Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
було проведено показове буріння свердловин за системою інженера Бочарова з застосуванням телескопічної подачі, що вдвоє збільшило середньомісячний виробіток на бурінні. Досвід такого буріння пізніше застосували і на інших рудниках Кривбасу.
Ініціатором боротьби за технічний прогрес виступили комуністи руднику. Па кінець першої п'ятирічки парторганізація рудника налічувала 252 чоловіки. Тільки в 1932 році до лав партії вступило 33 передовики виробництва. З метою поліпшення партійного керівництва, наближення його до виробництва, в квітні 1932 року у складі рудничної парторганізації було створено 7 цехових партійних осередків. до яких входило 19 партійних груп. До двох підземних і двох кар'єрних осередків увійшло 123 чол., або до 50 проц. усіх комуністів рудника. В кар'єрі зміна, очолювана группарторгом І. А. Черкащенком, в 1932 році виконала план на 115 проц.
Добре працював партосередок, яким керував старий комуніст Д. І. Холодій. Швидко зростала і комсомольська організація. В 1932 році в комсомол вступило 80 молодих робітників. Профспілкова організація в цей час фактично об'єднувала всіх гірників рудника 2150 чол.
Вже в роки першої п'ятирічки під керівництвом партійної організації масового характеру набрало на руднику соціалістичне змагання і ударництво. В 1932 році 3 2150 робітників рудоуправління «Жовтої Ріки» в соціалістичному лмаганні брали участь 1312, а в змаганні за звання ударника будівництва - 1081 чол. тобто 61 проц. і 51 проц. від усісї кількості робітників. Одними з перших звання ударника здобули передовики виробництва Д. Ф. Дрозд, М. К. Щербак, П. П. Чумак та інші. Ударно працювали також робітники-комуністи лопаточник І. Ю. Зарудницький, прохідник Н. М. Ігарішець, Г. Й. Берестенко та інші. За успіхи у праці Ф. К. Старинця було нагороджено значком «Відмінник соціалістичного змагання в першій п'ятирічці».
В роки другої п'ятирічки колектив рудоуправління взяв активну участь у стахановському русі. В 1936 році на руднику налічувалось 204 стахановці. Завдяки широкому розмаху соціалістичного змагання колектив «Жовтої Ріки» виконав завдання другої п'ятирічки за три роки. За результатами змагання рудник зайняв друге місце в Кривбасі.
Успішно розв'язували гірники і завдання третьої п'ятирічки. Розгорнувши соціалістичне змагання на честь XVIII з'їзду ВКПб, колектив рудника перевиконав програму січня та лютого і за 20 днів березня 1939 року видав 7700 тонн надпланової високоякісної руди, заощадивши 159 тис. крб. на собівартості руди. Після XVIII з'їзду партії робітники рудника «Жовтої Ріки», як і колектив московського верстатобудівного заводу «Красньїй пролетарий», виступили ініціаторами продовження передз'їздівського змагання до завершення третьої п'ятирічки. Виконуючи взяті па себе зобов'язання, гірники досягли великих успіхів у змаганні на честь
22-х роковин Великого Жовтня. Вони значно перевиконали план видобутку руди
за три квартали 1939 року і заощадили 241 700 крб. державних коштів. Одержавши
перемогу в соціалістичному змаганні, колектив рудника «Жовта Ріка» завоював
перехідний Червоний прапор ЦК профспілки гірників Півдня СРСР та Народного
Комісаріату чорної металургії. Вручення Червоного прапора перетворилось на
Велике свято праці. До Жовтої Ріки прибули представники всіх рудників Кривбасу.
В передвоєнні роки на руднику поширився також рух за ущільнення робочого часу під гаслом: «Працювати повних сім годин!». Взявши участь у цьому змаганні, більшість робітників перевиконала змінні норми. Коли з ініціативи знатного гірника О. І. Семиволоса в Кривбасі розгорнувся рух «двохсотників» (робітників, що виконали норми на 200 проц.), на руднику «Жовта Ріка» цей почин підхопили передовики виробництва.
Рік у рік колектив рудоуправління нарощував темпи видобутку залізної руди. В 1940 році він дав країні 726,3 тис. тонн руди, що вдвічі перевищило видобуток руди в 1913 році.
За роки довоєнних п'ятирічок селище гірників докорінно змінило свій вигляд. Вжу в середині 20-х років зникли землянки і казарми. На їх місці було споруджено красиві будинки, благоустроєні гуртожики. Напередодні війни житловий фонд селища становив близько 15 тис. кв. метрів.
Набагато поліпшилось медичне обслуговування трудящих. Вже після встановлення Радянської влади па рудник направили лікаря, пізніше прибуло ще кілька молодших медичних працівників. Було відкрито амбулаторію. В 1929році у Жовтій Ріці з'явилась перша лікарня з стаціонарним
Жовті Води
Сторінка 6 з 10
підетажних штреках, завдяки чому зросла продуктивність праці не лише бурильників, а й усієї забійної групи гірників, У 1938 році під керівництвом Криворізького науково-дослідного гірничорудного інституту на рудниках Ініціатором боротьби за технічний прогрес виступили комуністи руднику. Па кінець першої п'ятирічки парторганізація рудника налічувала 252 чоловіки. Тільки в 1932 році до лав партії вступило 33 передовики виробництва. З метою поліпшення партійного керівництва, наближення його до виробництва, в квітні 1932 року у складі рудничної парторганізації було створено 7 цехових партійних осередків. до яких входило 19 партійних груп. До двох підземних і двох кар'єрних осередків увійшло 123 чол., або до 50 проц. усіх комуністів рудника. В кар'єрі зміна, очолювана группарторгом І. А. Черкащенком, в 1932 році виконала план на 115 проц.
Добре працював партосередок, яким керував старий комуніст Д. І. Холодій. Швидко зростала і комсомольська організація. В 1932 році в комсомол вступило 80 молодих робітників. Профспілкова організація в цей час фактично об'єднувала всіх гірників рудника 2150 чол.
Вже в роки першої п'ятирічки під керівництвом партійної організації масового характеру набрало на руднику соціалістичне змагання і ударництво. В 1932 році 3 2150 робітників рудоуправління «Жовтої Ріки» в соціалістичному лмаганні брали участь 1312, а в змаганні за звання ударника будівництва - 1081 чол. тобто 61 проц. і 51 проц. від усісї кількості робітників. Одними з перших звання ударника здобули передовики виробництва Д. Ф. Дрозд, М. К. Щербак, П. П. Чумак та інші. Ударно працювали також робітники-комуністи лопаточник І. Ю. Зарудницький, прохідник Н. М. Ігарішець, Г. Й. Берестенко та інші. За успіхи у праці Ф. К. Старинця було нагороджено значком «Відмінник соціалістичного змагання в першій п'ятирічці».
В роки другої п'ятирічки колектив рудоуправління взяв активну участь у стахановському русі. В 1936 році на руднику налічувалось 204 стахановці. Завдяки широкому розмаху соціалістичного змагання колектив «Жовтої Ріки» виконав завдання другої п'ятирічки за три роки. За результатами змагання рудник зайняв друге місце в Кривбасі.
Успішно розв'язували гірники і завдання третьої п'ятирічки. Розгорнувши соціалістичне змагання на честь XVIII з'їзду ВКПб, колектив рудника перевиконав програму січня та лютого і за 20 днів березня 1939 року видав 7700 тонн надпланової високоякісної руди, заощадивши 159 тис. крб. на собівартості руди. Після XVIII з'їзду партії робітники рудника «Жовтої Ріки», як і колектив московського верстатобудівного заводу «Красньїй пролетарий», виступили ініціаторами продовження передз'їздівського змагання до завершення третьої п'ятирічки. Виконуючи взяті па себе зобов'язання, гірники досягли великих успіхів у змаганні на честь
22-х роковин Великого Жовтня. Вони значно перевиконали план видобутку руди
за три квартали 1939 року і заощадили 241 700 крб. державних коштів. Одержавши
перемогу в соціалістичному змаганні, колектив рудника «Жовта Ріка» завоював
перехідний Червоний прапор ЦК профспілки гірників Півдня СРСР та Народного
Комісаріату чорної металургії. Вручення Червоного прапора перетворилось на
Велике свято праці. До Жовтої Ріки прибули представники всіх рудників Кривбасу.
В передвоєнні роки на руднику поширився також рух за ущільнення робочого часу під гаслом: «Працювати повних сім годин!». Взявши участь у цьому змаганні, більшість робітників перевиконала змінні норми. Коли з ініціативи знатного гірника О. І. Семиволоса в Кривбасі розгорнувся рух «двохсотників» (робітників, що виконали норми на 200 проц.), на руднику «Жовта Ріка» цей почин підхопили передовики виробництва.
Рік у рік колектив рудоуправління нарощував темпи видобутку залізної руди. В 1940 році він дав країні 726,3 тис. тонн руди, що вдвічі перевищило видобуток руди в 1913 році.
За роки довоєнних п'ятирічок селище гірників докорінно змінило свій вигляд. Вжу в середині 20-х років зникли землянки і казарми. На їх місці було споруджено красиві будинки, благоустроєні гуртожики. Напередодні війни житловий фонд селища становив близько 15 тис. кв. метрів.
Набагато поліпшилось медичне обслуговування трудящих. Вже після встановлення Радянської влади па рудник направили лікаря, пізніше прибуло ще кілька молодших медичних працівників. Було відкрито амбулаторію. В 1929році у Жовтій Ріці з'явилась перша лікарня з стаціонарним