Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Робота по відновленню органів Радянської влади проходила в складних умовах ще не закінченої громадянської війни. 5 лютого в селі відбувся сход, де розглядалося питання про проведення кампанії «тиждень фронту». Селяни постановили під
тримати червоний фронт усіма засобами - продовольством, грішми, а якщо треба, то й військовою силою.
У квітні 1920 року відбулися вибори у волосний виконавчий комітет. Головою виконкому було обрано селянина-бідняка, партизана О. Сосну, заступником - Д. Клешню. У зв'язку з нападами куркульських банд у Петриківці залишилася і військова влада - волосний комісар, призначений Новомосковським повітовим комісаріатом. Для боротьби з куркульськими бандами було сформовано загін з 50 чоловік.
Відновив свою роботу петриківський партосередок. На 23 березня 1920 року він налічував 18 членів, 7 кандидатів у члени партії. Його секретарем у той час був П. Афанасьєв. Сільська партійна організація всі сили спрямувала на господарське і культурне будівництво. З її ініціативи бідняки та середняки села створили КНС, до якого ввійшло 100 чоловік. Комнезам, керований партосередком, діяв в інтересах трудящих: відібрав у куркулів корів та свиней, реквізував награбоване ними під час денікінщини майно. Все це пішло для дитячих будинків, а також було поділено між незаможниками.
Партійна організація і КНС провели розподіл землі між селянами, контролювали своєчасне виконання продрозверстки.
Вірним помічником партійної організації став комсомольський осередок, утворений 1921 року. Першими комсомольцями села були вчорашні наймити Г. Губа, П. Грива та інші. Вони брали участь у хлібозаготівлях тільки в 1923 році зібрали 8 тис. пудів, здійснювали контроль за розрахунками куркулів з наймитами, допомагали ліквідувати неписьменність, дитячу безпритульність, проводили атеїстичну пропаганду. У 1923 році комсомольський осередок налічував 24 члени ВЛКСМЛ
Велику роль у радянському будівництві на селі відіграли жіночі ради. До складу жіночої ради було обрано 31 селянку. Тільки у 1921 році в селі проведено 10 делегатських зборів. Протягом 1920-1921 рр. на конференціях жінок розглядались такі питання, як «Про дитячу безпритульність», «Селянка і продподаток» тощо. Всі делегатки відвідували сільськогосподарські курси, навчалися в полі тгуртках. Рада мала своїх представниць у КИС, 9 дівчат вступили до комсомолу.
Важливим завданням партійних і радянських органів у 1920-1921 рр. була боротьба з голодом та дитячою безпритульністю. Всі економічно міцні господарства Петриківки повинні були взяти на своє утримання когось із голодуючих або внести продукти харчування у фонд боротьби з голодом. У селі відкрили 5 дитячих будинків, вихователями призначили кращих петриківських комсомольців, таких як Сергій та Федір Сердюкови, С. Манейло та інші.
До 1921 року було відремонтовано 7 початкових шкіл, а в наступному році від
крито семирічку. У 1921-1925 рр. тут працювали 2 школи лікнепу, 5 хат-читалень, проводилася широка передплата газет і журналів
Силами громадськості було відбудовано сільський клуб, т. зв. Народний будинок. При ньому діяли політичний, атеїстичний, хоровий та драматичний гуртки. Декорації для вистав робили місцеві художники - майстри петриківського орнаменту. В 1927 році клуб придбав перший кіноапарат.
Посилювалась керівка роль комуністів у господарському та культурному житті села. У 1925 році газета «Звезда» писала, що Петриківська партійна організація має великий вплив на селян і її слово є для них вирішальним. До її складу в 1925 році входили 15 комуністів і 4 кандидати у члени партії: 6 робітників, 12 селян та 1 службовець. Особливо зріс авторитет партосередку під час кампаній по виборах до сільради та правління кооперативів у 1924році.
В складі сільради збільшилась кількість комуністів, членів КІІС і жінок. Пожвавилася робота всіх її секцій, насамперед господарської і соціально-культурної. Понад третина всіх питань, які розглядалися сільрадою, були господарські. У цей час Петриківка поділялась на 11 земельних громад.
Навколо партійної організації та сільради згуртувався селянський актив. Про зрослу громадську активність жителів села свідчить їх участь у русі за підтримку борців проти капіталу у відповідь на заклик Катеринославського комітету МОДРу. Трудящі Петриківки, як і всієї України, вимагали припинення білого терору, надсилали свої привітання польським та естонським робітникам і селянам.
Особистим прикладом демонстрували нове, комуністичне ставлення до праці комсомольці та молодь села. У 1928 році вони виступили ініціаторами
Петриківка
Сторінка 5 з 10
До цього загону приєдналася група жителів села. Звідси партизани виступили на Катеринослав, зробили рейд по тилах білих і після важких боїв з білогвардійцями повернулися назад. Разом з частинами Червоної Армії у січні 1920 року вони визволяли село. Робота по відновленню органів Радянської влади проходила в складних умовах ще не закінченої громадянської війни. 5 лютого в селі відбувся сход, де розглядалося питання про проведення кампанії «тиждень фронту». Селяни постановили під
тримати червоний фронт усіма засобами - продовольством, грішми, а якщо треба, то й військовою силою.
У квітні 1920 року відбулися вибори у волосний виконавчий комітет. Головою виконкому було обрано селянина-бідняка, партизана О. Сосну, заступником - Д. Клешню. У зв'язку з нападами куркульських банд у Петриківці залишилася і військова влада - волосний комісар, призначений Новомосковським повітовим комісаріатом. Для боротьби з куркульськими бандами було сформовано загін з 50 чоловік.
Відновив свою роботу петриківський партосередок. На 23 березня 1920 року він налічував 18 членів, 7 кандидатів у члени партії. Його секретарем у той час був П. Афанасьєв. Сільська партійна організація всі сили спрямувала на господарське і культурне будівництво. З її ініціативи бідняки та середняки села створили КНС, до якого ввійшло 100 чоловік. Комнезам, керований партосередком, діяв в інтересах трудящих: відібрав у куркулів корів та свиней, реквізував награбоване ними під час денікінщини майно. Все це пішло для дитячих будинків, а також було поділено між незаможниками.
Партійна організація і КНС провели розподіл землі між селянами, контролювали своєчасне виконання продрозверстки.
Вірним помічником партійної організації став комсомольський осередок, утворений 1921 року. Першими комсомольцями села були вчорашні наймити Г. Губа, П. Грива та інші. Вони брали участь у хлібозаготівлях тільки в 1923 році зібрали 8 тис. пудів, здійснювали контроль за розрахунками куркулів з наймитами, допомагали ліквідувати неписьменність, дитячу безпритульність, проводили атеїстичну пропаганду. У 1923 році комсомольський осередок налічував 24 члени ВЛКСМЛ
Велику роль у радянському будівництві на селі відіграли жіночі ради. До складу жіночої ради було обрано 31 селянку. Тільки у 1921 році в селі проведено 10 делегатських зборів. Протягом 1920-1921 рр. на конференціях жінок розглядались такі питання, як «Про дитячу безпритульність», «Селянка і продподаток» тощо. Всі делегатки відвідували сільськогосподарські курси, навчалися в полі тгуртках. Рада мала своїх представниць у КИС, 9 дівчат вступили до комсомолу.
Важливим завданням партійних і радянських органів у 1920-1921 рр. була боротьба з голодом та дитячою безпритульністю. Всі економічно міцні господарства Петриківки повинні були взяти на своє утримання когось із голодуючих або внести продукти харчування у фонд боротьби з голодом. У селі відкрили 5 дитячих будинків, вихователями призначили кращих петриківських комсомольців, таких як Сергій та Федір Сердюкови, С. Манейло та інші.
До 1921 року було відремонтовано 7 початкових шкіл, а в наступному році від
крито семирічку. У 1921-1925 рр. тут працювали 2 школи лікнепу, 5 хат-читалень, проводилася широка передплата газет і журналів
Силами громадськості було відбудовано сільський клуб, т. зв. Народний будинок. При ньому діяли політичний, атеїстичний, хоровий та драматичний гуртки. Декорації для вистав робили місцеві художники - майстри петриківського орнаменту. В 1927 році клуб придбав перший кіноапарат.
Посилювалась керівка роль комуністів у господарському та культурному житті села. У 1925 році газета «Звезда» писала, що Петриківська партійна організація має великий вплив на селян і її слово є для них вирішальним. До її складу в 1925 році входили 15 комуністів і 4 кандидати у члени партії: 6 робітників, 12 селян та 1 службовець. Особливо зріс авторитет партосередку під час кампаній по виборах до сільради та правління кооперативів у 1924році.
В складі сільради збільшилась кількість комуністів, членів КІІС і жінок. Пожвавилася робота всіх її секцій, насамперед господарської і соціально-культурної. Понад третина всіх питань, які розглядалися сільрадою, були господарські. У цей час Петриківка поділялась на 11 земельних громад.
Навколо партійної організації та сільради згуртувався селянський актив. Про зрослу громадську активність жителів села свідчить їх участь у русі за підтримку борців проти капіталу у відповідь на заклик Катеринославського комітету МОДРу. Трудящі Петриківки, як і всієї України, вимагали припинення білого терору, надсилали свої привітання польським та естонським робітникам і селянам.
Особистим прикладом демонстрували нове, комуністичне ставлення до праці комсомольці та молодь села. У 1928 році вони виступили ініціаторами
Дивиться також інші населені пункти району:
- Юр'ївка
- Шульгівка
- Чаплинка
- Цибульківка
- Прядівка
- Новопідкряж
- Могилів
- Миколаївка
- Ляшківка
- Курилівка
- Колгоспівка
- Китайгород
- Єлизаветівка
- Бабайківка