Сторінка 7 з 9
Косенко в 1945 році був обраний головою Ордо-Василівської сільської Ради і працював на цій посаді понад десять років. Водночас він був секретарем територіальної партійної організації.
Важко позначився на господарських показниках посушливий 1946 рік, та все ж в наступні роки завдяки трудовому героїзмові колгоспників, керованих комуністами, артілі залікували рани війни і поступово пішли вгору.
В 1950 році колгоспи села були об'єднані. Укрупненому господарству присвоїли ім'я С. М. Кірова. Колгосп мав у своєму розпорядженні 4476 га землі, з яких 1210 відводились під посіви озимої пшениці. На фермах артілі утримувалось 683 голови великої рогатої худоби, в т. ч. 136 корів; а також до 500 свиней, 570 овець.
Наступні роки ще більше підтвердили переваги укрупненого колективного господарства. Так, за 1950-1953 рр. валовий збір зернових у колгоспі зріс на 30 проц., молока - на 11 проц. Колгосп збільшив продаж державі зерна, м'яса, молока. Зросли доходи колгоспників.
Різко пішло вгору господарство артілі після вересневого 1953 року Пленуму ЦК КПРС, який визначив шляхи підвищення розвитку сільського господарства. Успішно розвивались рослинництво і молочне тваринництво. За показниками в цих галузях господарства артіль стала однією з передових у Софіївському районі. Дедалі більшого значення набувало городництво. Валовий доход колгоспу за 1953- 1958 рр. зріс у 2,7 раза. За цей час колгосп збільшив продаж державі зерна в 2,6 раза, молока в 2,7, м'яса - в 1,7 раза.
У 1958 році до колгоспу ім. Кірова було приєднано Зав'ялівську сільськогосподарську артіль ім. Будьонного. Так на території Ордо-Василівської сільради виникло багатогалузеве колективне господарство «Росія». В ньому працюють жителі
8 населених пунктів. За ними закріпили 8147 га землі. Під час реорганізації МТС колгосп придбав 12 зернових і 8 кукурудзозбиральних комбайнів, 20 тракторів, 13 вантажних автомашин.
В 1965 році на його полях працювали 34 трактори, 9 зернових, 6 кукурудзозбиральних та 8 силосозбиральних комбайнів. На кінець семирічки господарство мало 26 вантажних та З легкові автомашини. Найбільш повно в колгоспі механізовано роботи в рільництві та основні процеси у тваринництві. В останні роки семирічки тут завершено електрифікацію основних галузей господарства.
У зміцненні матеріально-технічної бази колгоспу «Росія» велику роль відіграє шефська допомога промислових підприємств Кривбасу. Так, у 1964 році шефи - працівники рудоуправління ім. Р. Люксембург - розпочали, а в 1965 році закінчили на березі ріки Саксагані спорудження зрошувальної установки, яка забезпечує поливання посівів на площі 100 га. Вони також допомогли в будівництві тваринницьких ферм, у переведенні на електротягу млина і олійниці в Ордо-Василівці, в електрифікації сіл Новомихайлівки і Мотиної Балки.
Велика організаторська робота партійної організації, сумлінне ставлення основної маси колгоспників до праці, зміцнення матеріально-технічної бази, посилення механізації трудомістких процесів - усе це забезпечило значне зростання колгоспного виробництва.
В першому році семирічки колгоспники зібрали на площі 1566 га по 19,5 цнт озимої пшениці, на площі 139 га - по 32,7 цнт ячменю. На тваринницьких фермах колгоспу в 1959 році було 1980 голів великої рогатої худоби, в т. ч. 733 корови, понад 1400 свиней, 1860 овець, 207 коней, 6150 штук курей. На 100 га сільськогосподарських угідь тваринники колгоспу виробили по 165 цнт молока, а на 100 га орної землі - по 42,7 цнт м'яса. Валовий доход артілі в цей час становив 4585,5 тис. крб., а її неподільний фонд - 6743 тис. крб. Поголів'я великої рогатої худоби в 1965 році збільшилось проти 1959 року на 183 проц., у т. ч. корів - на 154 проценти. Виробництво молока на 100 га сільськогосподарських угідь у 1965 році становило 219 цнт, тобто збільшилось проти 1959 року на 33 проценти. Валові доходи колгоспу за семирічку зросли в 1,6 раза і досягай в 1965 році 768,5 тис. карбованців.
У 1959-1965 рр. оплата праці колгоспників зросла на 25 процентів. В 1964 році кожний член артілі «Росія» одержав на вироблений трудодень по 1 кг зерна і 0,5 крб. грішми. В 1965 році рільникам нарахували по 70 коп., тваринникам - по 80 коп. на трудодень; на кожен зароблений карбованець колгоспники одержали по одному, а механізатори - по 2 кг зерна.
В авангарді боротьби за піднесення колгоспного виробництва йдуть комуністи. Партійна організація артілі, яка налічує 44 чол., виховала немало справжніх організаторів і новаторів колгоспного виробництва. Багато зусиль доклали для розвитку колгоспу секретар парторганізації П. П. Самоткан та голова правління М. І. Сухина. В 1965 році значних успіхів у соціалістичному змаганні добилася
перша комплексна бригада артілі, яку 18 років очолював І. С. Дерев'янко. Навіть за несприятливих погодних умов вона одержала врожай зернових по 18,6 цнт з гектара. Непоганих наслідків добились і тваринники бригади. П.
Дивиться також інші населені пункти району: