Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Весною і влітку 1905 року бідняки Ордо-Василівки чинили потрави посівів, косили сіно на землях навколишніх поміщиків. З серпня 1905 року вони
почали громити й палити поміщицькі маєтки, ділити їх майно. Восени того ж року жителі села брали активну участь у виступах проти поміщиків Руднєва, Харіна, Чуйкевича, Кочубея, Бродського, Горбенка та Олексієнка. Під час грудневих подій 1905 року трудящі Ордо-Василівки подавали допомогу революційним робітникам Криворізького басейну. Вони збирали продукти харчування і передавали їх у розпорядження Довгинцевського та інших страйкових комітетів. Для сімей страйкуючих робітників в селі збирали також гроші.
В період між першою і другою російськими революціями класова боротьба на селі не припинялася. У зв'язку з проведенням столипінської аграрної реформи ще більше посилилося розшарування населення. На початку XX століття 18 проц. надільної землі в Ордо-Василівці перебувало в користуванні місцевих багатіїв. Ця частина селян почала першою виходити з общини. До 1913 року на хутори і відруби вийшло 8 проц. господарств Ордо-Василівки; більшість з них продала свої наділи багатіям. До 1913 року в Ордо-Василівській волості на 1 чол. припадало в середньому 0,8 десятини надільної землі. Таку кількість землі мали бідняцькі господарства. Зате куркулі і почасти найзаможніші середняки за час з 1861 до 1913 року купили в поміщиків та селян-бідняків, що вийшли з общини, понад 4000 десятин землі.
У зв'язку з постійним відпливом селян до міста, кількість жителів Ордо-Василівки зростала повільно. В 1913 тут проживало 479 чоловік. За 15 років число мешканців села збільшилось лише на 6 процентів.
Перший медичний пункт, який обслуговував один фельдшер, було відкрито тут лише в 1911 році.
87 проц. селян дореволюційної Ордо-Василівки були неписьменними. В 1872 році в селі почала діяти початкова школа, яку в 1911 році перетворили на земське однокласне училище. Зрозуміло, що це не могло значно вплинути на рівень культури і освіти селян. Жоден житель Ордо-Василівки в дореволюційний час не здобув ні вищої, ні середньої освіти.
В селі перебували представники адміністрації, дільничний земський начальник, мировий суддя, становий пристав, урядник і податковий інспектор. Разом з попом, поміщиками й куркулями вони здійснювали нагляд за «благонадійністю» селян.
В роки імперіалістичної війни з Ордо-Василівки пішло на фронт близько половини дорослого чоловічого населення. Багато з них загинуло, частина повернулась у село каліками. Все це, зрозуміло, посилювало антивоєнні та антимонархічні настрої селян. На початку березня 1917 року, як тільки дійшла звістка до села про повалення царизму, вони вигнали земського начальника. Незабаром були ліквідовані також поліцейський стан, камера мирового судді та податкова дільниця. Було обрано волосний виконавчий комітет, але через неорганізованість бідняцьких і середняцьких має у ньому здобули перевагу куркульські та націоналістичні елементи.
Не дочекавшись від Тимчасового уряду землі, селяни вже влітку 1917 року почали громити маєтки поміщиків та ділити їх землі.
У цей час за дорученням криворізьких більшовиків в Ордо-Василівку прибув П. М. Кращенко, уродженець сусіднього села Мар'ївки. Він виступав на сходках, закликаючи селянську бідноту до боротьби за землю. Активну участь в агітаційній роботі серед трудящих селян брав також фронтовик-більшовик Г. С. Дворський, який влітку 1917 року повернувся до села.
Навколо П. М. Кращенка та Г. С. Дворського згуртувалась група революцііь них селян. У серпні - вересні 1917 року була створена сільська більшовицька організація. Крім П. М. Кращенка і Г. С. Дворського, до неї ввійшли Я. М. Бовтуненко, Є. М. Кращенко, І. Клименко та ін. селяни-бідняки. Партійна організація підтримувала зв'язок з більшовиками Катеринослава та Кривого Рога.
З оформленням більшовицької організації революційний рух на селі набув більшої організованості. В серпні 1917 року більшовики здобули перемогу на перевиборах волосного земельного комітету. Головою комітету обрали П. М. Кращенка. Наприкінці серпня на вимогу селян комітет приступив до поділу земель князя Трубецького між жителями кількох сіл Ордо-Василівської волості.
Керовані більшовиками, трудящі селяни восени розігнали куркульсько-націоналістичну волосну земську управу. Через деякий час було обрано Ордо-Василівську волосну Раду селянських депутатів. До неї ввійшли П. М. Кращенко, І. Клименко та інші. Г. С. Дворський був обраний головою Ради. Однак більшість у Раді ще належала есерівсько-куркульським елементам.
Готуючись до боротьби за владу, ордо-василівські більшовики почали створювати загін Червоної гвардії. До його складу ввійшли члени більшовицької групи, деякі солдати-фронтовики та селяни-бідняки.
Ордо-Василівка
Сторінка 2 з 9
першої російської революції. В авангарді виступів були селяни, що підтримували зв'язки з передовими робітниками Криворіжжя.Весною і влітку 1905 року бідняки Ордо-Василівки чинили потрави посівів, косили сіно на землях навколишніх поміщиків. З серпня 1905 року вони
В період між першою і другою російськими революціями класова боротьба на селі не припинялася. У зв'язку з проведенням столипінської аграрної реформи ще більше посилилося розшарування населення. На початку XX століття 18 проц. надільної землі в Ордо-Василівці перебувало в користуванні місцевих багатіїв. Ця частина селян почала першою виходити з общини. До 1913 року на хутори і відруби вийшло 8 проц. господарств Ордо-Василівки; більшість з них продала свої наділи багатіям. До 1913 року в Ордо-Василівській волості на 1 чол. припадало в середньому 0,8 десятини надільної землі. Таку кількість землі мали бідняцькі господарства. Зате куркулі і почасти найзаможніші середняки за час з 1861 до 1913 року купили в поміщиків та селян-бідняків, що вийшли з общини, понад 4000 десятин землі.
У зв'язку з постійним відпливом селян до міста, кількість жителів Ордо-Василівки зростала повільно. В 1913 тут проживало 479 чоловік. За 15 років число мешканців села збільшилось лише на 6 процентів.
Перший медичний пункт, який обслуговував один фельдшер, було відкрито тут лише в 1911 році.
87 проц. селян дореволюційної Ордо-Василівки були неписьменними. В 1872 році в селі почала діяти початкова школа, яку в 1911 році перетворили на земське однокласне училище. Зрозуміло, що це не могло значно вплинути на рівень культури і освіти селян. Жоден житель Ордо-Василівки в дореволюційний час не здобув ні вищої, ні середньої освіти.
В селі перебували представники адміністрації, дільничний земський начальник, мировий суддя, становий пристав, урядник і податковий інспектор. Разом з попом, поміщиками й куркулями вони здійснювали нагляд за «благонадійністю» селян.
В роки імперіалістичної війни з Ордо-Василівки пішло на фронт близько половини дорослого чоловічого населення. Багато з них загинуло, частина повернулась у село каліками. Все це, зрозуміло, посилювало антивоєнні та антимонархічні настрої селян. На початку березня 1917 року, як тільки дійшла звістка до села про повалення царизму, вони вигнали земського начальника. Незабаром були ліквідовані також поліцейський стан, камера мирового судді та податкова дільниця. Було обрано волосний виконавчий комітет, але через неорганізованість бідняцьких і середняцьких має у ньому здобули перевагу куркульські та націоналістичні елементи.
Не дочекавшись від Тимчасового уряду землі, селяни вже влітку 1917 року почали громити маєтки поміщиків та ділити їх землі.
У цей час за дорученням криворізьких більшовиків в Ордо-Василівку прибув П. М. Кращенко, уродженець сусіднього села Мар'ївки. Він виступав на сходках, закликаючи селянську бідноту до боротьби за землю. Активну участь в агітаційній роботі серед трудящих селян брав також фронтовик-більшовик Г. С. Дворський, який влітку 1917 року повернувся до села.
Навколо П. М. Кращенка та Г. С. Дворського згуртувалась група революцііь них селян. У серпні - вересні 1917 року була створена сільська більшовицька організація. Крім П. М. Кращенка і Г. С. Дворського, до неї ввійшли Я. М. Бовтуненко, Є. М. Кращенко, І. Клименко та ін. селяни-бідняки. Партійна організація підтримувала зв'язок з більшовиками Катеринослава та Кривого Рога.
З оформленням більшовицької організації революційний рух на селі набув більшої організованості. В серпні 1917 року більшовики здобули перемогу на перевиборах волосного земельного комітету. Головою комітету обрали П. М. Кращенка. Наприкінці серпня на вимогу селян комітет приступив до поділу земель князя Трубецького між жителями кількох сіл Ордо-Василівської волості.
Керовані більшовиками, трудящі селяни восени розігнали куркульсько-націоналістичну волосну земську управу. Через деякий час було обрано Ордо-Василівську волосну Раду селянських депутатів. До неї ввійшли П. М. Кращенко, І. Клименко та інші. Г. С. Дворський був обраний головою Ради. Однак більшість у Раді ще належала есерівсько-куркульським елементам.
Готуючись до боротьби за владу, ордо-василівські більшовики почали створювати загін Червоної гвардії. До його складу ввійшли члени більшовицької групи, деякі солдати-фронтовики та селяни-бідняки.
Дивиться також інші населені пункти району: