Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
проведено канатну дорогу, впорядковано вулиці, тротуари, побудовано нову тролейбусну лінію через новий міст на Дніпрі.
Дніпропетровськ - великий залізничний вузол. Він має 15 станцій, з них З - пасажирські. Місто оперезане залізничними лініями загальною довжиною близько 300 кілометрів.
Одне з провідних місць в країні займає річковий порт Дніпропетровська. Тут щороку навантажується і розвантажується мільйон тонн народногосподарських вантажів. Порт майже повністю механізований.
Медичне обслуговування міста здійснюють 51 лікарня, 67 поліклінік і амбулаторій, 19 пунктів невідкладної допомоги, станція швидкої допомоги з 4-ма підстанціями, 124 лікарських і фельдшерських пункти, 9 медичних консультацій. На 1 січня
1968 року на кожні 1000 чоловік у місті припадало 8 лікарняних ліжок. У лікувально-профілактичних установах працює 3970 лікарів, 386 зубних лікарів і 9080 чол. середнього медичного персоналу. В місті 58 аптек, 95 дитячих ясел, 7 дитячих санаторіїв, 115 дитячих садків, 91 дитячий комбінат.
Збільшуються державні витрати на освіту, зростає сітка шкіл, технікумів, вузів та інших учбових закладів. За роки семирічки в місті побудовано 28 нових шкільних приміщень на 20 896 учнівських місць. В 1967/68 навчальному році в Дніпропетровську було 132 школи, в яких навчалося 115 440 учнів. В школах працює 5205 вчителів.
Важливу роль у підготовці спеціалістів для народного господарства відіграють вузи і середні спеціальні учбові заклади. У 8 вузах навчається понад 50 тис. студентів, у 29 технікумах - майже 35 тис. учнів. У 1967 році лише стаціонари вузів Дніпропетровська дали країні 7017 спеціалістів.
У місті працює великий загін учених. В Державному ордена Трудового Червоного Прапора університеті ім. 300-річчя возз'єднання України з Росією професорсько-
викладацький колектив об'єднує 665 чоловік. Серед них відомі вчені, які плідно працюють над важливими науковими проблемами. Ректор університету, член-кореспондент Академії наук УРСР, професор В. І. Моссаковський розробляє проблеми теорії пружності, досліджує методи оцінки механічної рухливості конструкцій, що піддаються випадковому впливу.
В галузі електронно-магнітного випромінювання працює заслужений діяч науки, доктор технічних наук,
професор А. І. Коломійцев. Доктор фі.іико-математичних наук М. І. Варим працює в галузі металофізики, заслужений діяч науки професор І. Б. Мельников - автор багатьох праць в галузі гідробіології. Ю. А. Шиляков (тепер ректор Донецького державного університету) створив свою школу в галузі теоретичної механіки, О. Л. Бельгард написав багато праць з геоботаніки, зокрема з питань лісозахисних смуг та ерозії, М. П. Корнійчук- з математики.
В Дніпропетровському металургійному інституті працюють професори О. С. Афанасьєв, А. С. Брук, І. Т. Жердєв, А. Є. Кривошеєв, Н. Ю. Тайц, С. Ф. Чукмасов. Вони внесли значний вклад у справу інтенсифікації доменного процесу, розробки та вдосконалення технології виробництва, підвищення точності прокату, автоматизації прокатного виробництва та одержання нових економічних профілів прокату. В усій країні відомі роботи вчених-металургів Дніпропетровська в галузі удосконалення технології підвищення якості металургійного виробництва.
Членові-кореспонденту Академії наук УРСР, професору Ф. О. Абрамову належить понад 100 праць з теорії і практики вентиляції шахт та рудників. В лабораторії аеродинаміки і автоматизації провітрювання рудників гірничого інституту, яку він очолює, створено прилади контролю рудничної атмосфери, розробляються яіпання диспетчеризації і автоматизації управління провітрювання.
Багато важливих народногосподарських проблем розв'язують співробітники хі.міко-технологічного інституту ім. Ф. Е. Дзержинського, передусім з питань електрохімії, одержання нових пластифікаторів, смол і пластмас, нових добрив, вулканізації гуми та ін. В інституті працюють вчені: член-кореспондент АН Казахської РСГ професор В. В. Стендер, член-кореспондент АН УРСР професор М. О. Лошкарьов, професори П. К. Мощинська та Г. А. Блох.
Вчені інженерно-будівельного інституту ведуть дослідження по використанню криворізьких кварцитів замість щебеню. Інститут розгорнув також роботи по впровадженню у виробництво жаростійких бетонів і залізобетону замість вогнетривкої цегли для футеровки теплових агрегатів.
В розвиток медичної науки вносять гідний вклад вчені Дніпропетровського ордена Трудового Червоного Прапора медичного інституту, який у 1966 році відзначив 50-річчя. За півсторіччя в інституті здобули освіту понад 18 000
Дніпропетровськ
Сторінка 30 з 32
1967 року було 441 трамвайний вагон, 212 тролейбусів, 268 автобусів. У 1966 році здано в експлуатацію новий автовокзал та міст ім. 50-річчя Жовтня, що зв'язує обидва береги Дніпра, на Комсомольський острів Дніпропетровськ - великий залізничний вузол. Він має 15 станцій, з них З - пасажирські. Місто оперезане залізничними лініями загальною довжиною близько 300 кілометрів.
Одне з провідних місць в країні займає річковий порт Дніпропетровська. Тут щороку навантажується і розвантажується мільйон тонн народногосподарських вантажів. Порт майже повністю механізований.
Медичне обслуговування міста здійснюють 51 лікарня, 67 поліклінік і амбулаторій, 19 пунктів невідкладної допомоги, станція швидкої допомоги з 4-ма підстанціями, 124 лікарських і фельдшерських пункти, 9 медичних консультацій. На 1 січня
1968 року на кожні 1000 чоловік у місті припадало 8 лікарняних ліжок. У лікувально-профілактичних установах працює 3970 лікарів, 386 зубних лікарів і 9080 чол. середнього медичного персоналу. В місті 58 аптек, 95 дитячих ясел, 7 дитячих санаторіїв, 115 дитячих садків, 91 дитячий комбінат.
Збільшуються державні витрати на освіту, зростає сітка шкіл, технікумів, вузів та інших учбових закладів. За роки семирічки в місті побудовано 28 нових шкільних приміщень на 20 896 учнівських місць. В 1967/68 навчальному році в Дніпропетровську було 132 школи, в яких навчалося 115 440 учнів. В школах працює 5205 вчителів.
Важливу роль у підготовці спеціалістів для народного господарства відіграють вузи і середні спеціальні учбові заклади. У 8 вузах навчається понад 50 тис. студентів, у 29 технікумах - майже 35 тис. учнів. У 1967 році лише стаціонари вузів Дніпропетровська дали країні 7017 спеціалістів.
У місті працює великий загін учених. В Державному ордена Трудового Червоного Прапора університеті ім. 300-річчя возз'єднання України з Росією професорсько-
викладацький колектив об'єднує 665 чоловік. Серед них відомі вчені, які плідно працюють над важливими науковими проблемами. Ректор університету, член-кореспондент Академії наук УРСР, професор В. І. Моссаковський розробляє проблеми теорії пружності, досліджує методи оцінки механічної рухливості конструкцій, що піддаються випадковому впливу.
В галузі електронно-магнітного випромінювання працює заслужений діяч науки, доктор технічних наук,
професор А. І. Коломійцев. Доктор фі.іико-математичних наук М. І. Варим працює в галузі металофізики, заслужений діяч науки професор І. Б. Мельников - автор багатьох праць в галузі гідробіології. Ю. А. Шиляков (тепер ректор Донецького державного університету) створив свою школу в галузі теоретичної механіки, О. Л. Бельгард написав багато праць з геоботаніки, зокрема з питань лісозахисних смуг та ерозії, М. П. Корнійчук- з математики.
В Дніпропетровському металургійному інституті працюють професори О. С. Афанасьєв, А. С. Брук, І. Т. Жердєв, А. Є. Кривошеєв, Н. Ю. Тайц, С. Ф. Чукмасов. Вони внесли значний вклад у справу інтенсифікації доменного процесу, розробки та вдосконалення технології виробництва, підвищення точності прокату, автоматизації прокатного виробництва та одержання нових економічних профілів прокату. В усій країні відомі роботи вчених-металургів Дніпропетровська в галузі удосконалення технології підвищення якості металургійного виробництва.
Членові-кореспонденту Академії наук УРСР, професору Ф. О. Абрамову належить понад 100 праць з теорії і практики вентиляції шахт та рудників. В лабораторії аеродинаміки і автоматизації провітрювання рудників гірничого інституту, яку він очолює, створено прилади контролю рудничної атмосфери, розробляються яіпання диспетчеризації і автоматизації управління провітрювання.
Багато важливих народногосподарських проблем розв'язують співробітники хі.міко-технологічного інституту ім. Ф. Е. Дзержинського, передусім з питань електрохімії, одержання нових пластифікаторів, смол і пластмас, нових добрив, вулканізації гуми та ін. В інституті працюють вчені: член-кореспондент АН Казахської РСГ професор В. В. Стендер, член-кореспондент АН УРСР професор М. О. Лошкарьов, професори П. К. Мощинська та Г. А. Блох.
Вчені інженерно-будівельного інституту ведуть дослідження по використанню криворізьких кварцитів замість щебеню. Інститут розгорнув також роботи по впровадженню у виробництво жаростійких бетонів і залізобетону замість вогнетривкої цегли для футеровки теплових агрегатів.
В розвиток медичної науки вносять гідний вклад вчені Дніпропетровського ордена Трудового Червоного Прапора медичного інституту, який у 1966 році відзначив 50-річчя. За півсторіччя в інституті здобули освіту понад 18 000