Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
в якій навчалось 100 дітей селян. Були створені школи грамоти та гуртки по ліквідації неписьменності серед дорослих. Заняття в них проводили вчителі П. М. Діденко, О. І. Жук, І. Г. Ільченко, П. С. Кудлай та багато культармійців. Велику роботу по ліквідації неписьменності і безпритульності проводив організований па селі жіночий відділ. Під час «Місячника безпритульної дитини» жінвідділ зібрав для дітей-сиріт 141 аршин полотна, 6 пудів хліба. 15 жінок-делегаток першими почали відвідувати лікнеп. В селі відкрили сільбуд, при якому діяла бібліотека з 325 прим, книг, драматичний, хоровий та інші гуртки художньої самодіяльності. В сільбудинку систематично влаштовувалися читки газет і книг, лекції та диспути, ставились п'єси. Проводилась антирелігійна пропаганда. Така ж робота проводилась і в клубі ім. К. Лібкнехта.
Комунари стали зачинателями нових обрядів на селі. В урочистій святковій обстановці проходила реєстрація одружень. Спочатку молоді реєструвалися в сільській Раді. Після цього вони в супроводі всіх комунарів приїздили до приміщення Ордо-Василівської школи. Тут їх чекали святково накриті столи. Голова комуни А. К. Листопад звертався до молодих з теплою промовою, вітаючи їх з одруженням, говорив про чесну працю в комуні, бажаючи сімейного щастя. До пізньої ночі грали музиканти, вихорем носилися пари танцюючих. Завершувалось весілля співом «Інтернаціоналу». Іншим популярним обрядом цього часу були т. зв. октябрини, які протиставлялись релігійному обряду хрещення дітей.
Комуна ім. К. Лібкнехта відіграла велику роль у підготовці селян до масової колективізації. У 1925 році в селі було 120 господарств селян. Близько 35 проц. з них не мали робочої худоби, 25 проц. сільськогосподарського реманенту. На досвіді комуни селяни переконувались у вигідності і доцільності колективного господарювання. Сприяли цьому й інші колективні господарства - зав'ялівський колектив ім. Будьонного та криничуватське товариство спільного обробітку землі ТСОЗ, яке виникло в 1927 році.
Комуністи і комсомольці, всі комунари розгортали агітаційну роботу серед населення Ордо-Василівки, переконуючи його в необхідності колективізації. В січні 1930 року, після ознайомлення з постановою ЦК ВКПб «Про темп колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву», на загальних зборах селян було схвалено план проведення колективізації та ліквідації куркульства як класу. Всією цією роботою керувала партійна організація, яку очолював учитель А. С. Куриленко. Активну участь у ній взяли М. Ф. Міщенко, А. X. Потьомка, Н. Г. Потьомка, X. М. Бовтуненко та інші комуністи.
Наприкінці 1929 та на початку 1930 рр. більшість бідняцьких і значна частина середняцьких господарств Ордо-Василівки вступила до колгоспів. Майно куркулів - засоби виробництва, господарські будівлі, робоча худоба, посівний матеріал- було конфісковано і передано в розпорядження колгоспу. Ордо-Василівську сільськогосподарську артіль «Червоний гірник» пізніше колгосп «Друга п'ятирічка» очолив двадцятий'ятитисячник-комуніст Шовкопляс. На статут сільськогосподарської артілі було переведено й комуну ім. К. Лібкнехта. Обидва колгоспи обслуговувала Девладівська МТС, утворена в 1931 році. Частину тракторів та іншої техніки МТС одержала від комуни ім. К. Лібкнехта.
Завдяки допомозі Радянської держави і робітників Криворіжжя, самовідданій праці колгоспників і вмілому керівництву партійної організації, колгосп «Друга п'ятирічка» швидко подолав труднощі організаційного періоду, почав зміцнюватись. Тільки за другу п'ятирічку неподільні фонди колгоспу зросли більш ніж удвоє. У 1933 році тут було вирощено по 30 цнт зернових з гектара. Поряд із землеробством в артілі успішно розвивались тваринництво і птахівництво. Свинарки Є. І. Кращенко та О. Христич щороку одержували по 17-20 поросят від кожної свиноматки. Самовіддано працювали також бригадири С. І. Кращенко та О. О. Білозор, ланкові К. Д. Федорина, М. І. Кращенко, колгоспники П. Є. Килівник, С. Г. Цілуйко та інші.
На селі виросли кадри спеціалістів сільського господарства - трактористів, комбайнерів, шоферів, мотористів та інших механізаторів. Вони вносили чималий вклад у піднесення господарства колгоспів.
Із зростанням громадського господарства збільшувалась оплата праці колгоспників. У 1937 році артіль «Друга п'ятирічка», наприклад, видала на трудодень майже по 3 кг хліба та 1,5 крб. грішми.
Вмілими організаторами колгоспного будівництва в передвоєнні роки зарекомендували себе голова колгоспу «Друга п'ятирічка» комуніст М. Ф. Міщенко та голова колгоспу ім. К. Лібкнехта комуніст А. Ф. Ковшар. Велика організаторська діяльність комуністів поєднана з самовідданою працею колгоспників вивела ці колгоспи в ряди передових господарств району. Обидва колгоспи не раз були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської
Ордо-Василівка
Сторінка 5 з 9
До активного політичного життя залучалися широкі верстви селян. Відбулися значні зміни в культурному житті села. Працювала сільська початкова школа, в якій навчалось 100 дітей селян. Були створені школи грамоти та гуртки по ліквідації неписьменності серед дорослих. Заняття в них проводили вчителі П. М. Діденко, О. І. Жук, І. Г. Ільченко, П. С. Кудлай та багато культармійців. Велику роботу по ліквідації неписьменності і безпритульності проводив організований па селі жіночий відділ. Під час «Місячника безпритульної дитини» жінвідділ зібрав для дітей-сиріт 141 аршин полотна, 6 пудів хліба. 15 жінок-делегаток першими почали відвідувати лікнеп. В селі відкрили сільбуд, при якому діяла бібліотека з 325 прим, книг, драматичний, хоровий та інші гуртки художньої самодіяльності. В сільбудинку систематично влаштовувалися читки газет і книг, лекції та диспути, ставились п'єси. Проводилась антирелігійна пропаганда. Така ж робота проводилась і в клубі ім. К. Лібкнехта.
Комунари стали зачинателями нових обрядів на селі. В урочистій святковій обстановці проходила реєстрація одружень. Спочатку молоді реєструвалися в сільській Раді. Після цього вони в супроводі всіх комунарів приїздили до приміщення Ордо-Василівської школи. Тут їх чекали святково накриті столи. Голова комуни А. К. Листопад звертався до молодих з теплою промовою, вітаючи їх з одруженням, говорив про чесну працю в комуні, бажаючи сімейного щастя. До пізньої ночі грали музиканти, вихорем носилися пари танцюючих. Завершувалось весілля співом «Інтернаціоналу». Іншим популярним обрядом цього часу були т. зв. октябрини, які протиставлялись релігійному обряду хрещення дітей.
Комуна ім. К. Лібкнехта відіграла велику роль у підготовці селян до масової колективізації. У 1925 році в селі було 120 господарств селян. Близько 35 проц. з них не мали робочої худоби, 25 проц. сільськогосподарського реманенту. На досвіді комуни селяни переконувались у вигідності і доцільності колективного господарювання. Сприяли цьому й інші колективні господарства - зав'ялівський колектив ім. Будьонного та криничуватське товариство спільного обробітку землі ТСОЗ, яке виникло в 1927 році.
Комуністи і комсомольці, всі комунари розгортали агітаційну роботу серед населення Ордо-Василівки, переконуючи його в необхідності колективізації. В січні 1930 року, після ознайомлення з постановою ЦК ВКПб «Про темп колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву», на загальних зборах селян було схвалено план проведення колективізації та ліквідації куркульства як класу. Всією цією роботою керувала партійна організація, яку очолював учитель А. С. Куриленко. Активну участь у ній взяли М. Ф. Міщенко, А. X. Потьомка, Н. Г. Потьомка, X. М. Бовтуненко та інші комуністи.
Наприкінці 1929 та на початку 1930 рр. більшість бідняцьких і значна частина середняцьких господарств Ордо-Василівки вступила до колгоспів. Майно куркулів - засоби виробництва, господарські будівлі, робоча худоба, посівний матеріал- було конфісковано і передано в розпорядження колгоспу. Ордо-Василівську сільськогосподарську артіль «Червоний гірник» пізніше колгосп «Друга п'ятирічка» очолив двадцятий'ятитисячник-комуніст Шовкопляс. На статут сільськогосподарської артілі було переведено й комуну ім. К. Лібкнехта. Обидва колгоспи обслуговувала Девладівська МТС, утворена в 1931 році. Частину тракторів та іншої техніки МТС одержала від комуни ім. К. Лібкнехта.
Завдяки допомозі Радянської держави і робітників Криворіжжя, самовідданій праці колгоспників і вмілому керівництву партійної організації, колгосп «Друга п'ятирічка» швидко подолав труднощі організаційного періоду, почав зміцнюватись. Тільки за другу п'ятирічку неподільні фонди колгоспу зросли більш ніж удвоє. У 1933 році тут було вирощено по 30 цнт зернових з гектара. Поряд із землеробством в артілі успішно розвивались тваринництво і птахівництво. Свинарки Є. І. Кращенко та О. Христич щороку одержували по 17-20 поросят від кожної свиноматки. Самовіддано працювали також бригадири С. І. Кращенко та О. О. Білозор, ланкові К. Д. Федорина, М. І. Кращенко, колгоспники П. Є. Килівник, С. Г. Цілуйко та інші.
На селі виросли кадри спеціалістів сільського господарства - трактористів, комбайнерів, шоферів, мотористів та інших механізаторів. Вони вносили чималий вклад у піднесення господарства колгоспів.
Із зростанням громадського господарства збільшувалась оплата праці колгоспників. У 1937 році артіль «Друга п'ятирічка», наприклад, видала на трудодень майже по 3 кг хліба та 1,5 крб. грішми.
Вмілими організаторами колгоспного будівництва в передвоєнні роки зарекомендували себе голова колгоспу «Друга п'ятирічка» комуніст М. Ф. Міщенко та голова колгоспу ім. К. Лібкнехта комуніст А. Ф. Ковшар. Велика організаторська діяльність комуністів поєднана з самовідданою працею колгоспників вивела ці колгоспи в ряди передових господарств району. Обидва колгоспи не раз були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської
Дивиться також інші населені пункти району: