Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Велике патріотичне піднесення серед населення міста викликала Вітчизняна війна 1812 року. Представники різних верств виявили бажання йти
добровольцями до армії. У заяві дрібного чиновника Д. Кострубо-Корецького, зокрема говорилося: «Не можу стерпіти байдуже, що вороги розорюють дорогу Вітчизну нашу..., що брати наші вмирають на полі брані, що синів російських пригноблюють вороги, а я сиджу тут марно, маючи сили душевні і м'язи міцні... Відправте мене на оборону улюбленого міста Москви чи до армії. Не пошкодую ні сил, ні життя свого для захисту дорогої Вітчизни».
Напередодні реформи 1861 року в Новомосковську проживало 9786 чоловік, в т. ч. міщан і державних селян - 6635, дворян - 343, духівництва - 66, купців - 230. У 1858 році місту належало 5023 десятини землі. Міським господарством, громадськими і судовими справами відали ратуша, словесний суд при ній та квартирна комісія.
Розвиток ремесла і торгівлі, збільшення населення вимагали від місцевих властей більше уваги приділяти благоустрою і будівництву міста. Ще у 1823 році було розроблено план перебудови Новомосковська, який передбачав його поділ на 70 кварталів. Окремо виділялися площі для ринку, ярмарку, постоялого двору, передбачалося також будівництво 746 цегляних і дерев'яних будинків. Але коштів бракувало, і місто будувалося повільно та безпланово.
В економіці міста, як і раніше, значну роль відігравало сільськогосподарське виробництво. Промислові підприємства були надто дрібні, кустарного тину. У 1861 році тут діяло 9 салотопних, воскобойних і шкіряних заводів, де налічувалося всього 32 робітники. Після реформи 1861 року економічний розвиток міста дещо пожвавився. Розширюється шкіряне виробництво, збільшується кількість швейних майстерень, з'являються нові підприємства. У 1864 році їх було вже 12. Вироблялося тут продукції на 130 тис. крб. Крім того, місцевій буржуазії належало 12 маслобоєнь, 22 вітряки, 5 крупорушок, на цих підприємствах працювал о 228 ремісників. У 1882 році на шкіряному, костопальному, цегляному заводах та двох парових млинах було зайнято 38 робітників.
Все більшого розвитку набувала торгівля. У 1879 році тут налічувалося 160 крамниць з річним оборотом до 900 тис. крб. На ярмарки в 1887 році було завезено різних товарів на суму 128 тис. карбованців
Населення міста за переписом 1897 року становило 12 900 чоловік. З них дворян - 406, духівництва - 85, купців - 267, міщан -4274, селян - 7756 чоловік.
Пережитки феодально-кріпосницького ладу гальмували не тільки розвиток економіки, а й поклали відбиток на культуру та побут населення Новомосковська. Тут у 1824 році була одна школа. У 1861 році в повітовому, парафіальному, казенному, єврейському училищах та приватній жіночій школі навчався 141 учень і працювало 15 учителів. Прагнучи поширити знання серед трудівників міста, член Харківського таємного революційного товариства Г. А. Залюбовський у 1861 році створив при повітовому училищі і утримував на свої кошти недільну школу.
У 1885 році відкрито чотирирічне земське ремісниче училище. У ньому викладали ковальсько-слюсарну і колесо-білотеслярську справи, ливарне по міді ремесло. Крім того, тут дапали знання по технології дерева, металів, а також по кресленню, технічному малюванню, ковці коней. До училища приймали хлопчиків 14-и років, які закінчили народну школу. Це були здебільшого діти селян Новомосковського повіту. У 1104 році в училищі налічувалося 52 учні. У чоловічій та жіночій гімназіях навчалися переважно діти дворян, духівництва, купців. Початкові ж школи слабо фінансувалися, життєвий рівень учителів був низьким. Земство встановило для викладачів таку малу заробітну плату, що вони залишали школи і виїжджали з міста.
Неймовірно тяжке матеріальне становище переважної більшості населення міста, політичне безправ'я, утиски в питаннях освіти і культури, і водночас невтомна масово-політична робота соціал-демократів - все це сприяло пробудженню політичної свідомості трудящих.
5 березня 1903 року на місцевій пошті в неоплачених листах з Одеси поліція виявила прокламації РСДРП, серед них «Рабочее слово» за грудень 1902 року, «Суд над селянами» та інші. В ніч на 13 серпня 1903 року на вулицях Новомосковська та на його околицях розкидано листівки із закликом «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». Поліції вдалося знайти 22 листівки, пізніше вона натрапила на прокламації «Промова сормовського робітника Заломова», «Промова столяра Михайлова», «Промови обітну начуваних за участь у демонстраціях 1-5 травня, проголошені в суді Московської судової палати 28-31 жовтня 1902 року». 23 вересня 1903 року знову з'явилися листівки, які містили звернення до катеринославських робітників і новобранців.
Новомосковськ
Сторінка 2 з 14
губернії; цілими стадами відправляли звідси худобу до Москви та Петербурга.Велике патріотичне піднесення серед населення міста викликала Вітчизняна війна 1812 року. Представники різних верств виявили бажання йти
Напередодні реформи 1861 року в Новомосковську проживало 9786 чоловік, в т. ч. міщан і державних селян - 6635, дворян - 343, духівництва - 66, купців - 230. У 1858 році місту належало 5023 десятини землі. Міським господарством, громадськими і судовими справами відали ратуша, словесний суд при ній та квартирна комісія.
Розвиток ремесла і торгівлі, збільшення населення вимагали від місцевих властей більше уваги приділяти благоустрою і будівництву міста. Ще у 1823 році було розроблено план перебудови Новомосковська, який передбачав його поділ на 70 кварталів. Окремо виділялися площі для ринку, ярмарку, постоялого двору, передбачалося також будівництво 746 цегляних і дерев'яних будинків. Але коштів бракувало, і місто будувалося повільно та безпланово.
В економіці міста, як і раніше, значну роль відігравало сільськогосподарське виробництво. Промислові підприємства були надто дрібні, кустарного тину. У 1861 році тут діяло 9 салотопних, воскобойних і шкіряних заводів, де налічувалося всього 32 робітники. Після реформи 1861 року економічний розвиток міста дещо пожвавився. Розширюється шкіряне виробництво, збільшується кількість швейних майстерень, з'являються нові підприємства. У 1864 році їх було вже 12. Вироблялося тут продукції на 130 тис. крб. Крім того, місцевій буржуазії належало 12 маслобоєнь, 22 вітряки, 5 крупорушок, на цих підприємствах працювал о 228 ремісників. У 1882 році на шкіряному, костопальному, цегляному заводах та двох парових млинах було зайнято 38 робітників.
Все більшого розвитку набувала торгівля. У 1879 році тут налічувалося 160 крамниць з річним оборотом до 900 тис. крб. На ярмарки в 1887 році було завезено різних товарів на суму 128 тис. карбованців
Населення міста за переписом 1897 року становило 12 900 чоловік. З них дворян - 406, духівництва - 85, купців - 267, міщан -4274, селян - 7756 чоловік.
Пережитки феодально-кріпосницького ладу гальмували не тільки розвиток економіки, а й поклали відбиток на культуру та побут населення Новомосковська. Тут у 1824 році була одна школа. У 1861 році в повітовому, парафіальному, казенному, єврейському училищах та приватній жіночій школі навчався 141 учень і працювало 15 учителів. Прагнучи поширити знання серед трудівників міста, член Харківського таємного революційного товариства Г. А. Залюбовський у 1861 році створив при повітовому училищі і утримував на свої кошти недільну школу.
У 1885 році відкрито чотирирічне земське ремісниче училище. У ньому викладали ковальсько-слюсарну і колесо-білотеслярську справи, ливарне по міді ремесло. Крім того, тут дапали знання по технології дерева, металів, а також по кресленню, технічному малюванню, ковці коней. До училища приймали хлопчиків 14-и років, які закінчили народну школу. Це були здебільшого діти селян Новомосковського повіту. У 1104 році в училищі налічувалося 52 учні. У чоловічій та жіночій гімназіях навчалися переважно діти дворян, духівництва, купців. Початкові ж школи слабо фінансувалися, життєвий рівень учителів був низьким. Земство встановило для викладачів таку малу заробітну плату, що вони залишали школи і виїжджали з міста.
Неймовірно тяжке матеріальне становище переважної більшості населення міста, політичне безправ'я, утиски в питаннях освіти і культури, і водночас невтомна масово-політична робота соціал-демократів - все це сприяло пробудженню політичної свідомості трудящих.
5 березня 1903 року на місцевій пошті в неоплачених листах з Одеси поліція виявила прокламації РСДРП, серед них «Рабочее слово» за грудень 1902 року, «Суд над селянами» та інші. В ніч на 13 серпня 1903 року на вулицях Новомосковська та на його околицях розкидано листівки із закликом «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». Поліції вдалося знайти 22 листівки, пізніше вона натрапила на прокламації «Промова сормовського робітника Заломова», «Промова столяра Михайлова», «Промови обітну начуваних за участь у демонстраціях 1-5 травня, проголошені в суді Московської судової палати 28-31 жовтня 1902 року». 23 вересня 1903 року знову з'явилися листівки, які містили звернення до катеринославських робітників і новобранців.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Спаське
- Піщанка
- Орлівщина
- Новостепанівка
- Михайлівка
- Керносівка
- Губиниха
- Вільне
- Василівка
- Багате
- Попасне
- Миколаївка
- Знаменівка
- Голубівка
- Перещепине