Сторінка 15 з 23
Шести солдатам і офіцерам за героїчні дії під час визволення міста було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Вшановуючи світлу пам'ять воїнів, що полягли в боях за визволення міста,
трудящі встановили в селищах рудників ім. Рози Люксембург, ім. Орджонікідзе, ім. К. Лібкнехта, ім. Дзержинського, шахти «Більшовик» пам'ятники. В 1968 році До Дня Перемоги на розі вулиць Дніпропетровської і Нікопольської споруджено грандіозний 20-метровий монумент радянському воїну-переможцю.
За ратні подвиги на фронтах Великої Вітчизняної війни тисячі криворіжців були нагороджені орденами і медалями СРСР. Всій країні відомі імена двічі Героїв Радянського Союзу Д. Б. Глинки, який збив 50 ворожих літаків, і
Михлика, що здійснив 188 бойових вильотів, знищивши 29 танків, 27 автомашин, 15 зенітних
установок, 8 мінометних батарей ворога тощо. Бронзовий бюст Д. Б. Глинки встановлено в селищі Рахманівці, В. І. Михлика - в центрі міста. Звання Героя Радянського Союзу удостоєний В. М. Найденко, учасник боїв в Іспанії, командир авіаційного полка, який боровся з ворогом над Москвою і Сталінградом. Посмертно присвоєно це звання старшому лейтенантові І. В. Лавроненку, який зробив 167 бойових вильотів і в 37 повітряних боях збив 15 літаків ворога. Героями Радянського Союза стали льотчики Б. Б. Глинка, В. М. Дудниченко, І. О. Кобилянський, А. І. Труд, За мужність і героїзм, виявлені в боях на Орловсько-Курській дузі, звання Героя Радянського Союзу присвоїли гвардії капітану, командирові стрілецького батальйону Г. О. Скляру посмертно; за форсування Дніпра - сержанту-саперу Г. М. Байбаренку, старшому сержанту О. М. Алексєєнку, гвардії старшому лейтенанту, комсоргу полка Ю. М. Должанському, командирові стрілецького батальйону І. Т. Овчаренку посмертно. 11 січня 1944 року уродженець міста І. П. Костенко в боях за визволення Криму повторив подвиг Олександра Матросова. Смертельно поранений 19-річний юнак Д. К. Шконда вогнем автомата і гранатами знищив 24 квітня 1945 року групу німецьких солдат, що засіли в підвалі одного будинку в Берліні. Всьог ж протягом війни високого звання Героя Радянського Союзу були удостоєні 28 вихованців партійної і комсомольської організацій Криворіжжя.
Страшну картину являв собою Кривий Ріг після визволення від німецько-фашистських загарбників. Тікаючи з міста, окупанти зруйнували корпуси металургійного і коксохімічного заводів, заводу «Комуніст», районної електростанції. 54 шахтні стволи, приміщення інститутів, шкіл, лікарень, десятки житлових будників. Матеріальних збитків промисловості та комунальному господарству міста було заподіяно на 1,2 млрд. карбованців.
Партійні, радянські, профспілкові організації міста, які почали діяти в перші дні після його визволення, спрямували всі зусилля насамперед на відбудову зруйнованого господарства. Через місяць руда з перших відбудованих шахт почала надходити на металургійні заводи. Піднімати з руїн Кривбас допомагала вся країна. З центральних областей Радянського Союзу надсилалися машини й обладнання. З Уралу і Сибіру повертались будівельники, гірники й металурги.
З ініціативи комуністів на всіх підприємствах міста розгорнулося змагання комсомольсько-молодіжних бригад за право називатись фронтовими. Багато бурильників працювали за методом багатозабійного буріння О. І. Семиволоса, виконуючи по 5 і більше норм за зміну. На руднику ім. Кірова комплексна бригада Н. Єгорової, застосовуючи взаємодопомогу і суміщення професій, завоювала перше місце у всесоюзному соціалістичному змаганні серед бригад залізорудної промисловості.
Героїчною працею криворіжців вже на кінець 1945 року було відбудовано 32 шахти. Відновились заняття в гірничорудному і педагогічному інститутах, в 48 школах навчалось 21 850 учнів. Було відкрито 13 клубів, кінотеатр і драматичний теаїр, 73 бібліотеки. В місті діяли 17 лікарень, 20 поліклінік та амбулаторій.
Не покладаючи рук, працювали трудящі Кривого Рога, щоб успішно виконати план четвертої п'ятирічки. Вже в 1946 році було відбудовано та споруджено 11 великих і середніх шахт. Згодом стали до ладу металургійний і коксохімічний заводи, завод «Комуніст», заводи по виробництву верстатів алмазного буріння, випуск залізобетонних стояків, цементний завод, збагачувальні і агломераційні Фабрики.
У швидкому відродженні басейну величезну роль відіграло соціалістичне змагання. Воно набрало справді масового характеру. З кожним роком зростало число робітників, які достроково завершували п'ятирічний план. Якщо в 1947 році їх було 19, то в 1948 році - вже 358, а в 1949 році - 1363 чоловіка.
Розгортався рух раціоналізаторів. За перші 2 роки п'ятирічки тільки гірники
внесли 669 пропозицій, що дало 6 млн. 981 тис. крб. умовної економії. Значного поширення набули швидкісні методи праці. Бригада О. У. Колоскова з рудника ім. Карла Лібкнехта в окремі місяці проходила понад 100 погонних метрів виробок. Пригада С. С. Чумака з рудника «Інгулець» за місяць пройшла 141 погонний метр спареної виробки, завоювавши у
Дивиться також інші населені пункти району: