Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У тяжких умовах війни розгорталися відбудовчі роботи. З допомогою бійців Червоної Армії було відремонтовано майстерню МТС і сільськогосподарський
реманент. Це дало змогу підготуватися до весняної сівби 1944 року. Незважаючи на відсутність тракторів та тягла, сівбу провели у стислі строки. Орали коровами, за плугами йшли жінки та підлітки, бо більшість чоловіків воювала на фронті. Так, у колгоспі «Надія» було тільки 6 працездатних чоловіків.
Завдяки героїчній праці колгоспників і службовців, робітників МТС, допомозі трудящих Дніпропетровська і Дніпродзержинська, господарство села було відбудоване. Якщо в артілі «Надія» у 1943 році засіяли зернових на 20 га, то в 1945 році під зерновими було вже 173 га. Зросла кількість великої рогатої худоби - з 59 голів у 1944 році до 96 в 1945 році. Колгоспники Північного Кавказу виділили для Петриківки 120 голів племінної худоби. Вже у 1944 році в артілі «Червоний інтенсивник» ланкова М. Вишницька із своєю ланкою зібрала з площі 4 га 64 цнт зернових, бригада колгоспу ім. Комінтерну, очолювана В. Онуфрієнком,- по 24 цнт жита з га, а в колгоспі ім. Шевченка було зібрано по 20 цнт з гектара
Почала давати продукцію місцева промисловість. Молокозавод, де в 1944 році працювало 12 чоловік, виробляв 250 кг масла та сиру за добу. Районний млин давав 1 тонну борошна за годину, пекарня випікала 1800 кг хліба на добу. Стала до ладу маслоробня.
Відбудовуючи зруйноване війною господарство, трудівники села робили все необхідне, щоб наблизити день перемоги над ненависним ворогом,- збирали гроші на будівництво танкових колон «Визволена Україна» та «Визволена Дніпропетровщина». На початку 1944 року вони відправили значну кількість продуктів ленінградцям. Багато продуктів було відправлено Діючій армії та госпіталям.
До 1950 року артілі Петриківки повністю відбудували своє господарство. На фермах колгоспу ім. Чапаєва в 1951 році було вже 823 голови великої рогатої худоби, машинно-тракторний парк мав сучасну техніку, працювали механічний млин, З кузні, цегельний завод. У колгоспі ім. Шевченка, крім молочного тваринництва, розвивалися ще й такі галузі, як свинарство, вівчарство.
Боротьбу за піднесення господарства очолювала партійна організація села. Велике значення для дальшого розвитку колгоспів Петриківки мало об'єднання протягом 1962-1965 рр. п'яти невеликих господарств у два колгоспи - ім. Суворова та «Дніпро». Обидві артілі - це сучасні багатогалузеві господарства з потужною технічною базою, очолювані досвідченими спеціалістами та майстрами високих врожаїв.
Якщо в колгоспах, що ввійшли до складу артілі «Дніпро», до об'єднання у 1958 році загальний прибуток становив 275 565 крб., то в 1962 році він досяг 523 900 крб. Тоді тільки на капітальне будівництво було відраховано 159 275 крб. Основні фонди колгоспу в цьому ж році досягли 801 300 крб. Значно зріс рівень технічної оснащеності цієї артілі - на 1 січня 1964 року тут було 28 тракторів, 11 комбайнів, 24 електромотори.
Величезна увага, яку партія і уряд приділяли зміцненню колгоспів, у перші ж роки дала відчутні наслідки. Якщо в колгоспі «Дніпро» в 1958 році вироблялося молока на 100 га 177 цнт, то в 1962 - вже 378 цнт, виробництво м'яса відповідно зросло з 33 цнт до 50,4 цнт, яєць на курку-несушку з 77 до 117,8 штуки. Середня врожайність зернових у 1964 році становила 16,7 цнт з га при собівартості 4,9 крб. за центнер.
Такі ж зміни відбулися і у другому укрупненому колгоспі ім. Суворова. Врожай зернових у цьому господарстві на 1964 рік становив 18,4 цнт з га, надій молока на 100 га сільгоспугідь досяг 334,4 цнт. Собівартість одного цнт молока знизилася з 11 крб. 42 коп. до 9 крб. 23 коп. за період з 1962 по 1964 рік. Машинно-тракторний парк налічував в цей час 26 тракторів, 12 комбайнів, 16 автомашин.
Ще кращих показників добилися колгоспи Петриківки в 1966 році. Валовий збір зерна обох артілей досяг 69 817 цнт при врожаї 24,5 цнт з га. Загальний прибуток колгоспу «Дніпро» досяг 787,1 тис. крб. Тільки за цей рік у колгоспі ім. Суворова побудували телятник, гараж. В артілі «Дніпро»
на спорудження автогаража і май- стерень виділили 86 тис.крб. У будівництво школи колгосп вклав 20 тис. карбованців.
У 1967 році в колгоспі ім. Суворова зібрали зернових по 19,5 цнт з га, а в колгоспі «Дніпро» - по 19,7 цнт. Надої молока на 100 га сільгоспугідь становили в колгоспах відповідно 358 і 367 цнт, м'яса на 100 га орної землі виробили по 40 та 53 цнт. Всього чистого прибутку одержано: в колгоспі ім. Суворова - 295 тис. крб., в колгоспі «Дніпро» - 311 тис. карбованців.
За успіхи в розвитку сільського господарства групу петриківських колгоспників відзначено орденами та медалями Радянського Союзу, в т. ч. орденом «Знак Пошани» нагороджено голову колгоспу ім. Суворова Г. П.
Петриківка
Сторінка 8 з 10
своїх посланців у Дніпропетровськ для навчання в школах ФЗН та ремісничих училищах.У тяжких умовах війни розгорталися відбудовчі роботи. З допомогою бійців Червоної Армії було відремонтовано майстерню МТС і сільськогосподарський
Завдяки героїчній праці колгоспників і службовців, робітників МТС, допомозі трудящих Дніпропетровська і Дніпродзержинська, господарство села було відбудоване. Якщо в артілі «Надія» у 1943 році засіяли зернових на 20 га, то в 1945 році під зерновими було вже 173 га. Зросла кількість великої рогатої худоби - з 59 голів у 1944 році до 96 в 1945 році. Колгоспники Північного Кавказу виділили для Петриківки 120 голів племінної худоби. Вже у 1944 році в артілі «Червоний інтенсивник» ланкова М. Вишницька із своєю ланкою зібрала з площі 4 га 64 цнт зернових, бригада колгоспу ім. Комінтерну, очолювана В. Онуфрієнком,- по 24 цнт жита з га, а в колгоспі ім. Шевченка було зібрано по 20 цнт з гектара
Почала давати продукцію місцева промисловість. Молокозавод, де в 1944 році працювало 12 чоловік, виробляв 250 кг масла та сиру за добу. Районний млин давав 1 тонну борошна за годину, пекарня випікала 1800 кг хліба на добу. Стала до ладу маслоробня.
Відбудовуючи зруйноване війною господарство, трудівники села робили все необхідне, щоб наблизити день перемоги над ненависним ворогом,- збирали гроші на будівництво танкових колон «Визволена Україна» та «Визволена Дніпропетровщина». На початку 1944 року вони відправили значну кількість продуктів ленінградцям. Багато продуктів було відправлено Діючій армії та госпіталям.
До 1950 року артілі Петриківки повністю відбудували своє господарство. На фермах колгоспу ім. Чапаєва в 1951 році було вже 823 голови великої рогатої худоби, машинно-тракторний парк мав сучасну техніку, працювали механічний млин, З кузні, цегельний завод. У колгоспі ім. Шевченка, крім молочного тваринництва, розвивалися ще й такі галузі, як свинарство, вівчарство.
Боротьбу за піднесення господарства очолювала партійна організація села. Велике значення для дальшого розвитку колгоспів Петриківки мало об'єднання протягом 1962-1965 рр. п'яти невеликих господарств у два колгоспи - ім. Суворова та «Дніпро». Обидві артілі - це сучасні багатогалузеві господарства з потужною технічною базою, очолювані досвідченими спеціалістами та майстрами високих врожаїв.
Якщо в колгоспах, що ввійшли до складу артілі «Дніпро», до об'єднання у 1958 році загальний прибуток становив 275 565 крб., то в 1962 році він досяг 523 900 крб. Тоді тільки на капітальне будівництво було відраховано 159 275 крб. Основні фонди колгоспу в цьому ж році досягли 801 300 крб. Значно зріс рівень технічної оснащеності цієї артілі - на 1 січня 1964 року тут було 28 тракторів, 11 комбайнів, 24 електромотори.
Величезна увага, яку партія і уряд приділяли зміцненню колгоспів, у перші ж роки дала відчутні наслідки. Якщо в колгоспі «Дніпро» в 1958 році вироблялося молока на 100 га 177 цнт, то в 1962 - вже 378 цнт, виробництво м'яса відповідно зросло з 33 цнт до 50,4 цнт, яєць на курку-несушку з 77 до 117,8 штуки. Середня врожайність зернових у 1964 році становила 16,7 цнт з га при собівартості 4,9 крб. за центнер.
Такі ж зміни відбулися і у другому укрупненому колгоспі ім. Суворова. Врожай зернових у цьому господарстві на 1964 рік становив 18,4 цнт з га, надій молока на 100 га сільгоспугідь досяг 334,4 цнт. Собівартість одного цнт молока знизилася з 11 крб. 42 коп. до 9 крб. 23 коп. за період з 1962 по 1964 рік. Машинно-тракторний парк налічував в цей час 26 тракторів, 12 комбайнів, 16 автомашин.
Ще кращих показників добилися колгоспи Петриківки в 1966 році. Валовий збір зерна обох артілей досяг 69 817 цнт при врожаї 24,5 цнт з га. Загальний прибуток колгоспу «Дніпро» досяг 787,1 тис. крб. Тільки за цей рік у колгоспі ім. Суворова побудували телятник, гараж. В артілі «Дніпро»
на спорудження автогаража і май- стерень виділили 86 тис.крб. У будівництво школи колгосп вклав 20 тис. карбованців.
У 1967 році в колгоспі ім. Суворова зібрали зернових по 19,5 цнт з га, а в колгоспі «Дніпро» - по 19,7 цнт. Надої молока на 100 га сільгоспугідь становили в колгоспах відповідно 358 і 367 цнт, м'яса на 100 га орної землі виробили по 40 та 53 цнт. Всього чистого прибутку одержано: в колгоспі ім. Суворова - 295 тис. крб., в колгоспі «Дніпро» - 311 тис. карбованців.
За успіхи в розвитку сільського господарства групу петриківських колгоспників відзначено орденами та медалями Радянського Союзу, в т. ч. орденом «Знак Пошани» нагороджено голову колгоспу ім. Суворова Г. П.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Юр'ївка
- Шульгівка
- Чаплинка
- Цибульківка
- Прядівка
- Новопідкряж
- Могилів
- Миколаївка
- Ляшківка
- Курилівка
- Колгоспівка
- Китайгород
- Єлизаветівка
- Бабайківка