Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У 1932 році в Новомосковську почалося будівництво найбільшого на той час в Радянському Союзі жерстекатального заводу. 28 березня 1935 року колектив заводу здобув велику перемогу - проведено було гаряче випробування першого на підприємстві листопрокатного стану. Країна почала одержувати необхідний для народного господарства тонколистовий прокат, білу жерсть і оцинковану покрівлю. Першими будівниками заводу були П. П. Мамрак, тепер секретар парторганізації залізничного цеху, І. М. Шакало - начальник відділу техніки безпеки, М. В. Кікізола - головний енергетик заводу, монтер електроцеху С. П. Охріменко та інші.
У роки другої п'ятирічки в місті з'явилися нові промислові підприємства - шпалопросочувальний, цегельний та інші заводи.
Велике значення в боротьбі за підвищення продуктивності праці на підприємствах мала трудова активність робітників, розвиток соціалістичного змагання. Ширився стахановський рух, в якому перед вели робітники жерстекатального заводу.
В січні 4939 року обласна газета «Дпепровская правда» відзначала, що стахановці жерстокатального заводу, готуючись гідно зустріти XVIII з'їзд партії, показують високі зразки самовідданої праці. На 155,3 проц. виконував виробничі завдання автоматник лудильного цеху П. Гресь. Він добився виходу жерсті першого сорту до 74 проц. при нормі 45. На 148 проц. виконував норму автоматник того ж цеху М. Шевченко, у січні 1940 року високих показників добився прокатник Агарков, який прокатав за зміну 4900 листів жерсті, виконавши норму на 193 проценти. Партійна організація заводу розгорнула велику масово-політичну роботу серед трудящих. У бригадах- і гуртожитках працювали 334 агітатори. Комуністи листопрокатного цеху щодекади перевіряли виконання соціалістичних зобов'язань.
У передвоєнні роки трудящі міста під керівництвом партійної організації, яка налічувала на початку 1941 року 548 членів і кандидатів партії, досягли значних успіхів у культурному і господарському будівництві. Промисловість Новомосковська випускала валової продукції на 33 млн. крб. Жерстекатальний завод постачав свою продукцію на численні оборонні заводи країни. На цьому підприємстві працювало до 6 тис. чоловік. Шпалопросочувальний завод давав високоякісні шпали для залізничного транспорту. У місті було також 9 промислових артілей «Єднання», «Прогрес», «Червоний швець» та інші, де працювало до 2100 робітників. Тут щорічно вироблялося різноманітної продукції на суму понад 3 млн. карбованців.
Перед війною в місті нроживало 38 800 чоловік. Міські організації велику увагу приділяли охороні здоров'я. Якщо на 1 січня 1925 року в Новомосковську були лікарня, амбулаторія і 3 аптеки, то перед Вітчизняною війною тут функціонували вже поліклініка, фізіотерапевтична амбулаторія, 4 медпункти, диспансер, акушерський відділ та пункт для лікування хворих на сухоти, секція швидкої медичної допомоги, дитяча міська лікарня, дитяча і жіноча консультації, молочно-контрольна станція.
П'ять дитячих садків обслуговували близько 500 дітей, 350 дітей виховувалися в дитячому будинку. У 14 школах навчалося 4450 учнів. На мовно-літературному та фізико-математичному факультетах вчительського інституту вчилося 450 студентів. Для підготовки спеціалістів без відриву від виробництва при інституті працював заочний відділ. Викладачі проводили велику ідейно-виховну роботу серед студентів та населення міста. Кваліфікованих спеціалістів готували технікуми механізації сільського господарства, педагогічний та агрономічний, а також дворічна школа медичних сестер.
Зросла мережа культосвітніх установ. У місті працювали 22 бібліотеки, три клуби, театр металургів, кінотеатр. Діти відвідували Будинок піонерів, дитячу технічну станцію, брали участь у роботі гуртків.
Дійовою зброєю партійних і радянських органів була преса. На початку 1941 ропу в Новомосковську видавалися газети «Колгоспник» українською мовою тиражем 5020 прим. та «Ударник» українською і російською мовами тиражем 1070 примірників.
З перших днів Великої Вітчизняної війни тисячі трудівників міста стали на захист соціалістичної Вітчизни. Колектив листопрокатного цеху жерстекатального заводу взяв зобов'язання збільшити виробництво прокату і з честю додержав свого слона. Не було жодної бригади, яка б не виконувала змінного завдання. Старших товаришів, що пішли на фронт, заміняли молоді робітники.
У перші місяці війни Новомосковська партійна організація провела велику роботу по вивезенню в глиб країни всіх матеріальних цінностей. Жерстекатальний за
Новомосковськ
Сторінка 8 з 14
року, прийняли резолюцію, в якій відзначалося палке прагнення всіх трудівників міста і району виконати п'ятирічку за чотири роки. У 1932 році в Новомосковську почалося будівництво найбільшого на той час в Радянському Союзі жерстекатального заводу. 28 березня 1935 року колектив заводу здобув велику перемогу - проведено було гаряче випробування першого на підприємстві листопрокатного стану. Країна почала одержувати необхідний для народного господарства тонколистовий прокат, білу жерсть і оцинковану покрівлю. Першими будівниками заводу були П. П. Мамрак, тепер секретар парторганізації залізничного цеху, І. М. Шакало - начальник відділу техніки безпеки, М. В. Кікізола - головний енергетик заводу, монтер електроцеху С. П. Охріменко та інші.
У роки другої п'ятирічки в місті з'явилися нові промислові підприємства - шпалопросочувальний, цегельний та інші заводи.
Велике значення в боротьбі за підвищення продуктивності праці на підприємствах мала трудова активність робітників, розвиток соціалістичного змагання. Ширився стахановський рух, в якому перед вели робітники жерстекатального заводу.
В січні 4939 року обласна газета «Дпепровская правда» відзначала, що стахановці жерстокатального заводу, готуючись гідно зустріти XVIII з'їзд партії, показують високі зразки самовідданої праці. На 155,3 проц. виконував виробничі завдання автоматник лудильного цеху П. Гресь. Він добився виходу жерсті першого сорту до 74 проц. при нормі 45. На 148 проц. виконував норму автоматник того ж цеху М. Шевченко, у січні 1940 року високих показників добився прокатник Агарков, який прокатав за зміну 4900 листів жерсті, виконавши норму на 193 проценти. Партійна організація заводу розгорнула велику масово-політичну роботу серед трудящих. У бригадах- і гуртожитках працювали 334 агітатори. Комуністи листопрокатного цеху щодекади перевіряли виконання соціалістичних зобов'язань.
У передвоєнні роки трудящі міста під керівництвом партійної організації, яка налічувала на початку 1941 року 548 членів і кандидатів партії, досягли значних успіхів у культурному і господарському будівництві. Промисловість Новомосковська випускала валової продукції на 33 млн. крб. Жерстекатальний завод постачав свою продукцію на численні оборонні заводи країни. На цьому підприємстві працювало до 6 тис. чоловік. Шпалопросочувальний завод давав високоякісні шпали для залізничного транспорту. У місті було також 9 промислових артілей «Єднання», «Прогрес», «Червоний швець» та інші, де працювало до 2100 робітників. Тут щорічно вироблялося різноманітної продукції на суму понад 3 млн. карбованців.
Перед війною в місті нроживало 38 800 чоловік. Міські організації велику увагу приділяли охороні здоров'я. Якщо на 1 січня 1925 року в Новомосковську були лікарня, амбулаторія і 3 аптеки, то перед Вітчизняною війною тут функціонували вже поліклініка, фізіотерапевтична амбулаторія, 4 медпункти, диспансер, акушерський відділ та пункт для лікування хворих на сухоти, секція швидкої медичної допомоги, дитяча міська лікарня, дитяча і жіноча консультації, молочно-контрольна станція.
П'ять дитячих садків обслуговували близько 500 дітей, 350 дітей виховувалися в дитячому будинку. У 14 школах навчалося 4450 учнів. На мовно-літературному та фізико-математичному факультетах вчительського інституту вчилося 450 студентів. Для підготовки спеціалістів без відриву від виробництва при інституті працював заочний відділ. Викладачі проводили велику ідейно-виховну роботу серед студентів та населення міста. Кваліфікованих спеціалістів готували технікуми механізації сільського господарства, педагогічний та агрономічний, а також дворічна школа медичних сестер.
Зросла мережа культосвітніх установ. У місті працювали 22 бібліотеки, три клуби, театр металургів, кінотеатр. Діти відвідували Будинок піонерів, дитячу технічну станцію, брали участь у роботі гуртків.
Дійовою зброєю партійних і радянських органів була преса. На початку 1941 ропу в Новомосковську видавалися газети «Колгоспник» українською мовою тиражем 5020 прим. та «Ударник» українською і російською мовами тиражем 1070 примірників.
З перших днів Великої Вітчизняної війни тисячі трудівників міста стали на захист соціалістичної Вітчизни. Колектив листопрокатного цеху жерстекатального заводу взяв зобов'язання збільшити виробництво прокату і з честю додержав свого слона. Не було жодної бригади, яка б не виконувала змінного завдання. Старших товаришів, що пішли на фронт, заміняли молоді робітники.
У перші місяці війни Новомосковська партійна організація провела велику роботу по вивезенню в глиб країни всіх матеріальних цінностей. Жерстекатальний за
Дивиться також інші населені пункти району:
- Спаське
- Піщанка
- Орлівщина
- Новостепанівка
- Михайлівка
- Керносівка
- Губиниха
- Вільне
- Василівка
- Багате
- Попасне
- Миколаївка
- Знаменівка
- Голубівка
- Перещепине