Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
робітників. На все селище був лише невеликий медпункт на руднику «Жовта Ріка». Робітників з тяжкими захворюваннями або з травматичними ушкодженнями відправляли на лікування в села Жовте і Петрове, де були земські лікарні. Траплялися випадки, коли хворі помирали в дорозі.
Переважна більшість жовторічнянських робітників була неписьменною. На темряву і неосвіченість прирікались і діти. Початкову рудничну школу в селищі було відкрито лише в 1905 році. Напередодні світової імперіалістичної війни в ній працювало 3 вчителів, які навчали до 120 дітей з родин службовців, заможних селян із сусідніх сіл, а також деяких робітників. Але ніхто з учнів у дореволюційний час не здобув ні вищої, ні середньої освіти.
Жорстока капіталістична експлуатація, до якої долучались політичне безправ'я і національний гніт, викликали у робітників обурення і протест, піднімали їх на боротьбу проти царизму і капіталістів. Революційне піднесення в країни в 1901-1903 рр. справило значний вплив на жовторічнянських рудокопів. Уже в першій половині 1904 року на рудниках Копилова і «Жовтій Ріці» відбулося кілька економічних страйків.
Перший великий страйк на руднику «Жовта Ріка» почався 31 серпня (13 вересня) 1904 року. В ньому взяло, участь близько 1000 робітників. Причиною страйку була низька заробітна плата шахтарів, свавілля адміністрації. Одночасно рудокопи протестували проти російсько-японської війни. Приводом до виступу робітників було зменшення адміністрацією заробітку при розрахунку призваним до армії восени робітникам. Коли, рудокопи прийшли в контору для переговорів, керуючий рудником Розмариця зустрів їх пострілами з револьвера, кілька чоловік було поранено. Розлючені робітники спалили контору, побили Шибки в інших приміщеннях.
Порізали електропроводку і зруйнували електричну машину. Вночі вони напали на будинок Розмариці, але той утік.
1 (14) вересня на рудник прибув загін карателів. 18 робітників, як «зачинщиків» заворушень, було заарештовано і ув'язнено. Через тиждень на руднику роботи були відмовлені. 1905 рік вписав нову сторінку в історію революційної боротьби трудящих селища. Збільшилась кількість страйків та їх учасників. Робітники почали рішучіше вимагати підвищення заробітної плати, поліпшення умов праці тощо. ЗО червня року відбувся страйк шахтарів рудника Копилова. Готувався страйк і на руднику «Жовтій Ріці». Щоб запобігти цьому, верхньодніпровський повітовий справник послав туди загін поліцейських стражників. Шахтарі Жовтої Ріки брали актину участь у всеросійському жовтневому страйку. Це був перший масовий політичний виступ гірників, а також і залізничників станції. До робітників приєднались селяни навколишніх сіл. В грудні, у відповідь на заклик Бойового страйкового комітету Катеринослава, жовторічнянці включилися в загальний політичний страйк. Робітники і дрібні службовці станції Жовта Ріка встановили зв'язок з Довгинцевським бойовим страйковим комітетом. Від залізничників не відставали і гірники.
В 1905 році революційну роботу серед місцевий гірників вели В. А. Валявко, М. С. Монастирський та інші більшовики, що приїжджали з Криворіжжя. В 1906 році було створено об'єднану Криворізьку організацію РСДРП, яка складалася з трьох районних організацій. Районний комітет, що об'єднував північні рудники Криворіжжя, мав вплив і на робітників Жовтої Ріки. Не раз відвідував селище активний працівник комітету більшовик Б. Г. Козловський.
В період спаду першої російської революції в селищі відбулося кілька значних виступів робітників. Так, 1 травня 1907 року відбувся страйк на рудниках «Жовта Ріка» та Красиокутському. Одночасно з економічними вимогами робітники висували також і політичні.
Не припиняли боротьби проти царизму та капіталістів гірники Жовтої Ріки і в наступні роки. В період нового революційного піднесення посилився вплив більшовиків па жовторічнянських робітників. Велику популярність серед них мала щоденна робітнича газета «Правда». В 1912 році робітники Жовтої Ріки брали участь у виборах робітничого депутата IV Державної думи.
На початку першої світової імперіалістичної війни значна кількість кадрових робітників була мобілізована на фронт. На підприємства прийшли жінки і підлітки, а також вихідці із сільської буржуазії, які ухилялися від відправки на фронт. Наприкінці 1914 року на рудниках працювало 607 чол. (на 41 проц. менше, ніж у 1913 році.) Видобуток руди в 1914 році знизився до 17,2 млн. пудів, в 1915 році - до 13,2 млн. пудів. Погіршення економічного становища трудящих селища, викликане вростаючою дорожечею та воєнними поразками царизму, сприяло посиленню серед них антивоєнних настроїв, активізації революційного руху.
Звістка про повалення царизму і перемогу Лютневої революції 1917 року дійшла до трудящих Жовтої Ріки на початку березня. На рудниках раз у раз
Жовті Води
Сторінка 3 з 10
Виснажлива праця, винятково погані житлові умови і відсутність техніки безпеки на виробництві призводили до захворювань і високої смертності Переважна більшість жовторічнянських робітників була неписьменною. На темряву і неосвіченість прирікались і діти. Початкову рудничну школу в селищі було відкрито лише в 1905 році. Напередодні світової імперіалістичної війни в ній працювало 3 вчителів, які навчали до 120 дітей з родин службовців, заможних селян із сусідніх сіл, а також деяких робітників. Але ніхто з учнів у дореволюційний час не здобув ні вищої, ні середньої освіти.
Жорстока капіталістична експлуатація, до якої долучались політичне безправ'я і національний гніт, викликали у робітників обурення і протест, піднімали їх на боротьбу проти царизму і капіталістів. Революційне піднесення в країни в 1901-1903 рр. справило значний вплив на жовторічнянських рудокопів. Уже в першій половині 1904 року на рудниках Копилова і «Жовтій Ріці» відбулося кілька економічних страйків.
Перший великий страйк на руднику «Жовта Ріка» почався 31 серпня (13 вересня) 1904 року. В ньому взяло, участь близько 1000 робітників. Причиною страйку була низька заробітна плата шахтарів, свавілля адміністрації. Одночасно рудокопи протестували проти російсько-японської війни. Приводом до виступу робітників було зменшення адміністрацією заробітку при розрахунку призваним до армії восени робітникам. Коли, рудокопи прийшли в контору для переговорів, керуючий рудником Розмариця зустрів їх пострілами з револьвера, кілька чоловік було поранено. Розлючені робітники спалили контору, побили Шибки в інших приміщеннях.
Порізали електропроводку і зруйнували електричну машину. Вночі вони напали на будинок Розмариці, але той утік.
1 (14) вересня на рудник прибув загін карателів. 18 робітників, як «зачинщиків» заворушень, було заарештовано і ув'язнено. Через тиждень на руднику роботи були відмовлені. 1905 рік вписав нову сторінку в історію революційної боротьби трудящих селища. Збільшилась кількість страйків та їх учасників. Робітники почали рішучіше вимагати підвищення заробітної плати, поліпшення умов праці тощо. ЗО червня року відбувся страйк шахтарів рудника Копилова. Готувався страйк і на руднику «Жовтій Ріці». Щоб запобігти цьому, верхньодніпровський повітовий справник послав туди загін поліцейських стражників. Шахтарі Жовтої Ріки брали актину участь у всеросійському жовтневому страйку. Це був перший масовий політичний виступ гірників, а також і залізничників станції. До робітників приєднались селяни навколишніх сіл. В грудні, у відповідь на заклик Бойового страйкового комітету Катеринослава, жовторічнянці включилися в загальний політичний страйк. Робітники і дрібні службовці станції Жовта Ріка встановили зв'язок з Довгинцевським бойовим страйковим комітетом. Від залізничників не відставали і гірники.
В 1905 році революційну роботу серед місцевий гірників вели В. А. Валявко, М. С. Монастирський та інші більшовики, що приїжджали з Криворіжжя. В 1906 році було створено об'єднану Криворізьку організацію РСДРП, яка складалася з трьох районних організацій. Районний комітет, що об'єднував північні рудники Криворіжжя, мав вплив і на робітників Жовтої Ріки. Не раз відвідував селище активний працівник комітету більшовик Б. Г. Козловський.
В період спаду першої російської революції в селищі відбулося кілька значних виступів робітників. Так, 1 травня 1907 року відбувся страйк на рудниках «Жовта Ріка» та Красиокутському. Одночасно з економічними вимогами робітники висували також і політичні.
Не припиняли боротьби проти царизму та капіталістів гірники Жовтої Ріки і в наступні роки. В період нового революційного піднесення посилився вплив більшовиків па жовторічнянських робітників. Велику популярність серед них мала щоденна робітнича газета «Правда». В 1912 році робітники Жовтої Ріки брали участь у виборах робітничого депутата IV Державної думи.
На початку першої світової імперіалістичної війни значна кількість кадрових робітників була мобілізована на фронт. На підприємства прийшли жінки і підлітки, а також вихідці із сільської буржуазії, які ухилялися від відправки на фронт. Наприкінці 1914 року на рудниках працювало 607 чол. (на 41 проц. менше, ніж у 1913 році.) Видобуток руди в 1914 році знизився до 17,2 млн. пудів, в 1915 році - до 13,2 млн. пудів. Погіршення економічного становища трудящих селища, викликане вростаючою дорожечею та воєнними поразками царизму, сприяло посиленню серед них антивоєнних настроїв, активізації революційного руху.
Звістка про повалення царизму і перемогу Лютневої революції 1917 року дійшла до трудящих Жовтої Ріки на початку березня. На рудниках раз у раз