Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Але наступ денікінських військ знову перервав мирну працю селян. Наприкінці липня 1919 року денікінці захопили село. Для боротьби проти білогвардійців і куркульських банд, що тероризували населення, трудящі Ордо-Василівської волості утворили партизанський загін. Керували загоном залишені в підпіллі комуністи П. М. Кращенко, М. В. Задорожний та А. К. Листопад. Восени 1919 року загін провів кілька боїв з денікінськими бандами в районі Ордо-Василівки, Андріївни та хутора Криничуватого.
В січні 1920 року в Ордо-Василівці було остаточно відновлено владу Рад. Незабаром приступили до роботи виконком волосної Ради, партійний осередок. Влітку був утворений комітет незаможних селян, головою якого став комуніст Г. С. Дморський. Комнезамівці провели перерозподіл поміщицьких земель; розподіляли між біднотою лишки куркульської землі. Вони також взяли активну участь у боротьбі з куркульськими бандами на території Криворіжжя. Багато трудящих села весною та влітку пішли до лав Червоної Армії. Житель Ордо-Василівки більшовик А. К. Листопад став командиром кінного ескадрону Криворізької повітової міліції. Цей ескадрон у 1920-1922 рр. покінчив з бандами Іванова, Клепачата іншими. В боях з бандою Іванова особливо відзначився житель Ордо-Василівки А. Ф. Ковшар, якого було нагороджено орденом Червоного прапора.
Після закінчення громадянської війни ордо-василівцям довелося переборювати великі труднощі відбудовного періоду. За час війни посівка площа в селі скоротилась наполовину, не вистачало інвентаря і робочої худоби, бракувало робочих рук. Важко відбились на господарстві посуха 1921 року, яка викликала голод серед, населення і падіж худоби. Волосна партійна організація, очолювана І. Гордієнком, виконком волосної та сільської Ради, керований А. Є. Цейхмейстером, спрямували зусилля селян на відбудову зруйнованого господарства і його дальше піднесення на основі нової економічної політики. На кінець відбудовного періоду посівні площі під зерновими культурами досягли довоєнного рівня. Поступово відновлювалось поголів'я худоби.
На 1 січня 1925 року в селі проживало 618 чол. Село значно розширилось, у півтора рази порівняно з довоєнним часом, збільшилась кількість селянських господарств. Але продуктивність дрібних селянських господарств, особливо їх товарність, залишались низькими.
У ці ж роки були зроблені перші кроки в справі кооперування селянства. Більшість селян вступила до споживчої кооперації, частина - в сільськогосподарське кредитне товариство.
Наприкінці 1921 року в Ордо-Василівській волості з ініціативи комітету незаможних селян було створено дві комуни - ім. Будьоного та «Шлях незаможника».
Комуна «Шлях незаможника» розташувалася в колишньому поміщицькому маєтку в селі Райполі. У січні 1924 року вона була названа іменем Карла Лібкнехта. Організатором її став колишній працівник міліції А. К. Листопад. Першими до комуни вступили брати Листопада - Кирило, Сергій та Іван, А. Ф. Ковшар, М. І. Дудаш, А. Г. Курбацький, М. С. Терещенко, М. П. Цюпко та інші жителі Ордо-Василівки і Райполя. У 1922 році вона налічувала до 40 членів. Жили комунари у відбудованому їхніми руками поміщицькому будинку. Тут же містилась їдальня. Згодом частина комунарів поселилась в Ордо-Василівці, а частина - в Райполі. Комунари відкрили перші на селі дитячі ясла.
Господарство комуни ім. К. Лібкнехта мало до 450 га орної землі. В 1927 році на полях комуни працювало 6 тракторів та близько 70 коней. Комунари вирощували добрі врожаї озимої пшениці і жита, збираючи по 25-ЗО цнт зерна з кожного гектара посіву. Комуна мала 33 племінні корови і допомагала іншим колективним господарствам у поліпшенні їх молочного стада.
Велику роботу по зміцненню господарства комуни проводив партійний осередок. На кінець 1922 року в його складі було 6 комуністів. Пізніше він розширився. До 1929 року в нього входили всі комуністи Ордо-Василівки. Потім вони виділились в окрему партійну організацію. Секретарями партосередку працювали Г. І. Похилий, пізніше А. К. Листопад та Д. Терещенко.
В листопаді 1923 року в Ордо-Василівці було створено комсомольську організацію. У квітні 1925 року вона налічувала 36 комсомольців. Очолювали її А. С. Куриленко, О. В. Стадниченко, І. О. Садовський.
У 1924 році з ініціативи комсомольців на селі виникла організація юних піонерів. Комсомольці й піонери листувалися з молоддю Марселя, Кельна, Дрездена, Палермо тощо.
Ордо-Василівка
Сторінка 4 з 9
складу якого ввійшли П. М. Кращенко, С. О. Садовський, Л. Бовтуненко, криворізький робітник Кранівський та інші. Працюючи в тісному контакті з волосною Радою, комбід розподіляв серед селян-бідняків землю, інвентар, відбирав лишки хліба у куркулів, допомагав організовано проводити мобілізацію селян у Червону Армію. Але наступ денікінських військ знову перервав мирну працю селян. Наприкінці липня 1919 року денікінці захопили село. Для боротьби проти білогвардійців і куркульських банд, що тероризували населення, трудящі Ордо-Василівської волості утворили партизанський загін. Керували загоном залишені в підпіллі комуністи П. М. Кращенко, М. В. Задорожний та А. К. Листопад. Восени 1919 року загін провів кілька боїв з денікінськими бандами в районі Ордо-Василівки, Андріївни та хутора Криничуватого.
В січні 1920 року в Ордо-Василівці було остаточно відновлено владу Рад. Незабаром приступили до роботи виконком волосної Ради, партійний осередок. Влітку був утворений комітет незаможних селян, головою якого став комуніст Г. С. Дморський. Комнезамівці провели перерозподіл поміщицьких земель; розподіляли між біднотою лишки куркульської землі. Вони також взяли активну участь у боротьбі з куркульськими бандами на території Криворіжжя. Багато трудящих села весною та влітку пішли до лав Червоної Армії. Житель Ордо-Василівки більшовик А. К. Листопад став командиром кінного ескадрону Криворізької повітової міліції. Цей ескадрон у 1920-1922 рр. покінчив з бандами Іванова, Клепачата іншими. В боях з бандою Іванова особливо відзначився житель Ордо-Василівки А. Ф. Ковшар, якого було нагороджено орденом Червоного прапора.
Після закінчення громадянської війни ордо-василівцям довелося переборювати великі труднощі відбудовного періоду. За час війни посівка площа в селі скоротилась наполовину, не вистачало інвентаря і робочої худоби, бракувало робочих рук. Важко відбились на господарстві посуха 1921 року, яка викликала голод серед, населення і падіж худоби. Волосна партійна організація, очолювана І. Гордієнком, виконком волосної та сільської Ради, керований А. Є. Цейхмейстером, спрямували зусилля селян на відбудову зруйнованого господарства і його дальше піднесення на основі нової економічної політики. На кінець відбудовного періоду посівні площі під зерновими культурами досягли довоєнного рівня. Поступово відновлювалось поголів'я худоби.
На 1 січня 1925 року в селі проживало 618 чол. Село значно розширилось, у півтора рази порівняно з довоєнним часом, збільшилась кількість селянських господарств. Але продуктивність дрібних селянських господарств, особливо їх товарність, залишались низькими.
У ці ж роки були зроблені перші кроки в справі кооперування селянства. Більшість селян вступила до споживчої кооперації, частина - в сільськогосподарське кредитне товариство.
Наприкінці 1921 року в Ордо-Василівській волості з ініціативи комітету незаможних селян було створено дві комуни - ім. Будьоного та «Шлях незаможника».
Комуна «Шлях незаможника» розташувалася в колишньому поміщицькому маєтку в селі Райполі. У січні 1924 року вона була названа іменем Карла Лібкнехта. Організатором її став колишній працівник міліції А. К. Листопад. Першими до комуни вступили брати Листопада - Кирило, Сергій та Іван, А. Ф. Ковшар, М. І. Дудаш, А. Г. Курбацький, М. С. Терещенко, М. П. Цюпко та інші жителі Ордо-Василівки і Райполя. У 1922 році вона налічувала до 40 членів. Жили комунари у відбудованому їхніми руками поміщицькому будинку. Тут же містилась їдальня. Згодом частина комунарів поселилась в Ордо-Василівці, а частина - в Райполі. Комунари відкрили перші на селі дитячі ясла.
Господарство комуни ім. К. Лібкнехта мало до 450 га орної землі. В 1927 році на полях комуни працювало 6 тракторів та близько 70 коней. Комунари вирощували добрі врожаї озимої пшениці і жита, збираючи по 25-ЗО цнт зерна з кожного гектара посіву. Комуна мала 33 племінні корови і допомагала іншим колективним господарствам у поліпшенні їх молочного стада.
Велику роботу по зміцненню господарства комуни проводив партійний осередок. На кінець 1922 року в його складі було 6 комуністів. Пізніше він розширився. До 1929 року в нього входили всі комуністи Ордо-Василівки. Потім вони виділились в окрему партійну організацію. Секретарями партосередку працювали Г. І. Похилий, пізніше А. К. Листопад та Д. Терещенко.
В листопаді 1923 року в Ордо-Василівці було створено комсомольську організацію. У квітні 1925 року вона налічувала 36 комсомольців. Очолювали її А. С. Куриленко, О. В. Стадниченко, І. О. Садовський.
У 1924 році з ініціативи комсомольців на селі виникла організація юних піонерів. Комсомольці й піонери листувалися з молоддю Марселя, Кельна, Дрездена, Палермо тощо.
Дивиться також інші населені пункти району: