Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
роззброїли поліцію і створили народну міліцію. До 18 березня 1917 року в
місті було обрано Раду робітничих депутатів. Більшість місць у ній захопили представники дрібної буржуазії. Велику допомогу новомосковським більшовикам у ті дні подавали катеринославські більшовики, які послали до міста агітаторів і пропагандистів, а також більшовицьку літературу. 9-10 липня 1917 року в Катеринославі відбулася термінова нарада представників Рад робітничих і солдатських депутатів, в якій активну участь брав член Новомосковської Ради Орлов. Особливу увагу приділяли більшовики створенню Червоної гвардії. Перші червоногвардійські загони у Новомосковську виникли після липневих подій у Петрограді.
Тимчасом буржуазні кола повіту, скликавши 9 вересня 1917 року з'їзд земських службовців - колишніх царських чиновників, спільно з есеро-меншовицькою більшістю Ради створили Новомосковський виконавчий комітет, який фактично був представником і провідником політики Тимчасового уряду. З 27 серпня 1917 року двічі на тиждень виходила газета «Новомосковская жизнь», в якій публікувались матеріали, що вихваляли Тимчасовий уряд, підтримувалась антинародна політика есеро-буржуазного виконкому. І все ж на засіданні міської Ради, що відбулося разом з представниками профспілок під тиском трудящих 20 вересня 1917 року, було прийняте рішення про встановлення робітничого контролю над промисловими підприємствами. Алє на перевибори органів влади меншовики й есери згоди не дали.
В обстановці зростаючої активності трудящих до міста надійшла радісна звістка про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді, про перехід влади до рук робітників. Та для встановлення Радянської влади необхідно було подолати опір значних сил місцевої контрреволюції. Крім того, представники української буржуазно-націоналістичної Центральної ради наприкінці жовтня 1917 року при допомозі есерів і меншовиків сформували у Новомосковську націоналістичні війська, так звані гайдамацькі курені (полки).
При активній допомозі катеринославських та павлоградських робітників, керованих більшовиками, з участю червоногвардійців міста опір гайдамаків було зламано. Наприкінці грудня в Новомосковську перемогла Радянська влада. На чолі створеного революційного комітету став уродженець села Всесвятського Новомосковського повіту, колишній матрос Балтійського флоту, більшовик О. Чумак. Багато уваги приділяв ревком господарським питанням. Для налагодження промислового виробництва створювались кооперативи. До органів управління, суду та інших установ пішли більшовики. Ці заходи здійснювалися в обстановці мобілізації сил на відсіч німецьким окупантам.
Па початку квітня 1918 року Новомосковськ захопили австро-німецькі війська. З перших днів окупації більшовики розгорнули серед населення міста велику політичну роботу. Лише серед австро-німецьких військ у Новомосковську проводили агітацію 42 чоловіка. У червні створено Новомосковський підпільний військово- революційний комітет, який перебував у селі Кулебівці, за 2 км від міста, в будинку революціонера X. П. Волошина. Комітет очолював спочатку О. Чумак, а після відрядження його у вересні до Курська - М. М. Макаров-Нікітін. Членами комітету були уродженець села Миколаївки, член партії з 1915 року Ф. Жарко, уродженець села Вільного Д. Л. Завральський, двадцятирічний юнак з бідняцької селянської сім'ї Біленко-Білий.
Відповідно до настанов ЦК КПбУ партизанські загони готувались до широкого наступу. У проведеній на початку листопада оперативній нараді при штабі ривкому взяли участь 80 представників підпільних комітетів партії, командири на рязанських загонів, що діяли в Новомосковському повіті. Учасники наради розробили план визволення Новомосковська та інших міст і сіл від окупаційних військ.
У ніч з 21 на 22 листопада 1918 року партизанські загони почали наступ на Новомосковськ, де зосередилися великі сили окупантів і гетьманців. Вранці 22 листопада зав'язався жорстокий бій, який тривав дві години. Партизани розгромили ворожий гарнізон і захопили велику кількість зброї, продовольства, обмундирування. 300 політв'язнів, визволених з міської тюрми, влилося до партизанських загонів, які після відновлення у Новомосковську Радянської влади виступили на допомогу катеринославським робітникам. 500 партизанів і 85 підвід із зброєю та спорядженням було направлено до Павлограда, кавалерійський загін, що мав 300 чоловік,- до Нижньодніпровська, 50 партизанів і 25 підвід із зброєю - до Полтавської губернії.
Новомосковський ревком на чолі з М. М. Макаровим-Нікітіним організував посилену охорону пошти, телеграфу, казни. Провадилася велика робота по
Новомосковськ
Сторінка 4 з 14
Дізнавшись про перемогу Лютневої буржуазно-демократичної революції, трущящі Новомосковська на початку березня 1917 року ліквідували царські органи влади,роззброїли поліцію і створили народну міліцію. До 18 березня 1917 року в
Тимчасом буржуазні кола повіту, скликавши 9 вересня 1917 року з'їзд земських службовців - колишніх царських чиновників, спільно з есеро-меншовицькою більшістю Ради створили Новомосковський виконавчий комітет, який фактично був представником і провідником політики Тимчасового уряду. З 27 серпня 1917 року двічі на тиждень виходила газета «Новомосковская жизнь», в якій публікувались матеріали, що вихваляли Тимчасовий уряд, підтримувалась антинародна політика есеро-буржуазного виконкому. І все ж на засіданні міської Ради, що відбулося разом з представниками профспілок під тиском трудящих 20 вересня 1917 року, було прийняте рішення про встановлення робітничого контролю над промисловими підприємствами. Алє на перевибори органів влади меншовики й есери згоди не дали.
В обстановці зростаючої активності трудящих до міста надійшла радісна звістка про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді, про перехід влади до рук робітників. Та для встановлення Радянської влади необхідно було подолати опір значних сил місцевої контрреволюції. Крім того, представники української буржуазно-націоналістичної Центральної ради наприкінці жовтня 1917 року при допомозі есерів і меншовиків сформували у Новомосковську націоналістичні війська, так звані гайдамацькі курені (полки).
При активній допомозі катеринославських та павлоградських робітників, керованих більшовиками, з участю червоногвардійців міста опір гайдамаків було зламано. Наприкінці грудня в Новомосковську перемогла Радянська влада. На чолі створеного революційного комітету став уродженець села Всесвятського Новомосковського повіту, колишній матрос Балтійського флоту, більшовик О. Чумак. Багато уваги приділяв ревком господарським питанням. Для налагодження промислового виробництва створювались кооперативи. До органів управління, суду та інших установ пішли більшовики. Ці заходи здійснювалися в обстановці мобілізації сил на відсіч німецьким окупантам.
Па початку квітня 1918 року Новомосковськ захопили австро-німецькі війська. З перших днів окупації більшовики розгорнули серед населення міста велику політичну роботу. Лише серед австро-німецьких військ у Новомосковську проводили агітацію 42 чоловіка. У червні створено Новомосковський підпільний військово- революційний комітет, який перебував у селі Кулебівці, за 2 км від міста, в будинку революціонера X. П. Волошина. Комітет очолював спочатку О. Чумак, а після відрядження його у вересні до Курська - М. М. Макаров-Нікітін. Членами комітету були уродженець села Миколаївки, член партії з 1915 року Ф. Жарко, уродженець села Вільного Д. Л. Завральський, двадцятирічний юнак з бідняцької селянської сім'ї Біленко-Білий.
Відповідно до настанов ЦК КПбУ партизанські загони готувались до широкого наступу. У проведеній на початку листопада оперативній нараді при штабі ривкому взяли участь 80 представників підпільних комітетів партії, командири на рязанських загонів, що діяли в Новомосковському повіті. Учасники наради розробили план визволення Новомосковська та інших міст і сіл від окупаційних військ.
У ніч з 21 на 22 листопада 1918 року партизанські загони почали наступ на Новомосковськ, де зосередилися великі сили окупантів і гетьманців. Вранці 22 листопада зав'язався жорстокий бій, який тривав дві години. Партизани розгромили ворожий гарнізон і захопили велику кількість зброї, продовольства, обмундирування. 300 політв'язнів, визволених з міської тюрми, влилося до партизанських загонів, які після відновлення у Новомосковську Радянської влади виступили на допомогу катеринославським робітникам. 500 партизанів і 85 підвід із зброєю та спорядженням було направлено до Павлограда, кавалерійський загін, що мав 300 чоловік,- до Нижньодніпровська, 50 партизанів і 25 підвід із зброєю - до Полтавської губернії.
Новомосковський ревком на чолі з М. М. Макаровим-Нікітіним організував посилену охорону пошти, телеграфу, казни. Провадилася велика робота по
Дивиться також інші населені пункти району:
- Спаське
- Піщанка
- Орлівщина
- Новостепанівка
- Михайлівка
- Керносівка
- Губиниха
- Вільне
- Василівка
- Багате
- Попасне
- Миколаївка
- Знаменівка
- Голубівка
- Перещепине