Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Після визволення селища від німецько-фашистських окупантів жовторічанці
з великим ентузіазмом приступили до відбудови зруйнованого господарства. Незабаром було введено в експлуатацію шахту «Капітальна», відбудовано залізницю. Вже в 1944 році на металургійні заводи країни з рудника було відправлено 173,3 тис. тонн залізної руди. В 1945 році видобуток руди досяг 313,8 тис. тонн. З 1946 року розпочалася реконструкція шахти «Капітальна», механізація трудомістких процесів. У 1950 році видобуток руди зріс до 586,6 тис. тонн, що становило 88 проц. порівняно з 1940 роком. У 1954 році довоєнний рівень було перевершено Майже вдвоє.
З кінця четвертої п'ятирічки в Жовтій Ріці здійснювалась реконструкція діючих шахт, зводились нові шахти і рудники.
Шахти і рудники оснащувались новітньою технікою. Внесли свій вклад у механізацію праці і місцеві винахідники та раціоналізатори. Широко застосовується механізація і автоматизація праці при добуванні й транспортуванні руди та її збагаченні. На підприємствах діють високопродуктивні бурильні агрегати, дистанційне управління електровозами, автоматичне управління скиповими підйомниками, автоматизований комплекс обміну вагонеток тощо.
Рік у рік трудящі Жовтих Вод своєю самовідданою працею зміцнюють економіку нашої Батьківщини. Успішно виконали вони державний план семирічки і першого року нової п'ятирічки. В 1966 році особливо добре працював колектив Східного гірничозбагачувального комбінату, який виконав план на 107,5 проц. Комбінат видобув понад план більше 200 тис. тонн залізної руди, зекономивши 1 млн. 124 тис. крб. За успішне виконання плану семирічки і впровадження нової
техніки Східний гірничозбагачувальний комбінат в 1966 році було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Бригадиру передової бригади прохідників комуністу В. М. Хавренку першому в місті присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. На протязі багатьох років керована ним бригада вдвічі перевищує планові завдання. Орденом Леніна удостоєно секретаря міськкому КП України М. О. Конарєва, бригадирів передових бригад М. Г. Олексєєва, Б. П. Бровка, М. В. Винченка, М. Є. Нищимного, директора комбінату В. А. Мамілова, робітників О. Д. Середу, І. М. Шаповалова та інших.
За післявоєнни роки орденами і медалями Радянського Союзу нагороджено 738 мешканців міста, в т. ч. орденом Леніна - 58, орденом Трудового Червоного Прапора - 107, орденом «Знак Пошани» - 68. Звання почесного гірника присвоєно – 125 , значками «Шахтарська слава» і «Відмінник соціалістичного змагання» відмічені 301 чоловік,
Тільки протягом 1966-1967 рр. на підприємствах комбінату за рахунок раціоналізації і винахідництва зекономлено близько 3 млн. карбованців. Раціоналізаторські пропозиції в 1967 році подали 1578 чоловік. На комбінаті 14 громадських конструкторських бюро, які об'єднують 147 чоловік. При їх активній допомозі впроваджено І7 пропозицій.
Успішно працювали трудящі на підприємствах міста в другому році нової П'ятирічки. Включившись у соціалістичне змагання за гідну зустріч 50-річчя Жовтня, вони домоглись у ювілейному році перевиконання планів по випуску продукції та підвищенню продуктивності праці. Східний гірничозбагачувальний комбінат виробив понад план 207 тис. тонн концентрату і одержав 1688 тис. крб. надпланового прибутку. За успіхи в праці колектив підприємства нагороджено п'амятним Червоним прапором ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС.
За післявоєнний час невелике селище перетворилось на нове сучасне місто. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 23 травня 1957 року його було віднесено до категорії міст обласного підпорядкування і названо Жовтими Водами. Місто сплановано і побудовано за зразками сучасної архітектури. Воно приваблює широкими асфальтованими вулицями, красивими будівлями, зеленими насадженнями, чистотою. Житловий фонд міста порівняно з довоєнним часом набагато зріс. Державний жилий фонд становить тепер 230 тис. кв, м., фонд власників – близько 156 тис. кв. м. На більшості центральних вулиць реконструйовано
освітлення з застосуванням люмінесцентних світильників. Місцевий аеропорт
здійснює перевезення пасажирів до Дніпропетровська, Сімферополя, Кривого Рога та інших міст. Щоденно з міського автовокзалу відправляються автобуси 21 маршруту.
На кінець семирічки міський товарооборот зріс в 1,5 раза, досягши в 1967 році 29 млн. крб. Лише за перші 5 років семирічки 1959-1963 населення міста придбало 529 легкових автомобілів, 690 мотоциклів, 6160 холодильників, 6950 пральних машин. До послуг жителів міста - 32 їдальні, 46 продовольчих та промислових магазинів, 37 майстерень по ремонту взуття, електроприладів, годинників, швейних машин.
Жовті Води
Сторінка 8 з 10
трудовими успіхами А. А. Головатий, він домігся високих показників, працюючи на бурінні найміцніших порід.Після визволення селища від німецько-фашистських окупантів жовторічанці
З кінця четвертої п'ятирічки в Жовтій Ріці здійснювалась реконструкція діючих шахт, зводились нові шахти і рудники.
Шахти і рудники оснащувались новітньою технікою. Внесли свій вклад у механізацію праці і місцеві винахідники та раціоналізатори. Широко застосовується механізація і автоматизація праці при добуванні й транспортуванні руди та її збагаченні. На підприємствах діють високопродуктивні бурильні агрегати, дистанційне управління електровозами, автоматичне управління скиповими підйомниками, автоматизований комплекс обміну вагонеток тощо.
Рік у рік трудящі Жовтих Вод своєю самовідданою працею зміцнюють економіку нашої Батьківщини. Успішно виконали вони державний план семирічки і першого року нової п'ятирічки. В 1966 році особливо добре працював колектив Східного гірничозбагачувального комбінату, який виконав план на 107,5 проц. Комбінат видобув понад план більше 200 тис. тонн залізної руди, зекономивши 1 млн. 124 тис. крб. За успішне виконання плану семирічки і впровадження нової
техніки Східний гірничозбагачувальний комбінат в 1966 році було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Бригадиру передової бригади прохідників комуністу В. М. Хавренку першому в місті присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. На протязі багатьох років керована ним бригада вдвічі перевищує планові завдання. Орденом Леніна удостоєно секретаря міськкому КП України М. О. Конарєва, бригадирів передових бригад М. Г. Олексєєва, Б. П. Бровка, М. В. Винченка, М. Є. Нищимного, директора комбінату В. А. Мамілова, робітників О. Д. Середу, І. М. Шаповалова та інших.
За післявоєнни роки орденами і медалями Радянського Союзу нагороджено 738 мешканців міста, в т. ч. орденом Леніна - 58, орденом Трудового Червоного Прапора - 107, орденом «Знак Пошани» - 68. Звання почесного гірника присвоєно – 125 , значками «Шахтарська слава» і «Відмінник соціалістичного змагання» відмічені 301 чоловік,
Тільки протягом 1966-1967 рр. на підприємствах комбінату за рахунок раціоналізації і винахідництва зекономлено близько 3 млн. карбованців. Раціоналізаторські пропозиції в 1967 році подали 1578 чоловік. На комбінаті 14 громадських конструкторських бюро, які об'єднують 147 чоловік. При їх активній допомозі впроваджено І7 пропозицій.
Успішно працювали трудящі на підприємствах міста в другому році нової П'ятирічки. Включившись у соціалістичне змагання за гідну зустріч 50-річчя Жовтня, вони домоглись у ювілейному році перевиконання планів по випуску продукції та підвищенню продуктивності праці. Східний гірничозбагачувальний комбінат виробив понад план 207 тис. тонн концентрату і одержав 1688 тис. крб. надпланового прибутку. За успіхи в праці колектив підприємства нагороджено п'амятним Червоним прапором ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС.
За післявоєнний час невелике селище перетворилось на нове сучасне місто. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 23 травня 1957 року його було віднесено до категорії міст обласного підпорядкування і названо Жовтими Водами. Місто сплановано і побудовано за зразками сучасної архітектури. Воно приваблює широкими асфальтованими вулицями, красивими будівлями, зеленими насадженнями, чистотою. Житловий фонд міста порівняно з довоєнним часом набагато зріс. Державний жилий фонд становить тепер 230 тис. кв, м., фонд власників – близько 156 тис. кв. м. На більшості центральних вулиць реконструйовано
освітлення з застосуванням люмінесцентних світильників. Місцевий аеропорт
здійснює перевезення пасажирів до Дніпропетровська, Сімферополя, Кривого Рога та інших міст. Щоденно з міського автовокзалу відправляються автобуси 21 маршруту.
На кінець семирічки міський товарооборот зріс в 1,5 раза, досягши в 1967 році 29 млн. крб. Лише за перші 5 років семирічки 1959-1963 населення міста придбало 529 легкових автомобілів, 690 мотоциклів, 6160 холодильників, 6950 пральних машин. До послуг жителів міста - 32 їдальні, 46 продовольчих та промислових магазинів, 37 майстерень по ремонту взуття, електроприладів, годинників, швейних машин.