Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Не скорилося ворогові і населення, що лишилось на території, окупованій 14
серпня 1941 року німецько-фашистськими загарбниками. Для роботи в тилу Криворізький міськком КПбУ залишив підпільний міський комітет у складі Н. Л. Омельченка, А. Е. Губенка, В. С. Сингирцова, С. Г. Помельникова. Встановивши зв'язок з підпільним Дніпропетровським обкомом партії, вони очолили масову боротьбу проти окупантів. В період тимчасової окупації в місті було створено 13 підпільних груп.
Вже 1 листопада 1941 року на одному з рудників, підготовлених фашистами до пуску, радянські патріоти вчинили диверсію. Кількома вибухами було знищено компресорну установку, підйомник та інші механізми, вбито й поранено багато гітлерівців. Партизанський загін, який підготував цю диверсію, вступив у бій з фашистським каральним загоном і завдав йому відчутних втрат. На початку 1942 року було зруйновано інший рудник, де фашисти намагались налагодити видобуток руди.
Гітлерівці сподівалися, що жорстоким терором їм вдасться придушити опір радянських людей. За неповними даними вони замучили, розстріляли, кинули в шурфи понад 7 тис. криворіжців, а кілька тисяч насильно вивезли до фашистської Німеччини та в концентраційні табори. Серед загиблих було понад 800 військовополонених та багато комуністів і комсомольців, залучених для підпільної роботи.
Репресії порушили зв'язок підпільного міськкому партії з керованими ним групами, з підпільним Дніпропетровським обкомом партії, командуванням Південного фронту, в цих умовах член міськкому В. В. Сингирцов, не маючи зв'язку з центром, почав діяти самостійно.
З числа робітників рудника ім. Дзержинського він створив підпільну антифашистську групу до якої ввійшли В. А. Потапенко, І. Г. Кравченко, І. Н. Левоненко, С. С. Плях, Ф. І. Квітка, А. Л. Циганков, П. А. Ільченко, П. Лаптев. Група розгорнула політичну роботу серед населення, закликаючи його до боротьби проти окупантів. Підпільники висадили в повітря залізничний міст та військовий ешелон, вивели з ладу 12 автомашин ворога, знищували його солдатів, рятували радянських людей від вивезення до фашистської Німеччини.
Виникла підпільна група також у радгоспі № 38 і селищі Мудрьона, створена комуністом П. А. Тарандушком, направленим на Криворіжжя наприкінці 1941 року політуправлінням Південного фронту. Групи Сингирцова і Тарандушка встановили між собою зв'язок і спільно провели кілька диверсій.
У листопаді 1941 року комуніст, учитель Ю. М. Козаченко організував у Соцмісті підпільний партійний комітет, до складу якого ввійшли І. Т. Москаленко, М. Є. Стадник, В. П. Шевченко. Комітет створив на станції Довгинцеве підпільну антифашистську групу під керівництвом Ю. П. Щербака і зв'язався з групою Ф. М. Тарана, шо формувалась на той час у Соцмісті.
Підпільні організації Соцміста і Довгинцевого почали випускати і поширювати листівки та зведення Радянського інформбюро, які приймали по радіо. Вони здобували зброю, переховували червоноармійців, подавали їм допомогу при переході через лінію фронту, діставали шрифт для підпільної друкарні. В 1942 році 15 членів Довгінцевської групи та підпільного комітету були схоплені і замордовані у фашистських катівнях. Серед них Ю. Козаченко, Ю. Щербак, В. Иосенко, М. Карачанський, і. Москаленко, С. Поляков, С. Никитенко, Г. Шевченко та інші.
Група Ф. М. Тарана продовжувала боротьбу. Вона провела кілька диверсій на залізниці., зокрема, в лютому і липні І. М. Гальченко та Ф. М. Таран в районі станції Коломійцеве і Радушна пустили під укіс вантажний і пасажирський поїзди ворога. Пізніше їм вдалося визволити з концтабору в Соцмісті понад 200 юнаків і дівчат, яких фашисти збиралися відправити до Німеччини.
Активно діяла комсомольсько-молодіжна група, створена у вересні 1941 року М. Решетняком, А. Жовтухою, О. Щербаком, М. Ходичем і Г. Романовою. За два роки група випустила 46 листівок тиражем 3 тис. примірників. Восени 1942 року юні підпільники змонтували радіоприймач і почали поширювати зведення Радянського інформбюро. Потім, влаштувавшись на роботу до німецького армійського парку зв'язку, юні месники пошкодили 24 рації. Учасники молодіжної групи готувались до збройної боротьби, шукали зв'язку з партизанами, але їх схопили фашисти
і 17 вересня 1943 року розстріляли. Прах героїв покоїться в Комсомольському парку міста.
В лютому 1942 року розпочала підпільну діяльність комсомольсько-молодіжна група «Червоногвардієць» на шахті «Червоногвардійська» рудника ім. Рози Люксембург. Її організатором був комсомолець М. П. Гриньов. Спочатку група складалася з 8 чол., потім збільшилась до 32. Серед її членів були І. І. Косигін, М. В. Бабенко, М. Д. Мазикіи, І. Гудзь, Т. І. Буряченко. Восени 1943 року М. П. Гриньов сформував загін, до якого
Кривий Ріг
Сторінка 13 з 23
героями фронту, були нагороджені орденами і медалями, а О. І. Семиволос в квітні 1942 року став лауреатом Державної премії.Не скорилося ворогові і населення, що лишилось на території, окупованій 14
Вже 1 листопада 1941 року на одному з рудників, підготовлених фашистами до пуску, радянські патріоти вчинили диверсію. Кількома вибухами було знищено компресорну установку, підйомник та інші механізми, вбито й поранено багато гітлерівців. Партизанський загін, який підготував цю диверсію, вступив у бій з фашистським каральним загоном і завдав йому відчутних втрат. На початку 1942 року було зруйновано інший рудник, де фашисти намагались налагодити видобуток руди.
Гітлерівці сподівалися, що жорстоким терором їм вдасться придушити опір радянських людей. За неповними даними вони замучили, розстріляли, кинули в шурфи понад 7 тис. криворіжців, а кілька тисяч насильно вивезли до фашистської Німеччини та в концентраційні табори. Серед загиблих було понад 800 військовополонених та багато комуністів і комсомольців, залучених для підпільної роботи.
Репресії порушили зв'язок підпільного міськкому партії з керованими ним групами, з підпільним Дніпропетровським обкомом партії, командуванням Південного фронту, в цих умовах член міськкому В. В. Сингирцов, не маючи зв'язку з центром, почав діяти самостійно.
З числа робітників рудника ім. Дзержинського він створив підпільну антифашистську групу до якої ввійшли В. А. Потапенко, І. Г. Кравченко, І. Н. Левоненко, С. С. Плях, Ф. І. Квітка, А. Л. Циганков, П. А. Ільченко, П. Лаптев. Група розгорнула політичну роботу серед населення, закликаючи його до боротьби проти окупантів. Підпільники висадили в повітря залізничний міст та військовий ешелон, вивели з ладу 12 автомашин ворога, знищували його солдатів, рятували радянських людей від вивезення до фашистської Німеччини.
Виникла підпільна група також у радгоспі № 38 і селищі Мудрьона, створена комуністом П. А. Тарандушком, направленим на Криворіжжя наприкінці 1941 року політуправлінням Південного фронту. Групи Сингирцова і Тарандушка встановили між собою зв'язок і спільно провели кілька диверсій.
У листопаді 1941 року комуніст, учитель Ю. М. Козаченко організував у Соцмісті підпільний партійний комітет, до складу якого ввійшли І. Т. Москаленко, М. Є. Стадник, В. П. Шевченко. Комітет створив на станції Довгинцеве підпільну антифашистську групу під керівництвом Ю. П. Щербака і зв'язався з групою Ф. М. Тарана, шо формувалась на той час у Соцмісті.
Підпільні організації Соцміста і Довгинцевого почали випускати і поширювати листівки та зведення Радянського інформбюро, які приймали по радіо. Вони здобували зброю, переховували червоноармійців, подавали їм допомогу при переході через лінію фронту, діставали шрифт для підпільної друкарні. В 1942 році 15 членів Довгінцевської групи та підпільного комітету були схоплені і замордовані у фашистських катівнях. Серед них Ю. Козаченко, Ю. Щербак, В. Иосенко, М. Карачанський, і. Москаленко, С. Поляков, С. Никитенко, Г. Шевченко та інші.
Група Ф. М. Тарана продовжувала боротьбу. Вона провела кілька диверсій на залізниці., зокрема, в лютому і липні І. М. Гальченко та Ф. М. Таран в районі станції Коломійцеве і Радушна пустили під укіс вантажний і пасажирський поїзди ворога. Пізніше їм вдалося визволити з концтабору в Соцмісті понад 200 юнаків і дівчат, яких фашисти збиралися відправити до Німеччини.
Активно діяла комсомольсько-молодіжна група, створена у вересні 1941 року М. Решетняком, А. Жовтухою, О. Щербаком, М. Ходичем і Г. Романовою. За два роки група випустила 46 листівок тиражем 3 тис. примірників. Восени 1942 року юні підпільники змонтували радіоприймач і почали поширювати зведення Радянського інформбюро. Потім, влаштувавшись на роботу до німецького армійського парку зв'язку, юні месники пошкодили 24 рації. Учасники молодіжної групи готувались до збройної боротьби, шукали зв'язку з партизанами, але їх схопили фашисти
і 17 вересня 1943 року розстріляли. Прах героїв покоїться в Комсомольському парку міста.
В лютому 1942 року розпочала підпільну діяльність комсомольсько-молодіжна група «Червоногвардієць» на шахті «Червоногвардійська» рудника ім. Рози Люксембург. Її організатором був комсомолець М. П. Гриньов. Спочатку група складалася з 8 чол., потім збільшилась до 32. Серед її членів були І. І. Косигін, М. В. Бабенко, М. Д. Мазикіи, І. Гудзь, Т. І. Буряченко. Восени 1943 року М. П. Гриньов сформував загін, до якого
Дивиться також інші населені пункти району:
- Криворізький район
- Широке
- Чкаловка
- Червоне
- Христофорівка
- Радушне
- Орджонікідзе
- Недайвода
- Красіне
- Кіровка
- Златоустівка
- Глеюватка
- Веселе
- Валове
- Лозуватка