Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
партійні групи в Кривому Розі на станції Довгинцеве, Гданцівському заводі, Донецькому руднику та інших
підприємствах.
В умовах двовладдя, керуючись ленінським курсом на мирний розвиток революції, криворізькі більшовики посилили боротьбу за маси, особливо через фабрично-заводскі й рудничні комітети та профспілки. Їм вдалося дещо зміцнити свої позиції на профспілках залізничників та металістів.
У квітні-травні 1917 року професійні спілки провели кілька страйків, учасники яких висували вимоги 8-годинного робочого дня, підвищення заробітної плати, виступали проти скорочення виробництва і локаутів. Закінчився перемогою страйк робітників дрібних підприємств. Вони домоглися скорочення робочого дня і підвищення заробітної плати.
Після липневих подій місцеві контрреволюціонери підбурювали козаків і солдатів проти робітників і селян. Заворушились українські буржуазні націоналісти, які стали спішно утворювати загони т. зв. вільних козаків.
Проведені в цих умовах в липні 1917 року перевибори Криворізької Ради робітничих солдатських і селянських депутатів дали більшість меншовикам, есерам і буржуазним націоналістам. Із 580 депутатів Ради було тільки 8 більшовиків. Серед них - С. С. Тинок, П. П. Сиволап, В. П. Чередниченко та інші керівники криворізьких партійців-ленінців.
13-16 липня партійні організації Кривого Рога брали участь в роботі обласної конференції РСДРПб Донецько-Криворізького басейну, що відбувалася в Катеринославі. Влітку і восени 1917 року криворізькі більшовики діяли під керівництвом Донецько-Криворізького обласного комітету партії, утвореного на цій конференції.
Керуючись рішеннями VI з'їзду РСДРПб, який взяв курс на підготовку збройного Повстання, більшовики розгорнули масово-політичну роботу серед робітників і селян, готуючи їх до соціалістичної революції. Водночас проводилась інтенсивна робота по створенню загонів Червоної гвардії, розпочата весною 1917 року.
Революційна діяльність більшовиків у масах особливо посилилась під час боротьби з корніловщиною. На початку вересня в місті та на рудниках пройшли робітничі мітинги. На багатьох підприємствах були прийняті більшовицькі резолюції.
Наприкінці вересня 1917 року до Кривого Рога прибув уповноважений ЦК РСДП(б) в Катеринославі А. А. Вербов. Його діяльність тут сприяла зміцненню більшовицької організації, дальшому зростанню її рядів та посиленню впливу на широкі маси робітників. Восени більшовицькі організації північної групи рудників, що входили тоді до Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії, об'єднались у Вечірньокутську організацію на чолі з С. С. Тинком. Центром її був рудник Дубова Балка. Організації ж міста, станції Довгинцеве, Гданцівського заводу та південної групи рудників, що входили в Херсонську губернію, створили Криворізьку партійну організацію, якою керували В. П. Чередниченко, П. П. Сиволап та І. Л. Калиниченко. Обидві організації підтримували між собою постійний зв'язок. Напередоднї соціалістичної революції ряди криворізьких більшовиків налічували близько 1000 чоловік.
Дізнавшись про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді, трудящі міста на масових демонстраціях та мітингах вимагали від Криворізької Ради взяти владу до своїх рук. Проте керована меншовиками та есерами Рада відмовилась виконати цю вимогу. Обурені робітники зажадали переобрання Ради. В листопаді 1917 року Раду було переобрано. Але й цього разу більшість дістав блок меншовиків, есерів та українських буржуазних націоналістів, хоч позиції більшовиків помітно посилились. Вони одержали 10 з 28 місць у виконкомі Ради, С. С. Тинка обрали заступником голови Ради. У жовтні-листопаді вплив більшовиків зміцнів також у професійних спілках та рудничних комітетах. 2 більшовики з Кривого Рога були делегатами І Всеукраїнського з'їзду Рад, який проголосив Радянську владу на Україні.
Після з'їзду боротьба за перемогу влади Рад на Криворіжжі вступила у вирішальну фазу. Обстановка була вкрай напруженою. Всередині Ради точилася запекла боротьба між більшовиками і контрреволюційними елементами, що орієнтувалися на Центральну раду.
В грудні криворізькі більшовики посилили підготовку до збройного повстання. Місцеві загони Червоної гвардії, які на жовтень налічували 500 бійців, зросли. Було створено ревком, встановлено зв'язок з катеринославськими більшовиками і вироблено спільний план дій. Після перемоги збройного повстання в Катеринославі 29 грудня 1917 року до Кривого Рога прибула група партійних працівників - В. А. Валявко, В. Ю. Клочко, 3. М. Гонтар та інші - для подання допомоги місцевим більшовикам.
Кривий Ріг
Сторінка 6 з 23
Партійна організація рудника встановила зв'язок з ЦК РСДРПб та Катеринославським комітетом партії. Вона стала центром консолідації більшовицьких сил всього Криворіжжя. Весною 1917 року були оформлені підприємствах.
В умовах двовладдя, керуючись ленінським курсом на мирний розвиток революції, криворізькі більшовики посилили боротьбу за маси, особливо через фабрично-заводскі й рудничні комітети та профспілки. Їм вдалося дещо зміцнити свої позиції на профспілках залізничників та металістів.
У квітні-травні 1917 року професійні спілки провели кілька страйків, учасники яких висували вимоги 8-годинного робочого дня, підвищення заробітної плати, виступали проти скорочення виробництва і локаутів. Закінчився перемогою страйк робітників дрібних підприємств. Вони домоглися скорочення робочого дня і підвищення заробітної плати.
Після липневих подій місцеві контрреволюціонери підбурювали козаків і солдатів проти робітників і селян. Заворушились українські буржуазні націоналісти, які стали спішно утворювати загони т. зв. вільних козаків.
Проведені в цих умовах в липні 1917 року перевибори Криворізької Ради робітничих солдатських і селянських депутатів дали більшість меншовикам, есерам і буржуазним націоналістам. Із 580 депутатів Ради було тільки 8 більшовиків. Серед них - С. С. Тинок, П. П. Сиволап, В. П. Чередниченко та інші керівники криворізьких партійців-ленінців.
13-16 липня партійні організації Кривого Рога брали участь в роботі обласної конференції РСДРПб Донецько-Криворізького басейну, що відбувалася в Катеринославі. Влітку і восени 1917 року криворізькі більшовики діяли під керівництвом Донецько-Криворізького обласного комітету партії, утвореного на цій конференції.
Керуючись рішеннями VI з'їзду РСДРПб, який взяв курс на підготовку збройного Повстання, більшовики розгорнули масово-політичну роботу серед робітників і селян, готуючи їх до соціалістичної революції. Водночас проводилась інтенсивна робота по створенню загонів Червоної гвардії, розпочата весною 1917 року.
Революційна діяльність більшовиків у масах особливо посилилась під час боротьби з корніловщиною. На початку вересня в місті та на рудниках пройшли робітничі мітинги. На багатьох підприємствах були прийняті більшовицькі резолюції.
Наприкінці вересня 1917 року до Кривого Рога прибув уповноважений ЦК РСДП(б) в Катеринославі А. А. Вербов. Його діяльність тут сприяла зміцненню більшовицької організації, дальшому зростанню її рядів та посиленню впливу на широкі маси робітників. Восени більшовицькі організації північної групи рудників, що входили тоді до Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії, об'єднались у Вечірньокутську організацію на чолі з С. С. Тинком. Центром її був рудник Дубова Балка. Організації ж міста, станції Довгинцеве, Гданцівського заводу та південної групи рудників, що входили в Херсонську губернію, створили Криворізьку партійну організацію, якою керували В. П. Чередниченко, П. П. Сиволап та І. Л. Калиниченко. Обидві організації підтримували між собою постійний зв'язок. Напередоднї соціалістичної революції ряди криворізьких більшовиків налічували близько 1000 чоловік.
Дізнавшись про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді, трудящі міста на масових демонстраціях та мітингах вимагали від Криворізької Ради взяти владу до своїх рук. Проте керована меншовиками та есерами Рада відмовилась виконати цю вимогу. Обурені робітники зажадали переобрання Ради. В листопаді 1917 року Раду було переобрано. Але й цього разу більшість дістав блок меншовиків, есерів та українських буржуазних націоналістів, хоч позиції більшовиків помітно посилились. Вони одержали 10 з 28 місць у виконкомі Ради, С. С. Тинка обрали заступником голови Ради. У жовтні-листопаді вплив більшовиків зміцнів також у професійних спілках та рудничних комітетах. 2 більшовики з Кривого Рога були делегатами І Всеукраїнського з'їзду Рад, який проголосив Радянську владу на Україні.
Після з'їзду боротьба за перемогу влади Рад на Криворіжжі вступила у вирішальну фазу. Обстановка була вкрай напруженою. Всередині Ради точилася запекла боротьба між більшовиками і контрреволюційними елементами, що орієнтувалися на Центральну раду.
В грудні криворізькі більшовики посилили підготовку до збройного повстання. Місцеві загони Червоної гвардії, які на жовтень налічували 500 бійців, зросли. Було створено ревком, встановлено зв'язок з катеринославськими більшовиками і вироблено спільний план дій. Після перемоги збройного повстання в Катеринославі 29 грудня 1917 року до Кривого Рога прибула група партійних працівників - В. А. Валявко, В. Ю. Клочко, 3. М. Гонтар та інші - для подання допомоги місцевим більшовикам.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Криворізький район
- Широке
- Чкаловка
- Червоне
- Христофорівка
- Радушне
- Орджонікідзе
- Недайвода
- Красіне
- Кіровка
- Златоустівка
- Глеюватка
- Веселе
- Валове
- Лозуватка