Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Поблизу міста споруджувались оборонні лінії. Для боротьби з німецькими парашутистами в липні 1941 року було створено винищувальний батальйон. На чолі його став комуніст з 1920 року Г. П. Павлов, який мав великий військовий досвід - ще в роки громадянської війни він займав посаду заступника командира полка, до 1936 року служив у рядах Червоної Армії, а напередодні війни працював викладачем військової справи в Новомосковському вчительському інституті. У вересні 1941 року Дніпропетровський обком КПбУ затвердив Новомосковський підпільний комітет партії у складі секретаря Г. П. Павлова, членів - працівника Новомосковського міськкому партії І. В. Кутового, робітника жерстекатального заводу О. К. Бута, учасника громадянської війни М. О. Шеболдаса, господарського працівника Н. С. Єрьоменка г.
21 вересня 1941 року Новомосковськ був окупований німецько-фашистськими загарбниками. З перших днів окупації підпільники завдавали відчутних ударів фашистам. Підпільний міськком КПбУ мав тісний зв'язок з партизанським загоном П. Я. Жученка, який діяв у новомосковських лісах. Начальником штабу цього загону був Г. П. Павлов - секретар Новомосковського підпільного міськкому КПбУ, начальником розвідки Н. С. Єрьоменко - заступник секретаря підпільного міськкому партії. Колишній працівник Новомосковського жерстекатального заводу комуніст П. Шевченко був одним з керівників розвідки, а колишній начальник міського радіовузла Г. Лойберг виконував обов'язки начальника зв'язку загону. Партизани провели багато успішних бойових операцій на околицях Новомосковська. 7 листопада 1941 року вони розгромили німецький гарнізон під Новомосковськом і визволили з табору для військовополонених 300 чоловік. Підпільники разом з партизанами підірвали також два залізничних мости на лінії Дніпропетровськ-Харків, здійснили напад на гарнізон станції Орловщина, ліквідувавши 60 ворожих солдатів, знищували телефонно-телеграфний зв'язок на лінії Дніпропетровськ-Павлоград-
Донбас.
Проти партизанів було послано каральні війська. У результаті жорстоких боїв загін зазнав великих втрат і в січні 1942 року змушений був припинити свої дії. Та в кінці року в районі Новомосковська почав діяти новий партизанський загін. У боротьбі з ворогом підпільна партійна організація гартувалась і зростала. В умовах підпілля до лав партії було прийнято 19 патріотів. Підпільники вел и широку агітаційну роботу серед населення: розповсюджували повідомлення Радянського інформбюро, у квартирі комуніста А. Цокура друкували листівки, в яких викривалась брехлива гітлерівська пропаганда і висвітлювалося становище на фронтах.
Виконуючи завдання підпільного міськкому партії, І. В. Кутовий почав працювати на німецькій біржі праці, де мав можливість рятувати багато молоді від мобілізації до Німеччини. Допомагала йому в цьому і лікар тубдиспансеру К. В. Бутенко, яка видавала населенню фальшиві довідки про захворювання.
Під безпосереднім керівництвом комуністів активно діяла Новомосковська підпільна комсомольська організація, створена у вересні 1941 року. Її секретарем буй студент одного з одеських вузів, колишній учень новомосковської школи М. Л. Головко, членами - 3. М. Біла, студентка вчительського інституту, Є. І. Мірошник, М. В. Кобзар, М. А. Лященко та інші. Зв'язок міського комітету партії з комсомольцями здійснювали підпільники член міськкому КПбУ Є. І. Недодаєва-Шуть та О. К. Бут.
Комсомольці допомагали комуністам-підпільникам вести роз'яснювальну роботу серед населення, розповсюджувати листівки і повідомлення Радянського інформбюро. Вони руйнували шляхи сполучення, визволяли з полону червоноармійців, перешкоджали ворогові виводити до Німеччини награбоване. На початку 1943 року підпільна комсомольська організація налічувала 60 членів. У лютому того ж року юні патріоти попередили партизанський загін про те, що проти нього готується каральна експедиція. Завдяки цьому партизани влаштували засідку і розгромили карателів.
В серпні 1943 року гестапівцям вдалося вистежити підпільників. Багато комуністів і комсомольців було розстріляно і закатовано у застінках гестапо, серед них - член і з Комуністичної партії Є. І. Недодаєву-Шуть, В. І. Хмеля, Г. М. Лойберга, П. Н. Данилюка, комсомольців М. П. Головка, 3. М. Білу, М. А. Лященка та інших.
Масовими розстрілами, катуванням окупанти намагалися зламати волю і мужність радянських людей. За два роки окупації гітлерівці розстріляли 3500 жителів міста, в т. ч. 360 дітей, примусово вивезли до Німеччини 7650 чоловік. Але і в неводі радянські люди залишалися палкими патріотами своєї Батьківщини. Активну участь у Бухенвальдському повстанні брали новомосковці: член партії з 1941 року І. М. Пасюченко, член партії з 1927 року М. Ф. Погрібний і Ф. А. Шаповал; учасниками підпільного руху в
Новомосковськ
Сторінка 9 з 14
вод було евакуйовано, незважаючи на артилерійський обстріл і часті бомбардувати міста. Вивозилося також устаткування шпалопросочувального заводу та інших підприємств. Поблизу міста споруджувались оборонні лінії. Для боротьби з німецькими парашутистами в липні 1941 року було створено винищувальний батальйон. На чолі його став комуніст з 1920 року Г. П. Павлов, який мав великий військовий досвід - ще в роки громадянської війни він займав посаду заступника командира полка, до 1936 року служив у рядах Червоної Армії, а напередодні війни працював викладачем військової справи в Новомосковському вчительському інституті. У вересні 1941 року Дніпропетровський обком КПбУ затвердив Новомосковський підпільний комітет партії у складі секретаря Г. П. Павлова, членів - працівника Новомосковського міськкому партії І. В. Кутового, робітника жерстекатального заводу О. К. Бута, учасника громадянської війни М. О. Шеболдаса, господарського працівника Н. С. Єрьоменка г.
21 вересня 1941 року Новомосковськ був окупований німецько-фашистськими загарбниками. З перших днів окупації підпільники завдавали відчутних ударів фашистам. Підпільний міськком КПбУ мав тісний зв'язок з партизанським загоном П. Я. Жученка, який діяв у новомосковських лісах. Начальником штабу цього загону був Г. П. Павлов - секретар Новомосковського підпільного міськкому КПбУ, начальником розвідки Н. С. Єрьоменко - заступник секретаря підпільного міськкому партії. Колишній працівник Новомосковського жерстекатального заводу комуніст П. Шевченко був одним з керівників розвідки, а колишній начальник міського радіовузла Г. Лойберг виконував обов'язки начальника зв'язку загону. Партизани провели багато успішних бойових операцій на околицях Новомосковська. 7 листопада 1941 року вони розгромили німецький гарнізон під Новомосковськом і визволили з табору для військовополонених 300 чоловік. Підпільники разом з партизанами підірвали також два залізничних мости на лінії Дніпропетровськ-Харків, здійснили напад на гарнізон станції Орловщина, ліквідувавши 60 ворожих солдатів, знищували телефонно-телеграфний зв'язок на лінії Дніпропетровськ-Павлоград-
Донбас.
Проти партизанів було послано каральні війська. У результаті жорстоких боїв загін зазнав великих втрат і в січні 1942 року змушений був припинити свої дії. Та в кінці року в районі Новомосковська почав діяти новий партизанський загін. У боротьбі з ворогом підпільна партійна організація гартувалась і зростала. В умовах підпілля до лав партії було прийнято 19 патріотів. Підпільники вел и широку агітаційну роботу серед населення: розповсюджували повідомлення Радянського інформбюро, у квартирі комуніста А. Цокура друкували листівки, в яких викривалась брехлива гітлерівська пропаганда і висвітлювалося становище на фронтах.
Виконуючи завдання підпільного міськкому партії, І. В. Кутовий почав працювати на німецькій біржі праці, де мав можливість рятувати багато молоді від мобілізації до Німеччини. Допомагала йому в цьому і лікар тубдиспансеру К. В. Бутенко, яка видавала населенню фальшиві довідки про захворювання.
Під безпосереднім керівництвом комуністів активно діяла Новомосковська підпільна комсомольська організація, створена у вересні 1941 року. Її секретарем буй студент одного з одеських вузів, колишній учень новомосковської школи М. Л. Головко, членами - 3. М. Біла, студентка вчительського інституту, Є. І. Мірошник, М. В. Кобзар, М. А. Лященко та інші. Зв'язок міського комітету партії з комсомольцями здійснювали підпільники член міськкому КПбУ Є. І. Недодаєва-Шуть та О. К. Бут.
Комсомольці допомагали комуністам-підпільникам вести роз'яснювальну роботу серед населення, розповсюджувати листівки і повідомлення Радянського інформбюро. Вони руйнували шляхи сполучення, визволяли з полону червоноармійців, перешкоджали ворогові виводити до Німеччини награбоване. На початку 1943 року підпільна комсомольська організація налічувала 60 членів. У лютому того ж року юні патріоти попередили партизанський загін про те, що проти нього готується каральна експедиція. Завдяки цьому партизани влаштували засідку і розгромили карателів.
В серпні 1943 року гестапівцям вдалося вистежити підпільників. Багато комуністів і комсомольців було розстріляно і закатовано у застінках гестапо, серед них - член і з Комуністичної партії Є. І. Недодаєву-Шуть, В. І. Хмеля, Г. М. Лойберга, П. Н. Данилюка, комсомольців М. П. Головка, 3. М. Білу, М. А. Лященка та інших.
Масовими розстрілами, катуванням окупанти намагалися зламати волю і мужність радянських людей. За два роки окупації гітлерівці розстріляли 3500 жителів міста, в т. ч. 360 дітей, примусово вивезли до Німеччини 7650 чоловік. Але і в неводі радянські люди залишалися палкими патріотами своєї Батьківщини. Активну участь у Бухенвальдському повстанні брали новомосковці: член партії з 1941 року І. М. Пасюченко, член партії з 1927 року М. Ф. Погрібний і Ф. А. Шаповал; учасниками підпільного руху в
Дивиться також інші населені пункти району:
- Спаське
- Піщанка
- Орлівщина
- Новостепанівка
- Михайлівка
- Керносівка
- Губиниха
- Вільне
- Василівка
- Багате
- Попасне
- Миколаївка
- Знаменівка
- Голубівка
- Перещепине