Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Трудящі міста передавали до фонду оборони країни грошові заощадження, облігації державних позик, коштовні речі, вносили частину заробітку. Весь заробіток на потреби фонду передала третя бригада
механічного цеху заводу ім. В. І. Леніна, яка працювала у вихідний день. Трудівники Дніпропетровської міської залізничної дільниці постановили відрахувати до фонду оборони свій денний заробіток. Багатьох послідовників мав почин винахідників заводу ім. Леніна, які віддали до фонду оборони премії за впровадження у виробництво їх винаходів.
З ініціативи партійних організацій встановлювались тісні шефські зв'язки колективів трудящих підприємств з частинами і з'єднаннями, сформованими з дніпропетровців. Великі підприємства міста - заводи ім. Леніна, ім. Петровського, ім. К. Лібкнехта та інші взяли шефство над полками 230-ї стрілецької дивізії, сформованої головним чином з дніпропетровців.
В ніч на 10 липня 1941 року фашистські літаки вперше бомбили місто: було зруйновано десятки житлових будинків, пошкоджено кілька будинків підприємств і установ, 18 чол. вбито і 24 поранено. Нальоти ворожих бомбардувальників далі повторювались. Незважаючи на це, на заводах, фабриках, в установах тривала напружена робота. Згідно з рішенням бюро обкому КП(6)У та виконкому обласної Ради депутатів трудящих від 12 липня 1941 року було створено аварійно-відбудовчі загони місцевої протиповітряної оборони. В кожному районі міста частини МППО налічували по 400-500 чоловік. Тисячі мешканців подавали велику допомогу постам МППО в ліквідації пожеж та інших наслідків нападів ворожої авіації.
Партійні організації міста, керуючись директивою ЦК ВКП(б) і РІТК СРСР під 29 червня 1941 року, провели велику роботу по евакуації населення, промислових підприємств, матеріальних та культурних цінностей. 8 серпня 1941 року припинив роботу металургійний завод ім. Петровського. Кожного дня кілька ешелонів, навантажених заводським майном, відправляли до місця призначення. Евакуацію заводу було закінчено 24 серпня 1941 року. В Магнітогорську на базі устаткування заводу ім. Петровського протягом ЗО діб пущено новотокарний цех. Для устаткування і пуску подібного цеху в звичайних, мирних, умовах, потрібно було не менше п'яти місяців. 8 серпня 1941 року зі станції Горяїново відправили в тил країни
перший ешелон (68 вагонів) з устаткуванням заводу ім. Леніна. Одночасно демонтувалися і відправлялися на схід інші заводи міста. Основні матеріальні цінності і кадри робітників було врятовано.
На поча ток серпня 1941 року на фронті склалася дуже важка обстановка. Для оборони Дніпропетровська і прикриття підступів до Донбасу за рішенням Ставки формувалися нові військові з'єднання. Велику допомогу в цьому подавав Дніпропетровський обком КП(б)У та його секретарі Л. І. Брєжнєв, С. Б. Задіонченко, К. С. Грушовий, М. М. Кучмій, а також районні партійні і радянські органи.
В другій половині серпня 1941 року на підступах до міста розгорнулися великі бої. На 20 серпня фашистські війська зосередили свої сили на південному заході міста, щоб захопити селища Сухачівку, Діївку, форсувати Дніпро і вийти в тил напнім військам.
Тягар боїв винесли на своїх плечах 255-а, 275-а стрілецькі та 12-а танкова дивізії 12-ї армії. Радянські танкісти під командуванням полковника Ю. Г. Пушкіна розгромили фашистську мотоколону з 50 танків і 200 автомашин з піхотою. Командир дивізії Ю. Г. Пушкін особистим прикладом запалював бійців на подвиги. За оборону Дніпропетровська в 1941 році він був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу.
13 дні оборони міста було створено 6 бойових дільниць. На одній з них оборону тримало Дніпропетровське артилерійське училище, створене в кінці липня 1941 року і укомплектоване в основному студентами дніпропетровських вузів. 2 серпня 1941 року арі училище зайняло бойову ділйницю на південних околицях міста, а 20 серпня курсан ти прийняли перший бій. Запеклі бої за місто тривали до 25 серпня 1941 року. Після того радянські війська змушені були відійти й зайняти лінію оборони на ліпому березі Дніпра. До кінця вересня точилися бої на лівобережжі Дніпра - Нижньодніпровську. Прагнучи розширити плацдарм, ворог зосередив тут 3 танкові і 2 піхотні дивізії.
Подвиги в ті дні звершували воїни Червоної Армії, які обороняли Нижньодніпровськ та прилеглі до нього селища. За виключні мужність і відвагу, виявлені нри обороні Дніпропетровська, орденом Червоного Прапора нагороджене артучилище, а 16 його вихованцям присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Золотими літерами в історію Великої Вітчизняної війни вписані безсмертні подвиги А льотчиків-комсомольців 81-го авіаційного полку, які повторили под
Дніпропетровськ
Сторінка 21 з 32
успішну роботу по механізації і підвищенню продуктивності сортопрокатних і трубопрокатних станів.Трудящі міста передавали до фонду оборони країни грошові заощадження, облігації державних позик, коштовні речі, вносили частину заробітку. Весь заробіток на потреби фонду передала третя бригада
З ініціативи партійних організацій встановлювались тісні шефські зв'язки колективів трудящих підприємств з частинами і з'єднаннями, сформованими з дніпропетровців. Великі підприємства міста - заводи ім. Леніна, ім. Петровського, ім. К. Лібкнехта та інші взяли шефство над полками 230-ї стрілецької дивізії, сформованої головним чином з дніпропетровців.
В ніч на 10 липня 1941 року фашистські літаки вперше бомбили місто: було зруйновано десятки житлових будинків, пошкоджено кілька будинків підприємств і установ, 18 чол. вбито і 24 поранено. Нальоти ворожих бомбардувальників далі повторювались. Незважаючи на це, на заводах, фабриках, в установах тривала напружена робота. Згідно з рішенням бюро обкому КП(6)У та виконкому обласної Ради депутатів трудящих від 12 липня 1941 року було створено аварійно-відбудовчі загони місцевої протиповітряної оборони. В кожному районі міста частини МППО налічували по 400-500 чоловік. Тисячі мешканців подавали велику допомогу постам МППО в ліквідації пожеж та інших наслідків нападів ворожої авіації.
Партійні організації міста, керуючись директивою ЦК ВКП(б) і РІТК СРСР під 29 червня 1941 року, провели велику роботу по евакуації населення, промислових підприємств, матеріальних та культурних цінностей. 8 серпня 1941 року припинив роботу металургійний завод ім. Петровського. Кожного дня кілька ешелонів, навантажених заводським майном, відправляли до місця призначення. Евакуацію заводу було закінчено 24 серпня 1941 року. В Магнітогорську на базі устаткування заводу ім. Петровського протягом ЗО діб пущено новотокарний цех. Для устаткування і пуску подібного цеху в звичайних, мирних, умовах, потрібно було не менше п'яти місяців. 8 серпня 1941 року зі станції Горяїново відправили в тил країни
перший ешелон (68 вагонів) з устаткуванням заводу ім. Леніна. Одночасно демонтувалися і відправлялися на схід інші заводи міста. Основні матеріальні цінності і кадри робітників було врятовано.
На поча ток серпня 1941 року на фронті склалася дуже важка обстановка. Для оборони Дніпропетровська і прикриття підступів до Донбасу за рішенням Ставки формувалися нові військові з'єднання. Велику допомогу в цьому подавав Дніпропетровський обком КП(б)У та його секретарі Л. І. Брєжнєв, С. Б. Задіонченко, К. С. Грушовий, М. М. Кучмій, а також районні партійні і радянські органи.
В другій половині серпня 1941 року на підступах до міста розгорнулися великі бої. На 20 серпня фашистські війська зосередили свої сили на південному заході міста, щоб захопити селища Сухачівку, Діївку, форсувати Дніпро і вийти в тил напнім військам.
Тягар боїв винесли на своїх плечах 255-а, 275-а стрілецькі та 12-а танкова дивізії 12-ї армії. Радянські танкісти під командуванням полковника Ю. Г. Пушкіна розгромили фашистську мотоколону з 50 танків і 200 автомашин з піхотою. Командир дивізії Ю. Г. Пушкін особистим прикладом запалював бійців на подвиги. За оборону Дніпропетровська в 1941 році він був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу.
13 дні оборони міста було створено 6 бойових дільниць. На одній з них оборону тримало Дніпропетровське артилерійське училище, створене в кінці липня 1941 року і укомплектоване в основному студентами дніпропетровських вузів. 2 серпня 1941 року арі училище зайняло бойову ділйницю на південних околицях міста, а 20 серпня курсан ти прийняли перший бій. Запеклі бої за місто тривали до 25 серпня 1941 року. Після того радянські війська змушені були відійти й зайняти лінію оборони на ліпому березі Дніпра. До кінця вересня точилися бої на лівобережжі Дніпра - Нижньодніпровську. Прагнучи розширити плацдарм, ворог зосередив тут 3 танкові і 2 піхотні дивізії.
Подвиги в ті дні звершували воїни Червоної Армії, які обороняли Нижньодніпровськ та прилеглі до нього селища. За виключні мужність і відвагу, виявлені нри обороні Дніпропетровська, орденом Червоного Прапора нагороджене артучилище, а 16 його вихованцям присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Золотими літерами в історію Великої Вітчизняної війни вписані безсмертні подвиги А льотчиків-комсомольців 81-го авіаційного полку, які повторили под