Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Організатором боротьби трудящих басейну за виконання п'ятирічних планів були партійні організації рудників і шахт. Організаційно вони входили до складу Нікопольської міської парторганізації. У1931 році в партосередках басейну налічувалось 316 членів і 478 кандидатів у члени партії. Основну масу комуністів становили робітники шахт. Через рік ряди членів партії майже подвоїлись (626 чол.), а кандидатів у члени партії було вже 750 чол. Кількість жінок в партосередках збільшилась за рік з 93 до 226, що свідчить про зростання політичної свідомості і активності жінок в громадсько-політичному житті.
Після розукрупнення Марганцевського рудоуправління в січні 1932 року на два рудоуправління - Комінтернівське і Максимівське - було створено і два рудпарткоми. Рудпартком Комінтернівського рудника об'єднував 23 осередки, а рудпартком Максимівського рудника - 10 осередків.
На початок 1936 року в марганцевому басейні налічувалось 40 первинних партійних організацій. Зважаючи на значення і роль цих парторганізацій, ЦК ВКПб своїм рішенням від 16 лютого 1936 року затвердив оформлення на марганцевих рудниках райкому партії. Перша районна партійна конференція відбулася 1 березня 1936 року. На ній було обрано Марганецький районний партійний комітет, підпорядкований Нікопольському міськкому партії.
Наближення керівництва партійними організаціями безпосередньо до підприємств басейну сприяло значному поліпшенню їх організаторської та ідейно-виховної роботи серед робітників і посиленню авангардної ролі комуністів на виробництві. В кінці 1936 року марганецька районна партійна організація об'єднувала 529 комуністів, більшість яких була зайнята безпосередньо на виробництві.
Завдяки керівній ролі партійних організацій та самовідданій праці гірників другий п'ятирічний план по видобутку сирої руди і марганцевого концентрату було виконано ще в листопаді 1936 року. На кожній шахті басейну були створені стахановські школи, в яких робітники підвищували свою кваліфікацію. Нові методи праці ставали надбанням великих колективів. Багато гірників наслідували приклад знатного вибійника Кривбасу О. І. Семиволоса. Так, у травні 1941 року за методом Семиволоса працювали 80 чол., в басейні було близько 700 чол. стахановців, а ударників- 1400. За перше півріччя 1941 року план видобутку марганцевої руди був виконаний на 108,4 проц. На цей час Нікопольський марганцевий басейн давав 33 проц. загальносоюзного видобутку руди.
За роки довоєнних п'ятирічок багато було зроблено по будівництву і благоустрой робітничих селищ, в яких мешкало близько 7500 кадрових робітників. Шосейні шляхи і тротуари, зелені сади і парки, кінотеатри, дитячі садки і ясла, бібліотеки і радіовузли, школи і затишні квартири - все це було створено для грудівмиків шахт басейну за роки Радянської влади.
З розвитком підприємств басейну зросло населення селищ. У 1938 році воно становило 20,8 тис. чоловік. Городище, Закаменка, Новоселівка, Миколаївка і багато іншіх, що виросли біля рудників. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 22 жовтня 1938 року були об'єднані у нове шахтарське місто Марганець, яке стало центром марганцевої промисловості України.
Багато уваги приділяли партійні і радянські органи добробуту гірників. Так, на житлове будівництво щороку асигнувалось близько 600 тис. крб. З кожним роком розширювалася торговельна мережа.
В 1941 році місто мало 3 лікарні, дитячу поліклініку, протитуберкульозний пункт, санепідстанцію, пологовий будинок. Крім того, на промислових підприємствах ще було 5 фельдшерських і 2 лікарські на руднику ім. Ворошилова і в селищі Мар'ївці пункти охорони здоров'я.
Було досягнуто значних успіхів у культурному будівництві. На території рудників діяли 2 середні школи, школа ФЗН. При рудниках відкрилися клуби, книжкові магазини. Випускалися дві багатотиражні газети.
З порших днів Великої Вітчизняної війни тисячі трудівників міста стали на захист своєї соціалістичної Вітчизни. Міська партійна організація, яка на початку Великої Вітчизняної війни налічувала в своїх рядах 602 комуністи, уже в перші дні війни відправила на фронт 222 комуністи, або 37 проц. свого складу.
Робота партійних, радянських, господарських і громадських організацій була перебудована на воєнний лад. Ще краще, ще наполегливіше працювали в дні війни трудящі шахтарського міста, щоб дати країні, фронту якнайбільше цінної сировини. Так, колектив рудоуправління ім. Ворошилова виконував план за всіма видами гірничих робіт. Усі шахти перевиконували план видобутку руди. Вибійники стали на вахту оборони. Багато з них - Войтов, Наконечний, Вовченко - видавали десятки тонн руди понад норму, працювали за двох і трьох вибійників.
Марганець
Сторінка 3 з 12
Велике значення для дальшого розширення руху новаторів виробництва мав зліт стахановців марганцевого басейну, який відбувся 8 травня 1936 року. Зліт підбив підсумки стахановського руху на шахтах і звернувся з закликом до всіх трудящих басейну ще ширше розгорнути соціалістичне змагання за дострокове виконання державного плану. Після розукрупнення Марганцевського рудоуправління в січні 1932 року на два рудоуправління - Комінтернівське і Максимівське - було створено і два рудпарткоми. Рудпартком Комінтернівського рудника об'єднував 23 осередки, а рудпартком Максимівського рудника - 10 осередків.
На початок 1936 року в марганцевому басейні налічувалось 40 первинних партійних організацій. Зважаючи на значення і роль цих парторганізацій, ЦК ВКПб своїм рішенням від 16 лютого 1936 року затвердив оформлення на марганцевих рудниках райкому партії. Перша районна партійна конференція відбулася 1 березня 1936 року. На ній було обрано Марганецький районний партійний комітет, підпорядкований Нікопольському міськкому партії.
Наближення керівництва партійними організаціями безпосередньо до підприємств басейну сприяло значному поліпшенню їх організаторської та ідейно-виховної роботи серед робітників і посиленню авангардної ролі комуністів на виробництві. В кінці 1936 року марганецька районна партійна організація об'єднувала 529 комуністів, більшість яких була зайнята безпосередньо на виробництві.
Завдяки керівній ролі партійних організацій та самовідданій праці гірників другий п'ятирічний план по видобутку сирої руди і марганцевого концентрату було виконано ще в листопаді 1936 року. На кожній шахті басейну були створені стахановські школи, в яких робітники підвищували свою кваліфікацію. Нові методи праці ставали надбанням великих колективів. Багато гірників наслідували приклад знатного вибійника Кривбасу О. І. Семиволоса. Так, у травні 1941 року за методом Семиволоса працювали 80 чол., в басейні було близько 700 чол. стахановців, а ударників- 1400. За перше півріччя 1941 року план видобутку марганцевої руди був виконаний на 108,4 проц. На цей час Нікопольський марганцевий басейн давав 33 проц. загальносоюзного видобутку руди.
За роки довоєнних п'ятирічок багато було зроблено по будівництву і благоустрой робітничих селищ, в яких мешкало близько 7500 кадрових робітників. Шосейні шляхи і тротуари, зелені сади і парки, кінотеатри, дитячі садки і ясла, бібліотеки і радіовузли, школи і затишні квартири - все це було створено для грудівмиків шахт басейну за роки Радянської влади.
З розвитком підприємств басейну зросло населення селищ. У 1938 році воно становило 20,8 тис. чоловік. Городище, Закаменка, Новоселівка, Миколаївка і багато іншіх, що виросли біля рудників. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 22 жовтня 1938 року були об'єднані у нове шахтарське місто Марганець, яке стало центром марганцевої промисловості України.
Багато уваги приділяли партійні і радянські органи добробуту гірників. Так, на житлове будівництво щороку асигнувалось близько 600 тис. крб. З кожним роком розширювалася торговельна мережа.
В 1941 році місто мало 3 лікарні, дитячу поліклініку, протитуберкульозний пункт, санепідстанцію, пологовий будинок. Крім того, на промислових підприємствах ще було 5 фельдшерських і 2 лікарські на руднику ім. Ворошилова і в селищі Мар'ївці пункти охорони здоров'я.
Було досягнуто значних успіхів у культурному будівництві. На території рудників діяли 2 середні школи, школа ФЗН. При рудниках відкрилися клуби, книжкові магазини. Випускалися дві багатотиражні газети.
З порших днів Великої Вітчизняної війни тисячі трудівників міста стали на захист своєї соціалістичної Вітчизни. Міська партійна організація, яка на початку Великої Вітчизняної війни налічувала в своїх рядах 602 комуністи, уже в перші дні війни відправила на фронт 222 комуністи, або 37 проц. свого складу.
Робота партійних, радянських, господарських і громадських організацій була перебудована на воєнний лад. Ще краще, ще наполегливіше працювали в дні війни трудящі шахтарського міста, щоб дати країні, фронту якнайбільше цінної сировини. Так, колектив рудоуправління ім. Ворошилова виконував план за всіма видами гірничих робіт. Усі шахти перевиконували план видобутку руди. Вибійники стали на вахту оборони. Багато з них - Войтов, Наконечний, Вовченко - видавали десятки тонн руди понад норму, працювали за двох і трьох вибійників.