Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Славні сторінки до літопису Великої Вітчизняної війни вписали новомосковці, які боролися з ненависним ворогом у рядах Червоної Армії. Трудящі міста
шанують пам'ять свого земляка комуніста М. Г. Калюжного, який відзначився в боях за визволення Києва. Рота під його командуванням захопила траншеї ворога. Це дозволило полкові розвинути наступ і визволити передмістя Києва-Пущу-Водицю. Після визволення столиці частина, в якій служив лейтенант М. Калюжний, стримувала контратаки фашистів. На позиції, що займала рота, було кинуто 16 ворожих танків. Мужньо билися бійці, їх командир особисто підбив ворожу машину. Радянські воїни відстояли свої позиції, але в цьому важкому бою загинув М. Г. Калюжний. Йому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
За героїзм, виявлений під час форсування Дніпра, колишньому робітникові Новомосковського металургійного заводу П. Л. Шевченкові також посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Одну з вулиць Новомосковська названо іменем безстрашної розвідниці Р. І. Подрєз, яка у глибокому тилу ворога передавала радянському командуванню цінні дані, влучно направляла бомбові удари радянської авіації на важливі військові об'єкти.
22 вересня 1943 року Червона Армія визволила місто від фашистських окупанти За хоробрість, виявлену під час боїв за місто, Верховне Головнокомандування присвоїло 195-й стрілецькій дивізії та 295-у авіаційному винищувальному полку найменування Новомосковських. Іменем командира дивізії полковника О. М. Сучкова назнані площа, вулиця і міський парк.
Великої шкоди завдали фашистські окупанти народному господарству Новомосковська. Квітуче місто перетворили вони на руїни. Було зруйновано жерстекатальний, шпалопросочувальний, обозобричний, цегельний і шкіряний заводи, електростанцію, млин, 5 пекарень, пошту, телеграф, вчительський інститут, технікуми, 14 шкіл, 2 кінотеатри та інші культурно-освітні і побутові установи. Фашисти зруйнували і спалили 4740 будинків. Збитки, що вони завдали державним підприємствам і установам, становили близько 177 млн. карбованців.
Трудящі приступили до відбудови зруйнованого народного господарства. Очолили їх міськком партії і міськвиконком, що відновили свою діяльність 25 листопада 1943 року.
Активну участь у відбудовчих роботах взяла молодь міста. За ударну роботу на відбудові залізничного транспорту міська комсомольська організація одержала подяку від командування 3-го Українського фронту.
Водночас населення всіляко допомагало фронту. У 1944 році воно зібрало 350 пудів хліба та 540 тис. крб. на танкову колону. На третю державну військову позику в місті підписались на 1397 тис. карбованців. До фонду оборони і розвитку народного господарства в 1944 році новомосковці з своїх заощаджень внесли 2215 тис. крб. Проводилися місячники допомоги сім'ям фронтовиків. Колективи шпалопросочувального заводу та легпромкомбінату відраховували для них п'ятиденний, а робітники жерстекатального заводу і промислових артілей - трьохденний заробіток. В 1944 році сім'ям фронтовиків була надана допомога в сумі 109 тис. карбованців.
Вже наприкінці 1944 року в місті працювали електростанція, млин. Було відбудовано залізничну станцію, шпалопросочувальний завод. Працювали лікарня, поліклініка, у восьми школах почалося навчання дітей.
19 березня 1945 року під керівництвом начальника будівельних робіт П. А. Міцека та майстрів монтажних робіт В. П. Суботи і Ф. П. Різниченка піднято першу стропильну ферму на відбудові листопрокатного цеху жерстекатального заводу. Разом з нею піднявся прапор з лозунгом: «Відродимо рідний жерстекатальний завод». Відбудова заводу була в центрі уваги міської партійної організації. 17 квітня 1945 року на пленумі міськкому партії розглядалося питання «Про хід промислового будівництва та житлово-комунального будівництва на жерстекатальному заводі». З метою активізації відбудовчих робіт було прийнято рішення про створення стахановськнх шкіл, перебудову системи організації праці, розвиток раціоналізаторства та винахідництва на підприємстві.
Вже у 1946 році на жерстекатальному заводі введено в експлуатацію механічний, ливарний, оцинкувальний цехи і цех ширвжитку. У травні 1947 року листопрокатний цех дав першу продукцію, а в третьому кварталі завод був повністю відбудований. 800 стахановців і ударників підприємства показували високі зразки в роботі. Реконструкція, проведена на шпалопросочувальному заводі у 1947 році, дозволила значно підвищити продуктивність праці. Якщо в 1946 році завод щомісяця просочував 60 тис. шпал, то в наступному - просочувалося 100 тисяч.
У 1950 році промисловість міста виконала план випуску валової продукції на 107,5 проц., продуктивність праці проти 1949 року зросла на З0 проц. Великих успіхів добився колектив шпалопросочувального заводу -
Новомосковськ
Сторінка 10 з 14
Маутхаузені були комсомолець Г. І. Батурін, В. Д. Кривулькін, М. Т. Колісник.Славні сторінки до літопису Великої Вітчизняної війни вписали новомосковці, які боролися з ненависним ворогом у рядах Червоної Армії. Трудящі міста
За героїзм, виявлений під час форсування Дніпра, колишньому робітникові Новомосковського металургійного заводу П. Л. Шевченкові також посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Одну з вулиць Новомосковська названо іменем безстрашної розвідниці Р. І. Подрєз, яка у глибокому тилу ворога передавала радянському командуванню цінні дані, влучно направляла бомбові удари радянської авіації на важливі військові об'єкти.
22 вересня 1943 року Червона Армія визволила місто від фашистських окупанти За хоробрість, виявлену під час боїв за місто, Верховне Головнокомандування присвоїло 195-й стрілецькій дивізії та 295-у авіаційному винищувальному полку найменування Новомосковських. Іменем командира дивізії полковника О. М. Сучкова назнані площа, вулиця і міський парк.
Великої шкоди завдали фашистські окупанти народному господарству Новомосковська. Квітуче місто перетворили вони на руїни. Було зруйновано жерстекатальний, шпалопросочувальний, обозобричний, цегельний і шкіряний заводи, електростанцію, млин, 5 пекарень, пошту, телеграф, вчительський інститут, технікуми, 14 шкіл, 2 кінотеатри та інші культурно-освітні і побутові установи. Фашисти зруйнували і спалили 4740 будинків. Збитки, що вони завдали державним підприємствам і установам, становили близько 177 млн. карбованців.
Трудящі приступили до відбудови зруйнованого народного господарства. Очолили їх міськком партії і міськвиконком, що відновили свою діяльність 25 листопада 1943 року.
Активну участь у відбудовчих роботах взяла молодь міста. За ударну роботу на відбудові залізничного транспорту міська комсомольська організація одержала подяку від командування 3-го Українського фронту.
Водночас населення всіляко допомагало фронту. У 1944 році воно зібрало 350 пудів хліба та 540 тис. крб. на танкову колону. На третю державну військову позику в місті підписались на 1397 тис. карбованців. До фонду оборони і розвитку народного господарства в 1944 році новомосковці з своїх заощаджень внесли 2215 тис. крб. Проводилися місячники допомоги сім'ям фронтовиків. Колективи шпалопросочувального заводу та легпромкомбінату відраховували для них п'ятиденний, а робітники жерстекатального заводу і промислових артілей - трьохденний заробіток. В 1944 році сім'ям фронтовиків була надана допомога в сумі 109 тис. карбованців.
Вже наприкінці 1944 року в місті працювали електростанція, млин. Було відбудовано залізничну станцію, шпалопросочувальний завод. Працювали лікарня, поліклініка, у восьми школах почалося навчання дітей.
19 березня 1945 року під керівництвом начальника будівельних робіт П. А. Міцека та майстрів монтажних робіт В. П. Суботи і Ф. П. Різниченка піднято першу стропильну ферму на відбудові листопрокатного цеху жерстекатального заводу. Разом з нею піднявся прапор з лозунгом: «Відродимо рідний жерстекатальний завод». Відбудова заводу була в центрі уваги міської партійної організації. 17 квітня 1945 року на пленумі міськкому партії розглядалося питання «Про хід промислового будівництва та житлово-комунального будівництва на жерстекатальному заводі». З метою активізації відбудовчих робіт було прийнято рішення про створення стахановськнх шкіл, перебудову системи організації праці, розвиток раціоналізаторства та винахідництва на підприємстві.
Вже у 1946 році на жерстекатальному заводі введено в експлуатацію механічний, ливарний, оцинкувальний цехи і цех ширвжитку. У травні 1947 року листопрокатний цех дав першу продукцію, а в третьому кварталі завод був повністю відбудований. 800 стахановців і ударників підприємства показували високі зразки в роботі. Реконструкція, проведена на шпалопросочувальному заводі у 1947 році, дозволила значно підвищити продуктивність праці. Якщо в 1946 році завод щомісяця просочував 60 тис. шпал, то в наступному - просочувалося 100 тисяч.
У 1950 році промисловість міста виконала план випуску валової продукції на 107,5 проц., продуктивність праці проти 1949 року зросла на З0 проц. Великих успіхів добився колектив шпалопросочувального заводу -
Дивиться також інші населені пункти району:
- Спаське
- Піщанка
- Орлівщина
- Новостепанівка
- Михайлівка
- Керносівка
- Губиниха
- Вільне
- Василівка
- Багате
- Попасне
- Миколаївка
- Знаменівка
- Голубівка
- Перещепине