Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Новомосковська. У середині жовтня 1905 року припинили роботу робітники підприємств, працівники пошти, телеграфу, земської управи. На вулицях відбувалися мітинги.
Підпільну роботу в Новомосковську на той час вели професіональні революціонери - миколаївський робітник І. А. Чигрин та висланий з Петербурга за революційну діяльність І. М. Загурський. У донесеннях жандармського відділення не раз повідомлялося про агітаторів, які мали вплив на робітників, селян і учнів Новомосковська.
25 жовтня 1905 року відбулися перші сутички трудящих міста з поліцією, під час яких було вбито 2 і поранено 2 чоловіків. Місцеві власті просили катеринославського губернатора терміново подати військову допомогу. Надвечір прибула рота солдатів. У місті було оголошено військовий стан. Шляхом жорстоких репресій на Деякий час вдалося придушити революційні виступи трудящих. 2 листопада 1905 року До Новомосковська прибула ще сотня козаків, 20 листопада - рота солдатів, до січня 1906 року - загін козаків.
Навіть в умовах спаду революції більшовики організовували трудящих на боротьбу. У 1906 році в місті оформилася перша соціал-демократична група. Ведучи агітаційну роботу в масах, вона розповсюджувала революційні листівки, в т. ч. прокламацію «До всіх робітників і селян», у якій розповідалося про тяжке становище народу. Соціал-демократи вказували на головних ворогів свободи – капіталістів і царя. «Наша сила,- підкреслювалося в листівці,- в єдності. Тільки спільно можнна перемогти ворога».
Про авторитет соціал-демократичної групи серед населення свідчило кількісне її зростання. Зміцнювалася ця група й організаційно. Перед виборами до II Державної думи у Новомосковську діяв уже комітет РСДРП.
Проводячи передвиборну кампанію, комітет випустив прокламацію «До виборців», де викривалась політика монархістського «Союзу руського народу», який захищав інтереси царя і поміщиків. Соціал-демократи закликали населення не голосувати за чорносотенців Левченка, Власенка і Стрижевського, а віддати свої голоси РСДРП,- партії, яка дасть волю народу і землю селянам.
Протягом 1906 року Новомосковський комітет РСДРП випустив 6 листівок. Залежно від політичної обстановки в них висувалися відповідні лозунги, вимопі і заклики. Так, у «Зверненні з приводу розгону II Державної думи» викривалася антинародна політика царизму; в прокламаціях «Народові - народних представників» та «У нас в Росії йде боротьба» був заклик до робітників і селян не давати грошей до державної скарбниці. У «Зверненні до наглядача Новомосковського ремісничого училища» засуджувалися жандармські методи виховання молоді. У січні 1907 року Новомосковський комітет РСДРП випустив листівку, в якій відмежовувався від анархістів. Комітет заявив, що програма і тактика РСДРП своєю метою має організацію мас, а не хаос і безладдя, до чого прагнули анархісти.
Жорстоким репресіям піддав царизм учасників революційного руху. Лише в лютому 1907 року в Новомосковську було скасовано воєнне становище. Після поразки революції 15 жителів міста, активних учасників революційних виступів, заслано до Наримського краю. Серед них М. Андрєєва, Є. Козаченка, А. Рутнера та інших.
Напередодні першої світової війни дещо пожвавилося економічне життя міста. Цьому сприяло будівництво 2-х залізничних колій: однієї в напрямку від Харкова до Херсона, другої - в напрямку на Павлоград. Проживало тут понад 28,6 тис. чоловік населення. Крім підприємств по переробці сільськогосподарської сировини та деревообробних майстерень, діяли ще 5 цегелень, мідно-ливарна майстерня і 2 друкарні. На 58 невеликих підприємствах і майстернях було зайнято близько 3,3 тис. робітників. Основну масу жителів міста становили селяни, серед яких досить значним був прошарок куркульства, а також торговці, службовці. Збільшувалася тут кількість крамниць і лавок. Щорічно відбувалося 3 ярмарки. Грошові операції здійснювалися через 3 банки.
Хазяї міста - поміщики, банкіри, фабриканти, купці - майже не дбали про його благоустрій. Провулки з убогими халупами, непролазна грязюка навесні і восени, пилюка влітку - так виглядав Новомосковськ того часу. З 3007 житлових будинків 404 було з цегли, глинобитних - 735, решта - з дерева. Більшість будинків була крита комишем, 700 - залізом; черепицею - 150, деревом - 200. Місто освітлювалося 49 гасовими ліхтарями.
Низький рівень медичного обслуговування населення призводив до того, що в місті та повіті часто спалахували епідемії. Одна земська лікарня на 55 ліжок не спроможна була забезпечити медичною допомогою більшість населення. Місто Новомосковськ і весь повіт обслуговувало 10 лікарів, 13 акушерок і фельдшерів.
Новомосковськ
Сторінка 3 з 14
Активну участь трудящі міста взяли у першій російській буржуазно-демократичні її революції. На підтримку всеросійського жовтневого політичного страйку у 1905 році виступили студенти вчительської семінарії Підпільну роботу в Новомосковську на той час вели професіональні революціонери - миколаївський робітник І. А. Чигрин та висланий з Петербурга за революційну діяльність І. М. Загурський. У донесеннях жандармського відділення не раз повідомлялося про агітаторів, які мали вплив на робітників, селян і учнів Новомосковська.
25 жовтня 1905 року відбулися перші сутички трудящих міста з поліцією, під час яких було вбито 2 і поранено 2 чоловіків. Місцеві власті просили катеринославського губернатора терміново подати військову допомогу. Надвечір прибула рота солдатів. У місті було оголошено військовий стан. Шляхом жорстоких репресій на Деякий час вдалося придушити революційні виступи трудящих. 2 листопада 1905 року До Новомосковська прибула ще сотня козаків, 20 листопада - рота солдатів, до січня 1906 року - загін козаків.
Навіть в умовах спаду революції більшовики організовували трудящих на боротьбу. У 1906 році в місті оформилася перша соціал-демократична група. Ведучи агітаційну роботу в масах, вона розповсюджувала революційні листівки, в т. ч. прокламацію «До всіх робітників і селян», у якій розповідалося про тяжке становище народу. Соціал-демократи вказували на головних ворогів свободи – капіталістів і царя. «Наша сила,- підкреслювалося в листівці,- в єдності. Тільки спільно можнна перемогти ворога».
Про авторитет соціал-демократичної групи серед населення свідчило кількісне її зростання. Зміцнювалася ця група й організаційно. Перед виборами до II Державної думи у Новомосковську діяв уже комітет РСДРП.
Проводячи передвиборну кампанію, комітет випустив прокламацію «До виборців», де викривалась політика монархістського «Союзу руського народу», який захищав інтереси царя і поміщиків. Соціал-демократи закликали населення не голосувати за чорносотенців Левченка, Власенка і Стрижевського, а віддати свої голоси РСДРП,- партії, яка дасть волю народу і землю селянам.
Протягом 1906 року Новомосковський комітет РСДРП випустив 6 листівок. Залежно від політичної обстановки в них висувалися відповідні лозунги, вимопі і заклики. Так, у «Зверненні з приводу розгону II Державної думи» викривалася антинародна політика царизму; в прокламаціях «Народові - народних представників» та «У нас в Росії йде боротьба» був заклик до робітників і селян не давати грошей до державної скарбниці. У «Зверненні до наглядача Новомосковського ремісничого училища» засуджувалися жандармські методи виховання молоді. У січні 1907 року Новомосковський комітет РСДРП випустив листівку, в якій відмежовувався від анархістів. Комітет заявив, що програма і тактика РСДРП своєю метою має організацію мас, а не хаос і безладдя, до чого прагнули анархісти.
Жорстоким репресіям піддав царизм учасників революційного руху. Лише в лютому 1907 року в Новомосковську було скасовано воєнне становище. Після поразки революції 15 жителів міста, активних учасників революційних виступів, заслано до Наримського краю. Серед них М. Андрєєва, Є. Козаченка, А. Рутнера та інших.
Напередодні першої світової війни дещо пожвавилося економічне життя міста. Цьому сприяло будівництво 2-х залізничних колій: однієї в напрямку від Харкова до Херсона, другої - в напрямку на Павлоград. Проживало тут понад 28,6 тис. чоловік населення. Крім підприємств по переробці сільськогосподарської сировини та деревообробних майстерень, діяли ще 5 цегелень, мідно-ливарна майстерня і 2 друкарні. На 58 невеликих підприємствах і майстернях було зайнято близько 3,3 тис. робітників. Основну масу жителів міста становили селяни, серед яких досить значним був прошарок куркульства, а також торговці, службовці. Збільшувалася тут кількість крамниць і лавок. Щорічно відбувалося 3 ярмарки. Грошові операції здійснювалися через 3 банки.
Хазяї міста - поміщики, банкіри, фабриканти, купці - майже не дбали про його благоустрій. Провулки з убогими халупами, непролазна грязюка навесні і восени, пилюка влітку - так виглядав Новомосковськ того часу. З 3007 житлових будинків 404 було з цегли, глинобитних - 735, решта - з дерева. Більшість будинків була крита комишем, 700 - залізом; черепицею - 150, деревом - 200. Місто освітлювалося 49 гасовими ліхтарями.
Низький рівень медичного обслуговування населення призводив до того, що в місті та повіті часто спалахували епідемії. Одна земська лікарня на 55 ліжок не спроможна була забезпечити медичною допомогою більшість населення. Місто Новомосковськ і весь повіт обслуговувало 10 лікарів, 13 акушерок і фельдшерів.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Спаське
- Піщанка
- Орлівщина
- Новостепанівка
- Михайлівка
- Керносівка
- Губиниха
- Вільне
- Василівка
- Багате
- Попасне
- Миколаївка
- Знаменівка
- Голубівка
- Перещепине