Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
року - 35 тис. тонн, в травні - 61 тис. -тонн. В місті систематично відбувалися зльоти ударників і стахановців, розгортався обмін досвідом з шахтарями Уралу і Донбасу. До Кривбасу приїздив відомий донецький вибійник Микита Ізотов, який допоміг гірникам по-новому організувати роботу. На рудниках
ім. Дзержинського, ім. Чубаря та інших з'явилось багато послідовників Олексія Стаханова.
На кінець 1935 року в Кривбасі було 4000 стахановців, з'явилися стахановські оригади, зміни, цехи. Того ж року стахановським став увесь комсомольський колектив заводу «Комуніст». Другу п'ятирічку гірники Кривбасу виконали теж достроково, за три роки - в грудні 1935 року.
Активну участь брали трудящі міста і в громадсько-політичному житті країни.
З великим піднесенням пройшли тут вибори до Верховних Рад СРСР і УРСР та місцевих Рад депутатів трудящих, проведені на основі нової Конституції. До органів
влади були обрані кращі люди міста - кандидати блоку комуністів і безпартійних.
Депутатами Верховної Ради СРСР стали знатний бурильник Кривбасу Ф. І. Лаштоба і директор металургійного заводу Г. І. Івановський. До Верховної Ради УРСР
був обраний зачинатель багатоверстатного буріння І. О. Митрофанов.
Велику увагу приділили партійні організації міста інтернаціональному вихованню
трудящих. Через організацію МОДРу робітники Кривого Рога подавали допомогу борцям проти капіталізму в інших країнах, листувались з ними.
У 1934 році, наприклад, гірники міста надіслали через редакцію газети «Червоний гірник» іноземним робітникам 650 листів і одержали від них 500 відповідей. Про те, яке враження за кордоном справили успіхи радянського народу, красномовно
свідчать листи французьких робітників криворізьким будівельникам з приводу пуску
доменної печі «Комсомолка». «Кожен ваш крок вперед,- писали вони,- це наша
пролетарська гордість, кожна ваша нова фабрика, шахта, доменна піч - могила капітализму».
Чудові моральні риси, криворіжців, їх висока трудова та політична активність, були запорукою успішного господарського та культурного будівництва в місті. На початку третьої п'ятирічки комсомольці басейну звернулись до молоді всієї країни з закликом розпочати змагання на честь 20-річчя ВЛКСМ. Незабаром розгорнувся масовий рух за гідну зустріч XVIII з'їзду партії. Найкращих показників домоглися металурги. 26 березня 1930 року за стахановську роботу і дострокове виконання важливих державних завдань колектив металургійного заводу був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
27 липня 1940 року відомий бурильник рудника ім. Ілліча О. І. Семиволос виконав змінну норму на 1200 проц., а наступного дня - на 1625 процентів. Приклад новатора наслідували X. Г. Гудименко, І. О. Митрофанов, А. В. Рябковець, Л. Волков та інші.
Організатором соціалістичного змагання була міська партійна організація, яка в 1940 році об'єднувала 6177 комуністів. Її бойовими помічниками були комсомольці міста - 12 235 юнаків і дівчат.
1 вересня 1940 року міськком КПбУ провів нараду стахановців-двосотників Кривбасу, яка звернулася до гірників Донбасу із закликом розпочати соціалістичні змагання двох басейнів. Перемогу в ньому здобули гірники Криворіжжя. Змагання було продовжено в наступному році.
За роки другої та третьої п'ятирічок криворіжці збудували 12 нових великих залізорудних шахт, завершили реконструкцію старих шахт; 8 нових і реконструйованих рудників давали понад 70 проц. усього видобутку руди в басейні.
Напередодні Великої Вітчизняної війни на Криворіжжі діяло всього 13 рудоуправлінь. Видобуток залізної руди за роки довоєнних п'ятирічок зріс у чотири рази - в 1940 році він становив 20,5 млн. тонн. В цьому році металургійний завод виплавив 928 тис. тонн чавуну, а коксохімічний дав 998 тис. тонн коксу. Справжнім
арсеналом гірничорудного устаткування став завод «Комуніст». Крім того, в місті діяло до 100 інших промислових підприємств - авторемонтний, чавуноливарний, суриковий заводи, завод «Червоний металіст», фабрики меблів, одягу, взуття та ін. За роки довоєнних п'ятирічок було збудовано три хлібозаводи, дві олійниці, молокозавод, холодильник, м'ясо- і птахокомбінати, рибокоптильний завод. Валова продукція промисловості міста в 1940 році становила 356,7 млн. крб. В залізорудній, металургійній,
Кривий Ріг
Сторінка 11 з 23
Чудові плоди давало соціалістичне змагання. Напередодні XVII з'їзду ВКПб в басейні поширився патріотичний рух за збільшення добового видобутку руди. На кінець 1933 року щодоби видобувалось ЗО тис. тонн. в квітні 1934 ім. Дзержинського, ім. Чубаря та інших з'явилось багато послідовників Олексія Стаханова.
На кінець 1935 року в Кривбасі було 4000 стахановців, з'явилися стахановські оригади, зміни, цехи. Того ж року стахановським став увесь комсомольський колектив заводу «Комуніст». Другу п'ятирічку гірники Кривбасу виконали теж достроково, за три роки - в грудні 1935 року.
Активну участь брали трудящі міста і в громадсько-політичному житті країни.
З великим піднесенням пройшли тут вибори до Верховних Рад СРСР і УРСР та місцевих Рад депутатів трудящих, проведені на основі нової Конституції. До органів
влади були обрані кращі люди міста - кандидати блоку комуністів і безпартійних.
Депутатами Верховної Ради СРСР стали знатний бурильник Кривбасу Ф. І. Лаштоба і директор металургійного заводу Г. І. Івановський. До Верховної Ради УРСР
був обраний зачинатель багатоверстатного буріння І. О. Митрофанов.
Велику увагу приділили партійні організації міста інтернаціональному вихованню
трудящих. Через організацію МОДРу робітники Кривого Рога подавали допомогу борцям проти капіталізму в інших країнах, листувались з ними.
У 1934 році, наприклад, гірники міста надіслали через редакцію газети «Червоний гірник» іноземним робітникам 650 листів і одержали від них 500 відповідей. Про те, яке враження за кордоном справили успіхи радянського народу, красномовно
свідчать листи французьких робітників криворізьким будівельникам з приводу пуску
доменної печі «Комсомолка». «Кожен ваш крок вперед,- писали вони,- це наша
пролетарська гордість, кожна ваша нова фабрика, шахта, доменна піч - могила капітализму».
Чудові моральні риси, криворіжців, їх висока трудова та політична активність, були запорукою успішного господарського та культурного будівництва в місті. На початку третьої п'ятирічки комсомольці басейну звернулись до молоді всієї країни з закликом розпочати змагання на честь 20-річчя ВЛКСМ. Незабаром розгорнувся масовий рух за гідну зустріч XVIII з'їзду партії. Найкращих показників домоглися металурги. 26 березня 1930 року за стахановську роботу і дострокове виконання важливих державних завдань колектив металургійного заводу був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
27 липня 1940 року відомий бурильник рудника ім. Ілліча О. І. Семиволос виконав змінну норму на 1200 проц., а наступного дня - на 1625 процентів. Приклад новатора наслідували X. Г. Гудименко, І. О. Митрофанов, А. В. Рябковець, Л. Волков та інші.
Організатором соціалістичного змагання була міська партійна організація, яка в 1940 році об'єднувала 6177 комуністів. Її бойовими помічниками були комсомольці міста - 12 235 юнаків і дівчат.
1 вересня 1940 року міськком КПбУ провів нараду стахановців-двосотників Кривбасу, яка звернулася до гірників Донбасу із закликом розпочати соціалістичні змагання двох басейнів. Перемогу в ньому здобули гірники Криворіжжя. Змагання було продовжено в наступному році.
За роки другої та третьої п'ятирічок криворіжці збудували 12 нових великих залізорудних шахт, завершили реконструкцію старих шахт; 8 нових і реконструйованих рудників давали понад 70 проц. усього видобутку руди в басейні.
Напередодні Великої Вітчизняної війни на Криворіжжі діяло всього 13 рудоуправлінь. Видобуток залізної руди за роки довоєнних п'ятирічок зріс у чотири рази - в 1940 році він становив 20,5 млн. тонн. В цьому році металургійний завод виплавив 928 тис. тонн чавуну, а коксохімічний дав 998 тис. тонн коксу. Справжнім
арсеналом гірничорудного устаткування став завод «Комуніст». Крім того, в місті діяло до 100 інших промислових підприємств - авторемонтний, чавуноливарний, суриковий заводи, завод «Червоний металіст», фабрики меблів, одягу, взуття та ін. За роки довоєнних п'ятирічок було збудовано три хлібозаводи, дві олійниці, молокозавод, холодильник, м'ясо- і птахокомбінати, рибокоптильний завод. Валова продукція промисловості міста в 1940 році становила 356,7 млн. крб. В залізорудній, металургійній,
Дивиться також інші населені пункти району:
- Криворізький район
- Широке
- Чкаловка
- Червоне
- Христофорівка
- Радушне
- Орджонікідзе
- Недайвода
- Красіне
- Кіровка
- Златоустівка
- Глеюватка
- Веселе
- Валове
- Лозуватка