Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
країні 38 тис. тонн чавуну, понад 18 тис. тонн сталі і близько 8 тис. тонн прокату. В жовтні 1943 року почались відбудовні роботи на Дніпропетровському трубопрокатному заводі ім. Леніна. В середині 1944 року стали до ладу мартенівські печі, стани для виробництва газових труб, у 1945 році - листопрокатний цех і цех безшовних труб.
У місті широко розгорталось соціалістичне змагання за дострокову відбудову підприємств, транспорту, установ. На заводі ім. К. Лібкнехта в березні 1944 року 76 бригадам присвоєно почесне звання фронтових. На заводі ім. Леніна дні фронтові комсомольські бригади по ремонту устаткування та механізмів систематично виконували завдання на 220-250 проц. 4 лютого 1945 року їм було вручено перехідний пралер 152 ї Червонопрапорної Дніпропетровської дивізії.
Допомагаючи фронту і переборюючи величезні труднощі, пов'язані з відсутністю необхідних механізмів та устаткування, трудящі міста підбудовували підприємства. На 1 січня 1945 року з 170 великих підприємств, які працювали у місті в довоєнний час, відновили свою діяльність 1583.
У відродженні підприємств Дніпропетровська велику матеріально-технічну допомогу
подавали всі народи нашої країни. Ще вирувала війна, а з Уралу і Сибіру до міста прибували ешелони з заводським устаткуванням, будівельними матеріалами. Підприємства східних районів країни надіслали на завод ім. Петровського турбогенератори, мостові крани і устаткування до них. Машинобудівники і приладобудівники Москви та Ленінграда відвантажували манометри, реєструючі прилади для нагрівальних печей, прокатних станів, пультів управління доменних і мартенівських печей. Над заводом ім. Леніна шефство взяв Першоуральський старотрубний завод, який подав необхідну допомогу у відновленні цехів і агрегатів.
Міська Рада депутатів трудящих і міськком партії приділяли велику увагу відродженню комунального господарства. Вже 6 листопада 1943 року почав працювати міський трамвай. Активно включилося у відбудову вулиць, площ, скверів, будинків все населення. Тільки у 1945 році в суботниках по відбудові міста взяло участь близько 560 тис. чоловік.
Відроджувалися і поновлювали роботу вищі учбові заклади, технікуми, школи, театри, бібліотеки, клуби. Взимку 1943 року відчинили двері державний університет гірничий і медичний інститути. В школах навчалось тоді понад 12 тис. дітей.
Великі і важливі завдання відбудови промисловості, транспорту, культурно-побутових установ міста, що розв'язувалися в роки першої післявоєнної п'ятирічки, вимагали підвищення боєздатності первинних партійних організацій. Міськком і райкоми партії приділяли багато уваги організаційному зміцненню партійних організацій, зростанню їх кількісного складу за рахунок передовиків і новаторів виробництва. На 1 січня 1948 року в місті працювало 19 823 комуністи. На підприємствах створювалися нові партійні організації і партійні групи. За період з грудня 1946 року по січень 1950 року було створено 72 нові первинні партійні організації і 139 партійних груп. Це сприяло посиленню партійного впливу на виробничі колективи, кращій розстановці комуністів на вирішальних ділянках виробництва.
В 1949 році ЦК ВКП(б) прийняв постанову про роботу з кадрами на металургійному заводі ім. Петровського. Виконуючи цю постанову, обком і міськком партії, партійна організація заводу провели значну роботу щодо поліпшення розстановки та виховання кадрів на підприємстві. Па керівні посади було висунуто понад 150 молодих спеціалістів, в т. ч. близько 100 комуністів. Поліпшилася організація навчання інженерно-технічних працівників. Проведені заходи позитивно вплинули на виробництво. В 1950 році завод подолав тривале відставання, а в 1951 році вийшов в число передових підприємств області.
Зросла творча ініціатива мас яскраво виявилася в широкому розгортанні соціалістичного змагання. Виконуючи соціалістичні зобов'язання, колектив заводу ім. Леніна достроково (за три з половиною роки) завершив виконання плану четвертої п'ятирічки по всьому виробничому циклу. В 1948 році завод досяг довоєнного рівня випуску валової продукції, а вже в 1950 році перевершив його.
На підприємствах міста народжувалося багато новаторських починань. Ініціатором швидкісного сталеваріння виступив досвідчений сталевар заводу ім. Петровського комуніст І. М. Невчас. За 9 місяців 1946 року він зварив 76 швидкісних плавок, достроково закінчивши річну виробничу програму. Його почин підтримали й інші сталевари заводу. І. М. Невчаса було нагороджено орденом Леніна.
Дніпропетровськ
Сторінка 24 з 32
електростанцію, яка забезпечила місто електроенергією. До кінця 1941 року на цьому заводі відновили одну доменну і три мартенівські печі, два прокатних стани та багато допоміжних цехів. Металурги заводу далиУ місті широко розгорталось соціалістичне змагання за дострокову відбудову підприємств, транспорту, установ. На заводі ім. К. Лібкнехта в березні 1944 року 76 бригадам присвоєно почесне звання фронтових. На заводі ім. Леніна дні фронтові комсомольські бригади по ремонту устаткування та механізмів систематично виконували завдання на 220-250 проц. 4 лютого 1945 року їм було вручено перехідний пралер 152 ї Червонопрапорної Дніпропетровської дивізії.
Допомагаючи фронту і переборюючи величезні труднощі, пов'язані з відсутністю необхідних механізмів та устаткування, трудящі міста підбудовували підприємства. На 1 січня 1945 року з 170 великих підприємств, які працювали у місті в довоєнний час, відновили свою діяльність 1583.
У відродженні підприємств Дніпропетровська велику матеріально-технічну допомогу
подавали всі народи нашої країни. Ще вирувала війна, а з Уралу і Сибіру до міста прибували ешелони з заводським устаткуванням, будівельними матеріалами. Підприємства східних районів країни надіслали на завод ім. Петровського турбогенератори, мостові крани і устаткування до них. Машинобудівники і приладобудівники Москви та Ленінграда відвантажували манометри, реєструючі прилади для нагрівальних печей, прокатних станів, пультів управління доменних і мартенівських печей. Над заводом ім. Леніна шефство взяв Першоуральський старотрубний завод, який подав необхідну допомогу у відновленні цехів і агрегатів.
Міська Рада депутатів трудящих і міськком партії приділяли велику увагу відродженню комунального господарства. Вже 6 листопада 1943 року почав працювати міський трамвай. Активно включилося у відбудову вулиць, площ, скверів, будинків все населення. Тільки у 1945 році в суботниках по відбудові міста взяло участь близько 560 тис. чоловік.
Відроджувалися і поновлювали роботу вищі учбові заклади, технікуми, школи, театри, бібліотеки, клуби. Взимку 1943 року відчинили двері державний університет гірничий і медичний інститути. В школах навчалось тоді понад 12 тис. дітей.
Великі і важливі завдання відбудови промисловості, транспорту, культурно-побутових установ міста, що розв'язувалися в роки першої післявоєнної п'ятирічки, вимагали підвищення боєздатності первинних партійних організацій. Міськком і райкоми партії приділяли багато уваги організаційному зміцненню партійних організацій, зростанню їх кількісного складу за рахунок передовиків і новаторів виробництва. На 1 січня 1948 року в місті працювало 19 823 комуністи. На підприємствах створювалися нові партійні організації і партійні групи. За період з грудня 1946 року по січень 1950 року було створено 72 нові первинні партійні організації і 139 партійних груп. Це сприяло посиленню партійного впливу на виробничі колективи, кращій розстановці комуністів на вирішальних ділянках виробництва.
В 1949 році ЦК ВКП(б) прийняв постанову про роботу з кадрами на металургійному заводі ім. Петровського. Виконуючи цю постанову, обком і міськком партії, партійна організація заводу провели значну роботу щодо поліпшення розстановки та виховання кадрів на підприємстві. Па керівні посади було висунуто понад 150 молодих спеціалістів, в т. ч. близько 100 комуністів. Поліпшилася організація навчання інженерно-технічних працівників. Проведені заходи позитивно вплинули на виробництво. В 1950 році завод подолав тривале відставання, а в 1951 році вийшов в число передових підприємств області.
Зросла творча ініціатива мас яскраво виявилася в широкому розгортанні соціалістичного змагання. Виконуючи соціалістичні зобов'язання, колектив заводу ім. Леніна достроково (за три з половиною роки) завершив виконання плану четвертої п'ятирічки по всьому виробничому циклу. В 1948 році завод досяг довоєнного рівня випуску валової продукції, а вже в 1950 році перевершив його.
На підприємствах міста народжувалося багато новаторських починань. Ініціатором швидкісного сталеваріння виступив досвідчений сталевар заводу ім. Петровського комуніст І. М. Невчас. За 9 місяців 1946 року він зварив 76 швидкісних плавок, достроково закінчивши річну виробничу програму. Його почин підтримали й інші сталевари заводу. І. М. Невчаса було нагороджено орденом Леніна.