Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
корпуси транспортного і металургійного інститутів, 7 лікувальних і дитячих закладів, близько 50 тис. кв. м житлової площі.
Велику допомогу подавали колективи промислових підприємств селу. За рахунок використання внутрішніх резервів, на основі госпрозрахунку вони допомагали підшефним колгоспам, радгоспам і МТС у будівництві механічних майстерень, зрошувальних систем, виробничих приміщень для худоби, у проведенні робіт по водопостачанню, електрифікації тощо.
Металургійні підприємства Дніпропетровська направляли десятки тисяч тонн прокату і металоконструкцій для Волго-Донського каналу ім. Леніна, Каховської, Куйбишевської, Волзької ГЕС та інших великих будов країни. У 1958 році продукція промислових підприємств Дніпропетровська відправлялась в 36 країн світу.
У виробництво впроваджувалися нові досягнення науки й техніки. Зокрема, на заводі ім. Петровського було успішно завершено перехід доменних печей на роботу з підвищеним тиском газу під колошником і на дуття, збагачене киснем. Науковці металургійного інституту впровадили на заводі ім. Леніна нове калібрування валків на безперервному трубопрокатному стані. Це сприяло підвищенню якості труб і дало річну економію 5 млн. карбованців. У співдружності з вченими було освоєно наплавну валків прокатних станів твердими сплавами на заводах ім. Леніна, ім. Петровського, обробку деталей струмом високої частоти - на заводі металургійного устаткування, впроваджено механізацію і автоматизацію теплових процесів на доменних і мартенівських печах.
У 1956 році вперше в СРСР на заводі ім. Петровського освоєно виплавку сталі в конверторах з застосуванням кисню, внаслідок чого виробництво металу на тих же агрегатах зросло на 37 процентів. На цьому ж заводі в 1957 році вперше в країні почалося впровадження природного газу в доменне виробництво. Ініціаторами нової прогресивної технології були доменщик, Герой Соціалістичної Праці, академік 3. І. Некрасов, кандидат технічних наук М. І. Красавцев, директор заводу і.м. Петровського І. І. Коробов та інженер І. І. Суровов. За впровадження природного газу в доменному виробництві в 1960 році їм присуджено Ленінську премію. В місті споруджено багато промислових об'єктів, в тому числі велику доменну піч на заводі ім. Петровського, лакофарбовий завод, збудовано нові і реконструйовано старі цехи на заводах ім. Комінтерну, ім. К. Лібкнехта та інших підприємствах.
Проведено значні роботи по житловому та культурно-побутовому будівництву. За 1956- 57 роки побудовано 550 тис. кв. метрів житлової площі, 9 шкіл, 36 дитячих садків, 9 лікувальних закладів, введено в дію телецентр, закінчено будівництво широкоекранного кінотеатру «Україна».
На центральній площі ім. Леніна 27 жовтня 1957 року в урочистій обстановці відкрито пам'ятник засновнику Комуністичної партії і Радянської держави В. І. Леніну.
В металургійній, металообробній промисловості і будівельних організаціях міста виросли чудові майстри високопродуктивної праці, новатори виробництва. Вони активно підтримали почин відомих донецьких шахтарів М. Я. Мамая і О. А. Кольчика про щозмінне перевиконання норм і зниження собівартості продукції. У це змагання включилася бригада сталевара заводу ім. Петровського комуніста П. С. Махоти, бригади доменного цеху цього ж заводу П. І. Єгорова, трубо-зварники заводу ім. Леніна та колективи інших підприємств. За досягнуті успіхи в промисловості й будівництві 238 металургів і будівельників Дніпропетровська в 1958 році нагороджено орденами і медалями СРСР, а 9 присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Високого звання Героя Соціалістичної Праці удостоєні майстер трубопрокатного цеху заводу ім. К. Лібкнехта А. Ф. Брюк, сталевар мартенівського цеху заводу ім. Петровського П. С. Махота, старший вальцювальник цеху без,шовних труб заводу ім. Леніна В. П. Дєєв, машиніст пресу колесопрокатного цеху заводу ім. К. Лібкнехта Д. М. Заволокін, майстер доменного цеху заводу ім. Петрове ккого П. І. Єгоров, старший вальцювальник сортопрокатного цеху заводу ім. Петровського М. Г. Щербина.
Зригада трубозварювального цеху заводу ім. Леніна заслуженого металурга УРСР Г. А. Ситала стала зачинателем руху за комуністичну працю на підприємствах міста. До дня відкриття XXI з'їзду КПРС вона виробила додатково до завдання понад 68 тис. метрів труб і зекономила більше 65 тис. карбованців. В змагання за звання бригади комуністичної праці включилось багато бригад промислових підприємств міста. Першим у місті підприємством комуністичної праці став завод «Світлофор». Нсіі справді всенародний рух охопив робітників, інженерів, техніків, наукових працівників.
Дніпропетровськ
Сторінка 26 з 32
Багато уваги приділялось будівництву житлових будинків, шкіл, лікувальних і дитячих закладів. В 1955 році закінчено відбудову театру при Палаці культури ім. Ілліча на 1400 місць, здано в експлуатацію 9 шкіл, Велику допомогу подавали колективи промислових підприємств селу. За рахунок використання внутрішніх резервів, на основі госпрозрахунку вони допомагали підшефним колгоспам, радгоспам і МТС у будівництві механічних майстерень, зрошувальних систем, виробничих приміщень для худоби, у проведенні робіт по водопостачанню, електрифікації тощо.
Металургійні підприємства Дніпропетровська направляли десятки тисяч тонн прокату і металоконструкцій для Волго-Донського каналу ім. Леніна, Каховської, Куйбишевської, Волзької ГЕС та інших великих будов країни. У 1958 році продукція промислових підприємств Дніпропетровська відправлялась в 36 країн світу.
У виробництво впроваджувалися нові досягнення науки й техніки. Зокрема, на заводі ім. Петровського було успішно завершено перехід доменних печей на роботу з підвищеним тиском газу під колошником і на дуття, збагачене киснем. Науковці металургійного інституту впровадили на заводі ім. Леніна нове калібрування валків на безперервному трубопрокатному стані. Це сприяло підвищенню якості труб і дало річну економію 5 млн. карбованців. У співдружності з вченими було освоєно наплавну валків прокатних станів твердими сплавами на заводах ім. Леніна, ім. Петровського, обробку деталей струмом високої частоти - на заводі металургійного устаткування, впроваджено механізацію і автоматизацію теплових процесів на доменних і мартенівських печах.
У 1956 році вперше в СРСР на заводі ім. Петровського освоєно виплавку сталі в конверторах з застосуванням кисню, внаслідок чого виробництво металу на тих же агрегатах зросло на 37 процентів. На цьому ж заводі в 1957 році вперше в країні почалося впровадження природного газу в доменне виробництво. Ініціаторами нової прогресивної технології були доменщик, Герой Соціалістичної Праці, академік 3. І. Некрасов, кандидат технічних наук М. І. Красавцев, директор заводу і.м. Петровського І. І. Коробов та інженер І. І. Суровов. За впровадження природного газу в доменному виробництві в 1960 році їм присуджено Ленінську премію. В місті споруджено багато промислових об'єктів, в тому числі велику доменну піч на заводі ім. Петровського, лакофарбовий завод, збудовано нові і реконструйовано старі цехи на заводах ім. Комінтерну, ім. К. Лібкнехта та інших підприємствах.
Проведено значні роботи по житловому та культурно-побутовому будівництву. За 1956- 57 роки побудовано 550 тис. кв. метрів житлової площі, 9 шкіл, 36 дитячих садків, 9 лікувальних закладів, введено в дію телецентр, закінчено будівництво широкоекранного кінотеатру «Україна».
На центральній площі ім. Леніна 27 жовтня 1957 року в урочистій обстановці відкрито пам'ятник засновнику Комуністичної партії і Радянської держави В. І. Леніну.
В металургійній, металообробній промисловості і будівельних організаціях міста виросли чудові майстри високопродуктивної праці, новатори виробництва. Вони активно підтримали почин відомих донецьких шахтарів М. Я. Мамая і О. А. Кольчика про щозмінне перевиконання норм і зниження собівартості продукції. У це змагання включилася бригада сталевара заводу ім. Петровського комуніста П. С. Махоти, бригади доменного цеху цього ж заводу П. І. Єгорова, трубо-зварники заводу ім. Леніна та колективи інших підприємств. За досягнуті успіхи в промисловості й будівництві 238 металургів і будівельників Дніпропетровська в 1958 році нагороджено орденами і медалями СРСР, а 9 присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Високого звання Героя Соціалістичної Праці удостоєні майстер трубопрокатного цеху заводу ім. К. Лібкнехта А. Ф. Брюк, сталевар мартенівського цеху заводу ім. Петровського П. С. Махота, старший вальцювальник цеху без,шовних труб заводу ім. Леніна В. П. Дєєв, машиніст пресу колесопрокатного цеху заводу ім. К. Лібкнехта Д. М. Заволокін, майстер доменного цеху заводу ім. Петрове ккого П. І. Єгоров, старший вальцювальник сортопрокатного цеху заводу ім. Петровського М. Г. Щербина.
Зригада трубозварювального цеху заводу ім. Леніна заслуженого металурга УРСР Г. А. Ситала стала зачинателем руху за комуністичну працю на підприємствах міста. До дня відкриття XXI з'їзду КПРС вона виробила додатково до завдання понад 68 тис. метрів труб і зекономила більше 65 тис. карбованців. В змагання за звання бригади комуністичної праці включилось багато бригад промислових підприємств міста. Першим у місті підприємством комуністичної праці став завод «Світлофор». Нсіі справді всенародний рух охопив робітників, інженерів, техніків, наукових працівників.