г. М. Поєдинцев і А. Смирський. Комітет розподіляв між біднотою лишки конфіскованої у куркулів землі, посівний матеріал, реманент, допомагав біднякам в обробітку землі. З ініціативи комітету були конфісковані млини в Трубанера і Рижовського.
У 1921 році в Славгороді заснувалося сільське споживче товариство, першим головою якого став робітник-залізничник комуніст Ф. Шматко. Ціни на товари, які продавалися пайовикам у двох крамницях товариства, були значно нижчими, ніж у приватних крамарів. Зерно та інші сільськогосподарські продукти кооперація закуповувала за ринковими цінами. Селяни мали від цього чималу вигоду, бо перекупники-спекулянти платили їм менше.
Виникли в селі й інші первинні форми сільськогосподарської кооперації. Вже в 1922 році тут було створено кредитовий кооператив, який подавав біднякам і середнякам допомогу в придбанні сільськогосподарського реманенту та будівельник матеріалів.
У 1924 році утворилась борошномельна артіль, яка об'єднувала всі громадські
млини і маслоробні кількох сіл Синельниківського району Василівки, Роздорів, Письменної та інших. Головою артілі став комуніст, який до цього був членом сільськогосподарської комуни ім. В. І. Леніна, розташованої в селі Новоолександрівці, Г. Зимін. Створення цієї артілі завдало відчутного удару куркульським елементам та приватним торговцям, позбавивши їх значних прибутків.
Боротьбу за зміцнення Радянської влади, відбудову сільськогосподарського виробництва і залучення бідняцьких та середняцьких мас до будівництва соціалізму очолили сільські комуністи. З 1920 року в селі працював партійний осередок, в якому спочатку було лише 3 чоловіки У 1927 році осередок об'єднував уже 17 чоловік - 9 комуністів і 8 кандидатів у члени партії.
В 1924 році на території села жило 1438 чоловік. 320 селянських господарств обробляли 2391 десятину землі. З допомогою держави було відбудовано зруйнований у роки громадянської війни водогін, розпочато електрифікацію села. В 1926 році па базі початкової школи створено школу-семирічку, де працювало 9 вчителів, багато учнів школи разом з учителями, серед них комсомольці І. Мелашич, Р. Кверель, П. Хайтман, Г. Сопільняк, І. Навмивака, брали активну участь у ліквідації неписьменності серед дорослого населення.
Значну роль у переході населення Славгорода до, виробничого кооперування відіграв досвід розташованого в селі Польовому птахорадгоспу ім. Фрунзе та однієї з перших у країні сільськогосподарської комуни імені В. І. Леніна, створеної в селі Новоолександрівці.
У 1928 році з ініціативи комуністів у Славгороді виникло перше товариство спільного обробітку землі, яке об'єднало 28 бідняцьких і середняцьких господарств. Організаторами товариства були Ф. І. Теленков і П. С. Федорченко. У 1929 році було створино артіль ім. Реввійськради, яку очолив селянин-бідняк Т. І. Сіромаха. Вже на початку 1930 року до колгоспу вступили 159 селянських господарств - 47 проц. від загальної кількості. В єдиний масив було об'єднано 780га землі, близько 27 проц. усій землі, що мали селяни Славгорода.
Велику роль у господарському та організаційному зміцненні молодого колгоспу відіграла Славгородська МТС, створена в 1933 році на базі
Славгород
Сторінка 3 з 9
бригади 3-й Луганський і 341-й піхотний полки. Група мала завдання визволити захоплений білими Синельниківський залізничний вузол. Незабаром село опинилося під владою білогвардійців. Восени 1920 року, коли війська Врангеля розгорнули наступ на Катеринослав, Славгород, Почалась робота по організації і зміцненню органів Радянської влади. Взимку 1920 року відбулись вибори до сільської Ради, першим головою якої став Я. В. Сулима. Рада, спираючись на сільських комуністів і активістів з середовища робітників та найбідніших селян, проводила велику роботу по налагодженню господарського і культурного життя села. Уже в 1921 році було відкрито початкову школу на 70 дітей, для якої передали будинок, що налеясав до революції багатіям Ковельманам. Розгорнула роботу хата-читальня.
Велику допомогу подавав сільській Раді комітет незаможних селян, у створенні якого активну участь взяли селяни-бідняки Г. М. Поєдинцев і А. Смирський. Комітет розподіляв між біднотою лишки конфіскованої у куркулів землі, посівний матеріал, реманент, допомагав біднякам в обробітку землі. З ініціативи комітету були конфісковані млини в Трубанера і Рижовського.
У 1921 році в Славгороді заснувалося сільське споживче товариство, першим головою якого став робітник-залізничник комуніст Ф. Шматко. Ціни на товари, які продавалися пайовикам у двох крамницях товариства, були значно нижчими, ніж у приватних крамарів. Зерно та інші сільськогосподарські продукти кооперація закуповувала за ринковими цінами. Селяни мали від цього чималу вигоду, бо перекупники-спекулянти платили їм менше.
Виникли в селі й інші первинні форми сільськогосподарської кооперації. Вже в 1922 році тут було створено кредитовий кооператив, який подавав біднякам і середнякам допомогу в придбанні сільськогосподарського реманенту та будівельник матеріалів.
У 1924 році утворилась борошномельна артіль, яка об'єднувала всі громадські
млини і маслоробні кількох сіл Синельниківського району Василівки, Роздорів, Письменної та інших. Головою артілі став комуніст, який до цього був членом сільськогосподарської комуни ім. В. І. Леніна, розташованої в селі Новоолександрівці, Г. Зимін. Створення цієї артілі завдало відчутного удару куркульським елементам та приватним торговцям, позбавивши їх значних прибутків.
Боротьбу за зміцнення Радянської влади, відбудову сільськогосподарського виробництва і залучення бідняцьких та середняцьких мас до будівництва соціалізму очолили сільські комуністи. З 1920 року в селі працював партійний осередок, в якому спочатку було лише 3 чоловіки У 1927 році осередок об'єднував уже 17 чоловік - 9 комуністів і 8 кандидатів у члени партії.
В 1924 році на території села жило 1438 чоловік. 320 селянських господарств обробляли 2391 десятину землі. З допомогою держави було відбудовано зруйнований у роки громадянської війни водогін, розпочато електрифікацію села. В 1926 році па базі початкової школи створено школу-семирічку, де працювало 9 вчителів, багато учнів школи разом з учителями, серед них комсомольці І. Мелашич, Р. Кверель, П. Хайтман, Г. Сопільняк, І. Навмивака, брали активну участь у ліквідації неписьменності серед дорослого населення.
Значну роль у переході населення Славгорода до, виробничого кооперування відіграв досвід розташованого в селі Польовому птахорадгоспу ім. Фрунзе та однієї з перших у країні сільськогосподарської комуни імені В. І. Леніна, створеної в селі Новоолександрівці.
У 1928 році з ініціативи комуністів у Славгороді виникло перше товариство спільного обробітку землі, яке об'єднало 28 бідняцьких і середняцьких господарств. Організаторами товариства були Ф. І. Теленков і П. С. Федорченко. У 1929 році було створино артіль ім. Реввійськради, яку очолив селянин-бідняк Т. І. Сіромаха. Вже на початку 1930 року до колгоспу вступили 159 селянських господарств - 47 проц. від загальної кількості. В єдиний масив було об'єднано 780га землі, близько 27 проц. усій землі, що мали селяни Славгорода.
Велику роль у господарському та організаційному зміцненні молодого колгоспу відіграла Славгородська МТС, створена в 1933 році на базі
Дивиться також інші населені пункти району:
- Старовишневецьке
- Рудево-Миколаївка
- Раївка
- Миролюбівка
- Мар'ївка
- Майське
- Луб'янка
- Кислянка
- Іларіонове
- Зайцеве
- Дерезувате
- Варварівка
- Новоолександрівка