Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Високі прибутки артілей давали можливість щороку вкладати значні кошти в нове господарське і культурно-побутове будівництво. У колгоспах спорудили приміщення тваринницьких ферм, зерносховищ, силосні башти тощо. Село прикрасилось новими будинками колгоспників, приміщенням сільської Ради і пошти. Ще в 1928-1929 рр. в селі було збудоване нове приміщення лікарні.
В 1940/41 році в середній школі навчалось 539 учнів. Колгоспи мали свої клуби і хати-читальні.
Вже в перші дні Великої Вітчизняної війни 114 мешканців села пішли до лав Червоної Армії. Для охорони громадського майна в селі було створено спеціальний загін. Багато селян працювали на будівництві оборонних рубеянв у районі Кривбасу. Колгоспники самовіддано трудилися на полях, збираючи врожай, вирощений у 1941 році. Зразки героїчної праці подавали В. О. Садовський, Г. П. Садовська, Я. С. Садовський, М. І. Федусов, В. П. Зозуля, 6. І. Виборна та багато інших.
13 серпня 1941 року німецько-фашистські війська окупували Ордо-Василівку. В селі з'явився німецький комендант з військовим загоном. Окупанти встановили режим найжорстокішого терору і експлуатації. Вони оголосили господарство колгоспу «общинним господарством», примушуючи жителів села без оплати працювати в ньому. За будь-яку «провину» і без неї селян жорстоко били різками і шомполами. Непокірних відправляли на каторжні роботи. За час окупації в Німеччину було вигнано 100 жителів села.
Основною формою опору населення села гітлерівцям був саботаж усіх заходів окупаційних властей. Селяни приховували хліб та інші продукти, відмовлялись працювати. З нетерпінням чекали вони повернення радянських військ, жадібно ловили кожну звістку про їх визвольний похід. Коли 15-16 березня 1943 року радянський літак розкидав над Ордо-Василівкою листівки, за читання і поширення їх німецька жандармерія заарештувала і покарала 19 чоловік.
Багато жителів села героїчно боролися з ворогом на фронтах Великої Вітчизняної війни. За виявлену в боях мужність і відвагу 78 з них нагороджені орденами і медалями СРСР. Орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, Червоної Зірки та п'ятьма медалями відзначено старшину-розвідника, колишнього бригадира колгоспу «Друга п'ятирічка» О. Ф. Завгороднього. Орден Вітчизняної війни він одержав за вміле командування групою розвідників, яка в районі німецьких міст Найденбурга і Танненберга в січні 1945 року розгромила штаб ворожого полка, захопила в полон штабного офіцера і цінні документи. Вісім бойових нагород має П. П. Журавель. Відзначились також Я. Т. Косенко, І. І. Садовський, М. П. Садовський,
A. Ф. Ковшар, І. М. Зозуля, Г. П. Карайбіда, П. А. Потьомка, О. 3. Білозор,
B. Л. Коваль та інші.
В боях з німецько-фашистськими загарбниками загинуло 89 ордовасилівців тобто восьма частина жителів села.
25 листопада 1943 року частини Червоної Армії визволили село від гітлерівців. Фашисти вщент розграбували і зруйнували громадське господарство колгоспів. Вони завдали також великих збитків особистому господарству колгоспників. В обох ордовасилівських колгоспах у 1943-1945 рр. кількість працездатних колгоспників була наполовину меншою, ніж до війни. Нестача робочої сили відчувалась протягом тривалого часу.
В перші дні після визволення села в ньому були відновлені сільська Рада, партійна та комсомольська організації. Долаючи великі труднощі, вони спрямували зусилля селян Ордо-Василівки на відбудову артілей. Колгоспники одержали допомогу з боку Радянської держави - сільськогосподарський реманент, худобу, посівний матеріал. Частину худоби і реманенту, врятованого від окупантів, здали в господарство артілей колгоспники. Дуже тяжкими для колгоспників були нерші післявоєнні роки. В 1945 році колгосп «Друга п'ятирічка» мав 22 робочих коней, 15 кінних плугів, 19 лущильників, 72 борони та 4 двигуни. На фермах було 170 голів великої рогатої худоби, в т. ч. лише 13 молочних корів, а також 109 свиней, 72 вівці. Виробництво молока і м'яса залишалось незначним. Під зерновими культурами було зайнято 670 га посівів, але врожай зернових становив лише 5,5 цнт з гектара. Валовий доход колгоспу в цьому році не перевищував 140 тис. крб. Ще нижчими були економічні показники колгоспу ім. К. Лібкнехта.
У відбудові господарства, у виробничому та громадському житті села активну участь брали фронтовики-комуністи, що повернулися після закінчення Великої Вітчизняної війни. Талановитими організаторами сільськогосподарського виробництва виявили себе члени партії М. Ф. Міщенко, обраний головою колгоспу «Друга п'ятирічка», бригадири О. Ф. Завгородній, О. І. Стадниченко, С. І. Кращенко. Протягом тривалого часу О. Ф. Завгородній працював секретарем колгоспної партійної організації. Я. Т.
Ордо-Василівка
Сторінка 6 з 9
виставки. За успіхи, досягнуті в землеробстві і тваринництві, їх заносили до Почесної книги виставки. Високі прибутки артілей давали можливість щороку вкладати значні кошти в нове господарське і культурно-побутове будівництво. У колгоспах спорудили приміщення тваринницьких ферм, зерносховищ, силосні башти тощо. Село прикрасилось новими будинками колгоспників, приміщенням сільської Ради і пошти. Ще в 1928-1929 рр. в селі було збудоване нове приміщення лікарні.
В 1940/41 році в середній школі навчалось 539 учнів. Колгоспи мали свої клуби і хати-читальні.
Вже в перші дні Великої Вітчизняної війни 114 мешканців села пішли до лав Червоної Армії. Для охорони громадського майна в селі було створено спеціальний загін. Багато селян працювали на будівництві оборонних рубеянв у районі Кривбасу. Колгоспники самовіддано трудилися на полях, збираючи врожай, вирощений у 1941 році. Зразки героїчної праці подавали В. О. Садовський, Г. П. Садовська, Я. С. Садовський, М. І. Федусов, В. П. Зозуля, 6. І. Виборна та багато інших.
13 серпня 1941 року німецько-фашистські війська окупували Ордо-Василівку. В селі з'явився німецький комендант з військовим загоном. Окупанти встановили режим найжорстокішого терору і експлуатації. Вони оголосили господарство колгоспу «общинним господарством», примушуючи жителів села без оплати працювати в ньому. За будь-яку «провину» і без неї селян жорстоко били різками і шомполами. Непокірних відправляли на каторжні роботи. За час окупації в Німеччину було вигнано 100 жителів села.
Основною формою опору населення села гітлерівцям був саботаж усіх заходів окупаційних властей. Селяни приховували хліб та інші продукти, відмовлялись працювати. З нетерпінням чекали вони повернення радянських військ, жадібно ловили кожну звістку про їх визвольний похід. Коли 15-16 березня 1943 року радянський літак розкидав над Ордо-Василівкою листівки, за читання і поширення їх німецька жандармерія заарештувала і покарала 19 чоловік.
Багато жителів села героїчно боролися з ворогом на фронтах Великої Вітчизняної війни. За виявлену в боях мужність і відвагу 78 з них нагороджені орденами і медалями СРСР. Орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, Червоної Зірки та п'ятьма медалями відзначено старшину-розвідника, колишнього бригадира колгоспу «Друга п'ятирічка» О. Ф. Завгороднього. Орден Вітчизняної війни він одержав за вміле командування групою розвідників, яка в районі німецьких міст Найденбурга і Танненберга в січні 1945 року розгромила штаб ворожого полка, захопила в полон штабного офіцера і цінні документи. Вісім бойових нагород має П. П. Журавель. Відзначились також Я. Т. Косенко, І. І. Садовський, М. П. Садовський,
A. Ф. Ковшар, І. М. Зозуля, Г. П. Карайбіда, П. А. Потьомка, О. 3. Білозор,
B. Л. Коваль та інші.
В боях з німецько-фашистськими загарбниками загинуло 89 ордовасилівців тобто восьма частина жителів села.
25 листопада 1943 року частини Червоної Армії визволили село від гітлерівців. Фашисти вщент розграбували і зруйнували громадське господарство колгоспів. Вони завдали також великих збитків особистому господарству колгоспників. В обох ордовасилівських колгоспах у 1943-1945 рр. кількість працездатних колгоспників була наполовину меншою, ніж до війни. Нестача робочої сили відчувалась протягом тривалого часу.
В перші дні після визволення села в ньому були відновлені сільська Рада, партійна та комсомольська організації. Долаючи великі труднощі, вони спрямували зусилля селян Ордо-Василівки на відбудову артілей. Колгоспники одержали допомогу з боку Радянської держави - сільськогосподарський реманент, худобу, посівний матеріал. Частину худоби і реманенту, врятованого від окупантів, здали в господарство артілей колгоспники. Дуже тяжкими для колгоспників були нерші післявоєнні роки. В 1945 році колгосп «Друга п'ятирічка» мав 22 робочих коней, 15 кінних плугів, 19 лущильників, 72 борони та 4 двигуни. На фермах було 170 голів великої рогатої худоби, в т. ч. лише 13 молочних корів, а також 109 свиней, 72 вівці. Виробництво молока і м'яса залишалось незначним. Під зерновими культурами було зайнято 670 га посівів, але врожай зернових становив лише 5,5 цнт з гектара. Валовий доход колгоспу в цьому році не перевищував 140 тис. крб. Ще нижчими були економічні показники колгоспу ім. К. Лібкнехта.
У відбудові господарства, у виробничому та громадському житті села активну участь брали фронтовики-комуністи, що повернулися після закінчення Великої Вітчизняної війни. Талановитими організаторами сільськогосподарського виробництва виявили себе члени партії М. Ф. Міщенко, обраний головою колгоспу «Друга п'ятирічка», бригадири О. Ф. Завгородній, О. І. Стадниченко, С. І. Кращенко. Протягом тривалого часу О. Ф. Завгородній працював секретарем колгоспної партійної організації. Я. Т.
Дивиться також інші населені пункти району: