Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На початок першої п'ятирічки на Криворіжжі вже діяло 32 рудники, продуктивність яких набагато перевищувала рівень 1913 року. ЦК ВКПб і ЦК КПбУ, Союзний уряд і уряд УРСР подавали постійну допомогу в розвиткові басейну. У травні 1928 року місто відвідав секретар ЦК КПбУ П. П. Постишев. Він виступив
з доповіддю на XIV окружній конференції більшовиків Криворіжжя. Восени 1928 року для подання практичної допомоги Криворізькій окружній партійній організації в місто прибув С. В. Косіор, незадовго перед цим обраний Генеральним секретарем ЦК КПбУ.
Рік у рік зростало фінансування Кривбасу, постачання йому обладнання і механізмів. Розпочалася механізація бурових, прибиральних і відкачувальнич робіт. Для посилення енергооснащеності підприємств, на додаток до плану ГОЕЛРО, було вирішено побудувати Криворізьку районну електростанцію - КРЕС ім. Ілліча. Перший камінь у фундамент КРЕС у 1927 році поклав голова РНК УРСР В. Я. Чубар.
Робітничий клас міста відіграв значну роль і в проведенні соціалістичних перетворень у навколишніх селах. На заклик Комуністичної партії колективи промислових підприємств подавали шефеьку допомогу селянству. В 1929-1930 рр. Криворізький окружний комітет КПбУ направив для проведення колективізації і постійної роботи на селі 176 комуністів і 241 комсомольця. Коли в округу почалася суцільна колективізація, робітники міста зібрали кошти і матеріали для створення 5 тракторних колон. З метою подання допомоги місцевим комуністам у колективізації сільського господарства Криворіжжя відвідували секретар ЦК КПбУ Л. І. Картвелішвілі і голова ВУЦВКу Г. І. Петровський.
За роки першої п'ятирічки у Кривбасі було зведено багато промислових новобудов. Поряд з розширенням та реконструкцією гірничорудних підприємств створювались нові галузі промисловості. Наприкінці 1929 року КРЕС стала до ладу, а в 1930 році почали діяти Центральні механічні майстерні, на базі яких згодом виріс завод гірничорудного устаткування «Комуніст». У 1929-1932 рр. споруджено великі шахти «Капітальну», ім. Орджонікідзе, ім. Комінтерну, «Центральну» та інші. Було ліквідовано малопродуктивні кар'єри, повністю завершено перехід на підземні роботи, введено в дію першу в країні збагачувальну фабрику. Водночас з будівництвом нових шахт здійснювалася реконструкція старих, широко механізувалися виробничі процеси. Все це забезпечило нарощування потужностей у гірничорудній промисловості.
Важливе значення для дальшого піднесення економіки міста мала постанова ЦК ВКПб від 15 квітня 1930 року, яка викрила ворожу «теорію», т. зв. «затухання» Криворізького басейну.
Влітку 1931 року в степу, поблизу станції Червоне тепер станція Кривиіі Ріг розпочалося будівництво металургійного заводу, для чого було створено в басейні будівельний трест «Криворіжбуд». Спорудження домни «Комсомолка» оголосили ударною будовою. В 1932 році на ній працювало 17 тис. чол., в тому числі 1150 комуністів і 1500 комсомольців. Обладнання для печі постачали заводи Харківа, Ленінграда, Горького, Таганрога та інших міст. В період спорудження домни Кривий Ріг відвідували секретар ЦК КПбУ П. П. Постишев та нарком наплач промисловості СРСР Г. К. Орджонікідзе.
На початку 1932 року на рудниках басейну та будівництві металургійного заводу було 1870 ударних бригад, в яких працювало понад 20 тис. робітників. На весь Кривбас прославились трудовими досягненнями гірники А. К. Любич, Ф. І. Лаштоба, М. К. Тинок, В. Чередниченко, будівельники М. Сутерман, Г. В. Горобин, І. Попик та інші. Гірники, будівельники, всі робітники Криворіжжя змагалися і з трудящими Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Ленінграда, Донбасу. Гаряче підтримали вони рух, що розгорнувся під гаслом «П'ятирічку - за чотири роки!- В результаті дострокового виконання планів першої п'ятирічки Кривбас за видобутком руди в 1,5 раза перевищив рівень 1913 року.
В липні 1933 року ЦК КПбУ прийняв постанову про Криворізький рудний басейн, якою були намічені організаційно-технічні засоби дальшого піднесення залізорудного виробництва, в червні 1934 року - рішення про стан будівництва Криворізького металургійного заводу, яке спрямовувало увагу комуністів і комсомольців на прискорення робіт по будівництву домни «Комсомолка». Міськком партії організував трудящих на виконання цієї постанови. В серпні 1934 року «Комсомолка» нидада перший метал. Пізніше на металургійному заводі стали до ладу ще дві домни, бесемер, почалося спорудження блюмінга. В 1936 році введено в дію коксохімічний завод, який забезпечив металургів місцевим
коксом.
Кривий Ріг
Сторінка 10 з 23
один райком партії - Дзержинський. Протягом кількох років окружний комітет партії очолював М. Є. Чувирін, обраний на XI з'їзді КПбУ членом Політбюро ЦК КПбУ. На початок першої п'ятирічки на Криворіжжі вже діяло 32 рудники, продуктивність яких набагато перевищувала рівень 1913 року. ЦК ВКПб і ЦК КПбУ, Союзний уряд і уряд УРСР подавали постійну допомогу в розвиткові басейну. У травні 1928 року місто відвідав секретар ЦК КПбУ П. П. Постишев. Він виступив
з доповіддю на XIV окружній конференції більшовиків Криворіжжя. Восени 1928 року для подання практичної допомоги Криворізькій окружній партійній організації в місто прибув С. В. Косіор, незадовго перед цим обраний Генеральним секретарем ЦК КПбУ.
Рік у рік зростало фінансування Кривбасу, постачання йому обладнання і механізмів. Розпочалася механізація бурових, прибиральних і відкачувальнич робіт. Для посилення енергооснащеності підприємств, на додаток до плану ГОЕЛРО, було вирішено побудувати Криворізьку районну електростанцію - КРЕС ім. Ілліча. Перший камінь у фундамент КРЕС у 1927 році поклав голова РНК УРСР В. Я. Чубар.
Робітничий клас міста відіграв значну роль і в проведенні соціалістичних перетворень у навколишніх селах. На заклик Комуністичної партії колективи промислових підприємств подавали шефеьку допомогу селянству. В 1929-1930 рр. Криворізький окружний комітет КПбУ направив для проведення колективізації і постійної роботи на селі 176 комуністів і 241 комсомольця. Коли в округу почалася суцільна колективізація, робітники міста зібрали кошти і матеріали для створення 5 тракторних колон. З метою подання допомоги місцевим комуністам у колективізації сільського господарства Криворіжжя відвідували секретар ЦК КПбУ Л. І. Картвелішвілі і голова ВУЦВКу Г. І. Петровський.
За роки першої п'ятирічки у Кривбасі було зведено багато промислових новобудов. Поряд з розширенням та реконструкцією гірничорудних підприємств створювались нові галузі промисловості. Наприкінці 1929 року КРЕС стала до ладу, а в 1930 році почали діяти Центральні механічні майстерні, на базі яких згодом виріс завод гірничорудного устаткування «Комуніст». У 1929-1932 рр. споруджено великі шахти «Капітальну», ім. Орджонікідзе, ім. Комінтерну, «Центральну» та інші. Було ліквідовано малопродуктивні кар'єри, повністю завершено перехід на підземні роботи, введено в дію першу в країні збагачувальну фабрику. Водночас з будівництвом нових шахт здійснювалася реконструкція старих, широко механізувалися виробничі процеси. Все це забезпечило нарощування потужностей у гірничорудній промисловості.
Важливе значення для дальшого піднесення економіки міста мала постанова ЦК ВКПб від 15 квітня 1930 року, яка викрила ворожу «теорію», т. зв. «затухання» Криворізького басейну.
Влітку 1931 року в степу, поблизу станції Червоне тепер станція Кривиіі Ріг розпочалося будівництво металургійного заводу, для чого було створено в басейні будівельний трест «Криворіжбуд». Спорудження домни «Комсомолка» оголосили ударною будовою. В 1932 році на ній працювало 17 тис. чол., в тому числі 1150 комуністів і 1500 комсомольців. Обладнання для печі постачали заводи Харківа, Ленінграда, Горького, Таганрога та інших міст. В період спорудження домни Кривий Ріг відвідували секретар ЦК КПбУ П. П. Постишев та нарком наплач промисловості СРСР Г. К. Орджонікідзе.
На початку 1932 року на рудниках басейну та будівництві металургійного заводу було 1870 ударних бригад, в яких працювало понад 20 тис. робітників. На весь Кривбас прославились трудовими досягненнями гірники А. К. Любич, Ф. І. Лаштоба, М. К. Тинок, В. Чередниченко, будівельники М. Сутерман, Г. В. Горобин, І. Попик та інші. Гірники, будівельники, всі робітники Криворіжжя змагалися і з трудящими Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Ленінграда, Донбасу. Гаряче підтримали вони рух, що розгорнувся під гаслом «П'ятирічку - за чотири роки!- В результаті дострокового виконання планів першої п'ятирічки Кривбас за видобутком руди в 1,5 раза перевищив рівень 1913 року.
В липні 1933 року ЦК КПбУ прийняв постанову про Криворізький рудний басейн, якою були намічені організаційно-технічні засоби дальшого піднесення залізорудного виробництва, в червні 1934 року - рішення про стан будівництва Криворізького металургійного заводу, яке спрямовувало увагу комуністів і комсомольців на прискорення робіт по будівництву домни «Комсомолка». Міськком партії організував трудящих на виконання цієї постанови. В серпні 1934 року «Комсомолка» нидада перший метал. Пізніше на металургійному заводі стали до ладу ще дві домни, бесемер, почалося спорудження блюмінга. В 1936 році введено в дію коксохімічний завод, який забезпечив металургів місцевим
коксом.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Криворізький район
- Широке
- Чкаловка
- Червоне
- Христофорівка
- Радушне
- Орджонікідзе
- Недайвода
- Красіне
- Кіровка
- Златоустівка
- Глеюватка
- Веселе
- Валове
- Лозуватка