Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Кривбасу за один рік семирічки збільшилась на 10 млн. тонн.
Трудові успіхи криворіжців у 1959 році дістали високу оцінку партії і уряду. ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР у своєму привітанні поздоровили трудящих басейну з достроковим виконанням планів першого року семирічки і надплановим виробництвом 1 млн. тонн залізної руди та концентрату.
Ще вищими темпами споруджувався Південний гірничозбагачувальний комбінат № 2, теж оголошений ударною комсомольською будовою. Зводити його було дуже складно у зв'язку з удосконаленням технології збагачення руд, застосуванням нових машин і механізмів.
Величезні труднощі довелося подолати будівельникам. Тут особливо відзначалися найдосвідченіші бригади, очолювані Героєм Соціалістичної Праці О. Журальовим та Д. Климцем. В 1960 році, за рік після початку будівництва, комбінат був введений в експлуатацію.
Другою великою будовою 1960 року в Кривбасі була доменна піч металургійного заводу, якому було присвоєно ім'я Леніна. На спорудженні надпотужної домни виявили справжню майстерність тисячі робітників та інженерів, бригади комуністичної праці А. Матвієнка, А. Суханова, І. Огурцова. Металургійний велетень було збудовано менш ніж за рік.
у 1960 році стали до ладу також перша черга шахти ім. Фрунзе, 2 мартенівські печі, коксова батарея, дротовий стан, перша черга цементного заводу.
Широкий розмах промислового будівництва вимагав повнішого забезпечення підприємств і населення водою, якої не вистачало. Особливого значення в зв'язку цим набуло спорудження каналу Дніпро - Кривий Ріг. Будівельникам, довелось виконати величезний обсяг робіт: викопати понад 18 млн. кубометрів землі, вкласти близько 140 тис. кубометрів бетону й залізобетону, десятки тисяч кубометрів цегли і каменю, змонтувати тисячу тонн металевих конструкцій. Всенародну шану здобув старший машиніст екскаватора тресту «Укрекскавація» комуніст Й. П. Галенко - заслужений будівельник республіки, член ЦК КП України, депутат Верховної Ради СРСР, який став ініціатором всесоюзного змагання екскаваторників за найвищу в світі продуктивність праці - тією ж кількістю машин переробляти вдвоє-втроє більше грунту. Вже в 1959 році його бригада виробила 150 тис. кубометрів грунту (більше як дві річні норми); у 1960 - 190 тис., у 1961 - 200 тис., а в 1962 - 210 тис. куби.мсї рів. Ще в 1961 році вона завершила виконання особистої семирічки.
Третй рік семирічки був ознаменований дальшим зростанням капітального будівництва в Кривбасі. Готуючись гідно відзначити історичний XXII з'їзд КПРС, трудівники міста під керівництвом партійної організації, яку очолював В. С. Олейников - тепер секретар Дніпропетровського обкому КП України, множили свої зусилля в боротьбі за дострокову здачу в експлуатацію нових промислових і соціально-культурних об'єктів, успішне виконання державних завдань. Першу нродукцію видав Центральний гірничозбагачувальний комбінат, споруджений у північно-східній частині міста. Його потужність на початковому етапі освоєння становила 1721,3 тис. тонн. Коли стали до ладу 2-а і 3-я черги комбінату, виробництво концентрату зросло до 7100 тис. тонн. Тут було пущено першу в Радянському Союзі обпалювальну фабрику.
На металургійному заводі в цей час достроково стала до ладу ще одна надпотужна домна. Повий металургійний агрегат, який за механізацією та автоматизацією не мав собі рівних у світі, споруджено всього за 8 місяців - майже на 3 місяці швидше ніж перша домна-гігант.
Центральний Комітет КПРС і Рада Міністрів СРСР надіслали вітального листа колективам трудящих, які спорудили домну, і робітникам Криворізького металургійного заводу ім. В. І. Леніна. «Ви зробили добрий подарунок XXII з'їздові КПРС,- говорилося в листі.- ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР висловлюють впевненість в тому, що металурги за короткі строки освоять проектну потужність нової доменної печі, а колективи будівельників широко використають досвід швидкісного будівництва для дострокового споруджання інших металургійних агрегатів Криворізького металургійного заводу ім. В. І. Леніна. Бажаємо вам, дорогі товариші, дальших чрудових успіхів».
Серйозний екзамен склали будівельники і на спорудженні найпотужнішої в світі шахти «Гігант-Глибока». яка збудована за новою технологією, з баштовим висотним надшахтним приміщенням. Снравжній трудовий героїзм, високу виробничу культуру продемонстрував колектив управління № 8 тресту «Кривбасрудбуд». Душею ударної будови були комуністи. На армуванні і бетонуванні перекриття надшахтної споруди комплексна бригада Г. Ф. Бояра впровадила потоковий метод роботи, підвісне збирання бетону та інші нововведення, які прискорили будівництво.
Серед інших підприємств, що стали до ладу у третьому році семирічки,- З мартенівські печі, блюмінг, коксова батарея, дрібносортний і штрипсовий
Кривий Ріг
Сторінка 17 з 23
В першому році семирічки почали діяти шахта «Нова» колишній Рахманінський рудник та інші гірничорудні об'єкти. Було реконструйовано Південний комбінат № 1. В цілому потужність гірничорудних підприємств Трудові успіхи криворіжців у 1959 році дістали високу оцінку партії і уряду. ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР у своєму привітанні поздоровили трудящих басейну з достроковим виконанням планів першого року семирічки і надплановим виробництвом 1 млн. тонн залізної руди та концентрату.
Ще вищими темпами споруджувався Південний гірничозбагачувальний комбінат № 2, теж оголошений ударною комсомольською будовою. Зводити його було дуже складно у зв'язку з удосконаленням технології збагачення руд, застосуванням нових машин і механізмів.
Величезні труднощі довелося подолати будівельникам. Тут особливо відзначалися найдосвідченіші бригади, очолювані Героєм Соціалістичної Праці О. Журальовим та Д. Климцем. В 1960 році, за рік після початку будівництва, комбінат був введений в експлуатацію.
Другою великою будовою 1960 року в Кривбасі була доменна піч металургійного заводу, якому було присвоєно ім'я Леніна. На спорудженні надпотужної домни виявили справжню майстерність тисячі робітників та інженерів, бригади комуністичної праці А. Матвієнка, А. Суханова, І. Огурцова. Металургійний велетень було збудовано менш ніж за рік.
у 1960 році стали до ладу також перша черга шахти ім. Фрунзе, 2 мартенівські печі, коксова батарея, дротовий стан, перша черга цементного заводу.
Широкий розмах промислового будівництва вимагав повнішого забезпечення підприємств і населення водою, якої не вистачало. Особливого значення в зв'язку цим набуло спорудження каналу Дніпро - Кривий Ріг. Будівельникам, довелось виконати величезний обсяг робіт: викопати понад 18 млн. кубометрів землі, вкласти близько 140 тис. кубометрів бетону й залізобетону, десятки тисяч кубометрів цегли і каменю, змонтувати тисячу тонн металевих конструкцій. Всенародну шану здобув старший машиніст екскаватора тресту «Укрекскавація» комуніст Й. П. Галенко - заслужений будівельник республіки, член ЦК КП України, депутат Верховної Ради СРСР, який став ініціатором всесоюзного змагання екскаваторників за найвищу в світі продуктивність праці - тією ж кількістю машин переробляти вдвоє-втроє більше грунту. Вже в 1959 році його бригада виробила 150 тис. кубометрів грунту (більше як дві річні норми); у 1960 - 190 тис., у 1961 - 200 тис., а в 1962 - 210 тис. куби.мсї рів. Ще в 1961 році вона завершила виконання особистої семирічки.
Третй рік семирічки був ознаменований дальшим зростанням капітального будівництва в Кривбасі. Готуючись гідно відзначити історичний XXII з'їзд КПРС, трудівники міста під керівництвом партійної організації, яку очолював В. С. Олейников - тепер секретар Дніпропетровського обкому КП України, множили свої зусилля в боротьбі за дострокову здачу в експлуатацію нових промислових і соціально-культурних об'єктів, успішне виконання державних завдань. Першу нродукцію видав Центральний гірничозбагачувальний комбінат, споруджений у північно-східній частині міста. Його потужність на початковому етапі освоєння становила 1721,3 тис. тонн. Коли стали до ладу 2-а і 3-я черги комбінату, виробництво концентрату зросло до 7100 тис. тонн. Тут було пущено першу в Радянському Союзі обпалювальну фабрику.
На металургійному заводі в цей час достроково стала до ладу ще одна надпотужна домна. Повий металургійний агрегат, який за механізацією та автоматизацією не мав собі рівних у світі, споруджено всього за 8 місяців - майже на 3 місяці швидше ніж перша домна-гігант.
Центральний Комітет КПРС і Рада Міністрів СРСР надіслали вітального листа колективам трудящих, які спорудили домну, і робітникам Криворізького металургійного заводу ім. В. І. Леніна. «Ви зробили добрий подарунок XXII з'їздові КПРС,- говорилося в листі.- ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР висловлюють впевненість в тому, що металурги за короткі строки освоять проектну потужність нової доменної печі, а колективи будівельників широко використають досвід швидкісного будівництва для дострокового споруджання інших металургійних агрегатів Криворізького металургійного заводу ім. В. І. Леніна. Бажаємо вам, дорогі товариші, дальших чрудових успіхів».
Серйозний екзамен склали будівельники і на спорудженні найпотужнішої в світі шахти «Гігант-Глибока». яка збудована за новою технологією, з баштовим висотним надшахтним приміщенням. Снравжній трудовий героїзм, високу виробничу культуру продемонстрував колектив управління № 8 тресту «Кривбасрудбуд». Душею ударної будови були комуністи. На армуванні і бетонуванні перекриття надшахтної споруди комплексна бригада Г. Ф. Бояра впровадила потоковий метод роботи, підвісне збирання бетону та інші нововведення, які прискорили будівництво.
Серед інших підприємств, що стали до ладу у третьому році семирічки,- З мартенівські печі, блюмінг, коксова батарея, дрібносортний і штрипсовий
Дивиться також інші населені пункти району:
- Криворізький район
- Широке
- Чкаловка
- Червоне
- Христофорівка
- Радушне
- Орджонікідзе
- Недайвода
- Красіне
- Кіровка
- Златоустівка
- Глеюватка
- Веселе
- Валове
- Лозуватка