Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
«Нікопольмарганець». Поступово цей рух став дійсно масовим. В 1964 році ним було охоплено понад 10 тис. трудящих.
Основні зусилля трудящих Марганця були спрямовані на значне підвищення
продуктивності праці, яке відбувалось на основі механізації і автоматизації виробництва, впорядкування технічного нормування, поліпшення організації праці і системи зарплати, підвищення культурно-технічного рівня робітників. Уже в першому році семирічки на підприємствах тресту працювали десятки нових екскаваторів, у т. ч. агрегати-велетні з місткістю ковшів 14-15 і 25 кубометрів. В шахтах з'явились високопродуктивні відбійно-навантажувальні машини. Доставка руди здійснювалася за допомогою транспортерів і електровозів.
Неухильний прогрес виробництва дав змогу полегшити тяжку працю гірників. Відійшли в минуле такі професії, як бичовий, камеронщик, вентиляторник, зчіплювач вагонів, і виникли нові. Тепер на шахтах з'явились машиністи гірничих комбайнів. електровозів, навантажувальних машин, сепараторники та інші.
Напередодні нового 1960 року Центральний Комітет КПРС і Рада Міністрів Союзу РСР надіслали вітального листа трудящим басейну, тепло поздоровивши їх достроковим виконанням плану 1959 року. З січня 1960 року на рудниках басейну відбулися багатолюдні мітинги, на яких гірники щиро дякували за увагу і піклування, виявлені до них рідною Комуністичною партією і Радянським урядом, і брали нові соціалістичні зобов'язання на 1960 рік.
Переможець у змаганні - колектив тресту «Нікопольмарганець» двічі був занесений на обласну Дошку пошани. За заслуги в розвитку гірничорудної промисловості було присвоєно почесне звання заслуженого гірника Української РСР начальнику рудозбагачувальної фабрики рудника ім. Максимова К. К. Балашову та вибійникові шахти № 25 рудника ім. 40-річчя Жовтня І. С. Похиленку, бригадирам-вибійникам І. П. Мальованому шахта № 6 Грушівського рудоуправління та С. Ф. Патлаю шахта № 23 рудоуправління ім. 40-річчя Жовтня.
У роки семирічки невпинно зростали виробничі потужності підприємств міста. Виник новий рудник Грушівський, на якому побудовано великі промислові підприємства. Сім потужних шахт видають уже руду. Розширюються і розвиваються Басанський, Мар'ївський та інші кар'єри. Безперервним потоком йде руда до Грушівської збагачувальної фабрики. Напередодні 46-х роковин Великого Жовтня на Грушівському руднику закінчено будівництво першого в країні великого цеху по збагаченню марганцевої руди методом флотації. Тільки за останні 3 роки семирічки були введені в дію нові потужності по видобутку марганцевої руди на 1 млн. 750 тис. тонн за рік.
Оновлення басейну відбувалося також за рахунок підвищення рівня механізації давно існуючих підприємств. Вибійники, прохідники, машиністи гірничих комбайнів і навантажувальних машин наполегливо впроваджували нову техніку, добивалися високопродуктивного використання механізмів. Так, на шахті № 28 рудника ім. Максимова машиніст О. Губко 25 квітня 1961 року встановив рекорд видобутку на комбайні «МКЛ-1». Працюючи в комплексі з стрічковими транспортерами, його агрегат за зміну видобув 88 тонн марганцевої руди. Готуючи гідну зустріч XXII з'їздові КПРС, бригада комуністичної праці, яку очолював О. Губко, наприкінці липня 191 року встановила новий рекорд - за зміну видала на-гора 100 тонн руди. Широка механізація робіт в кар'єрах сприяла значному зростанню видобутку руди відкритим способом. У 1965 році на рудниках тресту «Нікопольмарганець» таким способом було видобуто більше половини 52,4 проц. всієї руди.
Самовіддана праця гірників увінчалась визначною перемогою. Свою семирічку мірники тресту завершили достроково - 6 вересня 1965 року, а до кінця року металургійним заводам країни відвантажили 700 тис. тонн понадпланового марганцевого концентрату. В цілому за роки семирічки видобуток марганцевої руди збільшився в 1,8 раза, а виробництво марганцевого концентрату - в 1,6 раза. Особливо значний вклад в цю перемогу внесли трудящі рудників ім. Максимова та
ім. 40-річчя Жовтня. Колектив рудника ім. Максимова виконав завдання семирічки по видобутку сирої руди та виробництву концентрату ще в 1964 році і з січня 1965 року працював в рахунок наступної п'ятирічки. Рудник ім. 40-річчя Жовтня свою виробничу програму завершив 16 червня 1965 року.
В числі передовиків семирічки були колективи шахти № 22 і Мар'ївського кар'єру рудника ім. 40-річчя Жовтня, шахти № 28 рудника ім. Максимова, які ще у 1-й половині 1965 року рапортували Батьківщині про виконання семирічки. Добре трудились також працівники Грушівського рудника, рудоремонтного заводу, автопарку, управління залізничного транспорту тресту «Нікопольмарганень», станції Марганець, швейної фабрики та інші.
Марганець
Сторінка 9 з 12
бригад, 7 цехів і 9 змін. Серед передовиків цього руху були колективи шахт №№ 22, 24 Мар'ївського кар'єру і електровідділу рудника ім. 40-річчя Жовтня, їдальня № 2 і магазини № 16 відділу робітничого постачання тресту Основні зусилля трудящих Марганця були спрямовані на значне підвищення
продуктивності праці, яке відбувалось на основі механізації і автоматизації виробництва, впорядкування технічного нормування, поліпшення організації праці і системи зарплати, підвищення культурно-технічного рівня робітників. Уже в першому році семирічки на підприємствах тресту працювали десятки нових екскаваторів, у т. ч. агрегати-велетні з місткістю ковшів 14-15 і 25 кубометрів. В шахтах з'явились високопродуктивні відбійно-навантажувальні машини. Доставка руди здійснювалася за допомогою транспортерів і електровозів.
Неухильний прогрес виробництва дав змогу полегшити тяжку працю гірників. Відійшли в минуле такі професії, як бичовий, камеронщик, вентиляторник, зчіплювач вагонів, і виникли нові. Тепер на шахтах з'явились машиністи гірничих комбайнів. електровозів, навантажувальних машин, сепараторники та інші.
Напередодні нового 1960 року Центральний Комітет КПРС і Рада Міністрів Союзу РСР надіслали вітального листа трудящим басейну, тепло поздоровивши їх достроковим виконанням плану 1959 року. З січня 1960 року на рудниках басейну відбулися багатолюдні мітинги, на яких гірники щиро дякували за увагу і піклування, виявлені до них рідною Комуністичною партією і Радянським урядом, і брали нові соціалістичні зобов'язання на 1960 рік.
Переможець у змаганні - колектив тресту «Нікопольмарганець» двічі був занесений на обласну Дошку пошани. За заслуги в розвитку гірничорудної промисловості було присвоєно почесне звання заслуженого гірника Української РСР начальнику рудозбагачувальної фабрики рудника ім. Максимова К. К. Балашову та вибійникові шахти № 25 рудника ім. 40-річчя Жовтня І. С. Похиленку, бригадирам-вибійникам І. П. Мальованому шахта № 6 Грушівського рудоуправління та С. Ф. Патлаю шахта № 23 рудоуправління ім. 40-річчя Жовтня.
У роки семирічки невпинно зростали виробничі потужності підприємств міста. Виник новий рудник Грушівський, на якому побудовано великі промислові підприємства. Сім потужних шахт видають уже руду. Розширюються і розвиваються Басанський, Мар'ївський та інші кар'єри. Безперервним потоком йде руда до Грушівської збагачувальної фабрики. Напередодні 46-х роковин Великого Жовтня на Грушівському руднику закінчено будівництво першого в країні великого цеху по збагаченню марганцевої руди методом флотації. Тільки за останні 3 роки семирічки були введені в дію нові потужності по видобутку марганцевої руди на 1 млн. 750 тис. тонн за рік.
Оновлення басейну відбувалося також за рахунок підвищення рівня механізації давно існуючих підприємств. Вибійники, прохідники, машиністи гірничих комбайнів і навантажувальних машин наполегливо впроваджували нову техніку, добивалися високопродуктивного використання механізмів. Так, на шахті № 28 рудника ім. Максимова машиніст О. Губко 25 квітня 1961 року встановив рекорд видобутку на комбайні «МКЛ-1». Працюючи в комплексі з стрічковими транспортерами, його агрегат за зміну видобув 88 тонн марганцевої руди. Готуючи гідну зустріч XXII з'їздові КПРС, бригада комуністичної праці, яку очолював О. Губко, наприкінці липня 191 року встановила новий рекорд - за зміну видала на-гора 100 тонн руди. Широка механізація робіт в кар'єрах сприяла значному зростанню видобутку руди відкритим способом. У 1965 році на рудниках тресту «Нікопольмарганець» таким способом було видобуто більше половини 52,4 проц. всієї руди.
Самовіддана праця гірників увінчалась визначною перемогою. Свою семирічку мірники тресту завершили достроково - 6 вересня 1965 року, а до кінця року металургійним заводам країни відвантажили 700 тис. тонн понадпланового марганцевого концентрату. В цілому за роки семирічки видобуток марганцевої руди збільшився в 1,8 раза, а виробництво марганцевого концентрату - в 1,6 раза. Особливо значний вклад в цю перемогу внесли трудящі рудників ім. Максимова та
ім. 40-річчя Жовтня. Колектив рудника ім. Максимова виконав завдання семирічки по видобутку сирої руди та виробництву концентрату ще в 1964 році і з січня 1965 року працював в рахунок наступної п'ятирічки. Рудник ім. 40-річчя Жовтня свою виробничу програму завершив 16 червня 1965 року.
В числі передовиків семирічки були колективи шахти № 22 і Мар'ївського кар'єру рудника ім. 40-річчя Жовтня, шахти № 28 рудника ім. Максимова, які ще у 1-й половині 1965 року рапортували Батьківщині про виконання семирічки. Добре трудились також працівники Грушівського рудника, рудоремонтного заводу, автопарку, управління залізничного транспорту тресту «Нікопольмарганень», станції Марганець, швейної фабрики та інші.