Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Продукція промисловості Дніпропетровська має широкий попит не тільки у пані і іі країні. Чавун, металопрокат, труби, преси, деревообробні верстати, дріт, металургійне устаткування тощо йдуть до Болгарії, Румунії,
Куби, Об'єднаної Арабської Республіки, Гвінеї, Судану, Малі, Індії та до інших країн світу.
Рмієдєння в дію нових потужних металургійних агрегатів, технічне вдосконалення діючих, інтенсифікація, механізація і автоматизація виробничих процесів - характерне явище для всіх підприємств міста. На металургійних підприємствах широко застосовується природний газ і кисень для виплавки чавуну і сталі, в доменних цехах механізовано і автоматизовано багато основних виробничих процесів, реконструйовано ряд мартенівських печей на заводах ім. К. Лібкнехта, ім. Леніна. Велику увагу цим питанням приділяють обласний комітет КП України, міськком і райкоми партії, первинні партійні організації. Майже 25 тис. чоловік налічує в своїх лавах загін раціоналізаторів і винахідників обласного центру. За роки семирічки вони подали 34116 раціоналізаторських пропозицій, впровадження яких у виробництво дало економічний ефект понад 134 млн. карбованців. На всіх підприємств діють громадські бюро технічної інформації, конструкторські бюро, групи економічного аналізу, консультаційні пункти. В них найактивнішу участь беруть інженери, конструктори, економісти, новатори, передовики виробництва, тисячі робітників-умільців.
В авангарді боротьби за технічний прогрес йде колектив заводу ім. Петровського. Широко розгорнувши соціалістичне змагання за високу продуктивність праці, провадження у виробництво нової техніки і технології, металурги вяад в перший рік семирічки - в 1959 році дали понад план 45 тис. тонн чавуну, десятки тисяч тонн с галі та прокату. Зачинателем руху за бездоганне використання металургійних агрегатів і продовження строку їх служби виступив маіістер доменного цеху заводу ім. Петровського Герой Соціалістичної Праці П. І. Єгоров. Доменна
піч, яку обслуговує його бригада, без капітального ремонту працювала замість восьми - одинадцять років. Сталевар заводу Герой Соціалістичної Праці П. С. Махота в 1960 році виступив з ініціативою - він зобов'язався дати країні 500 тонн металу понад плану для потреб сільського господарства. Почин П. С. Махоти був підхоплений металургами всієї України. Уже в 1962 році колектив заводу їм. Петровського досяг рівня виробництва чавуну і прокату, що був запланований на 1965 рік. Понад план семирічки металурги виробили 1330 тис. тонн чавуну,
сотні тисяч тонн сталі та прокату.
На заводі ім. В. І. Леніна кожний четвертий молодий робітник і службовець бореться за звання ударника комуністичної праці. Трубоелектрозварювальний та силовий цехи здобули звання цехів комуністичної праці. Комсомольсько-молодіжні колективи видали тут понад план тисячі тонн труб. Партійна і комсомольська організації заводу організували в 1961 році рух за особистий вклад у будівництво комунізму. Було створено комсомольський штаб «За технічний прогрес», до якого ввійшли комуністи, комсомольці, передові робітники, раціоналізатори.
В авангарді передовиків соціалістичного змагання йшли новатори виробництва Г. Т. Стенько - сталевар заводу ім. К. Лібкнехта, С. С. Гезь - старший оператор листопрокатного цеху, І. С. Терещенко - старший горновий заводу ім. Петровського, Д. Ф. Руденко - складальник заводу ім. Бабушкіна, А. С. Федорченко - машиніст енергоблоку Придніпровської ДРЕС, В. С. Максимов - розточувальник заводу пресів та багато інших. Широко підхопили робітники міста почин В. І. Гаганової. Бригадир трубопрокатників цеху безшовних труб 3. Ф. Диндиков першим перейшов працювати у відстаючу бригаду і вивів її у передові. Його приклад наслідували М. Д. Орел, І. Я. Коваленко, О. С. Шевченко на заводі ім. В. І. Леніна, М. А. Поляков, П. П. Птиченко, Є. О. Биков - на заводі ім. К. Лібкнехта та багато інших.
Самовіддана праця колективів підприємств і організацій гідно відзначена партією і урядом. За досягнуті високі виробничі показники в семирічці заводи ім. Петровського, Придніпровська ДРЕС, комбінат хлібопродуктів нагороджені орденом Леніна, завод радіорелейних приладів і міськмолокозавод - орденом Трудового Червоного Прапора. Близько 2000 передовиків і новаторів виробництва нагороджені орденами та медалями Радянського Союзу, а 13 з них присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Нині трудящі міста докладають зусиль, щоб якнайкраще перетворити в життя завдання нової п'ятирічки. Промислові підприємства успішно завершили виробничу програму ювілейного 1967 року. Переважна більшість їх перевиконала план і соціалістичні зобов'язання, взяті на честь 50-річчя Великого Жовтня. Загальний обсяг промислової продукції у 1966 році досяг 103,3 процента планової, а в 1967 році - 101,9 процента. За два роки п'ятирічки
Дніпропетровськ
Сторінка 28 з 32
111,6 проц., сталі - 90 проц., прокату - 109,4 проц., труб - 107,1 проц., металургійного устаткування - 100,4 проц., коксу - 100,9 процента.Продукція промисловості Дніпропетровська має широкий попит не тільки у пані і іі країні. Чавун, металопрокат, труби, преси, деревообробні верстати, дріт, металургійне устаткування тощо йдуть до Болгарії, Румунії,
Рмієдєння в дію нових потужних металургійних агрегатів, технічне вдосконалення діючих, інтенсифікація, механізація і автоматизація виробничих процесів - характерне явище для всіх підприємств міста. На металургійних підприємствах широко застосовується природний газ і кисень для виплавки чавуну і сталі, в доменних цехах механізовано і автоматизовано багато основних виробничих процесів, реконструйовано ряд мартенівських печей на заводах ім. К. Лібкнехта, ім. Леніна. Велику увагу цим питанням приділяють обласний комітет КП України, міськком і райкоми партії, первинні партійні організації. Майже 25 тис. чоловік налічує в своїх лавах загін раціоналізаторів і винахідників обласного центру. За роки семирічки вони подали 34116 раціоналізаторських пропозицій, впровадження яких у виробництво дало економічний ефект понад 134 млн. карбованців. На всіх підприємств діють громадські бюро технічної інформації, конструкторські бюро, групи економічного аналізу, консультаційні пункти. В них найактивнішу участь беруть інженери, конструктори, економісти, новатори, передовики виробництва, тисячі робітників-умільців.
В авангарді боротьби за технічний прогрес йде колектив заводу ім. Петровського. Широко розгорнувши соціалістичне змагання за високу продуктивність праці, провадження у виробництво нової техніки і технології, металурги вяад в перший рік семирічки - в 1959 році дали понад план 45 тис. тонн чавуну, десятки тисяч тонн с галі та прокату. Зачинателем руху за бездоганне використання металургійних агрегатів і продовження строку їх служби виступив маіістер доменного цеху заводу ім. Петровського Герой Соціалістичної Праці П. І. Єгоров. Доменна
піч, яку обслуговує його бригада, без капітального ремонту працювала замість восьми - одинадцять років. Сталевар заводу Герой Соціалістичної Праці П. С. Махота в 1960 році виступив з ініціативою - він зобов'язався дати країні 500 тонн металу понад плану для потреб сільського господарства. Почин П. С. Махоти був підхоплений металургами всієї України. Уже в 1962 році колектив заводу їм. Петровського досяг рівня виробництва чавуну і прокату, що був запланований на 1965 рік. Понад план семирічки металурги виробили 1330 тис. тонн чавуну,
сотні тисяч тонн сталі та прокату.
На заводі ім. В. І. Леніна кожний четвертий молодий робітник і службовець бореться за звання ударника комуністичної праці. Трубоелектрозварювальний та силовий цехи здобули звання цехів комуністичної праці. Комсомольсько-молодіжні колективи видали тут понад план тисячі тонн труб. Партійна і комсомольська організації заводу організували в 1961 році рух за особистий вклад у будівництво комунізму. Було створено комсомольський штаб «За технічний прогрес», до якого ввійшли комуністи, комсомольці, передові робітники, раціоналізатори.
В авангарді передовиків соціалістичного змагання йшли новатори виробництва Г. Т. Стенько - сталевар заводу ім. К. Лібкнехта, С. С. Гезь - старший оператор листопрокатного цеху, І. С. Терещенко - старший горновий заводу ім. Петровського, Д. Ф. Руденко - складальник заводу ім. Бабушкіна, А. С. Федорченко - машиніст енергоблоку Придніпровської ДРЕС, В. С. Максимов - розточувальник заводу пресів та багато інших. Широко підхопили робітники міста почин В. І. Гаганової. Бригадир трубопрокатників цеху безшовних труб 3. Ф. Диндиков першим перейшов працювати у відстаючу бригаду і вивів її у передові. Його приклад наслідували М. Д. Орел, І. Я. Коваленко, О. С. Шевченко на заводі ім. В. І. Леніна, М. А. Поляков, П. П. Птиченко, Є. О. Биков - на заводі ім. К. Лібкнехта та багато інших.
Самовіддана праця колективів підприємств і організацій гідно відзначена партією і урядом. За досягнуті високі виробничі показники в семирічці заводи ім. Петровського, Придніпровська ДРЕС, комбінат хлібопродуктів нагороджені орденом Леніна, завод радіорелейних приладів і міськмолокозавод - орденом Трудового Червоного Прапора. Близько 2000 передовиків і новаторів виробництва нагороджені орденами та медалями Радянського Союзу, а 13 з них присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Нині трудящі міста докладають зусиль, щоб якнайкраще перетворити в життя завдання нової п'ятирічки. Промислові підприємства успішно завершили виробничу програму ювілейного 1967 року. Переважна більшість їх перевиконала план і соціалістичні зобов'язання, взяті на честь 50-річчя Великого Жовтня. Загальний обсяг промислової продукції у 1966 році досяг 103,3 процента планової, а в 1967 році - 101,9 процента. За два роки п'ятирічки