Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Тимчасом Марганецький підпільний комітет добирав людей для нового партизанського загону. На кінець жовтня 1943 року загін на чолі з Я. В. Охромковим уже налічував до 100 бійців. Та 20 грудня 1943 року фашисти напали на загін. Відбувся запеклий бій, в якому ворог застосував навіть авіацію. Незважаючи на це, партизани завдали фашистам нищівного удару. Було вбито понад 60 гітлерівців. А 23 грудня загін у складі 93 чол. перейшов лінію фронту.
Два з половиною роки гірники Марганця вели непримиренну боротьбу з ворогом. А в ніч з 5 на 6 лютого 1944 року війська 3-го Українського фронту визволяли місто від гітлерівців.
Ще гриміли бої біля Нікополя і Кривого Рога, ще палала вогнем понівечена пінною українська земля, а Марганець починав відроджуватись. Уже на другий день після визволення відновили свою роботу міськком партії і міська Рада депутатів трудящих, які стали організаторами відбудови зруйнованого господарства.
Відступаючи, німецько-фашистські варвари перетворили місто на попелище, на купи руїн. Вони підірвали і спалили всі найважливіші промислові об'єкти і більшість будинків. Було зруйновано рудопромивальні фабрики рудників ім. Ворошилова та ім. Максимова, 19 шахт, 4 електропідстанції, 48 км під'їзних залізничних шляхів. З залізничні мости, залізничну станцію, 2 водонапірні башти. І не тільки це. Гітлерівці, перетворили на руїни понад 23 тис. кв. метрів житлової площі, службові установи, лікарню, поліклініку, дитячі садки і ясла, кінотеатр, клуби, школи та інші культурно-освітні установи. Значних пошкоджень зазнали центральні електромеханічні майстерні. Все цінне устаткування, яке не встигли евакуювати - механізми і машини,- були знищені або вивезені до Німеччини. За підрахунками спеціальної державної комісії, загальні збитки, завдані басейнові, дорівнювали 109,6 млн. карбованців.
Величезну роботу по відбудові зруйнованого народного господарства очолили партійні організації. Їх ряди день у день зростали за рахунок кваліфікованих спеціалістів - бурильників, вибійників, прохідників, кріпильників, скреперистів, а також інженерно-технічних працівників, які поверталися з евакуації з східних районів країни, демобілізованих з рядів Червоної Армії. У листопаді 1946 року із складі міської парторганізації було вже понад 500 чоловік. Вся діяльність місцевих партійних органів і первинних парторганізацій була спрямована на підвищення політичної і трудової активності трудящих, на дострокове завершення планів відбудови і розвитку народного господарства країни.
Серед трудящих проводилася велика масово-політична робота. В басейні часто організовувались мітинги, на яких гірники брали зобов'язання якнайшвидше відбудувати народне господарство. Для населення читались лекції, доповіді. Виходила міська газета «Шахтар Марганця», було оформлено 70 газетних вітрин.
Мри Марганецькому міськкомі партії 3 серпня 1944 року почала працювати школа для керівних партійних та радянських працівників. Були відкриті тримісячні вечірні школи агітаторів без відриву від виробництва.
вдосконалюючи методи і форми організаторської та виховної роботи, партійні організації стали на чолі великого патріотичного руху серед гірників за якнайшвидшу відбудову і дальший розвиток рідного міста і промислових підприємств. Комуністи були це тільки натхненниками, але і бойовими організаторами мас на подолання багатьох труднощів, викликаних важкими наслідками війни.
В період відбудови, наприклад, не вистачало будівельних матеріалів, електроенергії. У березні 1945 року в Марганці була проведена партійно-технічна конференція, яка докладно обговорила і накреслила заходи по економії лісоматеріалів. Конференція пропонувала на кріпильних роботах заміняти товстомірний ліс діаметром З0-50 см тонкомірним діаметром 15-17 см. В результаті такої заміни було заощаджено багато лісоматеріалів.
На зборах партактиву басейну в червні 1945 року було розглянуто питання про забезпечення підприємств електроенергією. Комуністи басейну вирішили включитися у всесоюзний конкурс по економії електроенергії. У III кварталі 1945 року на підприємствах тресту «Нікопольмарганець» було заощаджено 1 млн. 195 тис. кіловат- годин електроенергії.
Протягом 1944 - 1945 рр. робітники і службовці міста щоденно після роботи на підприємствах працювали по кілька годин на розбиранні руїн і розчищенні майдан чиків для нового будівництва. Кожного дня на відбудовні роботи виходило понад 1500 чол., які з лютого до серпня 1944 року виробили 250 тис. людино-годин.
Марганець
Сторінка 5 з 12
окупованими фашистами. За завданням армійської розвідки група партизанів на острові Комуна взяла в полон фашистського офіцера з денщиком, які були: передані :10 одного з штабів нашої армії. 13 жовтня 1943 року загін Г. А. Шконди в складі 145 чол. влився в одну з частин Червоної Армії. Два з половиною роки гірники Марганця вели непримиренну боротьбу з ворогом. А в ніч з 5 на 6 лютого 1944 року війська 3-го Українського фронту визволяли місто від гітлерівців.
Ще гриміли бої біля Нікополя і Кривого Рога, ще палала вогнем понівечена пінною українська земля, а Марганець починав відроджуватись. Уже на другий день після визволення відновили свою роботу міськком партії і міська Рада депутатів трудящих, які стали організаторами відбудови зруйнованого господарства.
Відступаючи, німецько-фашистські варвари перетворили місто на попелище, на купи руїн. Вони підірвали і спалили всі найважливіші промислові об'єкти і більшість будинків. Було зруйновано рудопромивальні фабрики рудників ім. Ворошилова та ім. Максимова, 19 шахт, 4 електропідстанції, 48 км під'їзних залізничних шляхів. З залізничні мости, залізничну станцію, 2 водонапірні башти. І не тільки це. Гітлерівці, перетворили на руїни понад 23 тис. кв. метрів житлової площі, службові установи, лікарню, поліклініку, дитячі садки і ясла, кінотеатр, клуби, школи та інші культурно-освітні установи. Значних пошкоджень зазнали центральні електромеханічні майстерні. Все цінне устаткування, яке не встигли евакуювати - механізми і машини,- були знищені або вивезені до Німеччини. За підрахунками спеціальної державної комісії, загальні збитки, завдані басейнові, дорівнювали 109,6 млн. карбованців.
Величезну роботу по відбудові зруйнованого народного господарства очолили партійні організації. Їх ряди день у день зростали за рахунок кваліфікованих спеціалістів - бурильників, вибійників, прохідників, кріпильників, скреперистів, а також інженерно-технічних працівників, які поверталися з евакуації з східних районів країни, демобілізованих з рядів Червоної Армії. У листопаді 1946 року із складі міської парторганізації було вже понад 500 чоловік. Вся діяльність місцевих партійних органів і первинних парторганізацій була спрямована на підвищення політичної і трудової активності трудящих, на дострокове завершення планів відбудови і розвитку народного господарства країни.
Серед трудящих проводилася велика масово-політична робота. В басейні часто організовувались мітинги, на яких гірники брали зобов'язання якнайшвидше відбудувати народне господарство. Для населення читались лекції, доповіді. Виходила міська газета «Шахтар Марганця», було оформлено 70 газетних вітрин.
Мри Марганецькому міськкомі партії 3 серпня 1944 року почала працювати школа для керівних партійних та радянських працівників. Були відкриті тримісячні вечірні школи агітаторів без відриву від виробництва.
вдосконалюючи методи і форми організаторської та виховної роботи, партійні організації стали на чолі великого патріотичного руху серед гірників за якнайшвидшу відбудову і дальший розвиток рідного міста і промислових підприємств. Комуністи були це тільки натхненниками, але і бойовими організаторами мас на подолання багатьох труднощів, викликаних важкими наслідками війни.
В період відбудови, наприклад, не вистачало будівельних матеріалів, електроенергії. У березні 1945 року в Марганці була проведена партійно-технічна конференція, яка докладно обговорила і накреслила заходи по економії лісоматеріалів. Конференція пропонувала на кріпильних роботах заміняти товстомірний ліс діаметром З0-50 см тонкомірним діаметром 15-17 см. В результаті такої заміни було заощаджено багато лісоматеріалів.
На зборах партактиву басейну в червні 1945 року було розглянуто питання про забезпечення підприємств електроенергією. Комуністи басейну вирішили включитися у всесоюзний конкурс по економії електроенергії. У III кварталі 1945 року на підприємствах тресту «Нікопольмарганець» було заощаджено 1 млн. 195 тис. кіловат- годин електроенергії.
Протягом 1944 - 1945 рр. робітники і службовці міста щоденно після роботи на підприємствах працювали по кілька годин на розбиранні руїн і розчищенні майдан чиків для нового будівництва. Кожного дня на відбудовні роботи виходило понад 1500 чол., які з лютого до серпня 1944 року виробили 250 тис. людино-годин.