Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
праці було присвоєно бригаді складачів поїздів, очолюваній комуністом А. І. Ковбасою, шляховій бригаді 10-ї дистанції колії (бригадир А. Т. Макаренко) та іншим. Всього в 1961 році за звання колективів і ударників комуністичної праці на залізничному вузлі і підприємствах міста змагалось 485 чоловік. В грудні 1965 року за високі показники в роботі по перевезенню вантажів звання підприємства комуністичної праці було присвоєно всьому колективу станції Верхівцеве.
Під керівкицтвом партійних організацій трудящі залізничного вузла і підприємств, успішно виконавши завдання семирічного плану, внесли гідний вклад у побудову матеріально-технічної бази комунізму в нашій країні. В 1965 році порівняно з 1959 роком вагопооборот станції Верхівцеве зріс н 1,8 раза. За досягнуті успіхи у виконанні семирічного плану переведи. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1966 року працівників станції Верхівцеве було нагороджено орденами і медалями СРСР; ордена Трудового Червоного Прапора удостоєно старшого інженера дільниці енергопостачання
Я. А. Бордюга, чергового по станції Г. І. Кузьмина, ордена «Знак Пошани» - складача поїздів О. І. Овчаренка, майстра вагонного депо М. О. Козиря, начальника станції М. П. Саплахіді.
З великим трудовим піднесенням трудящі Верхівцевого розгорнули боротьбу за виконання рішень XXIII з'їзду КПРС. У 1966 році в місті стало до ладу нове підприємство - рейковозварювальний поїзд № 39 Придніпровської залізниці потужністю 300 км колії на рік. Колектив станції Верхівцеве в цьому році викопав план відправки вагонів на 105,3 проц., план формування поїздів - на 110,9 проц. Робітники станції сформували і відправили багато ваяжовагових поїздів, якими перевезено понад план 7 млн. тонн вантажів. Значних успіхів в роботі досяглії працівники 3-ї дільниці енергопостачання Придніпровської залізниці. Вони повністю виконали графік ремонту тяглових підстанцій, контактної сітки, ліній електропередач високих та низьких напруг. У 1966 році порівняно з 1965 роком переробка електроенергії становила 106,7 процента.
На залізничному вузлі і підприємствах міста широкого розмаху набрало соціалістичне змагання на честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції і 50-річчя Української РСР. Партійні, профспілкові і комсомольські організації спрямовували зусилля трудящих на дострокове виконання виробничих планів і на підвищення продуктивності праці. Профспілкова організація станції Верхівцеве, що об'єднувала в 1967 році у своєму складі 571 чоловіка, систематично обговорювала хід соціалістичного змагання на зборах бригад і змін. Місцевий комітет профспілки-підбивав підсумки цього змагання за кожний місяць і квартал. Все це сприяло тому, що колектив станції в 1967 році виконав план відправки поїздів на 105,5 проц., сформував 2931 поїзд подвійної ваги, зекономив 63,3 тис. крб. За досягнуті виробничі успіхи зміні диспетчера П. В. Єрофеєва було присвоєно звання зліпи ім. 50-річчя Великого Жовтня. Достроково завершили план 1967 року працівники 3-ї дільниці енергопостачання Придніпровської залізниці. Раціоналізатори знесли чимало пропозицій, що дало загальний економічний ефект 25 680 крб. В 1967 році на дільниці було 5 бригад, 16 колективів і 164 ударники комуністичної праці.
За роки Радянської влади колишнє невеличке селище при станції перетворилося на місто. 30 жовтня 1956 року рішенням Дніпропетровського облвиконкому воно було віднесено до категорії міст районного підпорядкування. Тільки за післявоєнні роки тут побудовано 2 тис. житлових будинків. На початок 1968 року житловий фонд Верхівцевого становив 1 млн. 96 тис. кв. м. Споруджено нові квартали житлових будинків з центральним опаленням, водопроводом, каналізацією. Працюють пошта, телеграф, широко розгалужена телефонна мережа, радіовузол.
Зріс добробут населення. На 1 січня 1968 року в особистому користуванні жителів міста було 27 легкових автомашин, 511 мотоциклів, 3115 велосипедів, 1127 телевізорів, 3800 радіоприймачів. Торгівля здійснюється через мережу промтоварних, продовольчих магазинів, міський ринок. Працюють 35 торговельних точок.
В місті є дві лікарні на 100 місць, пологовий будинок, пункти швидкої медичної допомоги, які мають спеціально обладнані автомашини. Населення обслуговуюсь 34 лікарі та 116 чоловік середнього медичного персоналу. На 1 січня 1968 року в дитячих установах міста виховувалось 250 дітей.
Докорінні зміни відбулися в галузі народної освіти і культури. У дореволюційному Верхівцевому була тільки початкова залізнична школа. Тепер тут працюють
2 загальноосвітні середні школи, восьмирічна і початкова школи, вечірня середня школа робітничої молоді, в яких навчається 2257 чоловік. У 1959 році побудовано Будинок піонерів із залом для глядачів на 260 місць. Відкрито філіал музичної школи. В школах міста працює 120 вчителів. Багато вміння і енергії віддала справі виховання молодого покоління
Верхівцеве
Сторінка 7 з 8
Напередодні XXI з'їзду КПРС у Верхівцевому, як і у всій країні, розгорнувся рух за комуністичну працю. В 1961 році звання колективу комуністичної Під керівкицтвом партійних організацій трудящі залізничного вузла і підприємств, успішно виконавши завдання семирічного плану, внесли гідний вклад у побудову матеріально-технічної бази комунізму в нашій країні. В 1965 році порівняно з 1959 роком вагопооборот станції Верхівцеве зріс н 1,8 раза. За досягнуті успіхи у виконанні семирічного плану переведи. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1966 року працівників станції Верхівцеве було нагороджено орденами і медалями СРСР; ордена Трудового Червоного Прапора удостоєно старшого інженера дільниці енергопостачання
Я. А. Бордюга, чергового по станції Г. І. Кузьмина, ордена «Знак Пошани» - складача поїздів О. І. Овчаренка, майстра вагонного депо М. О. Козиря, начальника станції М. П. Саплахіді.
З великим трудовим піднесенням трудящі Верхівцевого розгорнули боротьбу за виконання рішень XXIII з'їзду КПРС. У 1966 році в місті стало до ладу нове підприємство - рейковозварювальний поїзд № 39 Придніпровської залізниці потужністю 300 км колії на рік. Колектив станції Верхівцеве в цьому році викопав план відправки вагонів на 105,3 проц., план формування поїздів - на 110,9 проц. Робітники станції сформували і відправили багато ваяжовагових поїздів, якими перевезено понад план 7 млн. тонн вантажів. Значних успіхів в роботі досяглії працівники 3-ї дільниці енергопостачання Придніпровської залізниці. Вони повністю виконали графік ремонту тяглових підстанцій, контактної сітки, ліній електропередач високих та низьких напруг. У 1966 році порівняно з 1965 роком переробка електроенергії становила 106,7 процента.
На залізничному вузлі і підприємствах міста широкого розмаху набрало соціалістичне змагання на честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції і 50-річчя Української РСР. Партійні, профспілкові і комсомольські організації спрямовували зусилля трудящих на дострокове виконання виробничих планів і на підвищення продуктивності праці. Профспілкова організація станції Верхівцеве, що об'єднувала в 1967 році у своєму складі 571 чоловіка, систематично обговорювала хід соціалістичного змагання на зборах бригад і змін. Місцевий комітет профспілки-підбивав підсумки цього змагання за кожний місяць і квартал. Все це сприяло тому, що колектив станції в 1967 році виконав план відправки поїздів на 105,5 проц., сформував 2931 поїзд подвійної ваги, зекономив 63,3 тис. крб. За досягнуті виробничі успіхи зміні диспетчера П. В. Єрофеєва було присвоєно звання зліпи ім. 50-річчя Великого Жовтня. Достроково завершили план 1967 року працівники 3-ї дільниці енергопостачання Придніпровської залізниці. Раціоналізатори знесли чимало пропозицій, що дало загальний економічний ефект 25 680 крб. В 1967 році на дільниці було 5 бригад, 16 колективів і 164 ударники комуністичної праці.
За роки Радянської влади колишнє невеличке селище при станції перетворилося на місто. 30 жовтня 1956 року рішенням Дніпропетровського облвиконкому воно було віднесено до категорії міст районного підпорядкування. Тільки за післявоєнні роки тут побудовано 2 тис. житлових будинків. На початок 1968 року житловий фонд Верхівцевого становив 1 млн. 96 тис. кв. м. Споруджено нові квартали житлових будинків з центральним опаленням, водопроводом, каналізацією. Працюють пошта, телеграф, широко розгалужена телефонна мережа, радіовузол.
Зріс добробут населення. На 1 січня 1968 року в особистому користуванні жителів міста було 27 легкових автомашин, 511 мотоциклів, 3115 велосипедів, 1127 телевізорів, 3800 радіоприймачів. Торгівля здійснюється через мережу промтоварних, продовольчих магазинів, міський ринок. Працюють 35 торговельних точок.
В місті є дві лікарні на 100 місць, пологовий будинок, пункти швидкої медичної допомоги, які мають спеціально обладнані автомашини. Населення обслуговуюсь 34 лікарі та 116 чоловік середнього медичного персоналу. На 1 січня 1968 року в дитячих установах міста виховувалось 250 дітей.
Докорінні зміни відбулися в галузі народної освіти і культури. У дореволюційному Верхівцевому була тільки початкова залізнична школа. Тепер тут працюють
2 загальноосвітні середні школи, восьмирічна і початкова школи, вечірня середня школа робітничої молоді, в яких навчається 2257 чоловік. У 1959 році побудовано Будинок піонерів із залом для глядачів на 260 місць. Відкрито філіал музичної школи. В школах міста працює 120 вчителів. Багато вміння і енергії віддала справі виховання молодого покоління
Дивиться також інші населені пункти району:
- Верхньодніпровський район
- Пушкарівка
- Перше Травня
- Новомиколаївка
- Миколаївка
- Малоолександрівка
- Дніпровське
- Ганнівка
- Вільні Хутори
- Бородаївські Хутори
- Бородаївка
- Мишурин Ріг
- Вільногірськ