Сторінка 8 з 9
Г. Гуцаленко в 1965 році домігся приросту ваги телят 1160-1200 грамів на добу. Напередодні 48-ї річниці Великого Жовтня ця бригада, яка змагається за звання колективу комуністичної праці, була занесена на районну Дошку пошани.
Зразки самовідданої праці показують доярки Т. В. Ганженко, А. І. Хівренко, птахарки Н. Д. Білоніг, Н. С. Чередниченко, механізатори О. М. Бобошко, С. М. Лохматов, Г. С. Перець, О. І. Сорухан, І. П. Христич, М. С. Черниш, П. М. Шевченко.
Обговорюючи у травні 1965 року на відкритих партійних зборах рішення березневого Пленуму ЦК КПРС, колгоспники визначили конкретні, реально обгрунтовані заходи дальшого швидкого піднесення громадського господарства. На основі цих заходів, уточнених після XXIII з'їзду КПРС, було розроблено п'ятирічний план розвитку колгоспу «Росія» на 1966-1970 рр. Вже за перші два роки нової п'ятирічки колгоспники забезпечили значне зростання врожайності зернових на всій площі посівів. Середній урожай зернових в ці роки! становив 20,4 цнт з гектара, в т. ч. пшениці - 23,2 цнт. В 1966 році колгосп зібрав 33,2 тис. цнт, в 1967 році - 37,8 тис. цнт зерна. Значно зросли валові збори технічних і овочевих культур. Збільшилось поголів'я великої рогатої худоби, овець, свиней і птиці, підвищилась продуктивність громадського тваринництва. Надої молока на 100 та сільськогосподарських угідь в 1966-1967 рр. досягли 255 цнт проти 219 цнт у 1965 році. М'яса в 1966 році було вироблено 52,2 цнт на 100 га угідь. Колгосп перевиконав план продажу державі зерна. М'яса було продано в 1966 році 2252 цнт. Щороку колгосп продавав також по 17 тис. цнт молока. Його валові доходи в 1966 та 1967 рр. збільшились у 1,7 раза проти останнього року семирічки.
Протягом 1966-1967 рр. було збудовано механічну майстерню, гараж для вантажних автомашин, новий корівкик, телятник і пташник, розпочато будівництво корівкика і свинарника з повною механізацією їх, завершено електрифікацію всіх господарських об'єктів і населених пунктів.
Доходи від громадського господарства артілі становлять більшу частину бюджету колгоспників. Завдяки зміцненню економіки артілі оплата праці колгоспників підвищується рік у рік. Так, на індивідуальну оплату в 1966 році було витрачено 591 тис. крб., в 1967 році - 643 тис. крб. Середня оплата робочого дня колгоспника в 1966 році становила 3,07 крб., в тому числі грошова оплата - 2,71 крб., в 1967 - відповідно 3,14 і 2,77 крб. Зокрема, шофер одержував за один робочий день в 1966 році 3,84 крб., в 1967 році - 3,89 крб.; механізатор - відповідно - 3,54 і 3,72 крб., доярки - 3,47 і 3,50 карбованця.
Дбаючи про зростання економіки колгоспу і підвищення матеріального добробуту колгоспників, партійна організація і сільська Рада депутатів трудящих постійно приділяють велику увагу поліпшенню побутового та культурного рівня колгоспників.
Село швидко забудовується. Лише за роки семирічки в Ордо-Василівці було зведено 59 нових будинків. В 1966 році спорудили 15, у 1967 році - 18. Частина з них збудована колгоспом для спеціалістів сільського господарства. Крім того, в 1967 році капітально відремонтовано 23 будинки. Підвищується купівельна спроможність населення. В 1964-1965 рр. товарооборот сільських магазинів зріс більш ніж удвоє. В 1967 році жителям села продано товарів на суму в 480,3 тис. карбованців.
Ще в 1957 році в Ордо-Василівці почав діяти радіовузол потужністю 600 ватт. Це дало змогу здійснити повну радіофікацію сіл, жителі яких працюють у колгоспі «Росія». З побудовою у Кривому Розі телевізійного ретранслятора голубі екрани телевізорів засвітилися в будинках села.
Колгоспний лад забезпечив разючі зміни в долі колись забитих, пригноблених селян Ордо-Василівки. Ось приклади. Сім'я Я. М. Фуртенка, що складалася з 7 чоловік, мала до революції 5 десятин землі. Жили в злиднях, бо свого хліба вистачало лише до нового року. Зараз усі діти Фуртенка живуть і заможно і культурно. Дочка Віра Яківка здобула спеціальність зоотехніка, працює завідуючою фермою. Вона - комуністка. Друга дочка - Фросина Яківка - завідує колгоспним млином.
Тяжко бідувала до Жовтневої революції сім'я Афанасенка, що складалась з 10 осіб. Революція дала кожному члену цієї сім'ї щасливу долю.
В Ордо-Василівці працює значний загін радянської інтелігенції: вчителі, інженери, агрономи, зоотехніки. Сільську амбулаторію та лікарню обслуговують 17 медичних працівників, що дбають про здоров'я селян.
В 1965 році з допомогою шефів збудовано колгоспний Будинок культури з актовим залом на 500 місць і кімнатами для гуртків художньої самодіяльності, в роботі яких беруть участь 70 жителів села. В Будинку культури і в клубі демонструються кінофільми, влаштовуються концерти художньої самодіяльності. Тільки члени місцевої групи товариства «Знання» в 1966-1967 рр. прочитали для селян 300 лекцій. Особливою популярністю серед населення в 1967 році користувались лекції, тематичні вечори і зустрічі з старими комуністами, присвячені 50-річчю Радянської влади.
Дивиться також інші населені пункти району: